WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Клінічне значення інтерлейкінів та імунної відповіді при сальмонельозі у дітей (автореферат) - Реферат

Клінічне значення інтерлейкінів та імунної відповіді при сальмонельозі у дітей (автореферат) - Реферат

Тяжкість захворювання була різною та оцінювалася за виразністю симптомів інтоксикації та місцевих проявів. Найчастіше реєструвалась середньотяжка форма сальмонельозу (73,38%), потім – тяжка (20,86%) та легка (5,76%). Переважали гастроентероколітична (48,9%) та гастроентеритична (30,2%) форми сальмонельозу.

Захворювання в більшості (95,68%) випадків починалось гостро, у початковий період характеризувалося проявами інтоксикації різного ступеня виразності та симптомами ушкодження шлунково-кишкового тракту. Звичайно, на тлі повного здоров'я батьки відмічали зміни у поведінці дітей, підвищення температури тіла та виникнення диспепсичних розладів. Виразність і частота виявлення симптомів початкового періоду збільшувалися в динаміці захворювання та досягали максимальної яскравості та величини протягом найближчих 24-72 годин (табл. 1).

Таблиця 1

Основні клінічні ознаки сальмонельозу

Симптоми

Кількість хворих

абс.

%

Підвищення температури тіла

132

94,96

В'ялість

121

87,05

Занепокоєння

18

12,95

Блідість шкіри

134

96,40

Зниження апетиту

123

88,49

Відмова від їжі

32

23,02

Нудота

13

9,35

Зригування та/або блювота

107

76,98

Наліт на язику

137

98,56

Характеристика випорожнень:

кашкоподібні

12

8,63

Неперетравлені

61

43,88

Рідкі без патологічних домішок

12

8,63

Рідкі з домішками слизу

20

14,39

Рідкі зеленого кольору

6

4,32

Рідкі зеленого кольору з домішками слизу

63

45,32

Рідкі з домішками слизу та крові

20

14,39

Рідкі зеленого кольору з домішками слизу та крові

6

4,32

Біль у животі

3

2,16

Пальпаторна болісність

9

6,47

Здуття живота

27

19,42

Урчання в кишечнику

75

53,96

Спазм сигмовидної кишки

30

21,58

Спрага

6

4,32

Зниження діурезу

31

22,30

Сухість слизових

90

64,75

Сухість шкіри

29

20,86

Мармуровість шкіри

5

3,59

Зниження тургору

36

25,89

Зниження маси тіла

43

30,94

Тахікардія

104

74,82

Приглушеність тонів серця

94

67,63

Збільшення печінки

29

20,86

Серед загальноінфекційних симптомів найбільш часто реєструвалася гіпертермія тіла, яку діагностовано у 94,96% дітей. У більшості хворих вона виникала з перших годин захворювання та досягала максимальної виразності протягом 1–3-ї доби хвороби. У 87,7% дітей відмічалася в'ялість, у 12,95% – занепокоєння та практично у всіх (96,4%) – блідість шкіри.

Зниження апетиту виявлено у 88,49% дітей, а у 23,02% – відмова від їжі. Нудота відмічалась у 9,35% дітей. Іншим частим симптомом, який виявлявся у 76,98% дітей, була блювота, яка продовжувалася протягом 3-5 діб; у 63,3% хворих вона мала повторний характер впродовж перших 2 днів.

У більшості (87,05%) хворих одночасно з появою симптомів інтоксикації, а у решти протязом перших трьох днів, з'являлись диспепсичні порушення, які у розпал захворювання виступали на перший план і характеризувалися змінами випорожнень. На початку хвороби, у більшості дітей, випорожнення були частими, мали каловий вигляд, а у розпал хвороби ставали рідкими, зеленого кольору, з залишками неперетравленої їжі, наявністю патологічних домішок: слизу та прожилків крові. Порушення випорожнень відмічалося в усіх хворих, частота їх була від 3 до 30 разів на добу в залежності від тяжкості захворювання.

Біль у животі зустрічався рідко. Це можна пов'язати з тим, що ми спостерігали дітей раннього віку, у яких об'єктивно оцінити наявність даних проявів складно. Під час пальпації живота у 19,42% хворих виявлено його здуття, у 53,96% – урчання кишечнику, у 21,58% – спазм сигмовидної кишки.

У 73,38% дітей виявлені порушення водно-електролітного балансу.

До патологічного процесу залучалися також інші органи та системи. З боку серцево-судинної системи у 74,82% хворих відмічено тахікардію, у 67,62% – приглушеність серцевих тонів, у 3,59% – порушення мікроциркуляції. У 20,1% відзначено збільшення розмірів печінки.

У динаміці хвороби у 23,74% дітей після короткого періоду поліпшення протязом 2-4 днів, відмічено погіршення загального стану, а саме – повторна гіпертермія тіла, з'являлись симптоми інтоксикації. Випорожнення знов ставали рідкими, зеленого кольору, з ознаками порушення травлення, домішками слизу, до 5-7 разів на добу. При повторному бактеріологічному обстеженні випорожнень реєструвалось продовження виділення сальмонел. Цим хворим було призначено повторний курс лікування, у них було діагностовано несприятливий (хвилеподібний) перебіг сальмонельозу. У решти дітей (76,26%) перебіг сальмонельозу визначено як сприятливий зі швидкою зворотною динамікою клінічних і лабораторних симптомів захворювання.

Під час аналізу динаміки клінічних симптомів, в залежності від перебігу, визначено, що прояви захворювання тривали довше у хворих з несприятливим перебігом сальмонельозу (табл. 2). Вірогідні відмінності встановлено в термінах наявності наступних симптомів: гіпертермії тіла, нормалізації частоти та характеру випорожнень, здуття живота, урчання кишечнику, перебуванні дітей у стаціонарі.

Таблиця 2

Тривалість основних симптомів сальмонельозу

в залежності від перебігу хвороби (доба)

Група обстеження

Симптом

Сприятливий перебіг

(n=106)

Несприятливий перебіг

(n=33)

1

2

3

Гіпертермія тіла

5,870,85*

11,431,48

В'ялість

3,120,34

3,620,39

Занепокоєння

2,380,29

3,070,34

Блідість шкіри

4,450,71

5,450,83

Зниження апетиту

3,220,52

3,910,72

Відмова від їжі

2,020,16

2,190,23

Зригування та/або блювота

2,570,21

2,870,52

Нормалізація випорожнень

10,411,83*

16,882,34


 
 

Цікаве

Загрузка...