WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Клінічне значення інтерлейкінів та імунної відповіді при сальмонельозі у дітей (автореферат) - Реферат

Клінічне значення інтерлейкінів та імунної відповіді при сальмонельозі у дітей (автореферат) - Реферат

Академія медичних наук україни

Інститут епідеміології та інфекційних хвороб

ім. Л.В. Громашевського

БАСОК ОКСАНА СТЕПАНІВНА

УДК: 616.981.49:612.017.1:612.112.94.015.2] – 053.2

Клінічне значення інтерлейкінів та імунної відповіді при сальмонельозі у дітей

14.01.13 – інфекційні хвороби

А В Т О Р Е Ф Е Р А Т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2006

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано в Харківському державному медичному університеті МОЗ України

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор Кузнєцов Сергій Володимирович, Харківський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри дитячих інфекційних хвороб

Офіційні опоненти:

- доктор медичних наук, професор, Мостюк Агнета Іванівна, Львівський національний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри дитячих інфекційних хвороб;

- доктор медичних наук, професор Чернишова Людмила Іванівна, Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, завідувач кафедри дитячих інфекційних хвороб та дитячої імунології;

Провідна установа: Одеський державний медичний університет МОЗ України

Захист відбудеться "22" вересня 2006 року о 11 годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 26.614.01 при Інституті епідеміології та інфекційних хвороб

ім. Л.В. Громашевського АМН України за адресою: 01015, м. Київ, вул. Січневого повстання, 23.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського АМН України за адресою: 03038, м. Київ, Миколи Амосова, 5.

Автореферат розіслано "18" вересня 2006 року

Вчений секретар

Спеціалізованої вченої ради,

доктор медичних наук В.І.Матяш

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. Кишкові інфекції (КІ) реєструються в усіх країнах світу та посідають одне з провідних місць в патології людини [Учайкін В.Ф., 2003; Чешик С.Г., 2003].

КІ мають широку розповсюдженість, призводять до великих економічних збитків через тривалість хвороби, формування в ряді випадків, особливо у дітей, різних ускладнень, іноді хронічного патологічного процесу й летальних наслідків [Чернишова Л.І. та співавт., 2000; Возіанова Ж.І., 2001; Мостюк А.І. та співавт., 2001; Учайкін В.Ф., 2002; Шаповалов О.В., 2004]. Усе це обумовлює їх медичну та соціальну значущість, а також визначає особливу важливість проблеми боротьби з ними.

Одне з центральних місць в етіологічній структурі КІ посідає сальмонельоз, який являє собою значну небезпеку для життя та здоров'я хворого [Бобровицька А.І., Герасименко О.І., 2000; Незгода І.І., 2002]. Епідемічна ситуація щодо захворюваності на сальмонельоз у більшості країн світу, в тому числі, і в Україні, визначається на теперішній час як несприятлива з тенденцією до погіршення [Андрейчин М.А., Івахів О.Л., 1998; Крамарєв С.О., 1999, 2001; Возіанова Ж.І., 2001]. Це обумовлено багатьма факторами, які пов'язані з особливостями мікро- та макроорганізму на сучасному етапі, несприятливими екологічними умовами тощо. [Табаєва А.А., Котова А.Л., Кираубаїв К.К., 2001; Незгода І.І., 2002; Шубін Ф.Н. та спіавт. 2002].

На думку окремих дослідників, останнє десятиріччя ознаменувалося змінами в етіологічній структурі сальмонельозу у дітей, що сприяло змінам клінічної картини хвороби, яка потребує уточнення [Шахмарданов та співавт. 1997; Гінцбург А.Л., 1999; Незгода І.І., 2002, Романова Ю.М., Олексіїва Н.В., Деркач та спіавт. 2002; Шубін Ф.Н. та співавт., 2002].

Відомо, що розвиток і маніфестація патологічного процесу в основному визначається своєчасністю включення й адекватністю імунних реакцій організму [Пальцев В.А., Іванов А.А., 1995; Стефані Д.В., Вельтіщів Ю.Е., 1996; Ройт А., Бростофф Дж., Мейл Д., 2000]. Проте до теперішнього часу питання імуногенезу при сальмонельозі за багатьма складовими залишаються дискусійними та потребують подальшого уточнення та аналізу [Григорович М.С., Золотарьов Ю.В., Зайчева Г.О., 2001; Мотавкіна Н.С., Чубенко Г.І., Сильчук Н.В., 2001; Савченко О.О., Мартинова Г.П., Котова Я.О., 2002; Котлярова С.І., Грицай І.В., 2004].

