WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Патогенетичне значення порушень у системі гемостазу у розвитку плацентарної недостатності у вагітних з патологічним рівнем антифосфоліпідних антиті - Реферат

Патогенетичне значення порушень у системі гемостазу у розвитку плацентарної недостатності у вагітних з патологічним рівнем антифосфоліпідних антиті - Реферат

На відміну від даних інших авторів, у нашому дослідженні виявився дуже малоінформативним показник частоти виявлення маловоддя, який характеризувався водночас порівняно невисокою чутливістю та специфічністю. Враховуючи вищесказане, доцільно при визначенні прогнозу перинатальних наслідків керуватися, насамперед, такими показниками функціонального стану плода, як тривалість епізодів низької та високої варіабельності серцевого ритму протягом години і відсутність дихальних рухів плода при дослідженні його біофізичного профілю. З іншого боку, високий ступінь конкордантності між показниками функціонального стану плода та ступенем вираженості змін коагулограми не виключає необхідності урахування інших високоінформативних прогностичних ознак. До них належить насамперед визначення вмісту АФА та автоантитіл до асоційованих з фосфоліпідами кофакторів глікопротеїнової природи.

Нами була виділена група вагітних з проявами хронічної ПН та з високими титрами АФА, автоантитіл до в2-ГП-1, протромбіну та аннексину V у крові. При дослідженні особливостей перебігу вагітності нами встановлено, що в усіх цих вагітних відзначалася найбільш тяжка клінічна картина гестозу та/або ЗВУР, причому у 40% випадків у жінок одночасно були виражені прояви і ЗВУР, і гестозу. У зв'язку з цим можна припуститися думки, що показники вмісту автоантитіл до ФЛ та кофакторних глікопротеїнів поряд з параметрами коагулограми є важливим прогностичним критерієм, який характеризується високою чутливістю та специфічністю, високою прогностичністю позитивного результату та помірною прогностичністю негативного результату.

Клінічні групи вагітних характеризувались неоднорідністю морфофункціональних змін у ФПК. Нами не виявлено наявності достовірних змін в особливостях розміщення плаценти у вагітних різних клінічних груп. Висока частота патологічних змін в структурі плаценти, її незрілості, набряку, контрастування базальної мембрани, варикозного розширення судин плаценти, а також компенсаторної гіперплазії ворсин хоріона могла свідчити про інфікування ФПК або участь автоімунних механізмів у розвитку ПН.

При співставленні ваги дітей при народженні із рівнями АФА встановлена наявність сильного негативного кореляційного зв'язку (r=-0,79 p<0,05). Тобто, при більш високому вмісті АТ до ФЛ вага дитини зменшується. Цей феномен може бути пояснений вираженими проявами ФПН та гіпоксії плода, пов'язаною із ДВЗ-синдромом, який запускається патогенетичними механізмами, характерними для автоімунного ушкодження клітинних мембран, що містять ФЛ.

Таким чином, найвища специфічність (100,0%) є характерною для комбінації титрів автоантитіл до ФЛ та аннексину V, протромбіну та в2-ГП-1. Водночас чутливість цієї комбінації діагностичних критеріїв є дещо меншою (97,5%), що може бути зумовлено низькою поширеністю діагностично значущих рівнів вказаних антитіл у жінок з компенсованими проявами хронічної плацентарної недостатності. Включення в методику діагностики визначення ризику ускладнень вагітності та несприятливих перинатальних наслідків поряд з визначенням титрів АФА показників коагулограми дозволяє досягнути одночасно високої специфічності і чутливості метода, тобто така комбінація є найбільш ефективною і має переваги перед іншими діагностичними методами/підходами.

Цей комплекс дозволяє покращити якість прогнозування перебігу вагітності, діагностувати у ранній стадії ускладнення вагітності, в тому числі ПН із проявами ЗВУР та гестозу, та зменшити їх кількість за рахунок раннього початку терапії, значно покращити перинатальні наслідки.

Результати наших досліджень дають підставу стверджувати, що висока інформативність діагностичного комплексу, що пропонується, обумовлена значною роллю АФА та кофакторних автоантитіл у виникненні коагуляційних порушень, тісно асоційованих з ризиком ускладнень вагітності та несприятливих перинатальних наслідків.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення актуальної наукової задачі, спрямованої на підвищення точності ранньої діагностики ускладнень гестаційного процесу у вагітних з патологічним рівнем антифосфоліпідних антитіл.

  1. За результатами проспективного дослідження перебігу вагітності, пологів та стану ФПК у жінок групи ризику розвитку плацентарної недостатності встановлено: у пацієнток з синдромом ЗВУР плода, прееклампсією та сполученням синдрому ЗВУР та прееклампсії водночас перебіг вагітності характеризується високою частотою раннього токсикозу (62,1%; 51,4%; 60% - відповідно), загрозою переривання вагітності (60%; 45,7%; 48,6%), маловоддям (48,6%; 31,4%; 34,3%), низькою плацентацією (17,6%; 17,1%; 20,0%).

