WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Теоретичні основи оптимізації інтродукційного процесу (автореферат) - Реферат

Теоретичні основи оптимізації інтродукційного процесу (автореферат) - Реферат

Адаптаційна здатність інтродукованих рослин

(розрахована за показником σ)

Життє-ві

форми

Дерева

Кущі

Трав'янисті багаторічники

Феноло-гічні

групи

Префлораль-ний

період

Тип цвітіння

Бульбо-цибулинні

та цибулинні

геофіти

Кореневищні

види

Кореневищно-

цибулинні зимовозелені

види

Корот-кий

(<30 днів)

Дов-гий

(>30 днів)

Стій-кий

Нес-тій-кий

Ранньо-

весняні

ефемероїди

з станом

"жароспо-кою"

Тривало-

вегетуючі,

пізньо-

квітучі

Види з

коротким літнім спокоєм

Середні значен-ня σ

3.7

4.1

5.2

6.1

6.8

7.9

9.2

В ряду поступового збільшення адаптаційної здатності (зменшення консерватизму ритміки цвітіння) рослин стоять: деревні рослини з коротким префлоральним періодом і раннім цвітінням (AcerturkestanicumPax, A. turcomanicum Pax, ArmeniacavulgarisLam., CrataegusturkestanicaPojark., JuglansregiaL., MalusniedzwetzkyanaDieck., M. sieversii(Ledeb.)Roem., SalixcaspicaPall.); деревні рослини з пізнім початком вегетації та довгим префлоральним періодом (AcersemenoviiRegel et Herd., Cerasusmahaleb(L.)Mill.,CrataegusdzungaricaZab., RhamnuscatharticaL.); кущі з стійким цвітінням (TamarixkotschiiBoiss., T. ramosissimaLedeb., LonicerakorolkowiiStapf, BerberisnummulariaBunge, B. oblongaRegel,RosabeggerianaSchrenk, R. hissaricaSlob.); кущі з нестійким ("бігаючим") цвітінням (LoniceratataricaL., BerberisheteropodaSchrenk, RosaspinosissimaL, TamarixmeyeriBoiis.); трав'янисті бульбоцибулинні та цибулинні геофіти, переважно ефемероіди (ArumkorolkoviiRegel, LeonticealbertiiRegel, KorolkowiasewerzowiiRegel, TulipagreigiiRegel,T. tardaStapf, види роду Alliumз секції Molium); трав'янисті кореневищні триваловегетуючі види з пізнім цвітінням (види роду Allium з секції Rhiziridium); трав'янисті кореневищно-цибулинні зимовозелені види з періодом короткого літнього спокою (Alliumcaesium, A. caeruleum, A. hymenorhizum, A. barsczewskii).

Неоднакова успішність інтродукції ефемероїдних та триваловегетуючих трав'янистих рослин пояснюється нами різницею процесів морфогенезу підземних органів рослин (меристематичний горбик суцвіття у рослин першої групи закладається восени, а другої – весною).

Градація інтродукційних можливостей різних життєвих форм рослин виявляється не тільки в експерименті по переселенню середньоазійських видів в Україну. Порівняння даних (Скворцов та ін., 1979) адаптаційної здатності середньоазійських видів у Москві (ГБС РАН) з показником σ для цих же видів в Києві показує, що тільки види з високими значеннями σ в Києві і в умовах Москви мають значні пристосувальні можливості.

Таким чином, середнє квадратичне відхилення від дати початку цвітіння – це чутливий індикатор стійкості рослин і може бути використане як достовірний показник адаптаційної здатності інтродуцентів.

4.7. Поняття "життєвість" як відображення стійкості та енергетичного стану інтродукованих рослин. Життєвість рослин розглядається як показник стійкості рослин, що характеризує їх енергетичний стан. На організменному, популяційному та фітоценотичному рівнях організації аналізуються критерії життєздатності рослин. Показано, що адаптивні зміни інтродуцентів пов'язані з інтенсифікацією всіх енергетичних процесів, що відбуваються в рослинах, зокрема, процесів морфогенеза. В умовах культури виявлені наступні форми інтенсифікації життєвості рослин: а) збільшення розмірів рослин, їх вегетативних та генеративних органів; б) тенденція до зниження апікального домінування і як результат – прискорення процесів закладки та формування пазушних та додаткових бруньок; в) скорочення тривалості ювенільного та віргінільного вікових станів; г) прискорення темпів розвитку інтродуцентів та скорочення життєвого циклу онтогенезу.

Інтенсифікація процесів життєдіяльності інтродуцентів пов'язана з їх енергетичним потенціалом. Аналіз енергетичних принципів оптимального функціонування організмів та уявлення про енергозалежну природу стійкості дозволяють нам стверджувати, що показники енергетичного балансу організму, які адекватно оцінюють його стан, можуть бути використані як критерії стійкості, а найкращому у певних умовах стану організму відповідає мінімальне значення його енергетичних показників.

Сформульоване положення, що базується на екстремальних принципах, перевірено нами експериментально шляхом визначення теплотворної здатності рослин калориметричним методом. Цей показник відображує взаємовідносини організму і середовища та характеризує життєвий стан особини в популяції чи популяції в фітоценозі (табл. 2, 3).

Таблиця 2

Енергоємність насіння видів природної флори

Середньої Азії в культурі та природних умовах

Види

Енергоємність (кал/г

абс. сух. реч-ни)

Умови культури

Природні місцезростання

Allium carolinianum

4671

4598

A. ramosum

4520

4487

A. nutans

4327

4300

A. caesium

4723

4689

A. caeruleum

4797

4720

A. altissimum

4205

4190

A. christophii

4005

3976

Lonicera korolkowii

3796

3789

L. tatarica

3561

3508

Rosa hissarica

3695

3611

R. kokanica

3709

3698

Berberis heteropoda

4450

4393

Примітка: насіння видів природної флори Середньої Азії зібрано нами в природних умовах (Західний Тянь-Шань, Заілійський Алатау).

Таблиця 3

Енергоємність інтродукованих рослин

різної життєвості

Види

Енергоємність (кал/г абс. сух. реч-ни)

високі показники життєвості

низькі показники життєвості

Allium altissimum

4150

4217

A. christophii

3921

3986

A. caesium

4098

4170

Lonicera tatarica

3515

3590

L. korolkowii

3701

3782

Примітка: визначалась енергоємність надземної частини рослин у фазі цвітіння (середня проба). Показники життєвості видів роду Allium на рівні особини визначали за кількісною характеристикою вегетативних та генеративних органів, а на популяційному – за співвідношенням особин різного вікового стану. Життєвість видів роду Lonicera визначали за приростом пагонів рослин в період їх активного росту.

Loading...

 
 

Цікаве