WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Роль нейрогуморальної активації, ендотеліальної дисфункції та порушень сигнальної трансдукції в прогресуванні гіпертонічної хвороби і можливості їх ме - Реферат

Роль нейрогуморальної активації, ендотеліальної дисфункції та порушень сигнальної трансдукції в прогресуванні гіпертонічної хвороби і можливості їх ме - Реферат

Методи дослідження: загальноклінічний, імуно-ферментний, радіо-імуний, спектрофлюориметричний, електрофоретичний, спектрофотометричний, ехокардіографічний, статистичний аналіз.

Наукова новизна одержаних результатів. Виявлені співвідношення АПФ-залежного і АПФ-незалежного шляху утворення ангіотензину II при АГ, встановлено, що при м'якій АГ активності 1-ІП і 2-МГ достатньо для контролю рівня хімази, тому переважає АПФ-залежне утворення ангіотензину II; при помірній і тяжкій АГ компенсаторних можливостей 1-ІП і 2-МГ недостатньо для контролю активності хімази, що сприяє збільшенню її рівня в крові і активації АПФ-незалежного перетворення ангіотензину, підвищенню рівня ангіотензину II і посиленню вазоконстрикції. Уточнена роль порушень внутріклітинної трансдукції в патогенезі АГ, особливості якої полягають в активації сигнального ланцюжка ангіотензин II - АТ1-рецептор - протеїнкіназа С - внутріклітинний кальцій, забезпечуючої трансляцію пресорних стимулів, при дефіциті цГМФ, що є вторинним месенжером депресорних стимулів. Показано, що особливістю ендотеліальної дисфункції при АГ є не стільки приріст чинників з вазопресорною активністю (ендотелін, ангіотензин II), скільки зростаючий дефіцит чинників, що мають вазодепресорну активність (цГМФ, брадикінін і калікреїн), що сприяє вазоконстрикції. Розроблені методи диференційованої терапії хворих АГ з різними типами ГЛШ. Встановлено, що клінічні параметри, гемодинамічні і гуморальні чинники, їх прогностичні пороги специфічні для більшості ускладнень АГ. Сформульовані клінічні, гемодинамічні і гуморальні прогностичні критерії резистентності до ліків у хворих на АГ. Встановлено, що резистентність до ліків значно погіршує прогноз ГХ, істотно збільшує частоту виникнення ускладнень, зменшує можливості чинника регулярності прийому ліків у попередженні виникнення її ускладнень. Обгрунтована патогенетична доцільність застосування у складі медикаментозної комбінації АТ1-блокатор та іАПФ у хворих на тяжку АГ, за наявності резистентності до терапії або хронічної СН показано потенціювання гуморального ефекту даних комбінацій у порівнянні з використовуванням окремих її компонентів.

Практична значущість одержаних результатів. Розроблені клінічні, гемодинамічні, гуморальні критерії й узагальнений алгоритм прогнозу виникнення серцево-судинних ускладнень і розвитку резистентності до терапії у хворих на АГ. Патогенетично обгрунтовані ефективні комбінації антигіпертензивних препаратів для лікування хворих на ГХ з різними типами ремоделювання лівого шлуночка серця. Розроблені алгоритми вибору режиму терапії у хворих на помірну й тяжку АГ, а також за наявності резистентності до ліків, що дозволяє надійніше контролювати перебіг хвороби і у більшості випадків уникати ускладнень.

Результати дослідження впроваджені у роботу клініки Інституту терапії АМН України (м. Харків) – 3 актів впровадження, Харківської обласної клінічної лікарні – 3 акти впровадження, Полтавської обласної клінічної лікарні – 3 акти впровадження, міської клінічної лікарні № 13 – 2 акти впровадження (м. Харків), міської клінічної лікарні № 27– 2 акти впровадження (м. Харків), Обласної студентської клінічної лікарні №20 (м. Харків) - 2 акти впровадження, всього 15 впроваджень. Матеріали дисертації використовуються в педагогічному процесі на кафедрі госпітальної терапії ХДМУ. За матеріалами дисертації одержано 3 патенти. Впровадження результатів дослідження в клінічну практику дозволило підвищити ефективність лікування, поліпшити якість життя хворих на ГХ, зменшити терміни перебування хворих на АГ у стаціонарі.

Особистий внесок здобувача. Автор виконав клінічне обстеження 529 хворих на ГХ і 27 чоловік контрольної групи, розробив карти обстеження хворих, проаналізував клінічні, гемодинамічні і біохімічні показники, призначав і контролював лікування хворих, виконав проспективне спостереження хворих, сформував і проаналізував комп'ютерні бази даних. Автор впровадив на базі Проблемної кардіологічної лабораторії кафедри госпітальної терапії та клінічної фармакології ХДМУ біохімічні методики: визначення концентрації натрійуретичного гормону в крові, активності Na+-K+- і Са2+-АТФаз мембран еритроцитів спектрофотометричним методом, білків цитоскелету кліток методом електрофорезу в гелі. Автор здійснив статистичний і науковий аналіз результатів лабораторних, біохімічних, інструментальних досліджень, підготував наукові дані до публікації.

