WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Квантово-медикаментозна корекція вазорегуляторних, гемодинамічних та імунних порушень у хворих на хронічний гломерулонефрит (автореферат) - Реферат

Квантово-медикаментозна корекція вазорегуляторних, гемодинамічних та імунних порушень у хворих на хронічний гломерулонефрит (автореферат) - Реферат

Рис. 3. Динаміка показника залишку РФП за даними реносцинтиграфії через 12 місяців у хворих на ХГН, що приймали флогензим.

Примітка. * – P<0,05 – у порівнянні з вихідними даними.

Аналіз віддалених наслідків за результатами річного спостереження показав відмінності темпів прогресування ХХН між основною та контрольною групами за показником ШКФ. Так, у хворих, які отримували флогензим, спостерігались переважно повільний (зменшення ШКФ<4мл/хв/рік) та середній (зменшення ШКФ>4<8мл/хв/рік) темпи прогресування захворювання, які спостерігались відповідно у 42,811,0% та 38,110,8% хворих. Швидкий темп прогресування (зменшення ШКФ>8мл/хв/рік) був у 19,18,7% осіб. В той час у хворих контрольної групи переважали середній (43,39,2%) та швидкий (40,09,1%) темпи прогресування захворювання, а повільний темп прогресування спостерігався у 16,66,9% пацієнтів.

Таким чином, результати проведеного дослідження показали, що включення квантових методів в комплексну терапію ХГН підвищує ефективність лікування за рахунок корекції вегетативного дисбалансу, гемодинамічних розладів та імунних порушень. Терапія флогензимом підвищує ефективність лікування хворих на ХГН шляхом покращення функціонального стану нирок, сприяє сповільнню темпів прогресування захворювання.

ВИСНОВКИ

У роботі наведене теоретичне узагальнення, обґрунтування і нове вирішення наукової задачі − підвищення ефективності лікування хворих на ХГН на основі вивчення вазорегуляторних, гемодинамічних та імунних розладів і розробки методу їх квантово-медикаментозної корекції.

  1. У хворих на ХГН виявлені вазорегуляторні, гемодинамічні та імунні порушення, що проявляються дисфункцією вегетативної нервової системи (зростання симпатичної активності при ХХН Ι νа 27,5%, ХХН ІΙ – на 33,7% та ХХН ΙІІ – на 40,4%, послаблення барорефлекторної регуляції серцево-судинної системи при ХХН Ι νа 27,3%, ХХН ІΙ – на 28,7% та ХХН ΙІІ – на 28%), перебудовою морфо-функціональних параметрів серця (при ХХН Ι-ΙІ – гіпертрофією ЛШ та систоло-діастолічною дисфункцією у хворих на ХХН ΙΙ-ΙІ), зниженням фагоцитарної активності лейкоцитів, змінами клітинної (зниження рівня Т-лімфоцитів, їх субпопуляцій та співвідношення Т-хелперів/Т-супресорів) та гуморальної (підвищенням рівня ЦІК, імуноглобулінів А, М, G) ланок імунітету.

  2. Під впливом поляризованого світла відбуваєтьсязменшення симпатикотонії (на 15,8%), збільшення парасимпатичної активності (на 6,9%) та підсилення барорефлекторних впливів (на 8,9%) на серце і судини. У хворих на ХХН ІІ-ΙІІ збільшується ФВ ЛШ (на 5,6%) та знижується КСО ЛШ (на 6,5мл), що свідчить про корекцію систолічної дисфункції лівого шлуночка. Під впливом мікрохвильової терапії відбувається тенденція до покращення симпатовагального індексу.

  3. Розроблений новий спосіб лікування АГ у хворих на ХГН шляхом впливу поліхроматичним некогерентним лінійним плоско поляризованим світлом на проекцію синокаротидної ділянки та зону точки Е36 на тлі програмноїдієтотерапії та стандартної медикаментозної терапії забезпечує зниження та стабілізацію АТ, дозволяє зменшити дозу антигіпертензивних фармпрепаратів.

  4. Включення до комплексної терапії хворих на ХГН квантових методів лікування (поляризованого світла, мікрохвильової терапії) у порівнянні зі стандартною медикаментозною терапією забезпечує більш високий (відповідно на 28% і на 21%) сумарний позитивний ефект завдяки антигіпертензивному впливу, корекції вазорегуляторних, гемодинамічних, імунних та ліпідних порушень.

  5. Використання поляризованого світла в комплексному лікуванні хворих на ХГН сприяє покращенню фагоцитарної активності лейкоцитів (збільшенню показника НСТ-тесту на 9,9%), збільшенню в крові числа Т-лімфоцитів (від 35,11,1% до 40,11,1%), зменшенню ЦІК (від 0,150,01 од.опт.щ. до 0,120,005 од.опт.щ.). Комплексне лікування забезпечує сповільнення процесів мембранодеструкції (спостерігається зниження суми омега-6 ПНЖК від 27,30,6% до 25,60,6%).

