WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Психологічні характеристики екологічності свідомості особистості (автореферат) - Реферат

Психологічні характеристики екологічності свідомості особистості (автореферат) - Реферат

1) термінальна екологічна цінність: "Гармонія з природою" (досягнення духовної і фізичної єдності з зовнішнім світом);

2) інструментальна екологічна цінність: "Екологічність" (любов до природи, здатність почувати і розуміти навколишній світ, турбота про рослини і тварин).

Дане дослідження було проведено на двох вибірках, сформованих за професійним критерієм:

а) природоохоронці - 30 чоловік,

б) економісти - 30 чоловік.

У просторі особистісних смислів, було встановлено місце екологічних цінностей у загальній системі цінностей особистості. Втановлено, що група осіб, яка за специфікою провідної діяльності пов`язана із екологічною реальністю, ставить екологічні цінності на перші позиції у ієрархії цінностей, на відміну від економістів. Психосемантична структура свідомості особистості, як носій системи індивідуальних значень, також певною мірою відображає особистісні смисли, що наповнені змістом екологічності.

Було з`ясовано, що загальна структура системи цінностей співпадає в обох групах, проте у представників професії "людина - природа" екологічні термінальні й інструментальні цінності займають більш вагоме місце в системі цінностей, ніж у представників професії типу "людина - знакова система".

Прояви екологічності наявні у всіх трьох компонентах свідомості особистості (за концепцією О.М. Леонтьєва).

Чуттєва тканина образа в дослідженні екологічності має відповідне змістовне й рівневе наповнення. Опис екологічної ситуації має різні характеристики виміру: когнітивна складність, конкретний зміст, внутрішня цілісність дають можливість диференціювати і класифікувати персональні системи описів і уявлень. Предметність, константність, структурованість виступають як показники об'єктивації перцептивних якостей дійсності. Імпульсивність виступає похідною сенсорно-перцептивного рівня функціонування психіки, рефлексивність – надбанням суб'єктного рівня і виступає підставою для переходу на рівень надситуативної активності. Динамічність, сталість, стійкість виступають ознаками процесуальних якостей екологічності, відображають її діяльнісні аспекти.

При дослідженні факторної структури семантичних просторів екологічних, неекологічних і нейтральних понять було отримано три основних фактори, що подібні класичним факторам ЕРА. У системі значень є загальні для всіх параметри сприйняття екологічної ситуації. Фактор оцінки екологічних понять має емоційно позитивну насиченість, неекологічних понять – зворотну; діяльнісний і пасивний характер мають показники по фактору активності для відповідно екологічних і неекологічних понять, фактор сили для екологічних понять є позбавленим напруженості – ці параметри існують у границях конкретно-чуттєвого рівня опису реальності. Існують специфічні ознаки екологічністі свідомості в системі значень. У групі екологів виявлені специфічні оцінки екологічних і неекологічних понять, що мають менше емоційне навантаження, а більше змістовних і функціональних ознак, що виступають свідченням опису явищ екологічної реальності на більш високому рівні відображення.

У просторі особистісних смислів визначається змістовна характеристика екологічності свідомості особистості, виявляється буттєва складова існування людини у світі, виявляється її суб`єктність. Екологічність виявляється через відображення значимості мотивів. Для високого рівня розвитку екологічності свідомості екологічні мотиви (відображені в системі ціннісних оріентацій) є ведучими, вони виступають як мотиви – цілі. В інших випадках екологічні цінності знаходяться в межах мотивів – стимулів; емоційність, афективність, спонтанність виступають суб'єктно-оцінними критеріями екологічності свідомості особистості.

Слід зазначити, що три блоки нашого дослідження не є прямим "зняттям" показників по трьох компонентах свідомості, адже самі ці компоненти є взаємопов`язаними у єдиній цілісності функціонування свідомості. Тому опис системи значень не вичерпується психосемантичним дослідженням, а доповнюється аналізом текстів вільних описів, чуттєва тканина образу наявна також і в процесі вільних асоціацій, особистісний смисл є постійним "партнером" системи значень у процесі їх взаємної трансформації і проявляється у пристрасності описів, специфічності малюнків.

