WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Психологічні характеристики екологічності свідомості особистості (автореферат) - Реферат

Психологічні характеристики екологічності свідомості особистості (автореферат) - Реферат

Теоретичне значення роботи полягає у розширенні явлень про загальнопсихологічні аспекти екологічності, аналізі її в якості функції свідомості та виділенні характеристик екологічності свідомості особистості.

Практичне значення одержаних результатів полягає у визначенні місця екологічних цінностей в системі цінностей суб`єктів трудової діяльності та можливості подальшої розробки психологічних тренінгів, спрямованих на розвиток екологічності свідомості. Включення результатів роботи в процес викладання природничих дисциплін також має сприяти розвитку екологічності свідомості.

Матеріали дослідження використовуються у викладанні навчальних курсів "Загальна психологія", "Практикум з загальної психології", "Екологічна психологія" студентам, що навчаються за фаховим спрямуванням "Психологія" на факультеті соціології та психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Особистий внесок здобувача. У дисертаційному дослідженні розширено та поглиблено зміст поняття "екологічність" у психологічному розумінні. У праці, що надруковано у співавторстві, авторові належить теоретичний аналіз проблеми, узагальнення емпіричних даних, формулювання висновків. Наведені в роботі дані є самостійним вкладом в проблему, що розробляється. Ідеї та думки співавторів стосуються аспектів можливого використання мотиваційно-смислової сфери особистості у дослідженнях з екологічної психології, але не повністю використовуються в даній роботі.

Надійність та достовірність наукових результатів забезпечувались теоретичним аналізом проблеми, відповідністю застосованих методів меті та задачам дослідження, поєднанням якісного та кількісного аналізу одержаного емпіричного матеріалу, використанням багатомірних методів статистичного аналізу даних та відповідним добором груп, достатньою кількістю та репрезентативністю досліджуваних.

Апробація результатів дослідження. Матеріали дисертаційного дослідження доповідались на Третій Всеукраїнській конференції молодих науковців "Проблема особистості в сучасній науці: результати та перспективи досліджень (Київ, 2000); на наукових конференціях студентів та аспірантів факультету соціології та психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (2000, 2001, 2002); на VI Костюківських читаннях "Психологія у XXI столітті: перспективи розвитку" (Київ, 2003), на міжнародній науковій конференції "Терапія душі" (Одеса, 2004), на засіданнях кафедри загальної та інженерної психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Публікації. Основний зміст дисертаційного дослідження викладено в 7 публікаціях, у тому числі – 4 у статтях в наукових фахових виданнях, внесених до переліку ВАК України як фахові з психологічних наук.

Структура дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, що налічує 223 найменування, 18 додатків. Загальний обсяг дисертації - 203 сторінки, у тому числі основний зміст -146 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується вибір теми дослідження, її актуальність, мета, завдання роботи, об`єкт і предмет дослідження, подається стислий аналіз стану розробки проблеми у психологічній літературі, розкриваються наукова новизна, теоретичне і практичне значення дослідження, особистий внесок здобувача, наведено дані про апробацію роботи.

Перший розділ "Теоретичні та методологічні підходи до вивчення феномену екологічності свідомості в психології" присвячений аналізу існуючих теоретичних підходів до вивчення свідомості особистості в психології, екологічності свідомості та визначенню місця екологічності свідомості серед інших характеристик свідомості.

Проходячи у своєму розвитку декілька етапів, екологія нині виходить за рамки біології. Глобальність проблем й використання граничних категорій робить її актуальною у різних галузях знань. З'являються, у тому числі тісно пов'язані з психологією, наукові напрямки: екологічна психологія, психологічна екологія, психологія середовища, поведінкова географія.

У роботі подається огляд основних концепцій екологічної психології. Аналізуються концепції К. Крайка (K. Craik, 1968, 1970), Ц. Альтмана (С. Altman, 1976), Р. Баркера (R. Barker, 1968), які намітили принципові напрямки розвитку екологічної психології на етапі її зародження.

Аналіз сучасних робіт еколого–психологічного напрямку дозволив нам виділити чотири основні тематичні блоки, що присвячені основним напрямкам розвитку цієї проблемної області.