  6. Аналіз віддалених наслідків річного спостереження за хворими на ХХН:ГН показав відмінності у темпах прогресування ХГН в основній групі (хворі якої отримували впродовж 6 і більше місяців системну ензимну терапію, зокрема, флогензим) та контрольній: повільний темп прогресування захворювання спостерігався на 26% частіше в хворих, які отримували флогензим.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

  1. Для виявлення порушень вегетативної регуляції серцево-судинної системи та при динамічному спостереженні за хворими на ХГН з АГ доцільно проводити кардіоінтервалографію, яка дозволяє виявити вазорегуляторні розлади на різних стадіях ХХН та оптимізувати лікування.

  2. У комплексному лікуванні хворих на ХХН I-III:ГН з АГ доцільно використовувати поліхроматичне некогерентне лінійне плоско поляризоване світло (ПАЙЛЕР-світло). Лікування здійснюється за допомогою апарата „Біоптрон" (Швейцарія) шляхом впливу на проекцію синокаротидної ділянки (впродовж 4 хвилин) і зону точки Е36 (4-8 хвилин) в сидячому або в лежачому положенні хворого, переважно в ранкові години на тлі програмної дієтотерапії та стандартного медикаментозного лікування впродовж 5-10 днів і сприяє зниженню та стабілізації АТ, покращує кардіогемодинаміку, дозволяє отримати вегетонормалізуючий, імунокорегуючий ефекти, позитивно впливає на ліпідний обмін.

  3. У комплексному лікуванні хворих на ХХН I-III:ГН з АГ доцільно застосовувати мікрохвильову терапію, яка проводиться за допомогою апарата "ІХТ-Колбун" (Україна) шляхом впливу на 3-4 біологічно-активні зони на сеансвпродовж 15-20 хвилин в сидячому або в лежачому положенні хворого, переважно в ранкові години на тлі програмної дієтотерапії та стандартного медикаментозного лікування, на курс 5-10 сеансів, що дозволяє отримати антигіпертезивний ефект, покращує вегетативну регуляцію серцево-судинної системи.

  4. Хворим наХХН I-III:ГН рекомендується додатково до стандартних схем лікування включати препарат системної ензимотерапії флогензим у дозі 6-8 таблеток на добу за 1 годину до їди впродовж 6-12 місяців, що дозволяє підвищити ефективність лікування завдяки зниженню активності патологічного процесу, покращенню функціонального стану нирок, сповільненню темпів прогресування захворювання.

СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

  1. Никула Т.Д., Мойсеєнко В.О., Терзов А.І., Головацький І.В., Крижанівська В.М., Крот В.Ф., Біякова О.В., Кармазіна О.М. Поліферментний препарат "Флогензим" у лікуванні хворих на хронічний гломерулонефрит // Актуальні проблеми нефрології. Зб. наук. праць (Вип. 7) / За ред. Т.Д. Никули – Київ: Задруга, 2002. – С. 128 - 134. (Автор брала участь у підборі хворих, дослідженні клініко-лабораторно-інструментальних показників в динаміці, провела статистичну обробку та аналіз отриманих даних).

  2. Біякова О.В. Дослідження змін імунного статусу в хворих на хронічний гломерулонефрит під впливом ПАЙЛЕР-світла // Актуальні проблеми нефрології. Зб. наук. праць (Вип. 8) / За ред. Т.Д. Никули – Київ: Задруга, 2003. – С. 110 - 113. (Робота виконана самостійно).

  3. Мойсеєнко В.О., Крот В.Ф., Біякова О.В., Брюзгіна Т.С., Мехеда Л.В. Роль ліпідного обміну і корекція його порушень у хворих на хронічний гломерулонефрит на різних стадіях хронічної ниркової недостатності під впливом ПАЙЛЕР-світла // Актуальні проблеми нефрології. Зб. наук. праць (Вип. 9) / За ред. Т.Д. Никули – Київ: Задруга, 2003. – С. 172 - 175. (Автором проведено аналіз літературних джерел, клінічне обстеження хворих, комплексне лікування з включенням поляризованого світла, аналіз отриманих даних ліпідного обміну).

  4. Никула Т.Д., Мойсеєнко В.О., Палієнко І.А., Трунова С.В., Бишовець Р.В., Біякова О.В. Застосування методів фізіотерапії та фітотерапії при хронічних захворюваннях нирок // Клінічна та експериментальна патологія. – 2004. – Т. III, № 3. – С. 38 - 41. (Автором проведено підбір хворих на ХГН, дослідження показників варіабельності серцевого ритму, комплексне лікування з включенням поляризованого світла та мікрохвильової терапії, аналіз отриманих даних).

  5. Мойсеєнко В.О., Біякова О.В. Оцінка використання препарату "Флогензим" за результатами тривалого спостереження в хворих на хронічний гломерулонефрит // Актуальні проблеми нефрології. Зб. наук. праць (Вип. 10) / За ред. Т.Д. Никули – Київ: Задруга, 2004. – С. 112 - 118. (Автором проведено підбір хворих, дослідження клініко-лабораторно-інструментальних показників в динаміці, аналіз та статистична обробка отриманих даних).

