WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Значення цитомегаловірусної інфекції у розвитку соматичної патології у віддалений період після аварії на чорнобильській АЕС (автореферат) - Реферат

Значення цитомегаловірусної інфекції у розвитку соматичної патології у віддалений період після аварії на чорнобильській АЕС (автореферат) - Реферат

Рис. 1. Характеристика обстежених осіб.

Доза зовнішнього опромінення була встановлена для 118 реконвалесцентів ГПХ (від 1,14 до 7,1 Гр; в середньому 2,01 + 0,13 Гр) та 677 учасників ЛНА, що не перенесли ГПХ (39,4 + 2,41 сГр). При ретроспективній верифікацї діагнозу ГПХ у 1989 р. встановлено, що у 35 реконвалесцентів була ГПХ І ступеня, у 33 – ГПХ ІІ-ІІІ ступеня і у 50 – ГПХ без типового кістковомозкового синдрому (ГПХ-0) (Коваленко О.М., 1999). Серед учасників ЛНА в ліквідаційних роботах 1986-1987 рр. брали участь 226 осіб. Серед обстежених мешканців контамінованих територій 98 осіб постійно проживали у населених пунктах 3-ї зони (розрахована ефективна еквівалентна доза опромінення на 1,0 – 5,0 мЗв на рік вища за дозу доаварійного періоду), а 219 – у населених пунктах 4-ї зони (розрахована ефективна еквівалентна доза опромінення на 0,5 – 1,0 мЗв на рік перевищує дозу доаварійного періоду).

Визначення анти-ЦМВ антитіл проводили імуноферментним методом з використанням тест-систем фірми DSL, США, та НПО "Вектор", РФ за допомогою спектрофотометрії при довжині хвилі 450 нм на апараті "Sanofi Diagnostics Pasteur PR 2100" (Франція). Для визначення авідності антитіл після інкубації зразків сироватки з антигеном частину лунок промивали 8М розчином сечовини, що сприяло розпаду комплексів низькоавідних антитіл з антигеном. Після обліку результатів реакції розраховували індекс авідності: співвідношення значень, отриманих в лунках з промивкою розчином сечовини, і значень, отриманих у лунках зі стандартною промивкою, помножене на 100%. При значеннях понад 60% антитіла враховували як високоавідні (Prince H.E., Leber A.L., 2002). Виявлення в сироватці крові анти-ЦМВ антитіл класу IgG розцінювали як інфікування обстеженого ЦМВ. Позитивний результат при виявленні анти-ЦМВ антитіл класу IgM свідчив про активну форму інфекції: реактивацію вірусу (при одночасній наявності високоавідних антитіл класу IgG) або первинне інфікування (при відсутності або наявності низькоавідних антитіл класу IgG).

Наявність ЦМВ у сироватці крові визначали ПЛР за допомогою тест-систем фірми "ДНК-технологія", РФ. ДНК отримували сорбційним методом. Кінцевий продукт ПЛР візуалізували шляхом електрофорезу в 2% агарозному гелі з наступним забарвленням бромистим етидієм. Нами запропоновано метод визначення мутацій, що призводять до розвитку резистентності до противірусного препарату ганцикловіру, на основі ПЛР з використанням праймерів до дільниці гену UL97, у присутності пептидного аналога РНК, що комплементарна послідовності, специфічній для ганцикловір-чутливого ізолята вірусу (патент UA 75254 С1, опублікований 15.03.2006 р.).

Для оцінки клітинного імунітету проводили визначення субпопуляцій лімфоцитів у периферичній крові за допомогою прямого імунофлуоресцентного тесту з використанням моноклональних антитіл (мкАТ) серії Leu ("Becton Dickinson", США), кон'югованих з ФІТЦ або фікоеритрином, на протоковому цитофлуориметрі FACScan ("Becton Dickinson", США) за програмою Lysis II. Дослідження проведені спільно з співробітниками відділу клінічної імунології Наукового центру радіаційної медицини АМН України (керівник відділу – доктор мед. наук, проф. Д.А. Базика). Визначали кількість CD3+CD22- Т-лімфоцитів, CD3-CD22+ В-лімфоцитів, CD4+CD8- Т-лімфоцитів, CD4-CD8+ Т-лімфоцитів, субпопуляції CD3-CD56+CD16+ (НК-клітини) і CD3+CD56+CD16+ (ЦТЛ). У частини хворих визначення субпопуляцій лімфоцитів проведено непрямим імунофлуоресцентним методом на базі Луганської діагностичної лабораторії. Концентрацію імуноглобулінів у сироватці крові визначали методом простої радіальної дифузії за Манчіні (1965).

Для дослідження індукції -IFN під впливом індукторів інтерфероногенезу використовували імуноферментний метод та тест-системи фірми "Протеїновий контур", РФ. Дослідження проведені у зразках сироватки крові перед та через 3, 6 і 9 год. після введення препарату.

Статистичну обробку отриманих результатів проводили з використанням t-критерію Стьюдента, ч2-критерію, кореляційного та регресійного аналізу за допомогою пакету прикладних програм SPSS-11 (США). Параметри розцінювались як вірогідні при значенні р<0,05.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Проведені дослідження виявили високу частоту серологічних ознак ЦМВ-інфекції серед реконвалесцентів ГПХ, учасників ЛНА, працівників атомної енергетики порівняно з контрольною групою (табл. 1).

