WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Гормонально-імунологічні порушення у жінок з ендокринною безплідністю та їх немедикаментозна корекція (автореферат) - Реферат

Гормонально-імунологічні порушення у жінок з ендокринною безплідністю та їх немедикаментозна корекція (автореферат) - Реферат

Практична значимість отриманих результатів. Дослідження, які проведено, дозволили виявити патологічні зміни в гормонально-імунологічному комплексі в жінок з ендокринною безплідністю. Виявлено значний імуномодулюючий й стимулюючий вироблення ендогенних гормонів ефект медичного озону, що дозволило розробити стимуляцію овуляції кломіфенцитратом у комплексі з озонотерапією, завдяки чому збільшилась ефективність лікування ендокринної безплідності.

Результати досліджень доцільно використовувати в діагностиці й лікуванні пацієнток з ендокринною безплідністю.

Метод корекції, який розроблено, впроваджено в практичну роботу клінічного спеціалізованого пологового будинку № 5 м. Харкова, пологового будинку № 1 м. Харкова, лікувально-профілактичного центру "Сана", центра репродукції і генетики "Імплант", Харківського межрегіонального центру планування родини й репродукції людини. Теоретичні положення й практичні рекомендації дисертаційної роботи використовуються в педагогічному процесі кафедри акушерства і гінекології № 1 Харківського державного медичного університету.

Особистий внесок здобувача. Автором проаналізована вітчизняна та зарубіжна наукова література з проблеми, що дозволило обгрунтувати мету й задачі дослідження, проведено комплексне обстеження 120 подружніх пар з ендокринною безплідністю, проаналізовано результати гормональних, імунологічних досліджень, фолікулоутворюючої функції яєчників, стану ендометрія, за даними УЗД. Автор безпосередньо брала участь в проведенні імунологічних та гормональних досліджень. Автором запропоновано стимуляція овуляції кломіфенцитратом в комплексі з озонотерапією. Дисертантом проведений статистичний аналіз, узагальнення матеріалу та оформлення його у вигляді дисертації.

Автором самостійно проведена озонотерапія у всіх хворих, що спостерігалися.

Обгрунтовані висновки та практичні рекомендації. У процесі виконання роботи проводилася підготовка матеріалів до публікації.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати роботи представлені на науково-практичних конференціях "Нові технології оздоровлення природними та преформованими факторами" (2002), "Сучасні аспекти репродуктології, перинатальної медицини та кріобіології" (2003), на засіданні Харківського наукового товариства акушерів-гінекологів (2004, 2005). Обговорення матеріалів роботи відбулося на засіданні кафедр акушерства і гінекології № 1 та № 2 ХДМУ (2005).

Публікації. Основні положення дисертації викладені у 8 друкованих роботах. З них 3 статті у провідних медичних журналах, рекомендованих ВАК України, отримано 1 патент на винахід, 4 роботи в збірниках наукових праць.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 119 сторінках, складається зі вступу, огляду літератури, матеріалів та методів обстеження й лікування подружніх пар, які спостерігалися, 4 розділів власних досліджень, аналізу й узагальнення результатів досліджень, висновків, практичних рекомендацій і списку літератури. Робота ілюстрована 52 таблицями й 3 малюнками. Список літератури включає 177 джерел, з них 144 роботи із країн СНД і 33 зарубіжних джерел літератури (обсяг 19 сторінок).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал і методи дослідження. Для досягнення мети, яка була поставлена, проведене клінічне дослідження в 150 жінок, 120 з яких страждали на ендокринну безплідність, а інші 30 жінок мали двохфазний овуляторний менструальний цикл і склали першу (контрольну) групу й були обстежені з приводу бажаної, планованої вагітності в циклі настання вагітності. Хворі на ендокринну безплідність були розділені на групи в залежності від методу індукції овуляції. Другу групу склали 30 пацієнток з ендокринною безплідністю, які були обстежені в природному циклі. Третю групу склали 30 жінок з ендокринною безплідністю, які були обстежені в циклі індукції овуляції КЦ по 50 мг 2 рази на добу з 5 по 9 день циклу. Четверту групу склали 30 пацієнток з ендокринною безплідністю, які були обстежені в циклі озонотерапії. Озонотерапію проводили у вигляді внутрішньовенних крапельних інфузій озонованого фізіологічного розчину. Для отримання розчину пропускали озонокисневу газову суміш із концентрацією в ній озону 400 мкг/л крізь флакон ємкістю 200 мл зі стерильним 0,9% розчином натрію хлориду протягом 15 хвилин. Ураховуючи нестабільність озону у водному середовищі, озонований фізіологічний розчин вводили відразу після отримання зі швидкістю 10-20 мл/хв, що забезпечує мінімальну втрату озону. Тривалість процедури складала 20 хвилин. Лікування проводили з 3 по 11 день циклу через день. П'яту групу склали 30 жінок, яким була проведена стимуляція овуляції КЦ в комплексі з озонотерапією. Концентрація озону, методика внутрішньовенних інфузій озонованого фізіологічного розчину нами була обрана на підставі методичних рекомендацій використання озонотерапії в акушерстві і гінекології, затверджених МОЗ України.

