WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Гормонально-імунологічні порушення у жінок з ендокринною безплідністю та їх немедикаментозна корекція (автореферат) - Реферат

Гормонально-імунологічні порушення у жінок з ендокринною безплідністю та їх немедикаментозна корекція (автореферат) - Реферат

За даними УЗД, у досліджених фертильних циклах у всіх пацієнток першої групи мала місце повноцінна овуляція, домінантний фолікул досягав 21,20,6 мм.

У другій групі середній діаметр фолікула не перевищував 13,90,2 мм, що було достовірно (р<0,05) менше в порівнянні з першою (21,20,6 мм) групою. У 6 (20,0%) жінок мала місце овуляція, що було достовірно (р<0,05) менше в порівнянні з першою (100,0%) групою, тривалість другої фази була менше 10 днів.

У циклі стимуляції овуляції КЦ домінантний фолікул досягав 22,00,4 мм, що достовірно не відрізнялося від показників першої (21,20,6 мм) групи й було достовірно (р<0,05) більше в порівнянні з другою (13,90,2 мм) групою. У 14 (46,6%) пацієнток третьої групи на 14-17 день циклу були УЗ-ознаки овуляції, що достовірно (р<0,05) більше в порівнянні з даними другої (20,0%), але достовірно (р<0,05) менше в порівнянні з даними першої (100,0%) групи.

На тлі озонотерапії діаметр преовуляторного домінантного фолікула досяг 19,40,3 мм, що було достовірно (р<0,05) менше в порівнянні з першою (21,20,6 мм) групою, однак достовірно (р<0,05) більше в порівнянні з другою (13,90,2 мм) групою. У 3 (10,0%) пацієнток четвертої групи на 14-17 день циклу констатовані УЗ-ознаки овуляції.

Найбільший відсоток настання овуляції в групах стимуляції овуляції спостерігався на тлі стимуляції КЦ в комплексі з медичним озоном – 15 (53,2%) пацієнток, що було достовірно (р<0,05) більше в порівнянні із четвертою групою (23,3%) і достовірно не відрізнялося в порівнянні з третьою групою (46,6%). Домінантний преовуляторний фолікул у п'ятій групі досягав 23,00,2 мм і був достовірно (р<0,05) більший в порівнянні з першою (21,20,6 мм), другою (13,90,2 мм) і четвертою (19,40,3 мм) групами, однак достовірно не відрізнявся в порівнянні з третьою (22,00,4 мм) групою.

Таким чином, у циклі стимуляції овуляції КЦ відсоток овуляції збільшився у 2,33 рази (р<0,05) в порівнянні з другою групою, на тлі озонотерапії – в 1,16 рази (р<0,05), у циклі стимуляції КЦ в комплексі з озонотерапією – в 2,6 рази (р<0,05).

Настання вагітності при стимуляції овуляції залежить й від стану ендометрія. У контрольній групі при УЗ-дослідженні в початковій стадії проліферації ендометрій мав лінійний вигляд товщиною 3,10,45 мм. У періовуляторному періоді в першій групі ендометрій досягав 10,50,85 мм товщини, мав вигляд 3-лінійного М-ехо; до стадії середньої секреції ендометрій перетворювався в 96,7% випадків в однорідний ехо-позитивний 12,00,23 мм товщиною.

У групі з ендокринною безплідністю в природному циклі (друга група) і циклі стимуляції овуляції КЦ (третя група) товщина ендометрія достовірно (р<0,05) була меншою в періовуляторному періоді (5,50,42 і 6,40,54 мм відповідно) і в стадії середньої секреції (7,00,5 і 7,20,62 мм відповідно) із збереженням 3-лінійного М-ехо в 90,0% і 93,3% відповідно. У третій групі відставання приросту товщини ендометрія до середини стадії секреції може свідчитии про негативний вплив КЦ на стан ендометрія.

У четвертій і п'ятій групах на тлі використання озонотерапії товщина ендометрія в періовуляторному періоді (9,250,72 і 9,00,4 мм відповідно) достовірно не відрізнялась, але була достовірно (р<0,05) більшою в порівнянні з другою (5,50,42 мм) і третьою групами (6,40,54 мм), а також не мала достовірних відмінностей у порівнянні з контрольною (10,50,85 мм) групою. До середини стадії секреції товщина ендометрія в четвертій (10,00,16 мм) і п'ятій (10,50,32 мм) групах достовірно не відрізнялась, однак була достовірно (р<0,05) меншою в порівнянні з контрольною (12,00,23 мм) групою, але достовірно (р<0,05) більшою в порівнянні з другою (7,00,5 мм) і третьою (7,20,62 мм) групами. Використання озонотерапії сприяло трансформації 3-х лінійного М-ехо в стадії середньої секреції в М-ехо однорідне, ехо-позитивне - у 13,43,2% випадків у четвертій групі і в 26,71,7% випадків - у п'ятій групі.

