WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Квантово-медикаментозна корекція вазорегуляторних, гемодинамічних та імунних порушень у хворих на хронічний гломерулонефрит (автореферат) - Реферат

Квантово-медикаментозна корекція вазорегуляторних, гемодинамічних та імунних порушень у хворих на хронічний гломерулонефрит (автореферат) - Реферат

Отже, при обстеженні хворих на ХХН І-ІІІ стадій: ГН були виявлені вазорегуляторні, гемодинамічні, імунні та ліпідні порушення, які мають відмінності на різних стадіях ХХН.

При проведенні комплексного лікування хворих на ХГН з включенням квантових методів нами був отриманий загальний позитивний клінічний ефект, вищий ніж під впливом лише стандартної медикаментозної терапії: у разі використання поляризованого світла – вище на 28% (P<0,05), а в хворих, які отримували мікрохвильову терапію – на 21% (P<0,05). Покращення стану хворих відбулось завдяки антигіпертензивному ефекту,корекції вазорегуляторних та гемодинамічних розладів.

Під впливом комплексного лікування з включенням поляризованого світла на проекцію синокаротидної ділянки та точку Е36 (впродовж 4-8 хвилин) по 5-10 сеансів на курс відбулись позитивні зміни з боку вегетативної регуляції серцево-судинної системи. За даними кардіоінтервалографії (рис. 2), спостерігалось вірогідне зменшення потужності низькочастотної компоненти спектру серцевого ритму – VLF на 15,9% (P<0,05), що відображає зниження симпатичної активності та збільшення потужності високочастотної компоненти, показника парасимпатичної активності – HF на 6,8% (P<0,05). Відмічений суттєвий вплив на барорефлекторну регуляцію серцево-судинної системи (збільшення потужності середньочастотної компоненти спектру – LF на 8,9%, P<0,05).

Рис. 2. Зміни показників кардіоінтервалографії під впливом комплексного лікування з включенням поляризованого світла у хворих на ХГН.

Примітка. * – P<0,05 – у порівнянні з вихідними даними.

Під впливом мікрохвильової терапії впродовж 15-20 хвилин з використанням 3-4 біологічно-активних зон спостерігалась тенденція до покращення з боку симпатичної та парасимпатичної активності за даними кардіоінтервалографії (зменшення потужності VLF від 41,21,4% до 31,81,2% та збільшення потужності HF від 33,41,2% до 42,41,5%), не відмічено суттєвого впливу на барорефлекторну регуляцію серцево-судинної системи (P>0,1).

Аналізуючи антигіпертензивний ефект при використанні квантових методів лікування у хворих на ХГН з АГ на різних стадіях ХХН, встановлено залежність ступеня вираженості ефекту від стадії ХХН та форми захворювання. Антигіпертензивний ефект був більший у хворих на І стадії ХХН як при використанні поляризованого світла, так і мікрохвильової терапії. Найменш вираженим і не досягав цільового рівня був ефект у хворих на ХХН ІІІ та нефротичною формою захворювання. Так, у групі хворих на ХХН І, яким проводили терапію ПАЙЛЕР-світлом, на 10й день від початку лікування САТ знизився на 35,9 мм рт. ст., ДАТ на 22,3 мм рт. ст. (P<0,05). У хворих на ХХН ІІ також відмічено вірогідне зниження АТ – САТ на 29,2 мм рт. ст., ДАТ на 13,1 мм рт. ст. У хворих на ХХН ІІІ стадії антигіпертензивний ефект був недостатнім (САТ знизився від 177,04,8 до 155,03,6 мм рт. ст., ДАТ від 105,02,7 до 93,12,1 мм рт. ст.).

При використанні мікрохвильової терапії в комплексному лікуванні у хворих на ХГН з АГ також простежувалась залежність ефекту від стадії ХХН. При І стадії ХХН САТ знизився на 29,3 мм рт. ст., а ДАТ на 13,8 мм рт. ст. (P<0,05). На ІІІ стадії ХХН антигіпертензивний ефект був найнижчий: до лікування САТ і ДАТ складали 172,34,4 і 101,83,2 мм рт. ст., а після лікування – 161,23,8 і 95,42,5 мм рт. ст. Треба відмітити, що включення квантових методів до комплексного лікування дозволило зменшити дозу антигіпертензивних препаратів у 23% хворих.

На тлі комплексного лікування з включенням світлотерапії поряд з антигіпертензивним ефектом відбулися позитивні зміни з боку кардіогемодинаміки. У хворих на ХНН ІІ-ІІІ стадії в динаміці відбулось вірогідне зменшення показників КСР та КСО ЛШ (КСР зменшився від 33,11,2 мм до 30,51,1 мм, а КСО – від 46,01,6 мл до 39,41,4 мл, P<0,05). Порівняльний аналіз помпової функції серця в динаміці показав, що відбулося збільшення ФВ на 5,6% (P<0,05) за рахунок зменшення КДО та КСО ЛШ. При аналізі динаміки показника розміру ЛП, звертає на себе увагу тенденція до його зменшення від 40,01,5 мм до 38,01,5 мм (P>0,1), що можна розглядати як корекцію діастолічної дисфункції ЛШ.

У групі хворих на ХНН І, які мали АГ середні показники КСР, КДР, КСО, КДО залишились в межах вихідних нормальних значень. З боку показників ниркової гемодинаміки у хворих на ХГН під впливом комплексного лікування з включенням поляризованого світла не відбулось суттєво значущих модифікацій показників, а простежувалась лише тенденція до покращення таких часових параметрів, як часу артеріальної та венозної фази ниркового кровотоку.

