WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Прогностичні критерії ризику рецидивів бронхообструктивного синдрому у дітей раннього віку (автореферат) - Реферат

Прогностичні критерії ризику рецидивів бронхообструктивного синдрому у дітей раннього віку (автореферат) - Реферат

Впровадження в практику. Результати дослідження впроваджені в практику діяльності дитячих лікарень різного рівню в дванадцятьох містах України (Чернівці, Львів, Рівне, Івано-Франківськ, Харків, Тернопіль, Полтава, Євпаторія, Одеса, Дніпропетровськ, Кривий-Ріг, Київ) та п'ятьох центральних районних лікарнях Чернівецької та Тернопільської областей. Окрім того, отримані результати дослідження впроваджено у навчальний процес у НМУ ім. О.О. Богомольця та БДМУ на до- та післядипломному етапах підготовки педіатрів. Запропоновані нововведення дозволили підвищити ефективність лікувально-профілактичних та реабілітаційних заходів серед дітей раннього віку, хворих на ГРЗ із бронхообструктивним синдромом, шляхом своєчасного призначення необхідної терапії та раціонального формування груп диспансерного спостереження. Цим забезпечується позитивний вплив на стан здоров'я дітей, а також отримання позитивного економічного ефекту.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійною працею автора. Здобувачем самостійно опрацьовані дані літератури з проблеми, що вивчалася, обрана тема НДР, визначені мета та задачі дослідження, розроблені програма та методологія дослідження. Самостійно проведені підбір та опрацювання необхідної медичної документації, проаналізовані результати клінічних та лабораторних досліджень дітей раннього віку, які отримували стаціонарне лікування з приводу синдрому бронхіальної обструкції. Особисто проведено катамнестичне обстеження хворих на бронхіальну астму, які в терміни виконання НДР отримували стаціонарне лікування в обласній дитячій клінічній лікарні (ОДКЛ) м. Чернівці та/або знаходились на диспансерному спостереженні в Чернівецькій міській дитячій поліклініці. Автором самостійно проаналізовано результати катамнестичного спостереження та обстеження осіб, які в ранньому дитячому віці проходили комплексне лікування в стаціонарі з приводу БОС. Особисто створена комп'ютерна база даних, проведений їх статистичний аналіз, на підставі якого підготовлені до друку всі наукові праці, написані всі розділи дисертації, сформульовані висновки і розроблені практичні рекомендації, забезпечене їх впровадження в практику охорони здоров'я України.

Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення дисертаційної роботи доповідались та обговорювались на Європейській конференції студентів та молодих лікарів (Німеччина, Берлін, 2001 р.); ХІ Міжнародній конференції "Environment and Children's health" (Польща, Легниця, 2002 р.); V, VІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції (НПК) "Актуальні питання педіатрії" (Київ, 2003, 2005 рр.); ІІІ Всеукраїнській НПК "Питання імунології в педіатрії" (Київ, 2003 р.); НПК "Особливості бронхіальної астми у дітей раннього віку (проблеми супутньої патології)" (Чернівці, 2004 р.); Всеукраїнській НПК з міжнародною участю "Актуальні проблеми ведення тяжкохворих дітей у стаціонарі" (Чернівці, 2005 р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 21 наукову працю, з яких 5 статей (у тому числі три одноосібні) у фахових журналах та збірнику, рекомендованих ВАК України, 16 тез доповідей у матеріалах НПК, конгресів та з'їздів різного рівню та інформаційний лист, отримано 2 деклараційних патенти на винаходи.

Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, огляду літератури, опису матеріалів та методів дослідження, розділу власних спостережень, аналізу і узагальнення отриманих результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних літературних джерел, додатків. Дисертацію викладено на 192 сторінках комп'ютерного тексту, робота ілюстрована 36 таблицями, 5 рисунками та 3 додатками. Бібліографія включає 269 джерел (з них вітчизняних та російськомовних - 98, іноземних публікацій - 171) і займає 25 сторінок.

Основний зміст роботи

Матеріали і методи дослідження. Для вирішення поставлених задач проведене катамнестичне спостереження за 700 дітьми, які в ранньому віці отримували стаціонарне лікування з приводу перших епізодів бронхіальної обструкції, що, як правило, виникали на фоні гострої респіраторної інфекції. Наприкінці катамнестичного спостереження середній вік дітей становив 15,70,2 років, при цьому частка пацієнтів від 14 до 23 років склала 80,9% спостережень.

Робота виконана у вигляді ретроспективної когорти в паралельних групах, сформованих методом простої випадкової вибірки з дотриманням основних вимог до лонгітудінальних досліджень, спрямованих на уникнення системних похибок. Першу (основну) клінічну групу склали 312 осіб, в яких після стаціонарного лікування реєструвалися рецидиви бронхообструктивного синдрому. Другу групу клінічного спостереження, або групу порівняння, сформували 388 осіб, в яких після стаціонарного лікування нападів БОС не спостерігалось. Серед дітей основної групи хлопчиків було – 66,72,7% та 60,82,5% серед пацієнтів групи порівняння (р>0,05).Середній вік дітей І групи склав 24,30,8 міс., а пацієнтів ІІ групи – 17,90,7 міс. (р<0,01).