Перший блок представлений концептуальними загальними роботами, у яких розглядаються проблеми формування екологічного світогляду, організації, форм й методів екологічної освіти та виховання у еволюційно-історичному контексті (Д.Н. Кавтарадзе, А.А. Брудний, 1993; Г.Н. Карпова, 1995; С.В. Шмалєй, 1994; А.М. Льовочкіна, 2003 та ін.).

Наступний блок описує відношення особистості до природного середовища і представлений роботами О.М. Лазурського, 1912; Б.Г. Ананьєва, 1980; Г.В. Шейніс, 1993; В.А. Ясвіна та С.Д. Дерябо, 2002 та інших.

Окремий тематичний блок утворюють роботи, у яких досліджується екологічні проблеми, що виникли внаслідок катастрофи ЧАЕС, (О.В. Киричук, С.І. Яковенко, 1993), в яких постає новий науковий напрямок – радіоекологічна психологія.

У четвертому блоці аналізуються концептуальні роботи, у яких еколого-психологічна проблематика представлена в динаміці аналіза її предмету, вони присвячені питанням формування екологічного світогляду, організації форм і методів екологічного навчання і виховання (Г.Н. Карпова, 1995, Н.М. Мамедов, 1996, Л.В. Тарасов, 1992).

Аналіз різних підходів до вивчення свідомості особистості показує нерозривний зв`язок вивчення свідомості з дослідженням системи значень, саме значення виступають в якості операційних одиниць свідомості.

У другому розділі "Феноменологія екологічності свідомості і діяльності" розглядається поняття екологічності з позиції психології, дається робоче визначення поняттю "екологічність".

Поява у науковій та науково-популярній літературі таких понять як "екологічна поведінка", "екологічне мислення", "екологічна свідомість", з одного боку показує значимість і багатоаспектність проблеми взаємин між людиною і середовищем, а з іншого, нечіткість, певна суперечливість дефініцій таких понять, свідчить про активний розвиток і становлення екопсихологічного напрямку та спрямовує нас до детального розгляду цього питання.

Для найбільш загальної характеристики зв'язків організму із середовищем вживають поняття гомеостазу як:

- сукупності скоординованих різнорівневих реакцій, що забезпечують підтримку та відновлення сталості внутрішнього середовища організму (В. Кеннон, 1929);

- стану внутрішньої динамічної рівноваги природної системи, що підтримується завдяки регулярному поновленню її основних структур, речовинно-енергетичного складу й постійній функціональній саморегуляції її компонентів (Н.Ф. Реймерс, 1990).

Здатність до саморегуляції й підтримки сталості структури і якісних властивостей організму досягається завдяки процесам адаптації. Ж. Піаже визначає адаптацію як те, що забезпечує рівновагу між впливом організму на середовище й зворотним впливом самого середовища. За умов досягнення організмом "гармонійних" або "задовільних" зв'язків з оточуючим середовищем, Ж. Піаже говорить про наявність стану рівноваги: рівновага не як стан спокою, а як стан безперервної активності. Саме такі гармонійні зв'язки ми пов'язуємо з поняттям екологічної рівноваги. Гомеостатична рівновага як інтегративна характеристика існування біологічних систем реалізується на рівні психічного (так само, як і на більш простих рівнях) у вигляді двох взаємопов'язаних процесів: асиміляції та акомодації.

Під екологічністю ми розуміємо спосіб взаємодії з навколишнім світом, при якому живі взаємодіючі компоненти екосистем знаходяться у стійкому в часі якісному (різноманіття) і кількісному (чисельність) стані.

Сутність екологічності полягає не у балансі чи дисбалансі між "добрими" чи "поганими" вчинками людини, а у невідповідності об'єктивних акомодативно-асиміляційних можливостей будь якої живої істоти у порівнянні з людиною розумною.

Поняття екологічності є таким, що використовується в описах різних рівнів і структур гностичних та праксичних сфер буття людини. Зберігаючи визначення екологічності через природодоцільність, ми епістеміологічно розширюємо значення поняття екологічності до функціональної характеристики свідомості особистості, яке має бути на всіх рівнях своєї побудови наповнене відповідними змістовними характеристиками. Ми припускаємо існування рівневості у розвитку екологічності в індивідуальній свідомості особистості.

Loading...

 
 

Цікаве