WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Система розрахункових задач і вправ з хімії як засіб розвитку інтелектуальних умінь школярів у класах хіміко-біологічного профілю (автореферат) - Реферат

Система розрахункових задач і вправ з хімії як засіб розвитку інтелектуальних умінь школярів у класах хіміко-біологічного профілю (автореферат) - Реферат

Публікації. Основний зміст і результати дослідження висвітлено в 14 публікаціях: з них 13 одноосібних, у тому числі 7 навчальних посібників (2 посібники мають гриф МОН України), 4 статті у фахових виданнях, 3 − тези доповідей на конференціях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків до кожного з них, загальних висновків, списку використаних джерел (275 найменувань) і 33 додатків на 69 сторінках. Загальний обсяг дисертації − 286 сторінок, з них 194 сторінок основного тексту. Робота містить 44 таблиці на 13 сторінках, 18 рисунків на 5 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дослідження обраної проблеми, визначено об'єкт, предмет, мету, сформульовано завдання дослідження, його методологічні та теоретичні основи, розкрито методи, а також наукову новизну, теоретичне і практичне значення одержаних результатів, особистий внесок здобувача, викладено дані про апробацію та впровадження результатів дослідження у практику.

У першому розділі"Розв'язування задач і вправ як педагогічна проблема"здійснено аналіз стану вирішення зазначеної проблеми, визначені психолого-педагогічні і методологічні засади використання задач і вправ у процесі вивчення хімії, їх значення для формування і розвитку інтелектуальних умінь учнів.

За літературними джерелами з'ясовано, що одним з факторів, які активно впливають на процес навчання, є рівень сформованості інтелектуальних умінь школярів (Д.Б. Богоявленська, П.П. Блонський, А.В. Брушлінський, Н.М. Буринська, Є.Є. Мінченков, Л.Л. Момот, В.Ф. Паламарчук, Н.Н. Чайченко, О.Г. Ярошенко). Учні оволодівають цими уміннями за умови цілеспрямованого, планомірного та систематичного їх формування в процесі активної розумової діяльності, яка забезпечується шляхом використання задач та вправ (Г.О. Балл, Г.С. Костюк).

У психолого-педагогічній науці серед різних трактувань поняття "інтелектуальні уміння" ми виділили визначення В.І. Зикової, яка під інтелектуальними уміннями розуміє способи виконання на високому рівні мисленнєвих операцій, необхідних для розв'язування різного роду задач. Уміння розв'язувати задачі та вправи, що є одним із показників розумового розвитку учня, виявляється в умінні зіставляти предмети і явища, знаходити в них подібні та відмінні риси, сприймати їх у взаємозв'язку, логічно розмірковувати, висловлювати припущення, доводити і заперечувати, переносити знання та вміння в нові ситуації (Т.І. Ільїна, В.Ф. Паламарчук).

Констатувальний експеримент дає підстави стверджувати, що причинами виявленого низького рівня вмінь розв'язувати задачі та вправи у значної частини учнів хіміко-біологічних класів є: відсутність чіткої методичної системи навчання учнів розв'язувати задачі та вправи, невирішеність питання їх поступового ускладнення на різних етапах вивчення хімії, недостатній ступінь використання задач та вправ для розвитку інтелектуальних умінь школярів, низький рівень володіння учнями розумовими операціями.

Учителі хімії, в свою чергу, відчувають труднощі, пов'язані з низкою об'єктивних причин: недосконалість та нестача навчально-методичного забезпечення; складність задач, які опрацьовуються в класах хіміко-біологічного профілю майже не відрізняються від тих, що пропонуються у непрофільних класах; недостатня методична підготовленість педагогів у питанні підбору шляхів і засобів розвитку інтелектуальних умінь у процесі навчання учнів розв'язувати задачі та вправи.

Відсутність досліджень, присвячених проблемі навчання учнів розв'язувати задачі та вправи у класах хіміко-біологічного профілю, зумовила необхідність більш детального вивчення особливостей її вирішення.

