WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Helicobacter pylori в хірургії гастродуоденальних виразок (автореферат) - Реферат

Helicobacter pylori в хірургії гастродуоденальних виразок (автореферат) - Реферат

Таким чином, аналізуючи результати проведеного оперативного лікування серед пацієнтів основної та порівняльної груп, встановлено, що широке впровадження в лікувальну тактику схем антигелікобактерної терапії з однієї сторони зменшило кількість операцій з приводу виразкової хвороби шлунка і

20

ДПК, з другої сторони не призвівши до істотного зменшення ускладнень гастродуоденальних виразок, які потребують оперативного лікування. Крім того, широко застосовувана ерадикаційна терапія гелікобактеріозу не призвела, згідно даного дослідження, до зменшення кількості операцій з приводу раку шлунка. Лише ретельне обстеження пацієнтів із підозрою на рак шлунка з врахуванням патогенезу захворювання дозволяє діагностувати пухлину на більш ранніх стадіях.

Нр колонізуючи шлунок людини провокує довготривалу інфекцію в СОШ. Персистуюча колонізація індукує гастрит, пов'язана з розвитком виразкової хвороби та раку шлунка. В загальному, кількість Нр-індукованих захворювань не відповідає кількості Нр-інфікованих прямо пропорційно. Це може залежати від різних факторів, таких як генетична відмінність між людьми, дієтарними факторами, віком хворого при інфікуванні та генетичною різноманітністю Нр (Dunn B. et al., 1997, Azuma T. et al., 1998, Varis K. et al., 1998).

Blaser M. у 1997 році відмічав, що Нр, який знайшов в якості ніші унікальний вид (в даному випадку людину), еволюційно не зацікавлений в індукції в даного виду будь-яких важких ускладнень, які можуть призвести до його загибелі. Таким чином і виразкова хвороба, і рак шлунка – це виключення з правил. Підтвердженням цьому є те, що число хворих на виразкову хворобу і рак шлунка не складає навіть 1% інфікованих Нр.

ВИСНОВКИ

У роботі вирішується актуальне хірургічне завдання – розробка алгоритму комплексної діагностики та хірургічної тактики у пацієнтів із виразковою хворобою шлунка і дванадцятипалої кишки, що дозволить суттєво індивідуалізувати підхід до вибору методу консервативного та хірургічного лікування та покращити його результати.

  1. Інфекція Helicobacter pylori є важливою у виникненні патології органів гастродуоденальної області та визначається у переважної більшості пацієнтів із цими захворюваннями В даному дослідженні гелікобактеріоз діагностовано у 79,2% хворих основної групи, в 93,1% хворих контрольної групи і в 67,2% пацієнтів порівняльної групи. Ступінь контамінації гелікобактером слизової оболонки шлунка оберненопропорційно залежить від низки чинників: глибини та вираженості пошкодження шлункового епітелію, дуодено-гастрального рефлюксу, стенозу вихідного відділу шлунка. Так, найбільш високий ступінь контамінації Helicobacter pylori діагностовано у пацієнтів, які склали контрольну групу – 61,1% інфікованих. В основній групі цей відсоток склав 30,8%, серед пацієнтів порівняльної групи – 5,3% .

  2. Гелікобактерна інфекція у більшості обстежених пацієнтів була тривалою і визначала важкість перебігу захворювання. При вивченні анамнезу тривалий перебіг захворювання виявлено у 96,2% хворих основної групи, 56,9% контрольної та 61,1% - порівняльної груп. Крім того, з приводу

21

загострень та ускладнень гастродуоденальних захворювань в анамнезі перенесли оперативні втручання 18,5% осіб основної групи та 6,3% – порівняльної.

  1. Серед пацієнтів, які увійшли в дане дослідження, переважну більшість склали особи молодого та середнього віку: в основній та контрольній групах їх було відповідно 80% та 86,2%. З огляду на можливість у них кумулятивного ризику виникнення та розвитку атрофічних та дисрегенераторних змін у шлунку, вони підлягали детальному обстеженню з визначенням наявності інфекції Helicobacter pylori, функціонального стану шлункової секреції та морфологічного дослідження слизової оболонки шлунка.

