WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Роль нейрогуморальної активації, ендотеліальної дисфункції та порушень сигнальної трансдукції в прогресуванні гіпертонічної хвороби і можливості їх ме - Реферат

Роль нейрогуморальної активації, ендотеліальної дисфункції та порушень сигнальної трансдукції в прогресуванні гіпертонічної хвороби і можливості їх ме - Реферат

1

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

БАБАДЖАН ВОЛОДИМИР ДАНИЛОВИЧ

УДК 616.12-008.331.1-092.612.018-085

Роль нейрогуморальної активації, ендотеліальної дисфункції та порушень сигнальної трансдукції в прогресуванні гіпертонічної хвороби і можливості їх медикаментозної корекції

14.01.11 - кардіологія

Автореферат дисертації на здобуттянаукового ступеня

доктора медичних наук

Харків – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському державному медичному університеті.

НАУКОВІКОНСУЛЬТАНТИ:

академік РАМН, НАН та АМН України,

доктор медичних наук, професор Малая Любов Трохимівна;

академік АН Вищої школи України,

Заслужений діяч науки і техніки України,

доктор медичних наук, професор Кравчун Павло Григорович,

Харківський державний медичний університет,

завідувач кафедри госпітальної терапії.

ОФІЦІЙНІ ОПОНЕНТИ:

доктор медичних наук, професор Ніколенко Євген Якович,

Державне підприємство „Харківський науково-дослідний інститут гігієни праці та професійних захворювань", директор;

доктор медичних наук, професор Свіщенко Євгенія Петрівна,

Інститут кардіології АМН України ім. М.Д. Стражеска, м. Київ,

завідувач відділом артеріальної гіпертензії;

доктор медичних наук, професор Корж Олексій Миколайович,

Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України,

завідувач кафедри загальної практики та сімейної медицини.

Провідна установа - Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, кафедра госпітальної терапії № 1 та професійної патології.

Захист дисертації відбудеться „17" лютого 2006 року об 1100 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.600.04 при Харківському державному медичному університеті (м. Харків, пр. Леніна, 4).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківського державного медичного університету (61022, м. Харків, пр. Леніна, 4).

Автореферат розісланий „15" січня 2006 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат медичних наук, доцент Т.В. Фролова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Артеріальна гіпертензія (АГ) є одним з найчастіших серцево-судинних захворювань, з якими зустрічаються кардіологи і лікарі інших спеціальностей (Малая Л.Т., 2001, Амосова К.М., 2003, Бабак О.Я., 2004, Дзяк Г.В., 2005). Гіпертонічна хвороба асоціюється зі складними структурними змінами серцево-судинної системи, що виражається в розвитку гіпертрофії лівого шлуночка, ремоделюванні серця і резістивних артерій, тому визначення співвідношень АПФ-залежного і хімазо-залежного утворення ангіотензину II, одного з головних потенціаторов гіпертрофічного процесу, у хворих на ГХ актуально (Коваленко В.М., Свіщенко Є.П., Лутай М.І., 2005).

Розвиток АГ супроводжується грізними ускладненнями, такими як інфаркт міокарду, мозковий інсульт, хронічна серцева недостатність, раптова коронарна смерть (Кравчун П.Г., Лапшина Л.А., 2004, Єна Л.М., 2003). З позицій сучасних знань рушійним чинником, що приводить до поступальної ходи в ланцюзі пов'язаних між собою подій серцево-судинного контінума, є розлади гуморальної регуляції. В зв'язку з цим вивчення ролі дисфункції ендотелію та порушень внутриклітинної трансдукції гуморальних стимулів в прогресуванні АГ становить актуальну задачу (Оганов Р.Г., 2002, Braunwald E., 2002, Laragh J., Brenner B., 2001).

Пошуки найбільш ефективних шляхів лікування АГ, дозволяючих не тільки знизити рівень АТ, але і зменшити число ускладнень є важливим завданням терапії гіпертонічної хвороби (Жарінов О.Й., 2005, Целуйко В.Й., 2004)). У багатоцентрових клінічних дослідженнях, таких як Anglo-Scandinavian Cardiac Outcomes Trial (ASCOT, 2005), The Antihypertensive and Lipid-Lowering Treatment to Prevent Heart Attack Trial (ALLHAT, 2004), Losartan Intervention for Endpoint Reduction in Hypertension study (LIFE, 2002) й ін. показано не тільки зниження ризику серцево-судинних ускладнень при тривалому лікуванні АГ антигіпертензивними препаратами, а й варіабельність їх гіпотензивного ефекту. Тому актуальний пошук надійних клінічних, гемодинамічних і гуморальних критеріїв вибору антигіпертензивного препарату при монотерапії або складових при комбінованій терапії хворих на АГ (Свіщенко Є.П., 2005, Малая Л.Т., 2001, Кобалава Ж.Д., 2001, Сіренко Ю.М., 2001, Ковальова О.М., 1997). З'ясування особливостей і механізмів виникнення резистентності до ліків у хворих на АГ, та розробка ефективної комбінації антигіпертензивних препаратів з метою її подолання теж вельми актуально (Коваль С.М., 2004, Schor D., 1998).

