WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Психологічні характеристики екологічності свідомості особистості (автореферат) - Реферат

Психологічні характеристики екологічності свідомості особистості (автореферат) - Реферат

Третій розділ "Емпіричне дослідження екологічності свідомості" містить результати проведеного емпіричного дослідження. Дослідження провдилося у три етапи.

На першому етапі дослідження нами було проведене дослідження семантичних просторів значень екологічних, неекологічних й нейтральних понять. Дослідження проводилося у два етапи. Метою етапу експертної оцінки було отримати список понять - стимулів для подальшого використання при реконструкції семантичних просторів за допомогою семантичного диференціала. Експертним групам було запропоновано завдання за допомогою методу вільних асоціацій написати 15 іменників, що характеризують, екологічну (неекологічну) ситуацію, екологічну (неекологічну) людину".

Були сформовані попередні списки:

– іменників, асоціативно зв'язаних з поняттям "екологічність",

– іменників, що відповідають поняттю "неекологічність".

Близькі за змістом поняття нами були об'єднані в групи, був сформований список груп екологічних і неекологічних понять для подальшого використання як стимулів в роботі по реконструкції семантичних просторів за допомогою методу семантичного диференціала. "ТВАРИНА", "ЛІС", "ПРИРОДА", "СОНЦЕ" - відібрані екологічні поняття. "МАШИНА", "ТЕХНІКА", "ЗАВОД", "ВІДХОДИ" - неекологічні поняття.

Додатково нами був уведений блок "нейтральних" понять: "БУДИНОК", "Я", "ЛЮДИНА". Це було зроблено з метою подальшого дослідження екологічності свідомості представників різних професій. На наступному етапі було сформовано групу досліджуваних, яка складалася з біологів, економістів, психологів і педагогів, шоферів по 30 осіб кожної групи.

У даній частині емпіричного дослідження ми використовували 25-ти шкальний семантичний диференціал Ч. Осгуда і статистичний метод факторного аналізу. Використані методи дозволяють побудувати (реконструювати) і проаналізувати семантичні простори даних груп понять.

Спочатку було проведено реконструкцію факторного семантичного простору загального списку понять. Наступним етапом була реконструкція факторного семантичного простору екологічної та неекологічної групи понять.

При факторизації загального куба даних, роздільній факторизації груп екологічних і неекологічних понять і аналізу отриманих факторних структур нами були отримані три основних фактори, подібні до класичних факторів ЕРА (активності, сили, оцінки за Ч. Осгудом), але зі специфічним значеннєвим наповненням - за допомогою даних факторних структур описується специфічна екологічна реальність, семантичні простори екологічних понять.

Ця факторна структура була використана нами при описі особливостей оцінки груп екологічних і неекологічних понять різними професійними групами. Ми припускали, що:

а) існує якісна відмінність у сприйнятті екологічних і неекологічних понять (відмінність між групами понять);

б) існують якісні відмінності в сприйнятті екологічних і неекологічних груп понять у різних професійних групах.

Щодо першого припущення, то виявилося, що екологічні поняття усіма випробуваними були оцінені як більш:

а) "радісні", "гарні", "світлі", "приємні", "рідні", "добрі", "життєрадісні", "улюблені", "свіжі", "чисті" - за фактором "оцінки";

б) "легкі", "розслаблені", "м'які" - за фактором "сили" чи "напруженості";

в) "гострі" - за фактором "активності".

Відповідно неекологічні поняття оцінюються як більш:

а) "сумні", "погані", "темні", "чужі", "злі", "сумовиті", "ненависні", "гнилі", "брудні" – за фактором "оцінки";

б) "важкі", "напружені", "тверді" – за фактором "сили" чи "активності";

в) "сумовиті" і "тупі" - за фактором "активності".

Аналіз оцінок екологічних понять представниками різних професій показав їх подібність у трьох групах з чотирьох. Суттєво відрізнялися лише оцінки представників професії "людина–природа" (виділяються в окремий кластер на тлі інших професійних груп). Вони розглядають екологічні поняття як: менш "світлі", "добрі" і "життєрадісні" за першим фактором (оцінки); більш "швидкі" і менш "життєрадісні" - за третім.

Отримані результати можна проінтерпретувати в такий спосіб: вірогідно професіонали-біологи не схильні до абсолютизації чи ідеалізації природних явищ, тому екологічна реальність для них менш "позитивна" - "світла", "добра", "життєрадісна". Кластер "людина–природа" не навантажений антропоморфними ознаками природного світу, на відміну від інших груп.

