WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Функціональний стан кори надниркових залоз та серцево-судинної системи в осіб із обтяженою спадковістю щодо ішемічної хвороби серця при фізичному на - Реферат

Функціональний стан кори надниркових залоз та серцево-судинної системи в осіб із обтяженою спадковістю щодо ішемічної хвороби серця при фізичному на - Реферат

Практичне значення отриманих результатів. Виявлені особливості гормонпродукуючої функції кори надниркових залоз та реакції серцево-судинної системи під впливом короткотривалого фізичного навантаження поглиблять розуміння механізмів компенсаторно-адаптаційних процесів та можуть бути основою для розробки адекватних лікувально-профілактичних та реабілітаційних заходів в установах кардіологічного профілю. Результати роботи впроваджені у навчальний процес кафедр нормальної фізіології, поліклінічної справи і сімейної медицини Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького; у терапевтичному і кардіологічному відділеннях клінічної лікарні Львівської залізниці; у сімейних відділеннях 2-ої міської комунальної поліклініки м. Львова. За результатами роботи отримано 4 акти впровадження.

Особистий внесок здобувача. Матеріали, подані в роботі, є особистим внеском автора у вирішення завдань, що вивчаються. Дисертантом особисто виконано весь обсяг запланованих експериментальних досліджень, аналіз літературних даних за темою дисертації, підготовлені до друку наукові публікації. Планування напрямків досліджень, обговорення їх результатів, формулювання висновків здійснено за участі наукового керівника – доктора медичних наук, професора О.Г. Яворського.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дослідження апробовані на розширеному засіданні кафедр нормальної фізіології, біохімії, пропедевтики внутрішніх хвороб та сестринської справи Львівського національного університету імені Данила Галицького, XIV з'їзді терапевтів України, (Київ, 1998), міжнародній науковій конференції "Екологія і здоров'я" (Жешів-Львів, 1999), VI конгресі кардіологів України (Київ, 2001), пленумі правління українського наукового товариства кардіологів та асоціації лікарів-інтерністів "Нові напрями профілактики і лікування ІХС та артеріальної гіпертензії" (Київ, 2001), конференції, присвяченій 100-річчю з дня народження проф. Я.П. Склярова "Механізми фізіологічних функцій в експерименті та клініці" (Львів, 2001), регіональній науково-практичній конференції "Артеріальна гіпертензія: виявлення, поширеність, диспансеризація, профілактика та лікування" (Івано-Франківськ, 2005), всеукраїнській науково-практичній конференції "Підготовка сімейних лікарів та моделі впровадження сімейної медицини в Україні" (Чернівці, 2005).

Публікації. За результатами дисертації опубліковано 12 наукових робіт, із них – 6 статей опубліковані в наукових фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 2 статті в інших виданнях, 4 роботи – в матеріалах і тезах наукових конференцій і з'їздів.

Структура та об'єм дисертації. Дисертація складається зі вступу, огляду літератури, опису методів дослідження, 4 розділів власних досліджень, висновків, списку використаних джерел, 4 додатків. Матеріали дисертаційної роботи викладені на 170 сторінках, ілюстровані 36 таблицями, 61 рисунком. Список літератури налічує 194 джерела, з них 153 вітчизняних авторів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Обстежено 161-ого здорового чоловіка-добровольця, віком 20-45 років. У 84 із них виявлена обтяжена спадковість щодо ішемічної хвороби серця (ІХС). Для уточнення спадкового анамнезу використовували клініко-генеалогічний метод. Ознакою обтяженої щодо ІХС спадковості вважали наявність у родоводі пробанда даних про захворювання на інфаркт міокарда, стенокардію, раптову коронарну смерть найближчих родичів у віці від 20 до 55 років (Лильин Е.Г., Богомазов Е.А., Гофман-Кадошников П.Б, 1990). Не бралися до уваги випадки, коли чітких даних про захворювання та причини смерті батьків пробанда не було, тобто спадковий анамнез був невідомим. У всіх обстежуваних фізична тренованість була низькою та об'єм виконуваного щоденного фізичного навантаження був невеликим. Програма обстеження включала опитування згідно розробленої анкети, яка складалася з паспортних даних, скарг та анамнезу життя. Враховувалася фізична активність, особливості харчування, шкідливі звички та спадковість. Рухова активність обстежуваних визначалася за опитуванням відповідно до схеми ретроспективної оцінки фізичної активності у робочий і вільний час згідно рекомендацій Комітету експертів ВООЗ („Региональные публикации ВОЗ, Европейская серия", 1982 р.)

