WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Теоретичні основи оптимізації інтродукційного процесу (автореферат) - Реферат

Теоретичні основи оптимізації інтродукційного процесу (автореферат) - Реферат

З позицій інформаційно-енергетичної теорії пропонується класифікація інформаційних сигналів (біотичних та абіотичних факторів середовища). Первинні фактори середовища (сигнали першого роду) мають безпосередню, пряму дію на рослини (сонячна енергія, фотоперіодизм). Вони характеризуються електромагнітною природою, наявністю коливальних процесів та виконують синхронізуючу функцію. Вторинні фактори середовища (сигнали другого роду) являються посередніми (непрямими) і діють за допомогою первинних факторів, які мають унікальну особливість прийому інформації завдяки своїм властивостям.

Стисло розглядається механізм передачі екологічної інформації, що необхідно для поглиблення уявлень про основні поняття інтродукції рослин. Наведені існуючі гіпотези та теорії, які підтверджують викладені погляди щодо сприймання, поглинання та перетворення екологічних факторів.

5.2. Значення інформаційно-енергетичної теорії і основні перспективи її використання в інтродукції рослин. Аналіз особливостей розвитку інтродукції рослин у системі біологічних наук дозволяє зробити висновок щодо необхідності зміни наукової концепції досліджень. Запропонований підхід до вивчення інтродукційного процесу базується на системних уявленнях, а її методичною основою є ідея оптимізації функціонування організмів. Цим вимогам задовольняє інформаційно-енергетична теорія інтродукції рослин. З її позицій розглянуто основні поняття інтродукції рослин (стрес, адаптація, гомеостаз, стійкість, відбір). Переглянуто традиційні тлумачення розпливчастих та суперечливих визначень важливих проявів життєдіяльності. Стисло розглядаються екотонний ефект, механізми забезпечення та критерії оцінки стійкості рослин на різних рівнях їх організації, можливості моделювання культурфітоценозів та керування основними параметрами штучних систем.

ВИСНОВКИ

1. На підставі вивчення особливостей становлення і розвитку інтродукції рослин в системі біологічних наук встановлено, що не всі відомі факти та закономірності переселення рослин знаходять своє пояснення в рамках існуючих теорій. Історичний аналіз послідовних і закономірних змін основних положень інтродукції рослин визначає необхідність розробки нових методичних принципів вивчення самоорганізуючої системи "організм – середовище". Їх доцільно формувати на системних уявленнях та теорії оптимізації досліджень в межах матеріально-енергетично-інформаційної (тринітарної) наукової концепції.

2. Аналіз основних понять інтродукції рослин показав, що більшість з них трактується неоднозначно, а головна вимога до тезаурусу – чіткість формулювання термінів – не виконується. На підставі аналізу різноманітних поглядів на основні поняття інтродукції рослин пропонуються їх уточнення та доповнення.

3. На підставі порівняльного аналізу існуючих способів інтродукційного прогнозування розроблена їх класифікація, відповідно до якої виділено групи методів визначення адаптаційної здатності рослин: екстраполяція, інтерполяція, моделювання, експертні оцінки. Запропонована класифікація способів прогнозування не включає найпоширенішу в інтродукції рослин групу методів, які отримали назву випадковий пошук. До цієї категорії належить метод "проб та помилок", який розглядається як приклад недосконалої організації інтродукційного процесу.

4. Розроблено алгоритм побудови бази даних з методів інтродукційного прогнозування, користуючись якою можна упорядкувати великий масив інформації щодо способів прогнозування та зробити вибір оптимального з них, виходячи з об'єктів дослідження та умов проведення інтродукційного експерименту.

5. Запропоновано нові методи кількісного визначення адаптаційної здатності рослин. Перший з них базується на залежності результатів інтродукції від амплітуди пластичності рослин (визначається за 22 еколого-ценотичними ознаками), а методичною основою її вимірювання є модифікований біометричний аналіз Є.С. Смирнова. Другий – базується на пошуку близьких між собою за видовим складом регіонів, між якими існує перспектива обміну інтродукційними матеріалами, а його методичною основою є використання як традиційних коефіцієнтів схожості, так і показника включення елементів однієї флори в іншу.

