WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Медико-психологічна характеристика різних форм соматоформних розладів (психодіагностичні особливості, патопсихологічні механізми формування, принципи - Реферат

Медико-психологічна характеристика різних форм соматоформних розладів (психодіагностичні особливості, патопсихологічні механізми формування, принципи - Реферат

У групі хворих на СВД ДС більше половини (55,569,56%) дали відповідь "безумовно, так" при оцінці параметра "формування почуття ущербності". Високу поширеність мали також сфери "обмеження спілкування" (51,859,62%) і "матеріальний збиток" (40,749,46%).

Група хворих на СВД ШКТ відрізнялася високою поширеністю сфер соціалізації "формування почуття ущербності" (71,887,95%), "зниження фізичної привабливості" (56,258,77%), "обмеження задоволень" (46,888,82%).

Для групи хворих на СФР НСОЛ характерною була наявність широкої поширеності сфер соціалізації "обмеження спілкування" (51,618,98%), "обмеження кар'єри" й "обмеження задоволень" (по 45,168,94%).

Більшість хворих на СФР (77,273,65%) обирали для себе найменш адаптивні стратегії поведінки в конфліктних ситуаціях (по типу пристосування або уникання), що значимо відрізняло основну групу від контрольної, де дані способи обиралися лише 10,005,48% респондентів (p<0,001). При цьому в групі здорових основними способами поведінки в конфлікті були компроміс, співробітництво й конкуренція.

Співвідношення пристосування й уникання в різних групах мали деякі особливості. Уникання переважало в групах хворих на СВД ДС (44,449,56%) і СФР НСОЛ (41,948,86%), пристосування – у групах хворих на СВД ССС (45,247,68%) і СВД ЖКТ (62,508,56%), причому в 3-й групі ці розходження були статистично значущими (p<0,01).

На підставі отриманих даних нами була розроблена система диференційованої психотерапії СФР, яка включала комплекс прийомів раціональної, когнітивної та гіпносугестивної психотерапії.

Раціональна психотерапія використовувалася нами для трансформування уявлень хворого про характер хворобливого стану, виявлення і корегування характеру конфлікту між особистістю та оточенням.

Використання гіпнотерапії як компонента інтегративної психотерапії було обумовлено її здібністю в найбільшій мірі реалізувати сугестивний вплив, який був спрямований на редукцію основних клінічних проявів хвороби, поліпшення соматичного стану, зняття емоційної напруги, корегування психічного стану.

Когнітивна психотерапія застосовувалася нами з метою корекції поведінки, формування у хворого адекватної оцінки стану власного здоров'я та соціального статусу, насамперед у ланці самосприйняття.

В середньому на курс лікування кожний пацієнт одержував 7 сеансів психотерапії в групі та 11 індивідуальних сеансів.

Комплексна психотерапія за розробленими нами схемами була проведена 96 хворим на СФР, з них 29 – хворим на СВД ССС, 20 – на СВД ДС, 24 – СВД ШКТ, 23 – СФР НСОЛ. У 36 хворих групи порівняння терапія обмежувалася стандартними схемами фармакотерапії.

В основних групах в процесі терапії було досягнуте значне поліпшення стану у 80 хворих (83,333,80%), незначне поліпшення – у 16 (16,673,80%).

В групі порівняння значне поліпшення стану відмічалося у 19 хворих (52,778,32%, різниця з основною групою p<0,001), незначне поліпшення – у 13 (36,118,00%), у 4 хворих (11,115,24%) не вдалося досягти позитивної зміни стану.

За результатами катамнестичного спостереження, що проводилося протягом двох років, були отримані такі дані. Серед хворих основної групи, у яких в процесі терапії було досягнуто значне поліпшення стану, через 1 рік рецидиви СФР були діагностовані у 6 хворих (6,252,47%), через 2 роки – ще у 3 (3,121,77%). Таким чином, з 96 хворих, котрим була проведена комплексна диференційована терапія за розробленими нами схемами, у 71 (73,954,48%) був досягнутий стійкий терапевтичний ефект, який зберігався протягом двох років. Таким чином, включення системи психотерапевтичних заходів в комплексну терапію СФР підвищує ефективність проведеного лікування.

ВИСНОВКИ

1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове рішення наукової задачі комплексного аналізу клініко-психопатологічної структури, психодіагностичних особливостей різних форм соматоформных розладів з визначенням патопсихологічних механізмів їх формування і розробкою патогенетично обґрунтованої системи психологічної корекції і психотерапії.

2. Клінічна картина всіх видів СФР формується за облігатною участю симптоматики астенічного та обсесивно-іпохондричного спектрів. Для СВД ССС найбільш характерними синдромами є кардіалгічний (45,247,68%) і тахісистолічний (28,576,97%) на тлі симптоматики тривожного спектру (64,297,39%). Провідним синдромом СВД ДС переважно є порушення ритму дихання (81,487,48%) на тлі симптоматики обсесивно-фобічного й тривожного спектрів (по 59,269,46%). СВД ШКТ характеризується поліморфним перебігом захворювання з превалюванням дизентеричного (34,388,40%) та гастралгічного (25,007,65%) синдромів і симптоматики депресивного спектру (59,388,68%). Переважним типом СФР НСОЛ є соматизований розлад (77,417,51%) із залученням 3 та більше органів чи систем у 74,197,86% випадків, представленістю симптоматики обсесивно-фобічного (70,978,15%), тривожного й депресивного (по 58,068,86%) спектрів.