  2. Дисрегенераторні та морфологічні зміни в слизовій оболонці шлунка найбільш виражені при новоутворах: серед пацієнтів порівняльної групи важка дисплазія епітелію діагностована в 40,7% випадків, неповна кишкова метаплазія – в 17,7%, атрофія епітелію шлунка – в 70,8% випадків. Подібні зміни діагностуються і при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки в 2,3%, 17,7% та 62,3% випадків відповідно.

  3. В зв'язку із частим виявленням глибоких уражень слизової оболонки шлунка при гастродуоденальних виразках, вибір методу оперативних втручань повинен визначатись після комплексного обстеження хворих. При

виразкових ураженнях шлунка при супутніх морфологічних змінах у шлунковому епітелії з огляду на онкологічні аспекти рекомендовано застосовувати резективні методи для усунення пошкодженої частини органу.

  1. Наявність в даному дослідженні серед хворих на рак шлунка 11,5% пацієнтів з виразковою хворобою дванадцятипалої кишки в анамнезі підтверджує те, що в окремих випадках хронічний антральний гелікобактерний гастрит, який супроводжує дуоденальну виразку, з часом прогресує в атрофічний з наступною кишковою метаплазією, дисплазією і, нарешті, еволюцією в рак шлунка.

  2. З огляду на морфологічні зміни в шлунковому епітелії, викликані тривалою персистенцією Helicobacter pylori, та небезпеку виконання органозберігаючих операцій при первинно-виразковій формі раку шлунка при медіогастральних та поєднаних гастродуоденальних виразках пропонуємо застосовувати резективні методи в хірургічному лікуванні; при виразках дванадцятипалої кишки органозберігаючі операції показані за відсутності виражених атрофічних та дисрегенераторних змін в шлунковому епітелії.

  3. Повне і адекватне передопераційне обстеження пацієнтів (ретельне вивчення анамнезу, виконуваних лікувальних заходів, визначення наявності інфекції Helicobacter pylori, рентгенологічного та ендоскопічного дослідження, доповненого множинними прицільними біопсіями з подальшим їх морфологічним вивченням, дослідження шлункової секреції) дозволило серед пацієнтів порівняльної групи встановити діагноз раку

22

шлунка на ранніх стадіях у 5 із 57 хворих, оперованих з приводу новоутвора шлунка.

СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

        1. Мамчич В.І., Брунець О.В. Вплив інфекції Helicobacter pylori на слизову оболонку контамінованого шлунка у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки. // Хірургія України. – 2002. - №4. – С. 51 – 56.

(особистий внесок здобувача: реферування джерел наукової інформації, підбір та обробка клінічного матеріалу).

        1. Мамчич В.І., Брунець О.В. Лікування інфекції Helicobacter pylori. // Хірургія України. – 2003. - №3 (7). – С. 144 – 147.

(особистий внесок здобувача: реферування джерел наукової інформації, написання основної частини статті).

        1. Мамчич В.І., Брунець О.В. Клініко-морфологічна характеристика раку шлунка у хворих різних вікових груп. // Хірургія України. – 2004. - №1 (9). – С. 34 – 38.

(особистий внесок здобувача: реферування джерел наукової інформації, ретроспективний аналіз історій хвороб, підбір та обробка клінічного матеріалу, статистична обробка).

        1. Трач В.М., Брунець О.В., Сироїд О.М. Хірургічне лікування пацієнтів з ускладненим перебігом виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки в сучасних умовах // Хірургія України. – 2004. - №2 (10). – С. 47 – 50.

(особистий внесок здобувача: реферування джерел наукової інформації, ретроспективний аналіз історій хвороб, підбір та обробка клінічного матеріалу).

        1. Брунець О.В. Роль Helicobacter pylori в етіопатогенезі гастродуоденальних захворювань. // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. – 2000. – Вип. 9. – Книга 4. – С. 832 – 850.

Loading...

 
 

Цікаве