В останні роки, особливу увагу вчених привертає система цитокінів як безпосередніх учасників запальної реакції, імунної відповіді та розвитку патологічного процесу в цілому [Mustafa M.M. et al., 1988; Д'яченко О.Г., Д'яченко П.О., 2001; Шевченко С.С. та співавт., 2001; Суботина М.Д. та співавт., 2002]. Проте, джерела літератури, які присвячені вивченню ролі цитокінів при сальмонельозі – нечисленні, а результати досліджень – суперечливі [Суботина М.Д. Та співавт., 2002; Keaney J.F. et al., 1999; Мощич О.П., Крамарєв С.О. та співавт., 2002].

Також, відомо, що посилення лікувально-профілактичних заходів при будь-якому захворюванні, можливе лише за умови розширення та поглиблення знань про його патогенез [Григорович М.С., Золотарьов Ю.В., Зайчева Г.О., 2001; Лебедєв В.В., Покровський В.І., 2003; Іванова В.В., Желєзнякова Г.Ф., Шилова І.В., 2005].

Усе вищезазначене стало обґрунтуванням для проведення дослідження інтерлейкінів та імунологічної реактивності дітей раннього віку, які хворі на сальмонельоз, що, на наш погляд, дозволить уточнити та поглибити знання про патогенез, збільшити можливості діагностики та прогнозування перебігу сальмонельозу.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційну роботу виконано згідно з планом науково-дослідної роботи Харківського державного медичного університету "Вивчення стану компенсаторних механізмів адаптації до інфекційного процесу, патогенетичне обґрунтування використання та удосконалення медикаментозних засобів лікування захворювань, що викликані бактеріями, вірусами, вірусно-бактеріальними і вірусними асоціаціями при гострому та затяжному перебігу" (№ державної реєстрації 01980002614).

Мета дослідження: удосконалення діагностики та прогнозування перебігу сучасного сальмонельозу на підставі вивчення показників інтерлейкінів та імунної відповіді хворих.

Завдання дослідження:

  1. Уточнення клініко-етіологічної характеристики сучасного сальмонельозу у дітей раннього віку.

  2. Проведення дослідження рівнів інтерлейкінів, вмісту імунокомпетентних клітин і сироваткових імуноглобулінів залежно від тяжкості хвороби.

  3. Вивчення динаміки інтерлейкінів та показників імунної відповіді організму дитини при різних варіантах перебігу сальмонельозу.

  4. Проведення структурного аналізу, встановлення кореляційних зв'язків між інтерлейкінами, показниками імунітету та периферичної крові в залежності від перебігу хвороби.

  5. Розроблення на підставі отриманих даних критеріїв прогнозування перебігу сальмонельозу.

Об'єкт дослідження.Сальмонельозна інфекція у дітей.

Предмет дослідження.Клініко-лабораторна характеристика сальмонельозу, показники інтерлейкінів та імунної відповіді хворих.

Методи дослідження.У роботі використано клінічні, бактеріологічні, серологічні, інструментальні, імунологічні та статистичні методи дослідження.

Наукова новизна отриманих результатів.

Уточнено клінічний перебіг та особливості імунного реагування дітей раннього віку в

залежності від вмісту інтерлейкінів крові, що дозволило розширити уявлення про патогенез сальмонельозу.

Вперше досліджено внутрішньосистемні (інтеркореляційні) та міжсистемні взаємозв'язки між рівнями інтерлейкінів, показниками імунітету та периферичної крові при різних варіантах перебігу хвороби. Аналіз результатів дослідження дозволив виявити два типи функціонування системи саногенезу: нормореактивний та гіперреактивний з дефіцитом компенсації.

При нормореактивному типі між імунними показниками спостерігається помірна кількість зв'язків середньої сили. На міжсистемному рівні інтерлейкіни проявляють численні прямі кореляції з лейкоцитами, швидкістю осідання еритроцитів, паличкоядерними нейтрофілами, моноцитами, лейкоцитарним індексом інтоксикації, який відображає адекватну імунну відповідь. Системоутворюючим елементом виступають моноцити, які мають численні прямі зв'язки з іншими імунними клітинами, що свідчать про узгодженість реакцій клітинного імунітету та макрофагів.

При другому типі саногенезу формується максимальна кількість міцних взаємозв'язків між показниками імунітету, що характерно для гіперреактивного варіанту на рівні імунної системи, а на міжсистемному рівні, на відміну від першого типу, відмічається дефіцит компенсації, який характеризується дестабілізацією взаємодій між елементами функціональної системи та розпадом зв'язків. Інтерлейкіни проявляють прямий зв'язок лише з лейкоцитами, а кількість еритроцитів та рівень гемоглобіну утворюють з показниками імунітету негативні зв'язки. Гіперреактивний тип з дефіцитом компенсації дозволяє прогнозувати несприятливий перебіг сальмонельозу.

Loading...

 
 

Цікаве