WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Медико-психологічна характеристика різних форм соматоформних розладів (психодіагностичні особливості, патопсихологічні механізми формування, принципи - Реферат

Медико-психологічна характеристика різних форм соматоформних розладів (психодіагностичні особливості, патопсихологічні механізми формування, принципи - Реферат

Публікації. За темою дисертації опубліковано 8 робіт, з них 4 у фахових наукових виданнях. 4 роботи виконані одноосібно.

Структура й обсяг дисертації. Основний текст дисертації викладено на 149 сторінках друкованого тексту. Дисертація складається з вступу, огляду літератури, п'яти глав власних досліджень, заключення, висновків, покажчика літератури, який містить 258 джерел, з них 154 вітчизняних і російськомовних, 104 іноземних. Робота ілюстрована 35 таблицями та 4 рисунками.

Зміст роботи

В основу роботи було покладено комплексне динамічне дослідження 132 хворих на соматоформні розлади (F 45 за МКХ-10) та 30 здорових осіб, які склали контрольну групу. Усі хворі були розподілені на 4 клінічні групи. До першої групи були віднесені 42 хворих на соматоформну вегетативну дисфункцію (СВД), які в якості джерела симптоматики розглядали серце та/або серцево-судинну систему (ССС) (F45.30 за МКХ-10). До другої групи, яка складалася із 27 осіб, увійшли хворі на СВД, які розглядали дихальну систему (ДС) як джерело симптоматики (F45.33 за МКХ-10). У третю групу були включені 32 хворих, в яких було діагностовано СВД і котрі у якості джерела симптоматики вказували шлунково-кишковий тракт (ШКТ) (верхній відділ – F45.31 та нижній відділ – F45.32 за МКХ-10). Слід наголосити, що лише 14 пацієнтів (43,758,77%) могли визначити верхній або нижній відділ ШКТ, як ізольоване джерело симптоматики: 5 хворих (15,626,42%) – верхній відділ (F45.31) і 9 хворих (28,127,95%) – нижній (F45.32). У 18 хворих із цієї групи (56,258,77%) скарги носили змішаний характер, однак відносилися до ШКТ. В четверту групу, яку склав 31 хворий, були об'єднані особи, скарги яких не було локалізовано в межах однієї системи органів. СФР у хворих цієї групи відносилися до наступних діагностичних рубрик: соматизований розлад (F45.0), недиференційований соматоформний розлад (F45.1), хронічний соматоформний больовий розлад (F45.4).

Із 132 хворих на СФР 97 осіб (73,483,84%) складали жінки, 35 (26,523,84%) – чоловіки (табл. 1).

Таблиця 1

Розподіл хворих на соматоформні розлади за статтю

Групи хворих

чоловіки

жінки

Значущість розбіжностей

абс

%m

абс

%m

p<0,001

1-а група (n=42)

11

26,196,78

31

73,816,78

p<0,001

2-а група (n=27)

3

11,116,05

24

88,896,05

p<0,001

3-я група (n=32)

13

40,638,68

19

59,388,68

p>0,05

4-а група (n=31)

8

25,817,86

23

74,197,86

p<0,001

Разом (n=132)

35

26,523,84

97

73,483,84

p<0,001

У цілому серед хворих на СФР значуще переважали жінки (p<0,001), і така тенденція відстежувалася у всіх групах, які були досліджені, окрім групи хворих на СВД ШКТ, в якій при дещо більшій кількості жінок гендерні розбіжності не досягали статистичної значущості.

Середній вік хворих на СФР складав 35,101,23 роки, при цьому більшість (62,884,20%) знаходилася в найбільш працездатному віці – від 25 до 45 років. Незначна кількість хворих на СФР (12,122,84%) були непрацюючими; дещо частіше зустрічалися особи, які були зайняті у розумовій праці, ніж фізичній, (відповідно 46,214,34% та 31,064,03%, p<0,05). Переважали особи з вищою та середньою спеціальною освітою (відповідно 43,184,13% та 33,334,10%), при цьому вищу освіту в групі хворих на СВД ССС мали 50,007,72%.

Середня тривалість СФР перед звертанням до профільної установи складала 3,770,27 роки, найбільшу тривалість захворювання мали хворі четвертої групи, у середньому – 4,530,30 року, найменшу – хворі 2-ї групи – 3,300,34 року. 1-а и 3-я групи займали проміжне положення, і середні строки захворювання складали 3,420,24 и 3,910,30 року відповідно. Статистичної значущості розбіжності у середніх строках захворювання сягали між 4-ю та 1-ю, 4-ю та 2-ю групами (в обох випадках p<0,01).

Проведене клініко-психопатологічне дослідження дозволило виділити провідні синдроми різних форм СФР та їх сполучення з облігатними та необлігатними психопатологічними симптомокомплексами.

У хворих на СВД ССС були виділені наступні провідні синдроми: кардіалгічний, порушення серцевого ритму, дистонічний, найпоширенішим серед котрих був кардіалгічний (p<0,05).

