WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Теоретичні основи оптимізації інтродукційного процесу (автореферат) - Реферат

Теоретичні основи оптимізації інтродукційного процесу (автореферат) - Реферат

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ БОТАНІЧНИЙ САД ім. М.М. ГРИШКА

БУЛАХ ПЕТРО ЄВГЕНОВИЧ

УДК (581.522.4+581.95):001.891.3

Теоретичні основи оптимізації інтродукційного процесу

03.00.05 – ботаніка

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора біологічних наук

Київ – 2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у відділі природної флори Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України

Науковий консультант: доктор біологічних наук, професор

Мороз Павло Антонович,

Національний ботанічний сад

ім. М.М. Гришка НАН України,

головний науковий співробітник відділу

акліматизації плодових рослин

Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор

Кузнєцов Сергій Іванович,

Національний ботанічний сад

ім. М.М. Гришка НАН України,

завідувач відділу дендрології та паркознавства

доктор біологічних наук

Остапко Володимир Михайлович,

Донецький ботанічний сад НАН України,

завідувач відділу флори

доктор біологічних наук, професор

Гревцова Ганна Терентіївна,

Ботанічний сад ім. академіка О.В. Фоміна,

провідний науковий співробітник сектору

дендрології

Провідна установа: Нікітський ботанічний сад – Національний науковий

центр УААН

Захист відбудеться 2 березня 2007 р. о 10 годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 26.215.01 при Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України за адресою: 01014, Київ, вул. Тімірязєвська, 1

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України за адресою: 01014, Київ, вул. Тімірязєвська, 1

Автореферат розісланий 30 січня 2007 р.

Учений секретар

Спеціалізованої вченої ради,

кандидат біологічних наук Н.І. Джуренко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Практична діяльність по переселенню рослин значно випереджає теоретичні розробки, що спричиняє нераціональні витрати часу та коштів на пошук і дослідження інтродукційного матеріалу, знижує ефективність введення в культуру нових корисних рослин і раціонального використання рослинних ресурсів. Разом з тим, великий масштаб досліджень та наявність густої мережі інтродукційних центрів обумовлюють перспективу розвитку науки про переселення рослин. Накопичено велику кількість фактів та емпіричних закономірностей, деякі з теоретичних положень представлені у формалізованому вигляді, але незважаючи на це, теорія інтродукції рослин в точному розумінні цього слова не набула належного розвитку. Встановлені закономірності не пов'язані між собою логічно і не розглядаються як наслідок загальних принципів функціонування живих організмів. Бракує теоретичних узагальнень, що пояснюють отримані інтродукторами результати.

Існуючі теорії інтродукції розроблені стосовно вивчення певних груп рослин в конкретних природних та соціально-економічних умовах. Відсутня формалізована загальна теорія інтродукції, яка установлює логічний зв'язок між окремими узагальненнями, гіпотезами та законами. Індуктивне узагальнення існуючих положень з позицій системного аналізу і розробка відповідного понятійного апарату – це актуальна задача на сучасному етапі розвитку інтродукції рослин.

В інтродукції рослин не набули розвитку уявлення про складні взаємовідносини в системі "організм-середовище". Відсутні поняття про оптимізацію інтродукційного процесу, яку ми розуміємо як досягнення мінімуму чи максимуму значень досліджуваного показника стійкості інтродуцентів або його корисних якостей.

На нашу думку, розвиток інтродукції рослин повинен базуватись на оптимізації експерименту з переселення рослин та системному уявленні про об'єкти дослідження, а перехід від бінарної (матеріально-енергетичної) наукової концепції до тринітарної (матеріально-енергетично-інформаційної) є необхідною умовою її розвитку.

