WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Клініко-біохімічні показники стану сполучної тканини в діагностиці та лікуванні остеодистрофії корів (автореферат) - Реферат

Клініко-біохімічні показники стану сполучної тканини в діагностиці та лікуванні остеодистрофії корів (автореферат) - Реферат

Уміст першої та другої сироваткових фракцій ГАГ, як показників обміну тканинних протеогліканів, що переважно містяться в хрящовій та кістковій тканинах, почав вірогідно змінюватися вже на 7-у добу експерименту. Так, рівень першої фракції ГАГ, в якій кількісно переважає хондроїтин-6-сульфат, знизився на 22,8 % (р0,001), другої і третьої підвищився на 9,8 (р0,05) і 31,6 % (р0,001) відповідно, проте загальна кількість ГАГ зменшилася на 10,7 % (р0,05), що свідчить про порушення синтезу цих компонентів клітинами сполучної тканини внаслідок обмеження рухової активності.

При тривалому терміні (28 днів) обмеження рухової активності у білих щурів спостерігалися більш суттєві зміни складу всіх фракцій ГАГ у порівнянні з контрольною групою. Так, вміст другої і третьої фракцій був підвищеним, порівняно з контролем, на 129,0 і 110,5 % (р<0,001). У цей час відбувається посилення деструктивних змін, про що свідчить не тільки порушення співвідношення окремих фракцій ГАГ, але й збільшення активності лужної фосфатази, концентрації глікопротеїнів і сіалових кислот, що притаманно реактивному процесу.

Введення дексаметазону спричинило ще більш істотні зміни кісткової тканини у вигляді остеомаляції та остеопорозу, що підтверджується даними гістологічних досліджень. У сироватці крові значно підвищилися рівні ХСТ, ГП, сироваткових фракцій ГАГ та активність лужної фосфатази. Вміст оксипроліну в сечі зріс до 49,82,0, уронових кислот – до 75,3 3,4 мг на добу, порівняно з 6,80,4 і 7,70,3 в контролі.

Результати дослідів свідчать, що на 7-й день експерименту в сироватці крові виявилася тенденція до зменшення концентрації загального кальцію, що супроводжувалося збільшенням його екскреції з добовою сечею (р0,05) на 22,4 % (рис.1). Останнє, можливо, пов'язано з тим, що у тварин внаслідок стресової реакції на різку зміну умов утримання посилювалося утворення антидіуретичного гормону, що зменшило добовий діурез і сприяло відносному збільшенню екскреції кальцію і фосфору. На 28-й день експерименту рівень кальцію в сироватці крові був зниженим, порівняно з контролем, на 23,7 % (р0,001). Екскреція кальцію в цей термін була вищою на 83,5 % (р<0,001).

Рис.1. Динаміка загального кальцію в сироватці крові та сечі у щурів

протягом гіпокінезії (у відсотках порівняно з контрольною групою)

Але найбільшими змінами біохімічних показників сироватки крові і сечі характеризувалася група щурів, яким уводили дексаметазон. У них відзначали різке (р0,001) зниження вмісту в сироватці крові кальцію і фосфору на 30,2 і 18,0 %, відповідно, при вірогідному зростанні показників добової екскреції цих елементів із сечею (р0,001), у 3,0 та 2,3 рази, що вказує на значну втрату цих елементів організмом.

Підсумовуючи дані розділу, можна твердити, що вже на початкових стадіях остеодистрофії, яка виникає при різкому обмеженні рухової активності, у щурів підвищується вміст окремих фракцій ГАГ у сироватці крові та екскреція оксипроліну, уронових кислот і кальцію з сечею. На більш пізніх термінах до цих змін додається збільшення концентрації глікопротеїнів, хондроїтинсульфатів та підвищення активності лужної фосфатази. Результати біохімічних досліджень були підтверджені гістологічно змінами губчастої кісткової тканини щурів.

Визначення інформативності показників стану сполучної тканини

в сироватці крові та сечі при діагностиці остеодистрофії у корів

Відомо, що режим гіпокінезії призводить до виникнення і розвитку у великої рогатої худоби багатьох патологій неінфекційного характеру, зокрема остеодистрофії. Виникнення цієї патології у корів у зимово-стійловий період утримання пов'язують як з обмеженням рухової активності, так із невідповідною структурою раціону, недостатністю мінерально-вітамінного живлення, захворюваннями нирок, печінки та дисфункцією залоз внутрішньої секреції, що негативно впливає на метаболізм кісткової тканини.