ВИСНОВКИ

Екологічність психічного проявляється на різних рівнях життєдіяльності:

- сенсорно-перцептивний (ситуативний) рівень функціонування психіки характеризується екологічністю через ситуативну зумовленість, реактивний характер дій, афективність, конгруентність внутрішніх і зовнішніх ознак життєдіяльності організму;

- на свідомому (суб`єктному) рівні наявна конгруентність, зовнішніх (середовищних) ознак щодо індивідуально-суб`єктних психічних явищ;

- вищий рівень розвиненості екологічності – це ноосферний рівень, що характеризується надситуативністю дій, вираженням цінностей, ідеалів, має вчинковий характер.

Вивчення характеристик екологічності свідомості особистості є дослідженням насамперед суб`єктного рівня.

2. Поняття екологічності є таким, що використовується в описах різних рівнів буття людини. Екологічність свідомості є передусім функціональною характеристикою свідомості особистості. Розвиненість екологічності в індивідуальній свідомості особистості має рівневий характер й діяльнісну опосередкованість. Характеристики екологічності свідомості особистості носять цілісний характер, що відображається у варіативності когнітивних, афективних, діяльнісних та світоглядних проявів екологічності.

3. Чуттєва тканина образу у дослідженні екологічності має відповідне змістовне й рівневе наповнення: опис екологічної ситуації має різні характеристики вимірювання:

- константність, предметність, структурованість – як показники щодо об`єктивації перцептивних якостей дійсності, середовища;

- імпульсивність, рефлексивність. Перше є похідною сенсорно-перцептивного рівня функціонування психіки, друге – надбанням суб`єктного рівня і виступає підставою для переходу на рівень надситуативної активності;

- динамічність, сталість, стійкість виступають ознаками процесуального гатунку екологічності, відображають діяльнісні аспекти екологічності;

- когнітивна складність, конкретний зміст, внутрішня цільність дають можливість диференціювати та класифікувати персональні системи описів та уявлень.

4. При дослідженні факторної структури семантичних просторів екологічних, неекологічних та нейтральних понять було отримано три основних фактори, що подібні до класичних факторів ЕРА:

- у системі значень є спільні для всіх (загальні) параметри сприйняття екологічної ситуації. Фактор оцінки екологічних понять має емоційно позитивну насиченість, неекологічних понять – зворотню; діяльнісний й пасивний характер мають показники за фактором активності для відповідно екологічних й неекологічних понять, фактор сили для екологічних понять є позбавленим напруженості – ці параметри існують у межах конкретно - чуттєвого рівня опису реальності;

- у групі природоохоронців виявлено специфічні оцінки екологічних й неекологічних понять, які мають менше емоційне навантаження, а більше змістових й функціональних ознак, що є свідченням опису явищ екологічної реальності на більш високому рівні відображення.

5. У просторі особистісних смислів визначається змістова характеристика екологічності свідомості особистості, проявляється буттєва складова існування людини в світі, проявляється її суб`єктність:

- екологічність проявляється через відображення значущості мотивів,

для високого рівня розвитку екологічності свідомості екологічні мотиви (відображені в системі ціннісних орієнтацій) є провідними, вони виступають у якості мотивів – цілей. В інших випадках екологічні цінності перебувають в межах мотивів-стимулів;

- емоційність, афективність, спонтанність виступають суб`єктно-оціночними критеріями екологічності свідомості особистості.

6. Екологічность свідомості у представників різних типів професійної діяльності має певні відмінності. Фахівці типу "людина-людина" демонструють емоційно-оціночне ставлення до явищ екологічної реальності, а представники групи "людина-природа" оцінюють ії функціонально-динамічні якості. На нашу думку фахівці природоохоронної галузі є рівневим еталоном щодо ступеня розвиненості екологічності свідомості.

Основний зміст дисертації відображено у таких публікаціях:

1. Білоус О.В. Репрезентація образа екологічної ситуації у свідомості // Актуальні проблеми психології: Зб. наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. – К.: Міленіум, 2004. – Т.1.– Вип. 12. – С. 5 – 8.

2. Білоус О.В. Компоненти екологічної свідомості особистості // Актуальні проблеми психології: Зб. наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. – К.: Міленіум, 2004. – Т.7.– Вип. 2. – С. 5 – 12.

Loading...

 
 

Цікаве