Оскільки повторні епізоди БОС у дітей молодшого віку можуть мати транзиторний, зумовлений анатомо-фізіологічними особливостями (АФО) дихальних шляхів, характер та припинятися до 3-5 років життя, або ж набувати персистуючого перебігу, котрий, фактично, являє собою захворювання на бронхіальну астму, з хворих першої клінічної групи сформовано дві підгрупи спостереження. Перша з них ("ІА" чи "персистуючий БОС") складалася з 201 хворого, в яких після стаціонарного лікування рецидиви БОС відмічалися як упродовж перших п'яти років життя, так і в більш старшому віці. Другу підгрупу ("ІБ" чи "транзиторний БОС") сформували 111 дітей, в яких після стаціонарного лікування рецидиви БОС виникали лише впродовж перших п'яти років життя, а в більш старшому віці зникали. Частка хлопчиків в обох підгрупах становила 66,7%. Середній вік дітей у ІА підгрупі – 29,41,0 міс., а в ІБ підгрупі склав 15,01,0 міс. (р<0,01).

Усі діти на початку дослідження та в процесі спостереження (січень 1984 р. – жовтень 2002 р.) обстежувалися в ОДКЛ №1 м. Чернівці. Дані рубіжного обстеження включали анкетування та поглиблений огляд у поліклінічних умовах у випадку знаходження хворого на диспансерному обліку. Більшості дітей на початку дослідження та вибірково, у процесі спостереження, проводилося комплексне обстеження з включенням загальноклінічних, імунологічних та алергологічних методів дослідження. Для оцінки тяжкості загального стану та виразності БОС використовувалися єдині констеляційні таблиці, адаптовані до хворих раннього віку. Імунологічний блок дослідження включав: оцінку спонтанної розеткоутворювальної здатності Т-лімфоцитів з еритроцитами барана за методикою Jondal M. et al. (1972) в модифікації Чернушенко Е.Ф. (1978) та співав; оцінку субпопуляційного складу Т-лімфоцитів, функція яких співпадала з хелперною та супресорною/цитотоксичною, в тесті їх теофілінчутливості за Limatibul S. (1978); визначення абсолютного та відносного вмісту Т-лімфоцитів та наведених вище субпопуляцій цих клітин за допомогою наборів моноклональних антитіл (CD3, CD4 та CD8); оцінку активності киснезалежного метаболізму еозинофільних та нейтрофільних гранулоцитів периферійної крові за даними спонтанного та стимульованого варіантів НСТ-тесту, що проводився за методом Park B.H. et al. (1968) у модифікації Клімова В.В. та співав. (1988), оцінку вмісту в сироватці крові С-реактивного протеїну (CRP) методом простої радіальної імунодифузії в агарі за методом Mancini G. et al. (1965). Алергологічне обстеження дітей включало: детальне вивчення генеалогічного анамнезу; оцінку вмісту в сироватці крові загального імуноглобуліну класу Е (IgЕ) за допомогою моноклональних антитіл; вивчення вмісту в сироватці крові інтерлейкіну-4 (IL-4); постановку внутрішньошкірних алергологічних проб з бактеріальними та небактеріальними алергенами за методикою Адо А.Д., Польнера А.А (1963) в оцінці за Ванюковим Н.В., Тітовою С.М. (1971).

Одержані результати дослідження аналізувалися за допомогою комп'ютерних пакетів "STATISTICA" StatSoft Inc. та Excel XP для Windows на персональному комп'ютері з використанням параметричних і непараметричних методів обчислення. Вірність нульової або робочої гіпотез визначалася з урахуванням рівню значущості р. Для оцінки взаємного впливу основних факторів ризику повторних епізодів БОС використовували багатофакторний кореляційний та регресійний аналіз. Для створення "образу хвороби" використовували констеляційно-діагностичну систему, сформовану з використанням діагностичних та інформаційних коефіцієнтів за Кульбаком. Для оцінки діагностичної цінності тестів визначали їх чутливість (ЧТ), специфічність (СП), а також позитивну (ППЦ) і негативну передбачувану цінність (НПЦ). Оцінка ризику реалізації події проводилась з урахуванням вірогідності величин відносного, атрибутивного ризиків та співвідношення шансів, а також визначення їх довірчих інтервалів.

Дослідження проведене із урахуванням основних положень GCP ICH та Гельсинської декларації з біомедичних досліджень, де людина виступає їх об'єктом.

Результати власних досліджень та їх обговорення. Оцінка результатів дослідження показала, що хоча бронхообструктивний синдром у популяції пацієнтів раннього віку вірогідно частіше реєструється в хлопчиків, що, ймовірно, пов'язане з наявними в них АФО дихальних шляхів та імунної системи, які сприяють розвитку БОС на тлі гострої респіраторної інфекції, проте ця схильність має тимчасовий характер та не впливає на ризик розвитку БА, в основі якої лежить підвищена реактивність бронхів, зумовлена хронічним запаленням (GINA,1995).

Loading...

 
 

Цікаве