  6. Мойсеєнко В.О., Біякова О.В. Вплив комплексного лікування з включенням квантових методів на клінічні прояви у хворих на хронічний гломерулонефрит // Актуальні проблеми нефрології. Зб. наук. праць (Вип. 11) / За ред. Т.Д. Никули – Київ: Задруга, 2005. – С. 77 - 83. (Автором проведено клінічне обстеження та комплексне лікування хворих з включенням поляризованого світла та мікрохвильової терапії, аналіз отриманих даних).

  7. Мойсеєнко В.О., Никула Т.Д., Біякова О.В., Парафенко О.І. Можливості кардіоінтервалографії у діагностиці та контролі за лікуванням порушень вегетативної регуляції серцево-судинної системи у хворих на хронічний гломерулонефрит // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Зб. наук. праць (Вип. 10) – Харків: Медицина, 2005. – № 658. – С. 84 - 89. (Автором проведено аналіз літературних джерел, виконання кардіоінтервалографії в динаміці на тлі комплексного лікування хворих з включенням поляризованого світла та мікрохвильової терапії, аналіз отриманих даних).

  8. Мойсеєнко В.О., Никула Т.Д., Хомазюк В.А., Біякова О.В. Гемодинамічні порушення в хворих на хронічний гломерулонефрит та можливості їх корекції // Український журнал нефрології та діалізу. – 2005. – № 1. – С. 25 - 28. (Автором проведено аналіз літературних джерел, комплексне лікування хворих з включенням поляризованого світла, аналіз та статистична обробка показників ехокардіографії).

  9. Мойсеєнко В.О., Біякова О.В., Пасько І.В. Роль вазорегуляторних та гемодинамічних порушень у прогресуванні хронічних хвороб нирок // Актуальные проблемы транспортной медицины. – 2006. - № 2 (4). – С. 89 - 92. (Автором проведена оцінка вазорегуляторних та гемодинамічних порушень на різних стадіях ХХН: ГН, проведений аналіз та статистична обробка даних).

  10. Никула Т.Д., Мойсеєнко В.О., Біякова О.В. Спосіб лікування артеріальної гіпертензії при хронічному гломерулонефриті // Патент на винахід № 59893 України, МПК А61 N5/06, № 20021210770; Заявл. 29.12.2002; Опублік. 15.09.2003; Офіційний бюлетень "Промислова власність". – 2003. – № 9 (книга 1). – С. 4.63. (Автором проведено патентно-інформаційний пошук, клінічне обстеження та лікування хворих).

  11. Nykula T.D., Moyseyenko V.O., Biyakova O.V. Hypertension frequency in different age patients with diabetic nephropathy and chronic glomerulonephritis // 6th International Conference on Geriatric Nephrology and Urology, Lisbon. – 2001. – С. 36. (Автором проведено обстеження частини хворих на ХГН, заповнення формалізованих облікових карт).

  12. Мойсеєнко В.О., Гуляр С.О., Біякова О.В. Корекція вегетативної регуляції серцево-судинної системи та кардіогемодинаміки у хворих з артеріальною гіпертензією на тлі хронічного гломерулонефриту // Мат. укр. наук.-практ. конф. "Профілактика і лікування артеріальної гіпертензії в Україні в рамках реалізації національної програми". – Київ, 2002. – С. 76 - 77. (Автором проведено визначення показників кардіоінтервалографії, комплексне лікування хворих з включенням поляризованого світла).

  13. Мойсеєнко В.О., Гуляр C.О., Біякова О.В. Варіабельність серцевого ритму та артеріального тиску у хворих на хронічний гломерунефрит // Мат. І международной науч. конф. "Анализ вариабельности ритма сердца в клинической практике". – Киев, 2002. – С. 83 - 84. (Автором проведено комплексне лікування хворих з включенням поляризованого світла, визначення варіабельності серцевого ритму в динаміці, аналіз та статистична обробка отриманих даних).

  14. Никула Т.Д., Мойсеєнко В.О., Біякова О.В. Уповільнення прогресування хронічного гломерулонефриту під впливом системної ензимотерапії // Мат. ХV з'їзду терапевтів України. – К.: СПД Коляда О.П., 2004. – С. 73. (Автором проведено підбір хворих, дослідження клініко-лабораторно-інструментальних показників в динаміці, аналіз та статистична обробка отриманих даних).

  15. Мойсеєнко В.О., Біякова О.В. Корекція імунних розладів у хворих на хронічний гломерулонефрит під впливом ПАЙЛЕР-світла // Мат. ХV з'їзду терапевтів України. – К.: СПД Коляда О.П., 2004. – С. 68 - 69. (Автором проведено клінічне обстеження, комплексне лікування хворих, аналіз та статистична обробка імунограм в динаміці).

  16. Мойсеєнко В.О., Біякова О.В. Метаболізм жирних кислот і прогресування хронічного гломерулонефриту // Український журнал нефрології та діалізу (додаток до № 3 (6), 2005). Мат. ІІ Національного з'їзду нефрологів України. Тези наук. доповідей. – Харків, 2005. – С. 3. (Автором проведено підбір та клінічне обстеження хворих, аналіз жирнокислотного спектру сироватки крові на різних стадіях ХХН).

Loading...

 
 

Цікаве