6. Обґрунтована доцільність виділення у межах родового комплексу крупних інтродукційних одиниць, які характеризуються певними пристосувальними особливостями і називаються "біоморфологічними типами". В зв'язку з цим проаналізовано переваги та недоліки існуючих методів класифікації рослин за комплексом ознак та на підставі аналізу суттєвих (переважно морфологічних) ознак видів родового комплексу Allium виділено 7 біоморфотипів. Види кожного з них виявляють тільки їм властиві адаптивні особливості, які не характерні для видів інших біоморфотипів.

7. Аналіз способів оцінки наслідків інтродукційного експерименту показав, що в інтродукції рослин не отримала розвитку теорія стійкості організмів, а існуючі погляди на стійкість обмежені відсутністю системних уявлень про функціонування живих організмів. З позицій загальної теорії систем досліджені типи взаємовідносин в системі "організм – середовище", межі інтродукційних зон (зону песимума визнано сприятливою для розвитку рослин в умовах культури), критичні етапи в розвитку інтродуцентів та розроблено поетапну програму дослідження стійкості інтродукованих рослин.

8. На підставі основних положень загальної теорії систем та принципів побудови багатофакторних експериментів розроблена модель залежності стійкості рослин від дії не менше двох факторів середовища. Модель являє собою систему регресійних рівнянь і дозволяє не тільки характеризувати стійкість рослин в нових умовах, але й здійснювати підбір такого поєднання факторів середовища, при якому стійкість рослин буде максимальною.

9. Показано перспективу використання критеріїв стійкості, які не знайшли поширення в інтродукційній роботі. Розроблено нові показники адаптаційної здатності рослин, які засновані на статистичній обробці даних фенологічних спостережень (показник σ) та енергетичних показниках, що визначають життєвий стан інтродуцентів. На підставі їх використання проаналізована градація інтродукційних можливостей різних життєвих форм рослин. Розроблено шляхи штучного підвищення стійкості інтродукованих рослин.

10. Виявлені переваги використання теорії надійності в інтродукції рослин. Визначені системи та механізми надійності, що грають вирішальну роль у забезпеченні життєдіяльності інтродукованих рослин (висота порогу фізіологічних реакцій, об'єм дублюючих механізмів, багатоваріантність вирішення цільової програми, гетероморфність рослинних структур).

11. На підставі аналізу теорії оптимальності та результатів її застосування, які пояснюють функціонування живих організмів (принципи економії енергії, максимума ентропії та максимума інформації) розроблена інформаційно-енергетична теорія інтродукції рослин. З її позицій пропонується класифікація інформаційних сигналів (біотичних та абіотичних факторів середовища), розглядається механізм передачі екологічної інформації, сформульовані основні поняття інтродукції рослин та показана можливість застосування кількісних показників, які визначають "міру інформації" в інтродукційній роботі.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Булах П.Е. Методологические аспекты интродукционного прогноза // Інтродукція рослин. – 1999. – № 1. – С. 30-35.

2. Булах П.Е. Методические аспекты оптимизации интродукционных исследований // Інтродукція рослин. – 1999. - № 2. – С. 15-21.

3. Булах П.Е. Информационно-энергетическая теория интродукции растений // Інтродукція рослин. – 1999. - № 3-4. – С. 22-29.

4. Булах П.Е. Устойчивость интродуцированных растений с позиции общей теории систем // Інтродукція рослин. – 2000. - № 1. – С. 13-19.

5. Булах П.Е. Физиолого-биохимические и генетические предпосылки интродукции растений // Інтродукція рослин. – 2000. - № 3-4. – С.44-48.

6. Булах П.Е. Основные понятия и термины интродукции растений // Інтродукція рослин. – 2001. - № 1-2. – С. 132-138.

7. Булах П.Е. Понятие "жизненность" в интродукции растений как отражение устойчивости и энергетического состояния организмов // Інтродукція рослин. – 2001. - № 3-4. – С. 13-23.

8. Булах П.Е. Понятие "надежность" в интродукции растений // Інтродукція рослин. – 2002. - № 1. – С. 40-48.

9. Булах П.Е. Критерии устойчивости в интродукции растений // Інтродукція рослин. – 2002. - № 2. – С. 43-53.

10. Булах П.Е. Алгоритмы теории сходства в интродукции и селекции растений // Інтродукція рослин. – 2002. - № 3-4. – С. 31-38.

Loading...

 
 

Цікаве