WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Теоретичні основи оптимізації інтродукційного процесу (автореферат) - Реферат

Теоретичні основи оптимізації інтродукційного процесу (автореферат) - Реферат

Всі використані 22 еколого-ценотичні ознаки кандидатів в інтродуценти згруповані у 5 категорій, які характеризують розподіл видів за окремими регіонами; ботаніко-географічними провінціями Середньої Азії та Південного Казахстану; кліматичними районами Середньої Азії; типами рослинності; поясами рослинності. Ознаки оброблено за створеними нами комп'ютерними програмами у відповідності до алгоритмів методу.

Результати порівняння видів між собою за еколого-ценотичними ознаками дозволяють розподілити їх на три групи: види з широкою чи вузькою еколого-ценотичною амплітудою та ті, які неможливо віднести до тієї чи іншої групи.

I група: Allium caesium Schrenk, A. caeruleum Pall., A. carolinianum DC., A. schoenoprasoides Regel.

II група: Alliumpskemense B. Fedtsch., A. longiradiatum (Regel) Vved.,

A. barsczewskii Lipsky, A. sewerzowii Regel, A.drobovii Vved.

III група: Alliumoreophilum C.A.Mey., A. hymenorhizum Ledeb.,

A. karataviense Regel, A. fetisowii Vved., A. talassicum Regel.

Представники першої групи пристосовані до багатьох еколого-ценотичних факторів, що свідчить про значну імовірність їх успішного переселення. Друга група видів характеризується вузькою еколого-ценотичною амплітудою і, відповідно, обмеженими пристосувальними можливостями, тому для інтродуктора вони становлять менший інтерес. Третя група видів займає проміжне положення і потребує визначення інтродукційної здатності рослин з використанням додаткових географічних, еколого-ценотичних та біоморфологічних відомостей.

2.10.2. Флористичні передумови інтродукції (на прикладі переселення видів природної флори Середньої Азії в Україну). Порівняння видового складу окремих флор з метою визначення ступеня їх схожості чи відмінності покладено в основу пошуку перспективних регіонів – джерел інтродукційного матеріалу. Вважається, що обмін інтродукційним матеріалом доцільно здійснювати між близькими у флористичному відношенні регіонами. Мета досліджень полягала у пошуку для Київської області (регіон – акцептор інтродукційного матеріалу) аналогічних у флористичному відношенні середньоазійських регіонів (Таласький та Джунгарський Алатау – регіони донори інтродукційного матеріалу). Перспективність інтродукції в Україну рослин з Таласького і Джунгарського Алатау визначали кількісними флористичними методами. Поряд з традиційним коефіцієнтом схожості Жаккара з метою порівняння флор за кількістю спільних видів використано і показник ступеня включення (Сьомкін, Комарова,1977), який не знайшов поширення в інтродукційній роботі, але має перевагу в зв'язку з можливістю порівняння не тільки рівновеликих за кількістю видів регіонів (Сєдєльніков, 1982).

Аналіз коефіцієнтів схожості Жаккара (к) показує, що при інтродукції рослин в Київську область більш перспективним регіоном є Джунгарський Алатау (к=0,14), а Таласький Алатау (к=0,08) значно поступається йому в цьому відношенні. Використання показника включення для цих же флор також свідчить, що з двох регіонів-донорів інтродукційного матеріалу перевагу необхідно віддати Джунгарському Алатау.

Результати цих досліджень доцільно використовувати на стадії планування маршрутів експедиційних досліджень з метою пошуку перспективних регіонів – джерел інтродукційного матеріалу. У кожному з цих двох середньоазійських регіонів є види, що можливо успішно інтродукувати в умови Києва і навпаки, але їх адаптаційна здатність оцінюється після вибору регіону досліджень рослин в природних умовах.

Розділ 3. ОПТИМІЗАЦІЯ ІНТРОДУКЦІЙНОГО ЕКСПЕРИМЕНТУ

3.1. "Родові комплекси" рослин та "біоморфотип" як їх самостійна інтродукційна одиниця. Інтродукційний експеримент проведено методом "родових комплексів". Представлені у колекції види одного роду, хоч і являють собою відносно однорідну групу рослин, не завжди належать до однієї життєвої форми. Інтродукційний експеримент полягає у порівнянні між собою видів, що належать до однієї екобіоморфи, тобто таких, що мають близькі морфолого-фізіологічні особливості, які історично сформувалися в процесі пристосування до певних екологічних умов (Собко, Гапоненко, 1998). Тому порівняльне інтродукційне вивчення сукупності ознак видів одного роду доцільно проводити у межах екобіоморфи, яка представляє родовий комплекс чи його фрагмент. Шляхи пристосування екобіоморфи досліджуваного роду до певних екологічних умов суттєво різняться. В зв'язку з цим в умовах культури ми пропонуємо виділяти в межах роду групи видів, близьких за морфологічними ознаками, особливостями життєвого циклу та їх екологічною приуроченістю. Такі групи видів одного роду, що характеризуються близькими особливостями пристосування до нових екологічних умов, ми називаємо "інтродукційними біоморфологічними типами" і розглядаємо їх як самостійні інтродукційні одиниці. Дослідження родових комплексів за цим принципом дозволяє вивчати можливості пристосування рослин кожного біоморфотипу до нових умов вирощування.