3. Для хворих на СВД ССС характерним є наявність демонстративного (16,675,75%), тривожно-боягузливого й афективно-екзальтованого (по 14,295,40%) типів акцентуації, екстравертованості (73,816,78%), високих (в т.ч. дуже високих) рівнів нейротизму (66,677,27%). Хворі на СВД ШКТ відрізняються переважанням дистимічної акцентуації (25,007,65%), інтровертованістю (62,508,56%) і середнім рівнем нейротизму (46,888,82%). Хворим на СВД ДС притаманні демонстративний (25,938,43%) та емотивний (14,816,84%) типи акцентуації, помірний ступень екстра- (40,749,46%) та інтровертованості (33,339,07%), високий рівень нейротизму (44,449,56%). Характерними особливостями хворих на СФР НСОЛ є широка представленість різних типів акцентуацій, полярність розподілу як рівнів нейротизму, так і ступенів екстра- та інтровертованості.

4. Хворі на СВД відрізняються високим рівнем особистісної тривожності. Основні розбіжності між групами формуються співвідношенням особистісної та реактивної тривожності: переважанням особистісної над реактивною у хворих на СВД ССС (відповідно 51,971,47 і 49,362,12 бала), реактивної над особистісною у хворих на СВД ДС (48,882,24 и 51,781,85 бала) і наявністю високої особистісної тривожності (46,942,09 бала) при помірній реактивній (39,721,91 бала) у хворих на СВД ШКТ. Хворі на СФР НСОЛ характеризуються високим ступенем полярності розподілу як особистісної, так й реактивної тривожності між низькими та високими рівнями.

Поряд з переважанням кінестетичної системи аналізаторів у всіх групах хворих на СФР більш високу представленість мають візуальна система у хворих на СВД ССС (19,056,06%), аудіальна – на СВД ШКТ (18,756,90%). Група хворих на СВД ДС займає проміжне положення і характеризується рівномірною представленістю аудіальної й візуальної системи аналізаторів (по 14,816,84%).

5. Ступень впливу СФР на соціальне функціонування хворих складає 38,864,24% і не має значущих розбіжностей між клінічними групами. При цьому структура даного впливу характеризується високим ступенем соціалізації у хворих на СВД ССС (значущість сфер "матеріальний збиток" – 78,576,33%, "обмеження кар'єри" – 76,196,57%, "погіршення відношення на роботі" – 71,436,97%), і високим ступенем віталізації у хворих на СВД ШКТ (значущість сфер "формування почуття ущербності" – 71,887,95%, "зниження фізичної привабливості" – 56,258,77%, "обмеження задоволень" – 46,888,82%).

6. Більшість хворих на СФР (77,273,65%) обирають для себе найменш адаптивні стратегії поведінки в конфліктних ситуаціях, при цьому уникання частіше використовують хворі на СВД ДС (44,449,56%) і СФР НСОЛ (41,948,86%), пристосування – хворі на СВД ССС (45,247,68%) і СВД ЖКТ (62,508,56%).

7. Розроблені схеми лікування включають застосування раціональної, гіпносугестивної та когнітивної психотерапії в індивідуальній та груповій формах. Апробація запропонованої системи терапії свідчить про її високу ефективність у 83,333,80% хворих, при цьому стійкий терапевтичний ефект протягом двох років зберігається у 73,954,48%.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Михайлов Б.В., Сарвир И.Н., Баженов А.С., Мартиненко А.А., Андрух Г.П., Федосеев В.А., Серик Т.В., Селюкова Т.В., Филык В.С. Соматоформные расстройства: механизмы формирования, клиника, принципы патогенетической терапии // Український вісник психоневрології. – Харків, 2001. – Т. 9, вип. 1(26). – С. 49-52. (Здобувачем особисто проаналізовано стан проблеми в закордонній літературі).

2. Михайлов Б.В., Сарвир И.Н., Баженов А.С. Депрессивные состояния в структуре соматоформных расстройств // Архів психіатрії. – Київ, 2003. – Т.9, № 1 (32). – С. 20-23. (Здобувачем самостійно обстежено 132 хворих на СФР, зроблено узагальнення щодо характеру перебігу депресивного та тривожно-фобічного симптомокомплексів у їх структурі).

3. Михайлов Б.В., Сарвір І.М., Баженов О.С., Мирошниченко Н.В. Соматоформні розлади – сучасна загальномедична проблема // Український медичний часопис. – 2003. – № 3 (35). – С.73-77. (Здобувачем особисто проаналізована рубрифікаційна класифікація СФР, проаналізовані їх базисні компоненти).

4. Баженов О.С. Характеристика структури соматоформних розладів // Український вісник психоневрології. – Харків, 2003. – Т. 11, вип. 4 (37). – С. 42-44.

5. Баженов А.С., Омельченко С.В. Проблема комплексной диагностики соматоформных и соматизированных расстройств в свете реформирования структуры первичной медицинской помощи // Нові технології в медицині: Матеріали наук.-практ. конф. молодих вчених Харківської медичної академії післядипломної освіти – Харків, 2000. – С.37. (Здобувачем особисто проаналізовано типовий шлях хворих на СФР від первинної до вузькоспеціалізованої ланки медичної допомоги).

6. Баженов А.С. Особенности восприятия у больных соматоформными расстройствами и их связь с нарушениями сексуальной сферы // Актуальные проблемы сексологии и медицинской психологии: Материалы научно-практической конференции. – Харьков, 2002. – С. 19-20.

Loading...

 
 

Цікаве