WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Квантово-медикаментозна корекція вазорегуляторних, гемодинамічних та імунних порушень у хворих на хронічний гломерулонефрит (автореферат) - Реферат

Квантово-медикаментозна корекція вазорегуляторних, гемодинамічних та імунних порушень у хворих на хронічний гломерулонефрит (автореферат) - Реферат

Визначення вегетативного статусу та вазорегуляторних порушень проводили за допомогою таблиць-анкет (О.М.Вейн, 1998). Показники вегетативної регуляції серцево-судинної системи, вегетативної реактивності та вегетативного забезпечення діяльності організму обчислювали за даними комп'ютерної кардіоінтервалографії з використанням дихальної проби, психомоторного тесту (А.В.Писарук, 1996). Варіабельність серцевого ритму досліджували згідно рекомендацій та стандартів Європейського товариства кардіологів та Північноамериканського товариства кардіостимуляції та електрофізіології (1996).

Отримані дані результатів досліджень були оброблені загальноприйнятими методами варіаційної статистики з використанням комп'ютерних програм Microsoft Excel 7.0, стандартної версії SPSS 9.0 (США).

Результати власних досліджень та їх обговорення. При вивченні вегетативного статусу у хворих на ХГН нами виявлено, щоу 93,33,4% хворих були діагностовані ознаки вегетативної дисфункції з проявами вазорегуляторних та гемодинамічних порушень. Оцінюючи показники кардіоінтервалографії в стані спокою та при проведенні навантажувальних тестів, у хворих на ХГН з АГ виявлені ознаки порушення вегетативного гомеостазу (дисбаланс вегетативного впливу на серцево-судинну систему): у більшості обстежених – в 70,66,2% хворих виявлені ознаки симпатикотонії, у 11,64,4% – парасимпатикотонії, у 17,65,2% – стан еутонії. При проведенні порівняльного аналізу показників кардіоінтервалографії у хворих на ХГН в залежності від стадій ХХН спостерігається підвищення симпатичної активності з прогресуванням захворювання (VLF-компонента у хворих з І стадією ХХН становила 51,2%, ХХН II – 57,4%, ХХН III – 64,1%). Хвильова структура серцевого ритму в стані спокою в хворих на ХГН в порівнянні із здоровими відрізнялась дисбалансом частотних компонент (рис. 1).

Рис. 1. Структура варіабельності серцевого ритму (%) у хворих на ХГН (n=54)

та здорових осіб (n=30).

В результаті проведеного обстеження з виконанням дихальної проби у більшості хворих була отримана знижена реакція (54,86,8%). Нормальна та парадоксальна реакції на пробу були виявлені у 32,56,4% і у 12,64,5% пацієнтів відповідно. Аналіз індивідуальних змін АТ у хворих на ХГН при виконанні психомоторного тесту встановлено два типи реакцій: у 68,56,4% хворих – нормореактивний тип та гіперреактивний – у 31,56,4% хворих. Зміни хвильової структури серцевого ритму при виконанні психомоторного тесту характеризувались збільшенням на 52,2% (P<0,05) VLF-компоненти в порівнянні з вихідними показниками, та зменшенням на 9,1% (P>0,05) LF-компоненти, що свідчить про послаблення барорефлекторних впливів на серцево-судинну систему та посилення симпатичної активності.

Проведено оцінку кардіогемодинамічних параметрів та ниркової гемодинаміки у хворих на ХГН з АГ. У хворих на ХГН в залежності від стадії ХХН відбувається перебудова морфо-функціональних параметрів серця, яка полягає в збільшенні розмірів і об'ємів ЛШ та ЛП, що відповідає ремоделюванню серця та проявам систолічної та діастолічної дисфункції.На I стадії ХХН ці зміни проявляються у вигляді гіпертрофії ЛШ та збільшенні порожнини ЛП, а у разі ХХН ІІ-ІІІ стадій приєднується збільшення КДР, КДО, КСО ЛШ. Найвища частота гіпертрофії ЛШ за даними Ехо-КГ була виявлена у хворих на ХХН ІІ-ІІІ стадій – у 91,6% обстежених. У хворих на ХХН І стадії гіпертрофія ЛШ визначена у 76,1% осіб. У хворих на ХХН ІІ-ІІІ стадій збільшені показники КДР ЛШ (53,21,9 мм), КСО ЛШ (53,87,4 мл), КДО ЛШ (139,712,1 мл) свідчили про систолічну дисфункцію. Було виявлене збільшення розміру ЛП у хворих як на ХХН ІІ-ІІІ (40,411,09 мм), так і на І стадії ХХН (36,420,91 мм), що є проявом діастолічної дисфункції. Скоротлива функція серця за показником ФВ ЛШ була незміненою у хворих на ХХН І, а в хворих на ХХН ІІ-ІІІ мала тенденцію до зниження. Кореляційний аналіз між рівнем АТ та гіпертрофією ЛШ свідчить про наявність прямого помірного зв'язку як в хворих на ХХН І (r=+0,31, P<0,05), так і в хворих на ХХН ІІ-ІІІ стадій (r=+0,43, P<0,05). Прямий слабкий кореляційний зв'язок між розміром ЛП та рівнем АТ встановлений у хворих на ХХН ІІ-ІІІ стадій (r=+0,27, P<0,05).

