WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Клініко-біохімічні показники стану сполучної тканини в діагностиці та лікуванні остеодистрофії корів (автореферат) - Реферат

Клініко-біохімічні показники стану сполучної тканини в діагностиці та лікуванні остеодистрофії корів (автореферат) - Реферат

(Харків, 2002 р.), науково-практичній конференції хірургів "Сучасні проблеми ветеринарної хірургії" (Харків, 2004 р.).

Публікації за темою дисертації. Результати експериментальних досліджень опубліковані у 7 статтях, що вийшли у фахових виданнях: "Збірник наукових праць Харківського зооветеринарного інституту" (1), "Збірник наукових праць Харківської державної зооветеринарної академії" (1), "Вісник Білоцерківського державного аграрного університету" (2), "Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З.Гжицького" (1), "Наукові праці Полтавської державної аграрної академії" (1), "Вісник Полтавської державної аграрної академії" (1).

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, огляду літератури, 6 розділів результатів власних досліджень, їх узагальнення та аналізу, висновків і пропозицій, списку використаної літератури, що містить 212 джерел, у тому числі 86 – із далекого зарубіжжя. Робота викладена на 125 сторінках комп'ютерного тексту, ілюстрована 25 таблицями та 18 рисунками. У додатку наведено 7 документів.

Вибір напрямів досліджень, матеріал та методи виконання роботи.

Незважаючи на значну кількість публікацій з патології опорно-рухового апарату у великої рогатої худоби і, зокрема кісткової тканини, біохімічні критерії, які характеризують стан її органічного компонента, у ветеринарній медицині практично не вивчалися. Водночас відомо, що при захворюваннях пов'язаних з порушеннями метаболізму в кістковій тканині, її клітини і білки беруть активну участь у розвитку патологічного процесу. Окрім мінеральної частини, кісткова тканина у своєму складі містить багато органічних компонентів (колагенові і неколагенові білки, глікозаміноглікани тощо) та ферментів, визначення яких може бути доцільним в діагностиці остеодистрофії. Очевидно, що за остеодистрофії у сироватці крові та сечі відбуваються зміни показників, що характеризують стан сполучної тканини, тому їх дослідження мають істотне значення в діагностиці хвороби, особливо на ранній стадії. Проте такі відомості щодо сільськогосподарських тварин у вітчизняній літературі обмежені (Стадник А.М., 2001, 2002). Це й зумовило вибір напряму наших досліджень.

Робота виконувалася протягом 2000–2006 рр. на кафедрі клінічної діагностики та в науково-навчальному центрі тваринництва і рослинництва Харківської державної зооветеринарної академії, у відділі проблем лабораторної діагностики та імунології Інституту патології хребта та суглобів ім. М.І. Ситенка, на базі господарства АТОВ "Харківплемсервіс" Харківського району Харківської області. Проведено клінічне обстеження і лабораторний аналіз крові та сечі 40 щурів і 72 корів. Експерименти проведено відповідно до концепції 3R згідно з загальними принципами експериментів на тваринах, які ухвалені на Першому національному конгресі з біоетики (Київ, 2001) та узгоджені з положеннями Європейської конвенції про захист хребетних тварин, яких використовують для експериментальних та інших наукових цілей (Страсбург, 1985).

Дослідження проводили за чотири етапи. На першому етапі інформативність біохімічних показників сполучної тканини при діагностиці остеодистрофії вивчали після експериментального відтворення патології на білих щурах лінії Wistar (40 особин). Остеодистрофію моделювали внутрішньом'язовим введенням 2%-ного водного розчину дексаметазону в дозі 9 мг/кг маси тіла, один раз на тиждень протягом місяця (10 особин), а також утриманням тварин у спеціальних клітках для гіпокінезії протягом 28 діб. Щурів, яким вводили дексаметазон, виводили з досліду на 28-у добу, а щурів після ОРА – відповідно на 7-, 14-, 21- та 28-у добу. Шість інтактних щурів були контрольними. Для взяття матеріалу застосовували метод декапітації під гексеналовим наркозом, після чого негайно відбирали проби крові і зразки кісткової тканини для гістологічних досліджень.

Стан кісткової тканини вивчали за наступними показниками: а) в сироватці крові визначали вміст хондроїтинсульфатів (ХСТ) та глікопротеїнів (ГП), фракцій ГАГ, загального кальцію та неорганічного фосфору, активність лужної фосфатази; б) у сечі – вміст оксипроліну, уронових кислот, фракцій ГАГ, кальцію і фосфору. Для гістологічних досліджень використовували грудні та поперекові сегменти хребта білих щурів. Гістологічні препарати фарбували гематоксиліном і еозином.

На другому етапі інформативність біохімічних показників стану кісткової тканини вивчали на коровах АТОВ "Харківплемсервіс" червоно-рябої породи віком 5–7 років, на 5–6-му місяцях лактації, з середньорічною продуктивністю по останній лактації 6000–7000 кг, усього 27 тварин, з яких 9 були клінічно здорові і користувалися щоденним моціоном (контрольна група), 9 – хворі на остеодистрофію (третя стадія) та 9 клінічно здорові, що були переведені на стійлове утримання без моціону протягом 2-х місяців (ОРА). У корів останньої групи кров відбирали на 15-, 30- та 60-ту добу. Після клінічного обстеження корів визначали біохімічні показники крові і сечі, що характеризують стан кісткової тканини.

