WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Клінічне значення інтерлейкінів та імунної відповіді при сальмонельозі у дітей (автореферат) - Реферат

Клінічне значення інтерлейкінів та імунної відповіді при сальмонельозі у дітей (автореферат) - Реферат

Доведено, що імунні параметри мають більш високий прогностичний ранг порівняно з клініко-анамнестичними та іншими лабораторними даними. Серед імунних показників перше місце посідають інтерлейкіни, наступне – клітинний імунітет, а потім – гуморальний імунітет.

Практичне значення отриманих результатів.

Обгрунтовано поряд з загальноприйнятим комплексом обстеження на госпітальному етапі доцільність дослідження кількісного вмісту інтерлейкінів і показників клітинного та гуморального імунітету з метою визначення активності патологічного процесу, оцінення тяжкості та напрямку перебігу патологічного процесу. На основі виявлених інформативних анамнестичних, клініко-лабораторних та імунологічних показників розроблено прогностичний метод, який запропоновано для впровадження у практичну діяльність закладів охорони здоров'я (Патент України на корисну модель "Спосіб прогнозування перебігу сальмонельозу у дітей раннього віку" №А61В10/00 від 15.02.2005. Бюл. №2). Його застосування дає можливість лікарям в умовах стаціонару з високою надійністю прогнозувати перебіг сальмонельозу у дітей раннього віку, що дозволяє у випадку передбачення несприятливого перебігу своєчасно проводити індивідуально спрямовану корекцію терапії хворих. Запропоновано для об'єктивної оцінки даних щодо повноти одужання слідкувати за динамікою інтерлейкінів: їх високий рівень перед випискою зі стаціонару свідчить про збереження запальної реакції, а саме – продовження хвороби. Це слід враховувати під час обґрунтування комплексу реабілітаційних мір на етапах диспансерного спостереження.

Впровадження результатів дослідження в практику. Результати дослідження впроваджено в практику дитячих лікувально-профілактичних закладів охорони здоров'я України, а саме: Харківської обласної дитячої інфекційної клінічної лікарні, 1-ї дитячої поліклініки м. Харкова, інфекційного відділення Донецької обласної дитячої клінічної лікарні та клінічної інфекційної лікарні міста Львова. Отримані дані використовуються в навчальному процесі Харківського державного медичного університету, Харьківскої медичної академії післядипломної освіти, Донецького державного медичного університету, Львівського національного медичного університету.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно проаналізовано і систематизовано сучасну наукову літературу за обраною темою. Спільно з керівником визначено напрямок наукового дослідження, обсяг лабораторних методів дослідження. Самостійно виконано інформаційно-патентний пошук за темою дисертації, сформульовано мету та завдання роботи, провів клінічні спостереження за хворими. Частина імунологічних досліджень виконана за технічної допомоги співробітників імунологічної лабораторії Регіонального дитячого центру клінічної імунології обласної дитячої клінічної лікарні №1 м. Харкова, за що автор висловлює їм щиру подяку. Безпосередньо автором проведено аналіз результатів клініко-лабораторних та інструментальних досліджень. Статистична обробка і структурно-функціональний аналіз отриманих результатів проведено за консультативної допомоги проф. А.М. Зосимова, за що дисертант висловлює щиру подяку. Особисто обгрунтовано та розроблено метод прогнозування хвороби, оформлено документи для отримання патенту на корисну модель. Самостійно проведено аналіз та узагальнення отриманих результатів, сформульовано висновки та практичні рекомендації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення результатів дослідженьвисвітлені та оприлюднені у формі доповідей на міжвузівській конференції молодих вчених "Медицина третього тисячоліття" (Харків, 2002-2004 рр.); науково-методичній конференції по інтернатурі (Харків, 2002 р.); ХІ та XIII міських науково-практичних конференціях лікарів-педіатрів міста "Сучасні методи діагностики та лікування – в практику охорони здоровя дітей" (Харків, 2002 р., 2004 р.); Харківській обласній науково-практичній конференції лікарів-педіатрів „Актуальні питання дитячої гастроентерології" (Харків, 2004 р.); Харківській обласній науково-практичній конференції „Актуальные проблемы инфекционной патологии у детей" (Харків, 2004 р.); засіданнях Харківського товариства інфекціоністів та педіатрів (2002-2005 рр.); на Всеросійській науковій конференції молодих вчених з міжнародною участю „Актуальные вопросы инфекционной патологии-2005" (С.-Петербург 2005 р).

Публікації. Основні положення роботи опубліковано в 14 наукових роботах (5 статей у фахових виданнях, решта робіт – у матеріалах з'їздів і конференцій). Отримано патент України на корисну модель.

Структура й обсяг дисертації. Роботу виконано за загальноприйнятою формою на 165 сторінках машинописного тексту; вона складається зі вступу, огляду літератури, 5 розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів, висновків і практичних рекомендацій, списку використаних джерел, з них кирилицею – 125 джерел, латиницею – 118. Робота містить 51 таблицю, 17 рисунків і дві виписки з історій хвороб.