У здорових осіб та хворих на серцево-судинні захворювання тести з фізичним навантаженням є важливими неінвазивними засобами, які дозволяють об'єктивно оцінити функціональний стан серцево-судинної системи (Полянська О.С., Куртян Т.В., Шипіцина Л.І., 2005). Одним із найпоширеніших стрес-тестів, які застосовують для виявлення гемодинамічно важливих порушень, що не діагностуються у стані спокою, є велоергометрія (Петрий Н.Ю., Петрий В.В., Маколкин В.И., 2001; Оганов Р.Г., Марцевич С.Ю., Колтунов И.Е. и др., 2005). Велоергометричне навантаження проводили в один і той самий ранковий час (між 900 та 1200) в сидячому положенні, що дозволило уникнути статичного навантаження. Рівень навантаження встановлювали відповідно до віку, статі, ваги, фізичної тренованості згідно рекомендацій Комітету експертів ВООЗ (1971 р.). Для більш диференційованого підбору ергометричного навантаження користувалися номограмами Б.П. Преварського („Определение должного максимального поглощения кислорода (ДМПК) и расчет мощности физических нагрузок соответственно процессу ДМПК") (Преварский Б.П., Буткевич Г.А., 1985).

Перша група (45 осіб) віком 20 – 30 років (в середньому 28,3 1,29 років) та третя група (84 особи із обтяженою спадковістю щодо ІХС) віком 30 – 45 років (в середньому 43 0,88 років) виконували на велоергометрі двохступеневе фізичне навантаження потужністю, яка відповідала 35 % та 50 % від належного максимального споживання кисню організмом (НМСК). Другу групу складала 31 здорова особа віком 20 – 30 років (в середньому 23,3 1,50 років), які виконували навантаження 75 % та 100 % НМСК. Тривалість навантаження – по п'ять хвилин на кожному ступені з трихвилинним відпочинком між ними, швидкість педалювання становила 60 обертів за хвилину.

До навантаження кожному обстежуваному проводили ортостатичну пробу. До й під кінець кожного ступеня навантаження вимірювали артеріальний тиск у плечовій артерії (мембранним сфігмоманометром) за методом С.П. Короткова, а також реєстрували електрокардіограму (ЕКГ) в 3 стандартних, 3 однополюсних посилених відведеннях від кінцівок і 6 грудних однополюсних відведеннях (1 мВ = 10 мм). З метою виявлення коливань показників, що характеризують вегетативний "фон" організму в стані відносного фізіологічного спокою та при зміні функціонального стану організму, розраховували індекс Kerdo (ВІК) (Tananakina T., Zadorozhnyi S., Ivasenko A. еt al., 2005).

Аналізуючи отримані електрокардіограми, оцінювали величину амплітуди зубця Т, розміщення сегменту ST відносно ізолінії (Хейфец З.Н., 1981; Гельфгат Е.Б., Сидоренко Б.А., Алиев Т.А. и др., 1985). Нами також вивчалась динаміка змін співвідношення R/S під впливом фізичного навантаження різної потужності, тобто зміни електричної осі серця (Ogino K., Fukugi M., Hirai S. et al., 1988).

Оцінку міжгормональних співвідношень надниркової ланки гіпоталамо-гіпофізарно-адренокортикальної системи здійснювали за вмістом метаболітів андро- і глюкокортикоїдогенезу в сечі, використовуючи комплекс методик для визначення сумарних 17-кетостероїдів (17-КС) (Zimmerman W., 1951) та 17-кетогенних стероїдів (17-КГС) (Norymberski Y.K., Stubt R.D., West H.F., 1955; Кулачковський Ю.В., Марьєнко Б.С., 1966). Визначення складу 17-КС здійснювали за допомогою методу тонкошарової хроматографії. Цей метод дозволив ідентифікувати й проводити кількісне визначення наступних складових 17-КС: андростандіону (АД), андростендіону (4-АД), андростерону (А), етіохоланолону (Е) та похідних глюкокортикоїдів: 11-оксиандростерону (11-ОА), 11-оксиетіохоланолону (11-ОЕ), 11-кетоетіохоланолону (11-КЕ) (Бесєдін В.М., Романишин Я.М., Філіпюк І.Т., 1997).

З метою об'єктивної оцінки метаболітів андрогенів у складі сумарних 17-КС нами використано метод розрахунку індексу андрогенності 17-КС (ІА17-КС) (Матвієнко Ю.О., 2000),

Loading...

 
 

Цікаве