На третьому етапі вивчали клініко-біохімічні характеристики корів при лікуванні спонтанної остеодистрофії. Дослідження проводили у науково-навчальному центрі тваринництва і рослинництва Харківської державної зооветеринарної академії на 25 коровах чорно- та червоно-рябої порід, віком 5–7 років, продуктивністю 3–4 тис. л молока за лактацію. 7 корів були клінічно здоровими, 18 – з ознаками остеодистрофії, вони увійшли в першу та другу дослідні групи. Тваринам першої дослідної групи внутрішньом'язово ін'єктували препарат "Продевіт-тетра" (1 см3 препарату містить вітаміни: А – 50000 МО; D3 – 25000 МО; Е – 20 мг; F – 5 мг) в середньому по 6 мл кожні 5 днів (усього 10 ін'єкцій). Тваринам другої групи внутрішньом'язово ін'єктували препарат "Продевіт-тетра" за тією ж схемою в поєднанні з препаратом "Люкон" у дозі 8 мг/кг маси тіла протягом 51 дня по 7 днів поспіль з 7-денною перервою після кожного курсу. Всіх корів досліджували клінічно і проводили біохімічний аналіз крові на початку досліду та на 30- і 60-у добу лікування.

На четвертому етапі в АТОВ "Харківплемсервіс" на 30 коровах вивчали вплив високого рівня молочної продуктивності на розвиток остеодистрофії. При виконанні роботи у сироватці крові корів визначали такі показники: загальний білок – біуретовим методом; білкові фракції – електрофорезом на папері в мединал-вероналовому буфері; сечовину – за колірною реакцією з діацетилмонооксимом; креатинін – за колірною реакцією Яффе (метод Поппера); холестерол – за методом Ілька; глікопротеїни – за Штейнбергом–Доценком; фракції ГАГ методом Штерна зі співавт., хондроїтинсульфати – за методом Nеmeth – Csoka у модифікації Л.І. Слуцького; загальний кальцій – комплексонометричним методом з індикатором мурексидом (за Луцьким Д.Я.); неорганічний фосфор – за реакцією з аскорбіновою кислотою (метод Фіске-Субароу); активність АлАТ та АсАТ – уніфікованим динітрофенілгідразиновим методом за Райтманом і Френкель; лужної фосфатази – за методом Боданські. Вміст оксипроліну у сечі визначали за методом А.А Крель і Л.М. Фурцевої, сумарних уронових кислот – за N. Di Ferrante та C. Rich, фосфору і кальцію – за методикою, описаною в посібнику під редакцією А.А. Покровського (1969), фракційний склад ГАГ – за методом, розробленим у лабораторії ХМДІПХС. У щурів і частини корів визначали також вміст глюкози, лактату і пірувату уніфікованими методами. Математична обробка проводилася статистичними методами з використанням Т-критерію Фішера–Стьюдента та стандартного пакету "Статистика" в програмі ЕХЕL 2000.

Результати досліджень та їх аналіз

Експериментальне відтворення остеодистрофії у білих щурів

Поглиблене вивчення методів діагностики різних стадій остеодистрофії у корів з використанням біохімічних досліджень є актуальною, але досить складною проблемою. Тому дослідженням цього захворювання у корів передували експерименти на білих щурах, які знаходилися в умовах гіпокінезії протягом 28 діб, щурам п'ятої групи внутрішньом'язово вводили дексаметазон (табл.1).

Уже на початкових стадіях гіпокінезії встановлено збільшення вмісту глюкози, пірувату і лактату в сироватці крові (як наслідок стресорної реакції), тенденцію до збільшення концентрації деяких компонентів, але більш істотні та вірогідні зміни значень біохімічних показників спостерігали на 21- і 28-й дні експерименту. До них можна віднести вірогідне збільшення на 21-й день вмісту загальних хондроїтинсульфатів (р0,001), 28-й – глікопротеїнів (р0,05), а на 14-й (р0,01) і 28-й (р0,001) дні – активності лужної фосфатази у порівнянні з контрольною групою, гіперекскрецію кінцевих метаболітів обміну органічних компонентів кісткової тканини. Такі зміни свідчать про посилення катаболічної спрямованості метаболізму хрящової і кісткової тканин внаслідок як реактивного (динаміка глікопротеїнів і сіалових кислот), так і деструктивного характеру (динаміка загальних хондроїтинсульфатів). Про це також свідчить більш виражене зростання концентрації глікопротеїнів на 28-й день досліду синхронно з підвищенням вмісту хондроїтинсульфатів, рівень яких продовжував зростати саме в цей період.

У сироватці крові тварин, яким протягом місяця ін'єктували дексаметазон, спостерігалося значне зростання (р0,001) рівня всіх вищезгаданих показників, порівняно з контрольною групою. Це свідчить про розвиток більш значних деструктивних ушкоджень у тканинах кістково-суглобового апарату, порівняно з щурами, у яких патологію моделювали гіпокінезією. Перші зміни концентрації продуктів метаболізму органічного матриксу кісткової тканини в сечі виявлялися у щурів уже на 7-й день експерименту: вміст оксипроліну підвищився на 45,6 % (р0,001), уронових кислот – 24,7 % (р0,001), що на фоні значних змін фракційного складу ГАГ свідчить про значні порушення у кістковій тканині. На 14-й день досліду вміст оксипроліну в сечі тварин підвищився майже удвічі, порівняно з контролем, а на 28-й – у 2,6 рази (табл.1).

Loading...

 
 

Цікаве