В ході досліджень були отримані вихідні радіонуклідні параметри ниркової гемодинаміки у хворих на ХГН, які характеризувались зменшенням артеріальної ємності нирок (константа швидкості заповнення артеріального русла – 0,2460,011 ум.од.), венозною дисфункцією (константа швидкості виведення з венозного русла – 0,0550,005 ум.од.).

На вихідних реносцинтиграмах у хворих основної групи в залежності від стадії ХХН визначались суттєво значущі порушення секреторно-екскреторних та фільтраційних процесів у нефронах, які виражались уповільненням часових параметрів, зниженням ШКФ та коефіцієнту елімінації РФП. Так, зниження фільтраційної функції нирок за показникомШКФ спостерігалось у хворих на ХХН ІІ-ІІІ (ШКФ в перерахунку на стандартну поверхню тіла – 55,81,9 мл/хв/м2). Аналіз екскреторної здатності нирок виявив низку порушень в хворих як на ХХН ІІ-ІІІ, так і ХХН І стадії, а саме зменшення коефіцієнту елімінації РФП, дифузну затримку РФП в паренхімі нирок, яка носила дифузний двобічний симетричний характер (коефіцієнт асиметрії – 0,95). Показник залишку РФП на 20 хвилині дослідження був збільшений в хворих як на ХХН ІІ-ІІІ, так і на ХХН І стадії. У хворих на ХХН І залишок РФП правої нирки – 68,11,8%, лівої – 66,41,6%, а в хворих на ХХН ІІ-ІІІ – 72,82,1% і 78,82,4% відповідно. При аналізі секреторної ємності нирок за показником часу максимального накопичення РФП, були виявлені наступні зміни: у хворих на ХХН ІІ-ІІІ стадій відмічено уповільнення часових параметрів (час максимального накопичення РФП правої нирки – 4,80,2 хвилин, лівої – 5,60,3 хвилин), а у хворих на ХХН І стадії цей показник зберігався в межах нормальних значень.

При проведенні порівняльного аналізу імунограм у хворих на ХГН та практично здорових осіб було встановлено, що вихідний статус хворих характеризувався пригніченням кількісного стану Т-системи імунітету: зниження відносного рівня Т-лімфоцитів – 35,11,1% (Р<0,05) та зниження Т-хелперів і Т-супресорів, які становили відповідно 17,10,6% та 18,00,8%. У обстежених хворих в порівнянні з контрольною групою спостерігалось зниження фагоцитарної активності лейкоцитів за показником НСТ-теста, який склав 23,31,5% (Р<0,05). З боку гуморальної ланки імунітету також виявлені суттєві порушення: підвищення рівня ЦІК, імуноглобулінів класів A, М, G. Так, у обстежених хворих підвищення рівня ЦІК становило 0,150,01 од.опт.щ. проти 0,090,004 од.опт.щ. здорових осіб (Р<0,05) і збільшення концентрації Ig A – 3,10,5 г/л проти 1,30,2 г/л контрольної групи (Р<0,05), Ig G – 14,31,0 г/л та Ig M – 2,10,5 г/л.

Отримані результати дослідження ліпідного спектру сироватки крові в хворих на ХГН на різних стадіях ХХН свідчать про порушення метаболізму ЖК: підвищення інтенсивності мембранодеструктивних процесів, порушення співвідношення між про- та протизапальними показниками. Встановлено збільшення суми ННЖК та ПНЖК, дисбаланс складу ПНЖК (як представників сімейства ω-3, так і ω-6) на різних стадіях ХХН в порівнянні з контролем.Так, сума ω-6 була підвищеною в середньому в 1,4 рази, особливо за рахунок значного збільшення вмісту арахідонової кислоти, збільшення якого у хворих на ХНН ΙІІ стадії склало 5,200,29% проти 2,880,31% у здорових осіб. Причому з прогресуванням захворювання ці зміни були виражені максимально. При порівняльному аналізі вмісту ПНЖК сімейства ω-3 між основною та контрольною групами виявлені суттєво значущі відмінності як серед показника суми ω-3 ЖК, так і серед окремих їх фракцій. Відмічено вірогідне зниження суми ω-3 ЖК з наростанням стадії ХХН в середньому в 1,7 разів. Причому спотерігалось зниження відсоткового вмісту як ліноленової, так і ейкозопентаєнової кислот. Аналіз коефіцієнту ∑ω-6/∑ω-3, який опосередковано відображає співвідношення між прозапальними та протизапальними зсувами спектру ЖК сироватки крові та інтенсивністю мембранодеструктивних процесів, показав вірогідне його збільшення в основній групі як при ХХН ІІ та ІІІ стадій, так і при ХХН І у порівнянні з контролем.

Loading...

 
 

Цікаве