Тому на другому етапі наших досліджень вивчалася можливість використання комплексу біохімічних показників сироватки крові та сечі для ранньої діагностики остеодистрофії у великої рогатої худоби, яка виникає внаслідок впливу ОРА в зимово-стійловий період утримання.

Утримання тварин в умовах повного виключення моціону протягом двох місяців на фоні незбалансованого мінерально-вітамінного живлення негативно вплинуло на їх клінічний статус. У дослідних тварин, починаючи з 30-го дня такого режиму, знижувалася молочна продуктивність; у трьох корів спостерігалася блідість слизових оболонок, у двох – гіпотонія рубця. Реакція сечі з реактивом Розера у двох тварин дала позитивний результат, що свідчить про розвиток кетозу. У групі контролю за цей період також знизилася молочна продуктивність, але загальний стан і клінічні показники не змінилися. На 60-й день експерименту у тварин дослідної групи спостерігали спотворення смаку та подальше зниження молочної продуктивності. Гіпотонію рубця відмічали у п'яти корів (55,6 %), блідість слизових оболонок – у чотирьох (44,4 %), горбкуватість останньої пари ребер – у двох тварин (22,2 %), чого не спостерігалося на початку досліду. Контрольні тварини мали задовільні клінічний статус та вгодованість протягом усього експерименту.

У тварин з вираженими клінічними ознаками остеодистрофії, які увійшли до п'ятої групи, був спотворений смак; вони неохоче піднімалися та приймали корм, гіпотонія рубця спостерігалася у трьох тварин, а в чотирьох діагностували потовщення зап'ясткових суглобів та асептичний пододерматит. У всіх корів виявили лізис останніх хвостових хребців, виражену горбкуватість та часткове розсмоктування останньої пари ребер (до 1/2 ребра у п'яти тварин). Кон'юнктива анемічна, температура тіла в межах норми, у трьох тварин спостерігали тахіпное. Гіпокінезія спричиняла негативний вплив на функціональний стан і структуру печінки: поступово зменшувався вміст альбумінів (на 30-у добу; р0,01) та збільшувалася активність АсАТ і АлАТ (на 60-у добу; р0,05 і р0,01).

На 15-у добу відмічали тенденцію до зменшення вмісту загального кальцію та вірогідне (р0,01) зниження рівня неорганічного фосфору (на 12,1 %), а на 30-у в корів спостерігали вірогідне (р0,001) зменшення вмісту загального кальцію, неорганічного фосфору (р<0,01) та збільшення активності лужної фосфатази в 1,6 раза (р<0,001; табл. 2).

Таблиця 2 – Біохімічні показники сироватки крові корів в умовах обмеження

рухової активності та хворих на остеодистрофію

Група

Показник

Контроль

Гіпокінезія, днів

При

остеодистрофії

30

60

Са, ммоль/л

2,460,04

2,210,03***

2,300,04**

1,950,03***

Р, ммоль/л

2,060,06

1,790,04**

1,970,04

1,670,05***

ЛФ, од. Боданські

8,60,7

13,81,1***

13,00,5***

20,11,5***

ГП, од

0,490,02

0,630,03***

0,530,02

0,690,02***

ХСТ, г/л

0,080,003

0,120,003***

0,140,005***

0,2480,04***

Фракції ГАГ

І, од.

6,30,20

7,70,10***

8,20,20***

8,90,20***

ІІ, од.

3,20,20

4,60,10***

5,20,20***

7,10,30***

ІІІ, од.

1,40,10

2,00,04***

1,60,40**

2,40,30***

Сума ГАГ, од.

10,90,30

14,70,20***

15,10,30***

18,40,30***

Примітка. Різниця з контролем*-р<0,05; **-р<0,01; ***-р<0,001

У корів з вираженими клінічними ознаками спонтанної остеодистрофії рівень загального кальцію та неорганічного фосфору був значно нижчим (р0,001), ніж у корів групи контролю: 1,950,03 і 1,670,05 ммоль/л проти 2,460,04 та 2,060,06 ммоль/л, відповідно.

У тварин на 30-й день досліду відбувалося вірогідне (р0,001) збільшення, порівняно з контрольною групою, показників, які свідчать про активну елімінацію в кров органічних компонентів кісткової тканини і є інформативними щодо розвитку в ній дистрофічного процесу: ГП, ХСТ, ГАГ та їх фракцій.

Loading...

 
 

Цікаве