Основний Зміст роботи

Матеріали та методи досліджень. Дисертаційну роботу виконано протягом 2000-2005 рр. на клінічній базі кафедри дитячих інфекційних хвороб ХДМУ в обласній дитячій інфекційній клінічній лікарні м. Харкова. У роботі представлено результати обстеження 169 дітей у віці від одного місяця до трьох років, з них 139 – хворих на кишкову форму сальмонельозу та 30 практично здорових дітей, які склали контрольну групу. Обстеження хворих передбачало аналіз скарг, епідеміологічного анамнезу й анамнезу життя, оцінування даних об'єктивного огляду в динаміці захворювання та результатів додаткових лабораторно-інструментальних досліджень (клінічні аналізи крові та сечі, копрологічний, бактеріологічний, серологічний, біохімічний методи дослідження, ультразвукове сканування органів черевної порожнини). В основу верифікації діагнозу покладено такі ознаки: етіологія, тяжкість, клінічна форма та перебіг хвороби.

Поряд із загальноклінічними лабораторними методами, проводили імунологічні дослідження в динаміці патологічного процесу: до початку лікування хворих (у гострому періоді) та після закінчення його (в періоді ранньої реконвалесценції). За необхідності – частіше.

Кількісний вміст інтерлейкінів крові визначали твердофазним імуноферментним методом із застосуванням стандартних наборів реагентів ProCon ІL-1, ProCon ІL-2, ProCon ІL-4, ProCon ІL-6, ProCon ІL-8 виробництва „Протеиновый контур" (Санкт-Петербург, Россия). Дослідження популяцій і субпопуляцій імунних клітин проводили методом непрямої імунофлюоресценції з використанням моноклональних антитіл до поверхневих антигенів лімфоцитів CD виробництва ВАТ „Сорбент" (Москва, Росія). Проводили визначення CD3+ – Т-лімфоцитів, CD4+ – Т-хелперів, CD8+ – цитотоксичних лімфоцитів, CD14+ – моноцитів та макрофагів, CD16+ – натуральних кілерів (NK-клітин), CD19+ – В-лімфоцитів. Рівні імуноглобулінів основних класів виявляли методом простої радіальної імунодифузії у гелі (G. Mancini et al., 1965) з застосуванням моноспецифічних сироваток проти сироваткових IgM, IgG, IgA людини виробництва "МЕДГАМАЛ" ДУ НДІЕМ імені ак. Н.Ф. Гамалеї (м. Москва). Кількісну оцінку імунних розладів розраховували універсальним методом за А.М. Земським (1995).

Результати досліджень опрацьовано методом варіаційної статистики на комп'ютері Pentium Intel Celeron CPU 2.4 GHz 256 МБ ОЗП із застосуванням програми Microsoft Exсеl 2000 з додатковим набором програм С.Н. Лапач та співавт. (2000). Вірогідність розходжень визначали за допомогою критерія Ст'юдента. Для комплексної оцінки функціонування імунної системи було проведено структурний аналіз за допомогою метода кореляційних структур за А.М. Зосимовим (1993). Для розробки критеріїв прогнозування перебігу хвороби застосовували неоднорідну послідовну процедуру (НПП) Вальда-Генкіна (1964).

Результати досліджень та їх обговорення. Сальмонельозну кишкову інфекцію спостерігали у дітей першого року життя в 1,5 і 1,9 разів частіше, ніж другого та третього, дещо частіше у дівчаток. У 74,82% дітей етіологічним фактором захворювання були Salm. typhimurium. У 5,04% дітей джерелом інфекції були інфіковані курячі яйця, у 7,91% – молочні продукти (сир, сметана, кефір), у 10,07% захворювання маніфестувало після контакту з родичами, як пізніше було виявлено, інфікованих сальмонелами. У решти дітей визначити джерело інфекції не вдалося.

Аналіз анамнестичних даних дозволив виявити у 97,12% хворих наявність несприятливих факторів, які формували преморбідний фон. Так 20,86% дітей були народжені від патологічної вагітності та/або пологів, 1,44% мали природжену патологію центральної нервової системи. Практично половина (43,88%) дітей були рано переведені на штучне вигодовування, у результаті чого, очевидно, у 12,23% з них розвилась анемія, у 5,04% мали місце прояви алергії, у 25,18% – рахіту. Серед обстежених 79,86% дітей у минулому перенесли інфекційні захворювання – одне або декілька: ГРІ – 56,12% пацієнтів, бронхіт – 10,79%, пневмонію – 5,76%, гострий тонзиліт – 1,44%, кишкові інфекції – 41,73%. Слід зазначити, що преморбідний фон багатьох дітей був спровокований наявністю декількох несприятливих факторів.

Loading...

 
 

Цікаве