У другому розділі "Система розрахункових задач та вправ з хімії і методика її впровадження у навчальний процес класів хіміко-біологічного профілю" описано розроблену систему розрахункових задач та вправ та методичну систему формування у школярів умінь розв'язувати задачі та вправи з хімії, розкрито використані для її створення дидактичні підходи, а саме: системний, діяльнісний, проблемний, особистісно зорієнтований.

На основі системного підходу була розроблена структура методичної системи навчання учнів розв'язувати задачі та вправи, яка складається з мети, змісту, способів, засобів, організаційних форм навчання, форм контролю і діагностики. Враховано, що теоретичні знання і вміння розв'язувати задачі та вправи становлять єдину систему хімічних знань, яка забезпечує поглиблене і свідоме засвоєння знань учнями одночасно з оволодінням структурою самих задач. Використання такого підходу дозволило встановити зв'язок між всіма елементами експериментальної методики.

Вибір методів, організаційних форм, прийомів і засобів формування вмінь розв'язувати задачі ґрунтується на застосуванні проблемного й діяльнісного підходів.

Проблемний підхід сприяв формуванню умінь розв'язувати комбіновані, ускладнені і нестандартні задачі і тим самим набуттю досвіду творчої діяльності школярів.

Діяльнісний підхід на уроках хімії реалізувався в самостійному визначенні школярами етапів діяльності щодо визначення типів задач та етапів їх розв'язання.

Використання особистісно зорієнтованого підходу дозволило застосовувати принципи індивідуалізації та диференціації навчання на різних етапах формування вмінь учнів розв'язувати задачі.

Систему розрахункових задач складають такі типи і підтипи задач: задачі на розрахунки за хімічними формулами, рівняннями, задачі на основні поняття і закони хімії, на встановлення молекулярних формул, на розчини, суміші, нестандартні задачі, на реакції з участю газоподібних речовин, на електроліз, хімічний еквівалент, швидкість хімічних реакцій та хімічну рівновагу, термохімічні розрахунки. Виділяючи значну кількість підтипів задач, ми виходили з того, що чим вища структурованість матеріалу, тим більше в ньому зв'язків, тим легше він засвоюється.

Виділено два етапи формування вмінь учнів розв'язувати розрахункові задачі: перший етап − навчання учнів розв'язуванню типових задач з використанням основних понять ("молярна маса", "молярний об'єм", "кількість речовини"); другий етап − навчання учнів розв'язуванню комбінованих та нестандартних задач, тобто використання одержаних знань і сформованих умінь та навичок в нових ситуаціях.

Передбачено поступове ускладнення задач на розрахунки за хімічними формулами, обчислення за рівняннями хімічних реакцій, на розчини та встановлення формул речовин.

Обґрунтовано доцільність більш широкого використання поняття "кількість речовини" для розв'язування задач різних типів та визначено основні етапи формування вмінь учнів використовувати в процесі розв'язування задач це поняття.

Створена методика формування умінь школярів розв'язувати задачі та вправи передбачає навчання учнів свідомому користуванню такими поняттями, як "масова частка", "еквімолярна суміш речовин", "стехіометрична кількість", "стехіометрична схема", "ступінь перетворення", що дозволяє розширити варіативність задач, зробити їх цікавими для учнів та поступово нарощувати їх складність.

Відповідно до принципів розвиваючого навчання, системності та послідовності, доступності в поєднанні з високим рівнем складності, самостійності й активності, індивідуалізації й диференціації, співробітництва вчителя та учнів розглянуті дидактичні можливості розрахункових задач різних типів та вправ для розвитку інтелектуальних умінь. Для визначення етапів формування вмінь розв'язувати задачі за основу була взята існуюча в педагогіці методика формування прийомів розумової діяльності (В.Ф. Паламарчук), адаптована нами до процесу навчання розв'язуванню задач в класах хіміко-біологічного профілю.

Досліджено вплив на розвиток інтелектуальних умінь учнів таких методичних прийомів, як створення варіативних ситуацій; використання різноманітних за формою, складністю і змістом задач та вправ, у тому числі задач з неповним складом умови, з несформульованими запитаннями, з надлишковими даними, зі зміною умови; завдань на конструювання задач; зміни способів діяльності; використання табличних варіантів задач; застосування евристичних приписів.

Loading...

 
 

Цікаве