WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Helicobacter pylori в хірургії гастродуоденальних виразок (автореферат) - Реферат

Helicobacter pylori в хірургії гастродуоденальних виразок (автореферат) - Реферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

ім. П.Л. ШУПИКА

БРУНЕЦЬ ОЛЕКСАНДР ВОЛОДИМИРОВИЧ

УДК: 616.33+616.342.002.44-036.1-085:615.28

Helicobacterpylori в хірургії гастродуоденальних виразок

14.01.03 – хірургія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеню

кандидата медичних наук

Київ – 2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі хірургії та проктології Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Мамчич Володимир Іванович, завідувач кафедри хірургії та проктології Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. ШупикаМОЗ України

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Слонецький Борис Іванович, професор кафедри медицини невідкладних станів Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. ШупикаМОЗ України

доктор медичних наук, професор Тутченко Микола Іванович, завідувач кафедри загальної хірургії стоматологічного факультету Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця МОЗ України

Провідна установа Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького МОЗ України

Захист дисертації відбудеться 18 травня 2006 року о 12.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.08 при Національній медичній академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9).

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9).

Автореферат розісланий 17 квітня 2006 р.

Науковий секретар

спеціалізованої вченої ради Д 26.613.08

кандидат медичних наук, доцент Гвоздяк М.М.

1

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки (ДПК) і надалі залишаються одними з найбільш розповсюджених гастроентерологічних захворювань та займають особливе місце по тривалості протікання і частоті госпіталізації. Це пов'язане з великою частотою захворювання, його схильністю до рецидивуючого перебігу, високим рівнем працевтрат, складністю етіології та патогенезу (С.С. Харнас і співавт., 2000; В.П. Петров, 2001).

За даними ряду авторів (А.В. Підаєв і співавт., 2003), в індустріально розвинених країнах на виразкову хворобу шлунка та ДПК страждає 6-10% дорослого населення. За останні роки відмічається ріст захворюваності на виразкову хворобу. В Україні більш ніж у 4 млн. хворих діагностовано гастродуоденальні виразки, з них близько 30 тис. щорічно оперують (В.І. Лупальцов, 2002). За період з 1990 по 1999 роки захворюваність на виразкову хворобу шлунка та ДПК на Україні зросла на 40%, за період з 1996 по 2001 роки розповсюдженість виразкової хвороби зросла з 1772 до 2044 випадків на 100 тис. населення (В.Ф. Саєнко і співавт., 2003). Висока розповсюдженість захворювання та незадовільні результати лікування вимагають обговорення питань лікувальної тактики при гастродуоденальних виразках.

Після відкриття в 1983 р. Helicobacter pylori (Нр) і визнання його одним з основних етіологічних та патогенетичних факторів при виразковій хворобі шлунка та ДПК, переглянуто уявлення про діагностику і принципи лікування цих захворювань (Л.В. Поташов і співавт., 1999). Активне використання в лікуванні гастродуоденальних виразок етіотропної терапії сприяло значному зменшенню в останнє десятиліття кількості операцій з приводу виразкової хвороби шлунка та ДПК, лікування її стало переважно консервативним (А.П. Михайлов і співавт., 1998).Знизилась кількість операцій з приводу неефективності консервативної терапії та стенозу вихідного відділу шлунка, при цьому залишилась попередньою кількість операцій з приводу ускладнень гастродуоденальних виразок: перфорації та кровотечі (О.О. Шалімов і співавт., 2002).

Натхненні успіхами лікування виразкової хвороби шлунка та ДПК сучасними антисекреторними препаратами в поєднанні з ерадикаційною терапією гелікобактерної інфекції, численні гастроентерологи почали настійливо застосовувати цей тип лікування навіть при багаторазових рецидивах і ускладненнях даних захворювань та продовжувати його до виникнення небезпечних для життя ускладнень. Це призвело до значного збільшення оперативних втручань з приводу перфоративних та кровоточивих виразок і до зменшення кількості планових операцій з приводу неускладнених виразок та виразок з ускладненнями в анамнезі (М.І. Кузін, 2001).

