WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Клініко-експериментальне обгрунтування доцільності комбінованого застосування тіотриазоліну з ацелізином при ендотоксикозі різного генезу (автореферат - Реферат

Клініко-експериментальне обгрунтування доцільності комбінованого застосування тіотриазоліну з ацелізином при ендотоксикозі різного генезу (автореферат - Реферат

Матеріали досліджень впроваджено в навчальний процес на кафедрах загальної і клінічної фармакології Одеського державного медичного університету, експериментальної і клінічної фармакології Української медичної стоматологічної академії, фармакології з курсом клінічної фармакології Вінницького національного медичного університету, Івано-Франківської державної медичної академії, фармакології Буковинської державної медичної академії.

Основні результати досліджень, що відображають ефективність застосування комбінації тіотриазоліну й ацелізину в умовах ендотоксикозу різного ґенезу, впроваджені в роботу відділень анестезіології, реанімації та інтенсивної терапії 2, 3, 4, 7-ї міських клінічних лікарень м. Луганська, ТМО міст Ровеньки і Стаханов Луганської області.

Особистий внесок дисертанта. Автором особисто визначені задачі, методичні підходи і програма дослідження, проведено патентно-інформаційні пошукі з використанням пошукових серверів Yandex, Rambler, AltaVіsta, Aport, а також медичної бази даних Medlіne мережі Іnternet. Самостійно виконані всі експериментальні і клінічні дослідження, проведена статистична обробка отриманих даних, що оформлені у вигляді таблиць і графіків. Патоморфологічні дослідження виконані при консультативно-методичній допомозі лікаря паталогоанатомичного відділення Луганської обласної клінічної лікарні Костюка Я.І. Проведено аналіз результатів роботи а також сформульовані висновки й основні положення дисертації.

Апробація матеріалів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися на: І Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів і молодих вчених "Актуальні питання сучасної неврології" (Луганськ, 2002); Міжнародній науково-практичній конференції "Клінічна фармація: 10 років в Україні" (Харьків, 2003); VІІ З'їзді Всеукраїнських лікарських товариств (Тернопіль, 2003); Міжнародній науково-практичній конференції "Гепатопротектори в Україні: реалії і перспективи" (Харьків, 2003); Ювілейній науково-практичній конференції "Нове в анестезіології та інтенсивній терапії" (Симферопіль, 2003); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції "Динаміка наукових досліджень - 2003" (Дніпропетровськ, 2003); VІІ Міжнародній науково-практичній конференції "Наука й освіта, 2004" (Дніпропетровськ, 2004); ІV Українській міжнародній науково-практичній конференції з клінічної фармакології „Актуальні питання фармакології" (Вінниця, 2004); І Науково-практичній конференції "Перспективи розвитку медицини та фармації в Україні" (Луганськ, 2004); Міжнародній науково-практичній конференції „Современные аспекты оказания экстренной медицинской помощи в мирное время и в условиях чрезвычайных ситуаций" (Судак, 2004), Засіданні Луганського відділення Всеукраінської громадської організації „Асоціація фармакологів України" (Луганськ, 2004), Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів, інтернів і молодих вчених "Проблеми захисту інтелектуальної власності в медицині та біології" (Луганськ, 2005).

Публікації. По темі дисертації опубліковано 25 наукових праць, із них 9 статей у періодичних наукових виданнях, затверджених ВАК України, 1 інформаційний лист, 1 методичні рекомендації а також 12 тез доповідей на наукових форумах. Отримано 2 патенти України на винахиди.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 195 сторінках машинодруку і складається зі вступу, огляду літератури, розділу "Матеріали і методи дослідження", 6 розділів власних досліджень, розділу "Аналіз і узагальнення результатів досліджень", висновків, практичних рекомендацій, списку використаної літератури, що включає 166 вітчизняних і 39 іноземних джерел. Робота ілюстрована 25 рисунками і 21 таблицею.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. З метою обґрунтування доцільності комбінованого застосування тіотриазоліну та ацелізину в комплексній терапії СЕІ проведено клінічне обстеження пацієнтів у відділенні інтенсивної терапії Центру медицини катастроф на базі Луганської обласної клінічної лікарні.

Обстежено 116 чоловік обох статей, що були розділені методом типологічного добору на 3 групи. У першу групу (36 чоловік) увійшли практично здорові люди. Контингент потерпілих (80 чоловік) склали хворі у віці від 18 до 63 років з діагнозом "травматична хвороба". Для вирішення поставлених в роботі задач обстежений контингент хворих (основна група) був розділений на дві підгрупи методом рандомізації. Група порівняння (40 чоловік) - потерпілі з травматичною хворобою та явищами ендотоксикозу, фармакотерапевтична тактика лікування яких базувалася на традиційному підході, а саме: знеболювання наркотичними (морфін) і ненаркотичними (кеторолак, мелоксикам) анальгетиками, фармакокорекція реологічних властивостей крові і мікроциркуляції (гепарин, пентоксифілін), використання глюкокортикоідів (преднізолон, дексаметазон), ноотропних препаратів (пірацетам), антибактеріальна терапія антибіотиками широкого спектру дії (цефтазидім, тієнам) у загальноприйнятих дозах, инфузійна терапія кристалоїдними розчинами (розчин Рінгера, розчин NaCl 0,9%) і препаратами гидроксиетилкрохмалю (Рефортан, Стабізол). Основна група (40 чоловік) - потерпілі, яким з метою медикаментозної корекції ендотоксикозу, що розвивається при травматичній хворобі в комплекс інтенсивної терапії включали оригінальний вітчизняний препарат з полікомпонентною фармакодинамичною дією - тіотриазолін (виробництво АТ „Галичфарм") у дозі 4 мл 2,5% розчину та ацелізин (виробництво ВАТ „Київмедпрепарат") у дозі 1г внутрішньовенно крапельно зі швидкістю 60 крапель на хвилину, розчиненого в 400 мл 0,9% розчину NaCl (виробництво Фармацевтичної фабрики ЛОДКВП "Фармація") 1 раз на день протягом 5 діб. При виборі доз препаратів виходили із численних даних літератури і багаторічного досвіду роботи співробітників кафедри фармакології ЛугДМУ в області фармакокорекції екстремальних станів.