За віком, професійною діяльністю, супутньою гінекологічною й екстрагенітальною патологією групи обстежених жінок були порівняними.

Більшість обстежених ( 120 жінок) всіх клінічних груп були у віці старше 26 років (80,0%).

Характеристика професійної діяльності обстежених пацієток виглядала таким чином: 59 (39,3%) службовців, 32 (21,2%) робітників, 35 (23,2%) домогосподарок, 24 (16,2%) підприємців.

Статеве життя більшість обстежених ( 79 жінок – 52,6%) розпочала у 18-19 років.

Найбільшу категорію склали 55 (45,8%) жінок з тривалістю безплідності 4-5 років. На первинну безплідність страждали 84 (70,0%) жінки. 15 (12,4%) пацієнток причиною вторинної безплідності вважали зроблений раніше штучний аборт й ускладнення, які виникли після цього. У 18 (15,0%) жінок в анамнезі були самовільні аборти, які, з одного боку, є результатом порушень репродуктивної системи жінки, з другого боку – самі викликають зміни, які призводять до безплідності.

Настання менархе у 76,4% (115 жінок) пацієнток було своєчасним і приходилось на вік 11-14 років. При дослідженні тривалості менструального циклу було встановлено, що в 118 (78,6%) жінок цикл був регулярним.

Хронічний двобічний аднексит мав місце в анамнезі в 41 (27,2%) пацієнтки, гострий аднексит – у 21 (14,1%), кольпіт – у 33 (22,0%), ерозія шийки матки – у 43 (28,6%), кіста яєчника – у 5 (3,3%) жінок.

Об'єктивний статус більшості обстежених жінок був без особливостей. Ожиріння І-ІІ ст. було діагностоване у 13 (8,6%) пацієнток. Ознак адипозогенітального й гіпотиреоїдного ожиріння виявлено не було. Гірсутизм при огляді був виявлений у 18 (12,0%) пацієнток. Гіпоплазія молочних залоз була виялена у 11 (7,2%) обстежених пацієнток. У більшості випадків в усіх клінічних групах матка й придатки були нормальних розмірів. Гіпоплазія матки І ступеня виявлена у 2 (1,4%) пацієнток. Тяжисті придатки пальпувалися в 30 (20,0%) випадках.

Для виключення механічного фактора безплідності проводили гістеросальпінгографію. За даними гістеросальпінгографії, маткові труби були прохідні в усіх пацієнток.

При рентгенографії ділянки турецького сідла в жодному випадку патологічних змін виявлено не було.

Спермограми чоловіків були також без патологічних змін.

В обстеженого контингенту хворих результати проведеного тест-контакту сперми із шийковим слизом свідчили про відсутність імунологічного фактора.

Результати спеціальних методів дослідження свідчили про порушення овуляторної функції, стану ендометрія, гормонально-імунологічного статусу пацієнток з ендокринною безплідністю.

Вміст гормонів визначали імуноферментним методом на імуноферментному аналізаторі RT-2100 C. Рівень ФСГ, ЛГ, естрадіолу визначали на 8-10 день циклу, прогестерону – на 20-21 день циклу.

Популяційний та субпопуляційний склад імунокомпетентих клітин крові оцінювали методом непрямої імунофлюорисценції з використанням моноклональних антитіл на 8-10 день циклу. Кількісний вміст імуноглобулінів А, М, G оцінювали за методом G. Manchіnі et al.

Меноциклограми були розділені на типи за класифікацією, запропонованою В.І. Грищенко (1986).

Спостереження за станом ендометрія, динамікою росту фолікулів, констатацію овуляції проводили за допомогою ультразвукового сканування в реальному масштабі часу за допомогою апарату фірми Medison 128 BW.

Статистична обробка даних, які отримані, проводилася методом варіаційної статистики з використанням критерію Ст'юдента-Фішера. Для аналізу взаємозв'язків досліджуваних показників використовувалися методи непараметричної статистики такі, як коефіцієнт кореляції Спірмена і Кенделя. Достовірними приймалися показники при р<0,05.

Результати досліджень та їх обговорення. Для з'ясування функційного стану яєчників проводили вимірювання базальної температури тіла. У першій групі жінки мали БТТ І типу. У другій групі всі пацієнтки були з порушеннями меноциклограм, більшість жінок мали БТТ IV типу (15 пацієнток – 50,0%). На тлі стимуляції овуляції КЦ у третій групі БТТ І типу визначалась у 6 (20,0%) пацієнток. Використання озонотерапії в четвертій групі сприяло нормалізації меноциклограми у 3 (10,0%) пацієнток. Більш ефективною виявилася стимуляція КЦ в комплексі з медичним озоном: БТТ І типу була зареєстрована у 12 (40,0%) пацієнток.

Loading...

 
 

Цікаве