На даний час в літературі зустрічаються огляди про присутність персистуючої інфекції Нр в пацієнтів, що перенесли хірургічне лікування з приводу виразкової

2

хвороби, часто багато років тому. За даними деяких авторів серед оперованих, що перенесли ваготомію, присутність персистуючої гелікобактерної інфекції

коливалась в межах 52 – 83%, у хворих, яким виконано резекцію шлунка інфекція відмічалась в 49 – 50% (Danesh J. et al., 1998; В.І. Подлужний і співавт., 1999). Отже, ерадикація інфекції Нр, можливо, залежить частково від дистальної резекції шлунка, що усуває звичайне місце колонізації мікроорганізмами слизової оболонки шлунка (СОШ), частково від бактерицидних властивостей пролонгованого рефлюксу жовчевих кислот в шлунок (Karat D. et al., 1998).

З другої сторони, ерадикацією Нр попереджається прогресування лише окремих патологічних змін в СОШ. Так, через рік після успішної ерадикації гелікобактерної інфекції в 84 – 97% випадків відмічається усунення гострих і хронічних запальних явищ в СОШ, в той час як регресія кишкової метаплазії або атрофії в шлунку або мінімальна, або не відмічається взагалі (Rauws E. et al., 1998).

Крім того дуже швидко після впровадження в практику блокаторів Н2-рецепторів з'явились докази того, що ці ліки можуть маскувати симптоми раннього раку шлунка. Пізніше впроваджені і більш потужні в плані супресії кислотоутворення інгібітори протонної помпи досягали більш швидкого усунення симптомів та загоєння виразки. Не дивно, що ці препарати швидше усували і симптомокомплекс раннього раку шлунка. Задокументовані випадки раннього раку шлунка з виразкуванням, в яких після короткого курсу блокаторами протонної помпи ендоскопічно спостерігалось загоєння виразкового дефекту (Wajman J. et al., 1998). Хворі з невстановленим діагнозом ранньо________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________'f7ають в себе інгібітори протонної помпи, надалі втрачаючи час для встановлення істинного діагнозу (Suvakovic Z. et al., 1997). Це є серйозною проблемою, тому що курабильний ранній рак шлунка може бути пропущеним і хворі отримуватимуть невиправдане консервативне лікування. В деяких випадках діагноз таким пацієнтам встановлюється за явних виявів раку шлунка, які з'являються роками пізніше (Griffin S. et al., 1998).

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.Дисертаційна робота виконана в межах планових тем кафедри хірургії та проктології Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупіка МОЗ України. Державний реєстраційний номер 0104U007723.

Мета і задачі дослідження.Метою даного дослідження є покращення результатів лікування, індивідуалізація підходу до хірургічного лікування пацієнтів з виразковою хворобою шлунка і ДПК з огляду на присутність і тривалу персистенцію інфекції Нр в шлунку і можливість в зв'язку з цим виникнення та прогресування дисрегенераторних змін в слизовій оболонці шлунка (СОШ) в цієї категорії хворих.

Для поставленої мети були сформовані наступні задачі:

  1. Визначити частоту і ступінь контамінації СОШ бактеріями Нр у пацієнтів із захворюваннями органів гастродуоденальної області.

3

  1. Виявити особливості перебігу виразкової хвороби шлунка і ДПК, хронічного гастриту типу В, некардіального раку шлунка, пов'язані з інфекцією Нр.

  2. Визначити контингент пацієнтів із захворюваннями шлунка і ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________p1058Нр для своєчасної діагностики виникнення і розвитку дисрегенераторних процесів у шлунковому епітелії.

  3. Вивчити морфологічні зміни в СОШ у хворих на хронічний гелікобактерний гастрит, виразкову хворобу шлунка і ДПК, рак шлунка, які пов'язані із тривалою персистенцією Нр.

  4. Вивчити вплив лікувальних заходів, що проводились в анамнезі пацієнтам із гастродуоденальними захворюваннями на персистенцію гелікобактерної інфекції та викликані нею зміни в СОШ.

  5. Визначити об'єм комплексного обстеження пацієнтів із захворюваннями шлунка і ДПК для вирішення питання оптимальної тактики лікування цих хворих.

  6. Уточнити вибір методу оперативного лікування у хворих на гастродуоденальні виразки з огляду на присутність гелікобактерної інфекції та морфологічні зміни в СОШ, пов'язані з тривалою персистенцією Нр.

Loading...

 
 

Цікаве