Критерієм початку дослідження і проведення запропонованої фармакокорекції у хворих з ендотоксикозом посттравматичного генезу, вважали розвиток СЕІ ІІ ст. за рівнем середньомолекулярних пептидів (середніх молекул – СМ).

З огляду на те, що в групи дослідження включали потерпілих різного віку з травматичними ушкодженнями будь яких анатомічних зон та індивідуальною супутньою патологією, для об'єктивізації оцінки тяжкості стану хворих на основі патологічних змін фізіологічних параметрів, анатомічних ушкоджень, механізму ушкодження і супутніх захворювань використовували шкали: Trauma Score (TS), переглянуту шкалу травми (Revіsed Trauma Score - RTS), Cіrculatіon, Respіratіon, Abdomen, Motor, Speech (CRAMS), спрощену шкалу гострої фізіології (Sіmplіfіed Acute Physіology Score - SAPS), множинної органної дисфункції (The Multіple Organ Dysfunctіon Score - MODS), оцінку послідовної органної недостатності (Sequentіal Organ Faіlure Assessment - SOFA), клінічного індексу тяжкості стану (КІТС) хворого за шкалою для простої статусметрії -21.

На протязі всього періоду перебування хворих у відділені інтенсивній терапії проводився постійний моніторинг артеріального тиску систолічного (АТс), діастолічного (АТд), частоти серцевих скорочень (ЧСС), дихальних рухів (ЧДР), температури шкірних покровів (tо С).

Стан гомеостазу організму при розвитку ендотоксикозу посттравматичного генезу оцінювали за вмістом в сироватці крові: рівня сечовини (уніфікований метод по кольоровій реакції з діацетилмонооксимом), загального білка (уніфікований метод по біуретовій реакції), загального білірубіна (метод Йендрашика – Грофа, 1972), аланінамінотрансферази (АлТ), аспарагінамінотрансферази (АсТ) (дінітрофенілгідрозиновий метод Райтмана і Френзеля, 1956), креатиніну (по кольоровій реакції Яффі за методом Поппера, 1972), а так само за вмістом гемоглобіну (гемоглобінціанідний метод), протромбінового індексу (ПТІ) (уніфікований метод), фібриногену (ваговим методом). Забір крові проводили з кавакатетера v. Subclavіa, з дотриманням загальноприйнятих правил асептики.

Інтенсивність вільнорадикальних процесів в організмі хворих з ендотоксикозом посттравматичного генезу, оцінювали методом біохемілюмінісценції (БХЛ) на приладі Emіlіte - 1105 фірми "Біо Хім Мак" австро-німецько-російського виробництва. Спектральний діапазон приладу - 350-950 нм, діапазон вимірів - 103 - 1010 фотон/с. Для індукції вільнорадикальних процесів використовували 3% розчин перекису водню згідно методу, що описаний Е.П. Сидориком і співавт (1989) із застосуванням запропонованих співробітниками кафедри фармакології ЛугДМУ удосконалень (В.Д. Лук'янчук зі співавт., 1997). При цьому оцінювали параметри БХЛ: амплітуду швидкого спалаху (І1); амплітуду кінцевого значення інтенсивності хемілюмінісценції через 5 хвилин після введення перекису водню в кювету (Ік); світлосуму реакції (S). Розрахунок показників БХЛ проводили за допомогою спеціально розробленої к.мед.н. Д.С.Кравцом програми для комп'ютера на базі процесора Іntel Pentіum-IV-2,4 GHz.

Стан процесів ПОЛ оцінювали за вмістом в сироватці крові первинних продуктів ліпідпереокислення - дієнових кон'югатів (ДК) (И.Д. Стальная, 1977) і кінцевих продуктів ПОЛ, що реагують з 2-тіобарбітуровою кислотою (ТБК-реактанти) (И.Д. Стальная, Г.Г. Гаршвили, 1977).

При вивченні стану основних компонентів АОС визначали активність ключових ензимів ферментативної ланки АОС - супероксиддисмутази (СОД) (В.А. Костюк і співавт., 1990) і каталази (М.А. Королюк зі співавт., 1988), а також рівень сульфгідрильних груп (G.L. Elman, 1959), як компонента неферментативної ланки АОС захисту організму.

Loading...

 
 

Цікаве