Порівняльний аналіз показників динамічної реносцинтиграфії на тлі комплексного лікування хворих на ХГН з включенням квантових методів показав, що не відбулось суттєвих змін у порівнянні з вихідними даними.

Під впливом комплексного квантово-медикаментозного лікування відмічено вірогідне зменшення протеїнурії, яке можна пояснити зниженням системного АТ. Так, при використанні поляризованого світла через 3-4 тижні від початку лікування рівень добової протеїнурії знизився від 0,840,07 до 0,370,02 г/добу (P<0,05). А в групі хворих, що отримували мікрохвильову терапію цей показник зменшився від 0,520,06 до 0,300,05 г/добу (P<0,05).

У хворих основної групи, які отримували поляризоване світло, порівняно з вихідним рівнем відмічені модифікації деяких імунологічних показників: спостерігалось підвищенням фагоцитарної активності лейкоцитів (підвищення показника НСТ-теста від 23,31,5% до 33,20,9%, P<0,05), односпрямовані зміни кількісних параметрів Т-системи, які проявились збільшенням відносного рівня Т-лімфоцитів: від 35,11,1% до 40,11,1% (P<0,05) (за рахунок як теофілінчутливих – від 18,00,8% до 20,60,9%, так і теофілінрезистентних – від 17,10,6% до 19,70,6%). Зміни з боку гуморальної ланки імунітету проявились зменшенням ЦІК від 0,150,01 од.опт.щ. до 0,120,005 од.опт.щ. (P<0,05).

Виявлені деякі модифікації між прозапальними та протизапальними показниками спектру ЖК сироватки крові під впливом комплексного лікування з включенням квантової терапії. Позитивні зміни з боку представників сімейства ω-6 ПНЖК проявились зменшенням загальної ∑ω–6 (від 27,30,6% до 25,60,6%) головним чином за рахунок тенденції до зниження вмісту арахідонової (від 4,90,1% до 4,00,1%) та линолевої ЖК (від 22,30,6% до 21,50,6%), що може опосередковано свідчити про зменшення мембранодеструктивних процесів. В динаміці спостерігалось вірогідне зменшення коефіцієнту ∑ω-6/∑ω-3 (від 24,51,4 до 20,31,1), який змінився в бік зниження потенціалу запалення.

У хворих основної групи, що лікувались флогензимом, за результатами тривалого динамічного спостереження відмічена позитивна динаміка. Зменшення активності патологічного процесу за лабораторними показниками відбулось як у хворих на ХХН І, так на ХХН ІІ-ІІІ, що проявлялось стабільним зменшенням добової протеїнурії, ШОЕ, концентрації сечовини крові. Найбільш чітко рівень протеїнурії в основній групі зменшується з 4-го тижня від початку терапії. З другого місяця параметри протеїнурії стабілізуються на значеннях не більше 0,5-0,7 г/добу та залишаються такими впродовж року. Звертає на себе увагу той факт, що рівень добової протеїнурії в контрольній групі також мав тенденцію до зниження на 2-4му місяцях спостереження і коливався в межах 0,6-0,7 г/добу, але в подальшому повернувся майже до вихідного рівня і в середньому становив 0,8 г/добу. У хворих на ХХН І відбулося вірогідне зниження ШОЕ від 23,61,8 до 15,11,1 мм/год (на 6 місяці), а через рік цей показник склав 16,51,2 мм/год (P<0,05). Показники концентрації сечовини та креатиніну крові залишились на стабільному рівні та відповідали нормальним значенням. У хворих на ХХН ІІ-ІІІ стадії динаміка показників ШОЕ та добової протеїнурії також виявилася позитивною, але ступінь вираженості їх був дещо нижчим. Аналіз рівня сечовини також показав суттєві зміни – зниження сечовини крові від 11,50,8 ммоль/л до 9,30,7 ммоль/л в динаміці. Рівень креатиніну крові в цих хворих суттєво не відрізнявся від вихідних значень.

В процесі досліджень отримані радіонуклідні параметри функціонального стану нирок в динаміці через 6 і 12 місяців від початку лікування флогензимом. Відмічено позитивний вплив проведеного лікування на екскреторні процеси в нирках у хворих як на ХХН І, так і на ХХН ІІ-ІІІ, що проявилось вірогідним зменшенням залишку РФП та збільшенням швидкості виведення РФП на 20 хвилині. Так, залишок РФП у хворих на ХХН І зменшився в правій нирці – від 68,11,8% до 57,21,2%, в лівій нирці – від 66,41,6% до 56,81,2%, а в хворих на ХХН ІІ-ІІІ стадій від 72,82,1% до 62,81,5% та від 78,82,4% до 64,61,5% відповідно (P<0,05).Покращення функціонального стану нирок за показником ШКФ відмічено у хворих на ХХН І стадії. Так, ШКФ/ст.пов. збільшилась в цих хворих на 10,2 мл/хв/м2 (P<0,05). Треба зазначити, що зменшення залишку РФП відображає покращення екскреторних процесів, а ступінь вираженості змін цього показника був приблизно однаковим у всіх хворих незалежно від наявності ХНН. Можливо, покращення часових параметрів, фільтраційних та екскреторних процесів нирок відбулось за рахунок зменшення активності патологічного процесу. Динаміка показника залишку РФП зображена на рис. 3.

Результати проведеного дослідження доводять, що тривале використання флогензиму в комплексному лікуванні хворих на ХГН дозволяє отримати позитивний ефект, вищий, ніж в контрольній групі, за рахунок покращення функціонального стану нирок, зменшення активності патологічного процесу та сповільнення темпів прогресування захворювання завдяки позитивному впливу на важливі патогенетичні ланки ГН.

Loading...

 
 

Цікаве