З великого комплексу проблем, пов'язаних з інтродукцією рослин, актуальними на наш погляд залишаються прогнозування адаптаційної здатності рослин в нових еколого-географічних умовах, поняття інтродукційної одиниці, оцінка стійкості рослин до екстремальних факторів зовнішнього середовища, онтогенетична адаптація рослин та моделювання штучних угруповань (культурфітоценозів) з участю інтродуцентів і аборигенів.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано у відділі природної флори Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України. Тема дисертації пов'язана з плановими дослідженнями відділу у 1985-1989 рр. – "Розробка наукових основ збереження генофонду ендемічних видів флори СРСР на матеріалах вивчення особливостей онтогенезу" (01850002228); у 1990-1994 рр. – "Вивчення інтродукційних популяцій рідкісних та зникаючих видів природних флор з метою збереження їх генофонду" (01900004997); у 1995-1999 рр. – "Теоретичні основи та методи охорони рідкісних та зникаючих видів рослин "ex situ" та збагачення культурної флори України" (0195U002741); у 2000-2004 рр. – "Теоретичні основи формування інтродукційних популяцій з метою збереження рідкісних видів рослин "ex situ" (0100U000418).

Мета дослідження – розробити теоретичні основи оптимізації інтродукційного процесу з позицій системних уявлень про функціонування живих організмів, розробити та реалізувати положення інформаційно-енергетичної концепції інтродукції рослин, нові кількісні методи оцінки взаємодії в системі "людина-рослина-оточуюче середовище".

Для досягнення мети були поставлені наступні завдання:

● Оцінити сучасний стан інтродукції рослин в системі біологічних наук, критично переглянути її основні поняття та терміни.

● Провести порівняльний аналіз методів інтродукційного прогнозування, розробити принципи їх класифікації.

● Розробити алгоритм побудови бази даних з методів інтродукційного прогнозування, запропонувати нові кількісні методи визначення інтродукційної здатності рослин.

● Розглянути поняття "біоморфологічний тип" як самостійна інтродукційна одиниця досліджень і розробити методичні принципи його виділення. Розробити комп'ютерну програму класифікації об'єктів дослідження за комплексом ознак.

● Провести аналіз методів підведення підсумків інтродукції рослин. Розглянути поняття "інтродукційна стійкість" з позицій системного аналізу. Розробити критерії оцінки стійкості рослин в умовах культури. Оцінити можливість використання теорії надійності в інтродукції рослин.

● Побудувати модель залежності стійкості рослин від дії не менше двох факторів середовища.

● Розробити способи підвищення стійкості інтродукованих рослин до лімітуючих факторів середовища.

● Розглянути принципи оптимального функціонування живих організмів. Теоретично та експериментально обґрунтувати інформаційно-енергетичну концепцію інтродукції рослин. Показати її значення та перспективи використання.

● Показати переваги та доцільність переходу від домінуючої в інтродукції рослин бінарної (матеріально-енергетичної) до тринітарної (матеріально-енергетично-інформаційної) наукової концепції.

Об'єкт дослідження – інтродукційний процес на етапах прогнозування адаптаційної здатності рослин, інтродукційного експерименту та підведення підсумків інтродукції.

Предмет дослідження – інтродуковані види природної флори Середньої Азії, види природних флор Західного Тянь-Шаню, та Заілійського Алатау.

Методи дослідження – інтродукційні, еколого-ботанічні, фізіологічні, математичні, статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. На підставі аналізу особливостей становлення і розвитку інтродукції рослин в системі біологічних наук з'ясовано, що не всі відомі факти та закономірності переселення рослин знаходять своє пояснення в межах існуючих теорій. Вперше обґрунтована наукова концепція досліджень в інтродукції рослин, яка базується на оптимізації інтродукційного процесу, системному підході до об'єктів дослідження і переході від матеріально-енергетичних до матеріально-енергетично-інформаційних уявлень про функціонування живих організмів.

Вперше сформульована, обґрунтована та експериментально підтверджена інформаційно-енергетична теорія інтродукції рослин. З її позицій розглянуто механізми взаємодії в системі "організм-середовище", сформульовано основні поняття інтродукції рослин та показано можливість застосування кількісних показників, які визначають "міру інформації" в інтродукційній роботі.

На підставі порівняльного аналізу методів інтродукційного прогнозування запропоновано принципи їх класифікації. Розроблено нові кількісні методи визначення інтродукційної здатності рослин та алгоритм поетапного створення бази даних з методів прогнозування.

Loading...

 
 

Цікаве