Таблиця 1

Частота виявлення анти-ЦМВ антитіл класу IgG у сироватці крові, кількість ЦМВ-серопозитивних/кількість обстежених (%)

Група (середній вік, роки)

Склад обстеженої групи

Вся група

Чоловіки

Жінки

Контрольна група (44,83 + 1,17)

254/367

(69,20%)

114/162

(70,37%)

140/205

(68,29%)

Евакуйовані з 30-км зони (39,26 + 2,21)

62/90

(68,89%)

25/34

(73,54%)

37/56

(66,07%)

Мешканці контамінованих територій (45,87 + 1,85)

89/115

(77,39%)

48/61

(78,68%)

41/54

(75,92%)

Працівники атомної енергетики (42,29 + 1,32)

75/96

(78,12%)

57/72

(79,16%)

18/24

(75%)

Учасники ЛНА, мешканці неконта-мінованих територій (47,65 + 0,57)

363/461

(78,74%)

304/384

(79,16%)

59/77

(76,62%)

Реконвалесценти ГПХ (45,12 + 1,46)

101/118

(85,59%)

96/113

(84,95%)

5/5

(100%)

Учасники ЛНА, мешканці контаміно-ваних територій (46,48 + 1,48)

38/44

(86,36%)

38/44

(86,36%)

-

Учасники ЛНА, працівники атомної енергетики (42,17 + 1,02)

23/26

(88,46%)

23/26

(88,46%)

-

Всього

1005/1317

(76,30%)

705/896

(78,68%)

300/421

(71,25%)

Вірогідні розбіжності виявлені між учасниками ЛНА і контрольною групою (ч2 = 9,77; p<0,01); реконвалесцентами ГПХ і контрольною групою (ч2 = 12,21; p<0,001); працівниками атомної промисловості і контрольною групою (ч2 = 5,61; p<0,05). Крім підвищення частоти виявлення анти-ЦМВ антитіл серед постраждалих контингентів знайдено збільшення кількості обстежених з високими титрами антитіл порівняно з контролем: в групі ЛНА (47,36% і 35,06%, відповідно, ч2 = 5,07; p<0,05), в групі працівників атомної промисловості (56,12%; ч2 = 23,69; p<0,001), серед реконвалесцентів ГПХ (48,4%; ч2 = 4,88; p<0,05).

Частота виявлення анти-ЦМВ антитіл в групі учасників ЛНА, які мешкають на незабруднених територіях, суттєво розрізнялась між чоловіками, учасниками ЛНА 1986-1987 рр. та більш пізнього періоду (85,2% і 74,42%, відповідно, p<0,01), а також в групі жінок, учасниць ЛНА 1986-1987 рр., порівняно з учасницями ЛНА більш пізнього періоду (86,6% і 70,21%, відповідно, p<0,05). Однак вірогідної залежності між величиною дози отриманого зовнішнього опромінення і частотою виявлення анти-ЦМВ антитіл не знайдено (рис. 2).


Рис. 2. Залежність частоти виявлення анти-ЦМВ антитіл класу IgG в групі учасників ЛНА, мешканців незабруднених територій від отриманої дози зовнішнього опромінення.

В групі учасників ЛНА, які мешкають на радіоактивно забруднених територіях України, залежність між дозою зовнішнього опромінення і титрами анти-ЦМВ антитіл мала тенденцію до значущості (r = 0,4852; р = 0,079). У реконвалесцентів ГПХ виявлена залежність між титрами анти-ЦМВ антитіл і ступенем перенесеної ГПХ (r = 0,4043; p = 0,005), а також дозою зовнішнього опромінення (r = 0,3244; p = 0,028) (рис. 3.).

Рис. 3. Дозозалежність титрів анти-ЦМВ антитіл в групі реконваленцентів ГПХ. 0 – анти-ЦМВ антитіла не виявлені; 1 – виявлені в низькому титрі; 2 – титр антитіл середній; 3 – виявлені у високому титрі.

ЦМВ-серопозитивність евакуйованого населення, мешканців територій, контамінованих радіонуклідами, що не брали участі в ЛНА, вірогідно не відрізнялась від контрольної групи, а також не залежала від зони проживання.

Дослідження динаміки наявності анти-ЦМВ антитіл у різних вікових категоріях (з цією метою додатково обстежено 379 дітей і підлітків) виявило, що 70-80% дітей у віці 3-6 років мають серологічні ознаки контакту з ЦМВ (рис. 4). Це свідчить, що первинне інфікування основної частини населення відбувається у ранньому дитячому віці. Серед підлітків анти-ЦМВ антитіла зустрічаються у 50% обстежених, що свідчить про перехід вірусу в латентну форму, яка супроводжується зниженням інтенсивності імунної противірусної відповіді і поступовою елімінацією антитіл з організму. Наступний підйом ЦМВ-серопозитивності у дорослих, особливо тих, що зазнали впливу іонізуючого випромінювання, ми розцінили як реакцію імунної системи на епізоди реактивації вірусу, що часто мають безсимптомний перебіг.

Loading...

 
 

Цікаве