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації є фрагментом планових науково-дослідних робіт, виконаних на кафедрі госпітальної терапії ХДМУ за замовленням Держкомітету по науці і техніці та МОЗ України на базі Інституту терапії АМН України впродовж 1994-2003 рр.: "Hові напрями в лікуванні резистентної артеріальної гіпертонії" (Терміни виконання: 1994-1996 рр., № держреєстрації 01.03.00/004-96), "Нове в лікуванні гіпертонічної хвороби на основі корекції мембрано-молекулярних порушень, клітинної рецепції і ендотеліальної дисфункції судин" (Терміни виконання: 2000-2002 рр., № держреєстрації 0199U001765), "Значення тканинних (АПФ-незалежних) гуморальних чинників у розвитку гіпертонічної хвороби і в реалізації клітинних ефектів препаратів, що впливають на ренін-ангіотензинову систему" (Терміни виконання: 2002-2004 рр., № держреєстрації 0101U001899). Автор провів обстеження хворих на ГХ, визначив концентрації натрійуретичного гормону в крові, активності Na+-K+- і Са2+-АТФаз мембран еритроцитів, здійснив статистичний і науковий аналіз отриманих результатів. В останніх трьох науково-дослідних роботах автор був відповідальним виконавцем.

Мета роботи і завдання дослідження. Уточнення механізмів прогресування артеріальної гіпертензії, ремоделювання лівого шлуночка серця, формування рези-стентності до ліків шляхом дослідження клінічних даних, показників нейрогуморальної регуляції, ендотеліальної дисфункції і порушень сигнальної трансдукції, розробка на їх основі методів прогнозування ускладнень і лікування призначенням оптимальних комбінацій антигіпертензивних препаратів.

Для досягнення поставленої мети слід виконати наступні завдання:

1. Вивчити особливості АПФ-залежної і АПФ-незалежної активації ренін-ангіотензинової системи і порушень сигнальної трансдукції при гіпертонічній хворобі та їхню роль в її прогресуванні.

2. Дослідити стан ендотеліальної функції й провідних патогенетичних чинників артеріальної гіпертензії при прогресуванні ГХ.

3. З'ясувати патогенетичну значущість показників гуморальної активації і мембранних чинників в порушенні структурно-функціонального стану лівого шлуночка серця у хворих на гіпертонічну хворобу.

4. Встановити особливості гуморального ефекту сучасних режимів терапії і розробити на їх основі алгоритми диференційованого вибору виду антигіпертензивної терапії хворих з помірною і тяжкою артеріальною гіпертензією.

5. Розробити раціональні схеми терапії хворих на артеріальну гіпертензію з різним типом гіпертрофії лівого шлуночка серця, здатних ефективно стримувати її подальше прогресування.

6. Вивчити особливості гуморального регулювання у хворих АГ з резистентністю до антигіпертензивної терапії і її прогностичну значущість.

7. Оцінити гуморальний ефект різних режимів терапії хворих на артеріальну гіпертензію з резистентністю до ліків і розробити оптимальні схеми її медикаментозної корекції.

8. Дослідити частоту виникнення ускладнень і виживання хворих з артеріальною гіпертензією залежно від регулярності прийому препаратів, виду медикаментозної терапії і наявності резистентності до ліків.

9. Розробити клінічні, гемодинамічні і гуморальні критерії прогнозування виникнення ускладнень артеріальної гіпертензії й розробити індивідуалізовані алгоритми профілактики їх розвитку.

Об'єкт дослідження: гіпертонічна хвороба.

Предмет дослідження: ренін-ангіотензинова системи, ендотеліальні чинники, показники внутріклітинної трансдукції, морфо-функціональні особливості лівого шлуночка, антигіпертензивна терапія, алгоритми профілактики серцево-судинних ускладнень.

Loading...

 
 

Цікаве