WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Helicobacter pylori в хірургії гастродуоденальних виразок (автореферат) - Реферат

Helicobacter pylori в хірургії гастродуоденальних виразок (автореферат) - Реферат

69 хворих (61,1%) на рак шлунка із тривалістю захворювання від 2 до 32 років отримували наступне лікування: 28 чоловік (24,8%) з приводу хронічного гастриту, 23 (20,4%) – з приводу виразкової хвороби шлунка, у 14 хворих (12,4%) в анамнезі зазначалась виразкова хвороба ДПК, з приводу чого вони отримували медикаментну терапію, у чотирьох хворих (3,5%) було встановлено діагноз поєднаної гастродуоденальної виразки (Johnson II), вони теж отримували консервативне лікування. Троє хворих порівняльної групи (2,7%) в анамнезі перебували на стаціонарному лікуванні з приводу кровотечі, як вважалось, із виразки шлунка; їм проводилась інтенсивна консервативна терапія, яка призвела до зупинки кровотечі та загоєння дефекту СОШ. Двоє хворих (1,8%) порівняльної групи в анамнезі перенесли оперативне втручання: 1 (0,9%) – ушивання перфоративної виразки ДПК, 1 (0,9%) – СПВ, доповнену гастродуоденоанастомозом за Jabuley.

У 8 (6,2%) пацієнтів основної групи виразковий дефект локалізувався в шлунку: у 3 (2,3%) – в тілі шлунка по малій кривині, у 5 (3,8%) – в антральному відділі шлунка. У 6 (4,6%) хворих при ендоскопічному обстеженні діагностовано поєднані виразки шлунка і ДПК, у 5 (3,8%) хворих на момент ФГДС виразковий дефект локалізувався в шлунку паралельно із рубцевою деформацією цибулини

9

ДПК, де на час обстеження виразки не виявлено, що теж дозволило прирахувати їх до осіб із поєднаними гастродуоденальними виразками (Johnson II).

У 104 (80%) пацієнтів основної групи при ендоскопічному дослідженні виразку виявлено у цибулині ДПК. У 7 (5,4%) хворих на момент обстеження наступила ремісія виразкової хвороби ДПК, тому виразкові дефекти не визначались, діагностовано лише ускладнення виразкової хвороби – грубу рубцеву деформацію цибулини ДПК та стеноз вихідного відділу шлунка різного ступеню вираженості.

У 76 (58,5%) пацієнтів основної групи при ФГДС виявлено деформацію ДПК, при цьому у 7 (5,4%) хворих з рубцево-деформованою цибулиною ДПК, як вказувалось вище, на момент обстеження виразковий дефект не визначався.

У 13 (10%) хворих основної групи при ендоскопічному обстеженні в порожнині шлунка виявлено жовч і діагностовано дуодено-гастральний рефлюкс, у 9 (6,9%) хворих із ендоскопічно встановленим закидом жовчі в порожнину шлунка виявлено деформовану цибулину ДПК, у 4 (3,1%) дуодено-гастральний рефлюкс відбувався на фоні дуоденальної виразки без деформації ДПК.

У 34 (26,2%) пацієнтів основної групи при ФГДС діагностовано атрофію СОШ, із них у 18 (13,8%) за наявності атрофічних змін у шлунку, в цибулині ДПК визначався виразковий дефект, у 21 (16,2%) виявлено стеноз вихідного відділу шлунка різного ступеню вираженості, у 6 (4,6%) – дуодено-гастральний рефлюкс, 4 (3,1%) хворим при ендоскопії діагностовано виразку рубцево-деформованої цибулини ДПК за наявності закиду жовчі в порожнину шлунка і атрофічних змін в СОШ.

В одного хворого (0,8%) основної групи ендоскопічно діагностовано виразку рубцево деформованої цибулини ДПК, стеноз вихідного відділу шлунка та поліп в антральному відділі шлунка.

У хворих контрольної групи при ендоскопічному дослідженні ерозії СОШ виявлено у 26 (22,4%) пацієнтів: у 12 (10,3%) випадках ерозивні зміни виявлялись в антральному відділі шлунка, у 21 (18,1%) пацієнта ерозії локалізувались в слизовій оболонці цибулини ДПК, у 7 (6,0%) осіб ерозії визначались як в антральному відділі шлунка, так і в цибулині ДПК.

Атрофічні зміни в СОШ ендоскопічно діагностовано у 23 (19,8%) хворих контрольної групи. У 12 (10,3%) пацієнтів атрофія слизової оболонки виявлена в антральному відділі шлунка, у 7 (6,0%) - в тілі шлунка, у 4 (3,4%) хворих атрофічні зміни виявлено в антральному відділі шлунка та цибулині ДПК. У 9 (7,7%) осіб контрольної групи на фоні атрофічного гастриту виявлялись ерозії слизової оболонки.

Дуодено-гастральний рефлюкс діагностовано у 34 (29,3%) хворих, що входили в контрольну групу. У 27 (23,3%) пацієнтів наявність жовчі в шлунку супроводжувалась поверхневими змінами в СОШ, у 5 (4,3%) осіб зміни в слизовій оболонці розцінювались як виражені, двом із них (1,7%) ендоскопічно втановлено діагноз пангастрит; у 2 (1,7%) хворих за наявності дуодено-гастрального рефлюкса визначались ерозії СОШ.

