WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Функціональний стан кори надниркових залоз та серцево-судинної системи в осіб із обтяженою спадковістю щодо ішемічної хвороби серця при фізичному на - Реферат

Функціональний стан кори надниркових залоз та серцево-судинної системи в осіб із обтяженою спадковістю щодо ішемічної хвороби серця при фізичному на - Реферат

Рис. 2. Денситограми хроматографічного дослідження складу 17-кетостероїдів сечі здорової людини з обтяженою спадковістю щодо ІХС до навантаження (А) та після виконання короткотривалого фізичного навантаження на рівні 35 % та 50 % від НМСК (Б).

Співвідношення суми метаболітів андростероїдогенезу (АД, 4-АД, А, Е) до суми метаболітів глюкокортикоїдів (11-ОА, 11-КЕ, 11-ОЕ) (індекс андрогенності ІА17-КС) до навантаження не відрізнявся від показників цієї величини у здорових без обтяженої спадковості щодо ІХС. Не виявлено статистично достовірних змін індекса андрогенності під впливом фізичного навантаження у всіх групах обстежуваних. У випадку виконання фізичного навантаження на рівні 75 % та 100 % НМСК спостерігалася тенденція до зниження вмісту неактивного андрогену – андростандіону та підвищення андростендіону, тобто тієї складової 17-кетостероїдів, що є активним андрогеном і має біологічно важливі ефекти в умовах напруженої функціональної активності.

Отримані нами результати дослідження хроматографічного складу 17-кетостероїдів сечі щодо зниження рівня активного метаболіту андростендіону (4-АД) у здорових осіб із обтяженою спадковістю щодо ІХС можуть вказувати на напружену активацію ферментних систем в органах, які продукують стероїди (пригнічення активності 3-бета-ол-дегідрогенази, що активує перетворення дегідроепіандростерону в бік андростендіону – тестостерону – андростерону) (Баранов В.Г., Пропп М.В., 1977; Мейнуоринг У., 1979; Кэттайл В.М., Арки Р.А., 2005; Курський М.Д., Костерін С.О., 2005). Оскільки утворення етіохоланолону може здійснюватися іншим шляхом, то у складі 17-кетостероїдів у цих умовах може спостерігатися зростання його вмісту. Проте наявна тенденція до зростання екскреції 17-кетостероїдів, відсутність змін індексу андрогенності, відсутність змін співвідношення 17-кетостероїдів до 17-кетогенних стероїдів (17-КС/17-КГС) свідчать про відсутність дискортицизму, глибоких змін в андростероїдогенезі та збереженні функціональних резервів надниркоких залоз в умовах навантаження. Короткотривале фізичне навантаження на рівні 35 % та 50 % від НМСК у здорових осіб із обтяженою спадковістю щодо ІХС зумовлює підвищення екскреції 17-кетогенних стероїдів із сечею. Гіперпродукція глюкокортикоїдів у відповідь на навантаження не викликає виснаження функціональних резервів в надниркових залозах, а є адаптивною відповіддю на нього.

У результаті проведених досліджень виявлено, що у обстежуваних осіб третьої групи вихідні рівні систолічного (САТ) і діастолічногог артеріального тиску (ДАТ) були вищими, ніж в осіб першої та другої груп. Вищі вихідні рівні САТ і ДАТ можуть бути зумовлені віковою зміною чутливості альфа- і бета-адренорецепторів до катехоламінів (Кульчинский О.К., 1981). Для осіб із обтяженою спадковістю щодо ІХС характерне переважання впливу парасимпатичної нервової системи, про що свідчить вегетативний індекс Кердо (ВІК), який у здорових осіб третьої групи до навантаження становив -10 – -11, тоді як в осіб першої групи величина цього показника – +1 – +5, а в осіб другої групи – +5 – +10. Більш виражена симпатикотонія до навантаження в осіб другої групи свідчить про стресову реакцію очікування інтенсивного фізичного навантаження. В осіб другої групи відзначався значно вищий рівень ЧСС (83,85 3,14 ск./хв) порівняно із першою та третьою групами, у яких ЧСС – 75,61 1,17 ск./хв і 74,29 1,10 ск./хв, відповідно. Саме зростання ЧСС, а не збільшення ударного об'єму (УО) забезпечує підвищення хвилинного об'єму крові (ХОК) у цій групі, що властиво для нетренованих осіб. На рис. 3 представлені електрокардіограми здорової особи із обтяженою спадковістю щодо ішемічної хвороби серця до та під час виконання короткотривалого фізичного навантаження на рівні 35 % і 50 % від НМСК організмом.