Основними скаргами хворих з кардіалгічним синдромом, який реєструвався у 45,247,68% хворих 1-ї групи, були різноманітні болі або інші неприємні відчуття в лівій половині грудної клітини. Простежувався чіткий зв'язок виникнення цієї симптоматики з психоемоційним навантаженням.

Синдром порушення серцевого ритму спостерігався у двох варіантах. При тахісистолічному варіанті (28,576,97% спостережень) відмічалося відчуття серцебиття пароксизмального характеру, яке лише у половині випадків супроводжувалося незначним збільшенням частоти пульсу і не мало інших об'єктивних змін серцевого ритму. Другий варіант цього синдрому проявлявся як суб'єктивно почуттєвий спектр відчуттів, ідентичний таким при екстрасистолії, і реєструвався у 9,524,53% хворих 1-ї групи. Клінічна картина характеризувалася відчуттями перебоїв в діяльності серця, нестачі повітря.

Дистонічний синдром, який спостерігався у 16,675,75% хворих, виявлявся як короткочасний підйом артеріального тиску на фоні дистонічних явищ у вигляді вегетативного пароксизму.

Слід зазначити, що для всіх виділених синдромів СВД ССС характерним було переривання приступів при переключенні уваги хворого.

СВД ДС у більшості випадків (81,487,48%) проявлялася у вигляді синдрому порушення ритму дихання. Найбільш типовими скаргами при цьому синдромі були відчуття духоти та відсутності насичення вдихом. Клінічна картина була представлена ознаками "поведінкової задишки".

У 18,527,48% спостережень провідним синдромом СВД ДС був ларингоспазм, який проявлявся як короткочасний пароксизм стенотичного дихання з відчуттям духоти.

Характерним було посилення розладів дихання при емоційному та голосовому навантаженні.

Найбільшим синдромальним поліморфізмом відрізнялася СВД ШКТ. Реєструвалися синдроми: дизентеричний (34,388,40%), гастралгічний (25,007,65%), блювоти та гикавки (по 15,636,42%), аерофагії (6,254,28%), дисфагії (3,133,08%).

Зустрічалися 3 варіанти перебігу дизентеричного синдрому: з прискореним виведенням кишкового вмісту, або діарейний; з затриманням виведення, або запірний; з порушенням газоутворення і газовиведення. Ці варіанти інколи сполучалися або чергувалися один з одним.

Гастралгічний синдром проявлявся відчуттями болю, важкості, переповнення в епігастральній області, які виникали після психологічних перевантажень, або в неприємних для хворого ситуаціях, відрізнявся поліморфізмом скарг і супроводжувався стійкими іпохондричними думками.

СФР невизначеної системно-органної локалізації (НСОЛ) відрізнялися високою варіабельністю і поліморфізмом скарг. Більшість хворих (74,197,86%) висували скарги, які відносилися до 3 або більш органів чи систем, найчастіше – серцево-судинній, дихальній системам, шлунково-кишковому тракту.

Нами також була проаналізована структура психопатологічної симптоматики, яка супроводжувала СФР (табл. 2).

Отримані дані свідчать про те, що клінічна картина всіх форм СФР формувалася за облігатною участю симптоматики астенічного та обсесивно-іпохондричного спектрів. Крим того, для СВД ССС характерною була наявність симптоматики тривожного спектру, для СВД ДС – обсесивно-фобічного та тривожного спектрів, для СВД ШКТ – депресивного спектру, СФР НСОЛ – поліморфізму обсесивно-фобічної, тривожної та депресивної симптоматики.

Проведене комплексне патопсихологічне обстеження хворих на СФР дозволило виявити ряд особливостей, що приймають участь у формуванні розладів психічної сфери.

Таблиця 2

Структура психопатологічної симптоматики у хворих на СФР (у % m%)

Симптоматика

1-а група (n=42)

2-а група (n=27)

3-я група (n=32)

4-а група (n=31)

астенічного спектру

100,00

100,00

96,883,08

100,00

обсесивно-іпохондричного спектру

100,00

100,00

96,883,08

100,00

сенестопатичного спектру

21,436,33

3,703,63

18,756,90

29,038,15

тривожного спектру

64,297,39

59,269,46

50,008,84

58,068,86

елементи панічних нападів

9,524,53

37,049,29

3,133,08

41,948,86

депресивного спектру

4,763,29

7,415,04

59,388,68

58,068,86

гіпоманіакального спектру

3,703,63

елементи нервової анорексії

2,382,35

3,133,08

6,454,41

елементи нервової булімії

3,703,63

обсесивно-фобічного спектру

42,867,64

59,269,46

37,508,56

70,978,15

за типом агорафобій

19,056,06

29,638,79

9,385,15

29,038,15

за типом соціофобій

16,675,75

22,228,00

15,636,42

35,488,59

за типом ізольованих фобій

11,905,00

11,116,05

12,505,85

16,136,61

Loading...

 
 

Цікаве