10

Лімфо-фолікулярна гіперплазія ендоскопічно діагностована у 37 (31,9%) пацієнтів контрольної групи. Найчастіше виявлялась вона в антральному відділі шлунка і поєднувалась з поверхневими катаральними змінами в СОШ.

Серед пацієнтів порівняльної групи пухлина шлунка мала вигляд виразкового дефекту у 102 (90,3%) осіб. У 55 (48,7%) хворих пухлина розташовувалась в тілі шлунка, у 47 (41,6%) – в антральному відділі шлунка. У 6 (5,3%) пацієнтів порівняльної групи виразково-інфільтративний процес у шлунку був великих розмірів: від 2,5 до 10см в діаметрі, з них у 4 (3,5%) він розташовувався в тілі шлунка, у 2 (1,8%) – в антральному відділі шлунка. У 9 (8,0%) хворих із діагностованим виразково-інфільтративним процесом у шлунку в цибулині ДПК ендоскопічно виявлявся виразковий дефект, при цьому у 5 із них (4,4%) пухлина локалізувалась в антральному відділі, у 4 (3,5%) – в тілі шлунка.

У 5 (4,4%) хворих порівняльної групи визначалось тотальне ураження шлунка у вигляді виразково-інфільтративно-поліповидного процесу, із них у 4 (3,5%) він починався із середньої третини тіла шлунка і продовжувався до воротаря, в одного хворого (0,9%) виявлене тотальне ураження антрального відділу шлунка.

Екзофітні утвори виявлено в 6 (5,3%) пацієнтів порівняльної групи. У 4 (3,5%) осіб поліпи визначались в антральному відділі шлунка, у 2 (1,8%) – в тілі шлунка.

Деформацію шлунка виявлено ендоскопічно у 9 (8,0%) хворих на рак шлунка. У 5 (4,4%) випадках це було пов'язане із тотальним ураженням шлунка, у 4 (3,5%) – із наявністю великих виразкових дефектів, які у двох хворих розташовувались в тілі шлунка по малій кривині і різко деформували просвіт шлунка, а ще у двох хворих були розташовані в препілоричному відділі і викликали стеноз вихідного відділу шлунка.

У 6 (5,3%) хворих на рак шлунка при ендоскопічному дослідженні діагностовано рубцеву деформацію цибулини ДПК. При цьому у 4 (3,5%) хворих пухлина шлунка визначалась в антральному відділі шлунка, у 2 (1,8%) – в тілі шлунка.

Дуодено-гастральний рефлюкс при ендоскопічному дослідженні діагностовано у 5 (4,4%) пацієнтів порівняльної групи. У 4 (3,5%) із них пухлина розташовувалась в тілі шлунка, при цьому у двох пацієнтів виразково-інфільтративні дефекти були великих розмірів (від 4 до 5см); в одного хворого (0,9%) за наявності закиду жовчі в порожнину шлунка новоутвір розташовувався в антральному відділі.

У 103 (79,2%) хворих основної групи виявлено інфекцію Нр. Серед пацієнтів із виразковою хворобою ДПК (111 чоловік) гелікобактеріоз діагностовано у 89 (80,2%). При цьому у хворих із неускладненою дуоденальною виразкою (23 особи) Нр виявлено в 21 (91,3%); серед пацієнтів з ускладненнями виразкової хвороби ДПК гелікобактерну інфекцію виявлено у 77,3% хворих (у 68 із 88). В осіб із невираженими атрофічними та гіперпластичними змінами в СОШ інфекція Нр найчастіше виявлялась в антральному відділі шлунка і ступінь контамінації СОШ Нр був вищий. У хворих з ендоскопічною картиною вираженого хронічного

11

атрофічного гастриту (34 пацієнта), при стенозі вихідного відділу шлунка (52 пацієнта) гелікобактеріоз діагностувався достовірно рідше, відповідно у 22 (64,7%) та 26 (50,0%) чоловік (р < 0,005). Із 8 хворих на виразкову хворобу шлунка Нр виявлено в 5 (62,5%), серед хворих з поєднаними гастродуоденальними виразками (Johnson II) гелікобактерна інфекція діагностована в 9 з 11 пацієнтів (81,8%).

Ступінь контамінації СОШ мікроорганізмами Нр серед хворих, які склали основну групу, залежав від локалізації виразкового дефекту. При ендоскопічно встановленому діагнозі виразки шлунка із 5 Нр-позитивних пацієнтів в одного хворого (20,0%) ступінь контамінації шлункового епітелію гелікобактером оцінено як високий, в 3 (60,0%) – середній, в одного (20,0%) – низький. При поєднаних гастродуоденальних виразках (тип Johnson II) із 9 хворих із діагностованою інфекцією Нр у 3 (33,3%) був високий ступінь контамінації СОШ гелікобактером, у 4 (44,4%) – середній ступінь і у двох (22,2%) – низький. Серед пацієнтів із виразковою хворобою ДПК у 36 (40,4%) ступінь контамінації СОШ Нр оцінено як високий, у 41 (46,1%) – середній, у 12 (13,5%) – низький.

Loading...

 
 

Цікаве