Таким чином, запропонований комплексний метод лікування в більшому відсотку випадків (р<0,05) сприяє секреторним перетворенням ендометрія (26,71,7%), за даними УЗД, ніж ізольоване використання озонотерапії (13,43,2%).

Згідно з даними гормонального профілю (табл. 1) обстежених жінок рівень ФСГ суттєво не відрізнявся у здорових (6,31,1 МОд/мл) і пацієнток групи №2 (5,50,4 МОд/мл).

На тлі стимуляції овуляції КЦ рівень ФСГ (8,70,9 МОд/мл) достовірно (р<0,05) збільшився в порівнянні з пацієнтками контрольної (6,31,1 МОд/мл) і другої (5,50,4 МОд/мл) груп. Використання озонотерапії у пацієнток четвертої (7,30,5 МОд/мл) і п'ятої (7,71,6 МОд/мл) груп сприяло нормалізації цього показника, у результаті чого вміст ФСГ у пацієнток цих груп і в контрольній (6,31,1 МОд/мл) групі був близьким за абсолютним значенням, але у свою чергу був достовірно (р<0,05) вищим рівня ФСГ в другій (5,50,4 МОд/мл) групі.

У пацієнток на ендокринну безплідність у природному циклі вміст ЛГ (5,80,3 МОд/мл) був достовірно (р<0,05) нижчим в порівнянні з пацієнтками контрольної (11,60,5 МОд/мл) групи. Стимуляція овуляції КЦ сприяла достовірному (р<0,05) підвищенню ЛГ у пацієнток третьої групи (6,90,3 МОд/мл) в порівнянні з другою (5,80,3 МОд/мл) групою; однак, у порівнянні з пацієнтками першої (11,60,5 МОд/мл) групи цей показник був достовірно (р<0,05) нижчим. Рівень ЛГ завдяки використанню медичного озону в пацієнток четвертої (10,90,6 МОд/мл) групи став близьким до показника контрольної групи, у результаті чого він був достовірно (р<0,05) вищим у порівнянні з другою (5,80,3 МОд/мл) і третьою (6,90,3 МОд/мл) групами. Уміст ЛГ у пацієнток п'ятої (14,40,4 МОд/мл) групи був достовірно (р<0,05) вищим у порівнянні з пацієнтками першої, другої, третьої та четвертої груп.

Уміст естрадіолу (Е) достовірно (р<0,05) відрізнявся в усіх досліджених групах і мав різноспрямований характер: у другій (765,4 нмоль/л) і четвертій (98,02,3 нмоль/л) групах – був нижчим, у третій (14914 нмоль/л) і п'ятій (172,02,3 нмоль/л) групах – вищим у порівнянні з контрольною (1167,2 нмоль/л) групою. Аналізуючи зміни вмісту Е в залежності від використаної стимуляції овуляції, можна побачити, що на тлі озонотерапії (четверта група) рівень Е (98,02,3 нмоль/л) був достовірно (р<0,05) нижче як в порівнянні з третьою, так і в порівнянні з п'ятою групами, а на тлі стимуляції КЦ в комплексі з озоном (п'ята група) (172,02,3 нмоль/л) – достовірно (р<0,05) вище в порівнянні з ізольованою стимуляцією КЦ (14914 нмоль/л).

Уміст прогестерону (П) в пацієнток з ендокринною безплідністю в природному циклі (6,71,1 нг/мл), а також в циклі стимуляції овуляції КЦ (8,30,6 нг/мл) був достовірно (р<0,05) нижчим у порівнянні з контрольною (17,31,2 нг/мл) групою. Використання озонотерапії в жінок четвертої (16,20,7 нг/мл) і п'ятої (26,34,8 нг/мл) груп сприяло достовірному (р<0,05) збільшенню концентрації П в порівнянні з другою (6,71,1 нг/мл) і третьою (8,30,6 нг/мл) групами. У пацієнток четвертої (16,20,7 нг/мл) і контрольної (17,31,2 нг/мл) груп цей показник достовірно не відрізнявся. Однак, запропонований комплексний метод лікування сприяв більшою мірою виробці П, що проявилося достовірно (р<0,05) більшим рівнем П в п'ятій групі в порівнянні з групою ізольованої озонотерапії (четверта група).

Таблиця 1

Вміст гормонів (ФСГ, ЛГ, Е, П) в сироватці крові обстежених пацієнток

Клінічні групи

День циклу

8-10

20-21

ФСГ (МОд/мл)

ЛГ (МОд/мл)

Е (нмоль/л)

П (нг/мл)

І (n=30)

6,31,1

11,60,5

1167,2

17,31,2

ІІ (n=30)

5,50,4

5,80,3*

765,4*

6,71,1*

ІІІ (n=30)

8,70,9*

**

6,90,3*

**

14914*

**

8,30,6*

ІV (n=30)

7,30,5**

10,90,6** °

98,02,3*

** °

16,20,7** °

V (n=30)

7,71,6**

14,40,4* **

° °°

172,02,3* **

° °°

26,34,8* **

° °°

Loading...

 
 

Цікаве