У групі неекологічних понять при аналізі шкал фактора "сили" (чи "напруги") виявляються такі особливості: неекологічна реальність більш "складна і напружена". Ці оцінки суттєво відрізняються, ми можемо говорити про наявність окремого кластера, у порівнянні з оцінками інших груп випробуваних. За фактором "оцінки" неекологічні поняття були розглянуті як більш "чужі". У силу професійної специфіки професіонали-біологи розглядають неекологічну реальність як більш складну, чужу і більш напружену, у порівнянні з екологічною (природною) реальністю.

Щодо представників інших груп, то вони бачать природу як засіб задоволення своїх власних потреб. Це є проявом операціонального підходу, для них природа – це функція, або спосіб задоволення потреб.

Виходячи з цих результатів, на подальших етапах дослідження ми редукували вибірку до двох груп: природоохоронці (як носії еталонного рівня розвитку екологічності свідомості) і неприродохоронці (як контрольна група).

Другий етап дослідження: "Реконструкція образу екологічної ситуації", мав завдання виявити як феномен екологічності свідомості проявляється у чуттєвій тканині образів свідомості. В якості матеріалу для аналізу виступали малюнки та тексти вільних описів. При реконструкції образ екологічної ситуації ми використовували не генеральні категоріальні одиниці - "екологічність - неекологічність", а категорії "другого порядку", тобто поняття безпосередньо зв'язані з екологічністю – неекологічністю. Перевага методу вільних описів полягає в тому, що неструктурована інформація більш релевантна думкам випробуваних, ніж нав'язаний набір категорій.

Група респондентів складалася з 30 осіб екологів та 30 осіб економістів. Учасникам дослідження пропонувалося написати твір на тему: "Як я уявляю собі екологічну (неекологічну) ситуацію", а також намалювати екологічну та неекологічну ситуацію.

Отримані малюнки було класифіковано вісьмома експертами (висококваліфікованими екологами – професіоналами) відповідно до сюжету зображення. Усі малюнки експертами за сюжетом було розділено на кілька груп образів. Насамперед, відповідно до інструкції, сюжети розділені на екологічні і неекологічні (або сюжети екологічної та неекологічної ситуації).

Сюжети неекологічної ситуації було розділено на такі групи:

1. Технічний чи виробничий (функціонуючий);

2. Природний неекологічний;

3. Конкретні акти неекологічної поведінки.

Сюжети екологічної ситуації розділили на:

1. Технічний чи виробничий (не функціонуючий);

2. Природний екологічний;

3. Конкретні акти екологічної поведінки.

Образ екологічної ситуації у тестах вільних описів пов`язаний з рядом об'єктів (ліс, гори, озеро, море, луг і т.д.) і процесів (вітер, прибій, дощ, сніг і т.д.) природи. Неекологічна ситуація пов'язана з процесами і результатами негативного антропогенного впливу (фабрика, завод, відходи, бруд, дим, машини, труби і т.д.).

Образ екологічної ситуації характеризується позитивним емоційним фоном (зв'язаний із приємними спогадами).

Образ неекологічної ситуації в уявленнях респондентів зв'язаний з негативними переживаннями і емоційно негативно забарвлений.

Сюжети малюнків є універсальними для всіх підгруп, що брали участь у цьому дослідженні.

Екологи, на відміну від економістів, демонструють у більшості випадків й високий рівень усвідомлення значущості екологічної проблематики, у текстах описів наводять велику кількість значущих, високорівневих, недріб`язкових характеристик екологічної та неекологічної ситуацій з точки зору екології. Малюнки таких осіб вирізняються у більшості (80%) своїй приналежністю до сюжетної групи "Природний екологічний" у випадку створення малюнків на тему "Екологічна ситуація" й до групи "Природний неекологчний" у "Неекологічній ситуації" (66%). Також для цієї групи характерні високі показники продуктивності і варіативності у виконанні завдань.

На третьому етапі було проведено дослідження екологічних цінностей у системі ціннісних орієнтацій. Ціннісні орієнтації є однією з найважливіших характеристик особистості і тісно пов`язані з її свідомістю. Вони відображують мотиваційний аспект життя людини і дозволяють нам певною мірою дослідити смислову компоненту свідомості. В роботі використовувалася методики ціннісних орієнтацій М. Рокіча. До неї було введено додатково екологічні цінності. Для виділення екологічних цінностей був використаний метод експертної оцінки. У результаті була отримана пара понять (термінальних та інструментальних) так званих екологічних цінностей, включених надалі в методику "Ціннісні орієнтації" М. Рокіча:

Loading...

 
 

Цікаве