3.2. Алгоритми теорії схожості в інтродукції рослин. Виявлення біоморфологічних типів у межах родових комплексів полягає в порівняльному аналізі видових діагностичних ознак. Залучення великої кількості ознак пов'язано з проблемою їх візуальної оцінки. Тому в інтродукційних дослідженнях доцільно використовувати математичні методи класифікації об'єктів дослідження за комплексом ознак. Вони отримали розвиток тільки в систематиці рослин і заслуговують узагальнення та аналізу в рамках теорії схожості. На сьогодні існують тільки передумови для побудови теорії схожості, визначення її завдання, змісту та програми досліджень (Воронін, 1991).

Доведена необхідність розробки основ теорії схожості для вирішення конкретних практичних задач. Розглянуті їх основні методичні принципи, недоліки та переваги окремих методів класифікації об'єктів за певними ознаками. Показано, що основний недолік методів нумеричної таксономії полягає в тому, що пріоритетна роль в цій методології належить математичним засобам класифікації, а не ознакам, за якими об'єкти класифікації об'єднуються у споріднені групи. В цьому випадку виділені групи є вторинним результатом використання того чи іншого методу групування об'єктів. В зв'язку з цим, з численних кількісних методів класифікації перевага надається методу таксономічного аналізу Є.С. Смирнова. Показано можливість його модифікації, яка обумовлена необхідністю комп'ютерного порівняння великої кількості об'єктів дослідження за численними ознаками.

3.3. Біоморфологічні типи інтродукованих видів роду Allium.Викладено уявлення про біоморфологічний тип як інтродукційну одиницю, які реалізовані на прикладі інтродукованих видів родового комплексу Allium. В основу виділення біоморфотипів покладено основні положення біометричного аналізу систематичних категорій, запропонованих Є.С. Смирновим. Метод модифіковано з метою автоматизації розрахунків за допомогою розроблених нами комп'ютерних програм. Споріднені групи видів виділено за комплексом діагностичних ознак, які характеризують морфологічні, онтоморфогенетичні особливості рослин та їх екологічну приуроченість (використано 101 суттєву ознаку). В результаті їх аналізу за алгоритмами методу виявлено 7 чітко відокремлених біоморфологічних типів:

Тип 1: Allium griffithianum Boiss., A. scabrellum Boiss., A. barsczewskii, A. longiradiatum, A. flavellum Vved., A. inconspicuum Vved., A. stephanophorum Vved., A. dolichostylum Vved.;

Тип 2: Allium caeruleum, A. caesium, A. schoenoprasoides, A. turkestanicum Regel, A. pallasii Murr., A. margaritae B.Fedtsch.;

Тип 3: Allium fedtschenkoanum Regel, A. schoenoprasum L., A. drobovii, A. galanthum Kar etKir., A. talassicum, A. pskemense, A. vavilovii M. Pop et Vved., A. oschaninii O. Fedtsch., A. altaicum Pall., A. oreoprasum Schrenk, A. ramosum L., A. carolinianum, A. hymenorhizum, A. nutans L., A. microdictyon Prokh., A. strictum Schrad.;

Тип 4: Allium petraeum Kar et Kir., A. tianschanicum Rupr., A. globosum Bieb.;

Тип 5: Allium filidens Regel, A. borszczowii Regel, A. atroviolaceum Boiss;

Тип 6: Allium caspium Bieb., A. baissunense Lipsky, A. gultschense B.Fedtsch., A. aroides M. Pop et Vved., A. paradoxum (Bieb.) G. Don fil, A. sewerzowii , A. fetisowii, A. suworowii Regel, A. oreophilum , A. verticillatum Regel;

Тип 7: Allium christophii Trautv., A. alexeianum Regel, A.altissimum Regel, A. stipitatum Regel, A. taeniopetalum M. Pop et Vved., A. karataviense, A. regelii Trautv., A. winklerianum Regel, A. aflatunense B. Fedtsch., A. giganteum Regel.

Loading...

 
 

Цікаве