Визначення морфо-функціональних показників лівого шлуночка проводилося під керівництвом пров. н. с. відділу променевих методів діагностики Інституту терапії АМН України (м. Харків), канд. мед. наук Ю.Г. Горба. Визначення активності хімази, 1-ІП та 2-МГ в крові імуно-ферментним методом здійснила ст. н. сп. відділу біохімії Інституту терапії АМН України (м. Харків), канд. біол. наук Л. М. Самохіна. Визначення активності ендотеліну, АПФ, брадикініну, цАМФ, цГМФ імуно-ферментним методом здійснила ст. н. сп. проблемної кардіологічної лабораторії кафедри госпітальної терапії та клінічної фармакології ХДМУ, канд. біол. наук Т.М. Бондар. Визначення концентрації внутріклітинного кальцію спектрофлюориметричним методом здійснила ст. н. сп. проблемної кардіологічної лабораторії кафедри госпітальної терапії та клінічної фармакології ХДМУ, канд. біол. наук Н.В. Ярмиш. Визначення активності протеїнкінази С, реніну в крові радіо-імунним методом проводив ст. лаб. кафедри госпітальної терапії та клінічної фармакології ХДМУ О.Є Папуга. Визначення активності калікреїну в крові спектрофотометричним методом проводила лаб. кафедри госпітальної терапії та клінічної фармакології ХДМУ В.А. Покопенко.

Апробація результатів роботи. Доповідь за матеріалами дисертації автором була здійснена на XVII Європейському конгресі кардіологів (Амстердам, Нідерланди, 1995); 1 Конгресі Асоціації кардіологів СНД (Москва, 1997); V Конгресі кардіологів України (Київ, 1997); V Національному з'їзді фармацевтів України (Харків, 1999); V Альпійсько-Адріатичній конференції (Австрія, Грац, 1997), Республіканських наукових конференціях: „Нове в клінічній фармакології та фармакотерапії захворювань внутрішніх органів" (Харків, 1996, 2000, 2002), „Роль загально-практикуючого лікаря в розв'язанні проблем профілактики неінфекційних захворювань" (Харьков, 1997), „Перспективи розвитку терапії напередодні XXI ст. (Харків, 1999), „Роль первинної та вторинної профілактики терапевтичних захворювань в покращенні якості життя" (Харків, 2001), „Нові напрямки в діагностиці, лікуванні і профілактиці артеріальної гіпертензії та її ускладнень" (Харків, 2002), „Діагностика і лікування ураження серця та нирок при артеріальній гіпертензії" (Харків, 2004), „Терапевтичні читання" (Харків, 2004, 2005), „Ліки – людині" (Харків, 2005).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 50 наукових робіт, з них 18 робіт написано без співавторів, 23 статті в наукових виданнях, рекомендованих ВАКом України, 16 тез наукових конгресів, з'їздів, конференцій, одержано 3 патенти.

Структура дисертації. Робота викладена на 297 сторінках машинописного тексту і складається із введення, огляду літератури, розділу, присвяченого об'єкту і методам дослідження, 8 розділів власних спостережень, обговорення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій, списку літератури (390 джерел, з них - 87 кирилицею). Дисертація ілюстрована 23 рисунками і 75 таблицями.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Загальна характеристика хворих та методи дослідження. У відділенні артеріальної гіпертонії та нефрології Інституту терапії АМН України ім. Л.Т. Малої (м. Харків) було обстежено 529 хворих на гіпертонічну хворобу I, II і III ступені (Класифікація артеріальної гіпертензії за ураженням органів-мишенів ВООЗ, 1999 р.) у віці від 25 до 70 років. Середній вік хворих склав (47,4+9,7) років. Гіпертонічна хвороба була діагностована на підставі клінічних даних, інструментальних і лабораторних методів дослідження за критеріями Комітету експертів ВООЗ (1999 р.). За рівнем АТ хворі на ГХ були разділені на 3 групи за Класифікацією артеріальної гіпертензії за рівнем АТ ВООЗ-МОАГ (1999 р.). В групу з м'якою АГ війшли 45 хворих, в групу з помірною АГ - 142 хворих, в групу з тяжкою АГ - 344 хворих. Групу контролю склали 26 практично здорових осіб.

Морфо-функціональні показники лівого шлуночка серця визначали методом двомірної ехокардіографії на апараті Aloka SSD-240 (Японія) та ультразвуковому діагностичному комплексі "Радмір". Структурно-геометричні типи ремоделювання лівого шлуночка визначали по співвідношенню індекса ММЛШ до відносної товщини стінок його міокарда за класифікацією Ganau A. (1992 р.).

Loading...

 
 

Цікаве