Рис. 3. Електрокардіограма здорової особи із обтяженою спадковістю щодо ішемічної хвороби серця до навантаження (А) та при виконанні короткотривалого фізичного навантаження на рівні 35 % та 50 % від належного максимального споживання кисню організмом (Б) (у відведенні V4):

  1. – на І ступені навантаження;

  2. – через 3 хв після І ступеня навантаження;

  3. – на ІІ ступені навантаження;

  4. – через 3 хв після ІІ ступеня навантаження.

При детальнішому аналізі змін екскреції 17-КС та 17-КГС під впливом фізичного навантаження виявили, що у частини обстежуваних осіб достовірних змін екскреції кетостероїдів не спостерігалося, проте це не вплинуло на середню сумарну екскрецію стероїдів (за рухунок більш активного зростаня екскреціїї кетостероїдів у іншій підгрупі). Тому нами було виділено дві підгрупи з різним типом екскреції кетостероїдів: у першу підгрупу увійшли особи зі зростанням екскреції кетостероїдів, у другу – особи, в яких достовірних змін екскреції кетостероїдів не спостерігали. Оскільки зміни 17-КС та 17-КГС були аналогічними, нами представлений аналіз гемодинамічних та електрокардіографічних параметрів на прикладі змін екскреції 17-КГС.

У всіх групах під впливом фізичного навантаження встановлено зростання ступеня симпатикотонії. Найбільш виражене таке зростання відзначалось в осіб другої групи, крім того, у підгрупі осіб зі зростанням рівня екскреціїї 17-КГС ВІК після навантаження становив +27 (при +10 у вихідному стані), у підгрупі осіб без достовірних змін екскреції 17-КГС – +32 (при +5 до навантаження). В осіб першої та третьої груп більш виражена симпатикотонія спостерігалася у підгрупі зі зростанням рівня екскреції 17-КГС. Так, в осіб першої групи у підгрупі зі зростанням рівня екскреції 17-КГС ВІК становив +21 (при +1 у вихідному стані), а у підгрупі з відсутніми достовірними змінами екскреції 17-КГС – +15 (при +5 до навантаження). В осіб третьої групи ВІК становив +13 у підгрупі осіб зі зростанням рівня екскреції 17-КГС і +8 у підгрупі осіб без змін екскреції 17-КГС, при вихідному значенні ВІК -11 і -10, відповідно.

Короткотривале фізичне навантаження в усіх групах обстежуваних призводило до зростання ЧСС, САТ та ДАТ (р < 0,05). В осіб другої групи встановлено більш виражене підвищення САТ, ДАТ та ЧСС, причому характер змін не залежав від типу екскреції кетостероїдів. Істотніше наростання ЧСС в осіб цієї групи порівняно з іншими на всіх етапах обстеження сприяє збільшенню ХОК при незначному наростанні УО, що забезпечує підвищену потребу міокарда в кисні в умовах інтенсивного навантаження, і зумовлено, очевидно, значною активацією симпато-адреналової системи. Високий ступінь зростання САТ і ДАТ при виконанні інтенсивного фізичного навантаження супроводжується високою швидкістю відновлення цих показників і свідчить про достатні функціональні можливості серцево-судинної системи, адекватність мобілізації її функціональних резервів, що узгоджується із даними інших сучасних досліджень (Иржак Л.И., Дмитриева С.П., 2003; Claessens C. et al., 2000).

В осіб першої групи після припинення фізичного навантаження у підгрупі зі зростанням екскреції 17-КГС спостерігали повільніше відновлення ЧСС до вихідних значень (табл. 2).

Таблиця 2

Зв'язок змін екскреції 17-КГС зі змінами частоти серцевих скорочень (ЧСС) у здорових осіб та у осіб із обтяженою спадковістю щодо ІХС під впливом виконання короткотривалого фізичного навантаження різної потужності

Показники

Перша група

Друга група

Третя група

Рівень 17-КГС зростав

(n = 26)

Рівень 17-КГС не змінювався

(n = 19)

Р

Рівень 17-КГС зростав

(n = 14)

Рівень 17-КГС не змінювався

(n = 13)

Р

Рівень 17-КГС зростав

(n = 54)

Рівень 17-КГС не змінювався

(n = 28)

Р

ЧСС до навантаження (ск./хв)

75,921,97

76,003,44

0,92

82,772,63

84,865,66

0,77

74,321,52

72,711,53

0,49

Зміни ЧСС на І ступені навантаження (ск./хв)

+18,252,85*

+9,063,29*

0,05

+39,545,55*

+37,935,39*

0,84

+11,801,57*

+10,811,57*

Loading...

 
 

Цікаве