  2. Загальна частота виявлення автоантитіл до мембранних фосфоліпідів у груп дослідження становила: у пацієнток з синдромом ЗВУР плода – 12%, у пацієнток з прееклампсією – 10%, у пацієнток з сполученням синдрому ЗВУР та прееклампсії водночас - 21%.

  3. У розвитку синдрому ЗВУР та прееклампсії патогенетичне значення має гіперпродукція IgG та IgM-автоантитіл до мембраних фосфоліпідів: до кардіоліпіну та фосфатидилсерину за умов ЗВУР та прееклампсії, до кардіоліпіну та фосфатидилхоліну за відсутності проявів гестозу, до кардіоліпіну та фосфатидилетаноламіну у вагітних з прееклампсією.

  4. Встановлено наявність високого ступеня конкордантності (95,5%) між підвищенням рівня АФА у 2 та більше разів від фізіологічної норми та раннім розвитком тяжких форм гестозу, внутрішньоутробної гіпоксії та ЗВУР. При цьому найбільш тяжкі ускладнення вагітності спостерігалися у жінок, у яких поряд з високим рівнем автоантитіл класів IgG і IgM до мембранних ФЛ реєструвалися підвищені тітри автоантитіл до кофакторних глікопротеїнів (в2-глікопротеїну-1, протромбіну та аннексину V).

  5. Гіперпродукція автоантитіл до мембранних фосфоліпідів та пов'язаних з ними глікопротеїнів (в2-ГП-1, протромбіну та аннексину V) відіграє роль у розвитку гіперкоагуляції, не відповідній строку вагітності, а також вираженій гиперагрегації Тr та активації внутрішньосудинного згортання. Між вираженістю тромбоцитопенії, збільшенням агрегації Tr та вмістом АФА у вагітних існує сильний зв'язок (r=-0,79 p<0,05). При дослідженні впливу гіперкоагуляторних змін на показники функціонального стану плода та його перинатальні морфо-функціональні характеристики встановлено наявність сильного негативного зв'язку між масою плода, титром АФА (r=-0,79 p<0,05) та гіперкоагуляційними змінами у системі гемостазу (r=-0,77 p<0,05), що супроводжується гемодинамічними та дисциркуляторними порушеннями в плаценті.

  6. Найвищу прогностичну точність ранньої діагностики ЗВУР та тяжких форм прееклампсії при використанні у якості прогностичного критерію рівня АФА має комбінація високих титрів автоантитіл до кардіоліпіну, фосфатидилсерину та автоантитіл до в2-ГП-1 у сполученні із тромбоцитопенією та гіперагрегацією тромбоцитів, що може бути використано в якості раннього діагностичного тесту.

ПЕРЕЛІК РОБІТ, ЩО ОПУБЛІКОВАНІ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

  1. Рожковська Н.М., Ситнікова В.О., Борщова О.П. Вплив анти-фосфоліпідних антитіл на фетоплацентарну систему // Здоровье женщины. – 2004. – №4(20). – С.19-22.

  2. Ситнікова В.О., Борщова О.П. Фактори ризику виникнення фето-плацентарної недостатності при гіпоксії плода в сполученні із затримкою його розвитку // Вісник наукових досліджень. – 2005. – №2. – С.143-145.

  3. Рожковська Н.М., Ситнікова В.О., Борщова О. П. Роль автоімунних порушень у розвитку гіпоксії плода у вагітних з гестозом // Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики. Збірник наукових праць. Випуск 12. – Київ-Луганськ, 2005. – С.90-98.

  4. Рожковська Н.М., Борщова О. П. Спектр антифосфоліпідних антитіл у вагітних з плацентарною недостатністю та гестозом // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения. Труды Крымского государственного медицинского университета им. С.И. Георгиевского. – Симферополь, 2005. – том 141, часть ІІ. – С.127-130.

  5. Борщова О.П. Патогенетичне значення порушень у системі гемостазу у розвитку плацентарної недостатності у вагітних з прееклампсією та патологічним рівнем антифосфоліпідних антитіл // Одеський медичний журнал. – 2006. - №1.

  6. Рожковська Н.М., Ситнікова В.О., Борщова О. П. Гіперпродукція анти-фосфоліпідних антитіл при гіпоксії плода // Тези Х конгресу світової федерації українських лікарських товариств. – Чернівці-Київ, 2004. – С.160-161.

  7. Ситнікова В.О., Борщова О. П. Фактори ризику виникнення фето-плацентарної недостатності при гіпоксії плода в сполученні з затримкою його розвитку // Тези Всеукраїнської науково-практичної конференції "Актуальні питання сучасного акушерства". – Тернопіль, 2005. – С.9.

  8. Рожковська Н.М., Ситнікова В.О., Борщова О. П. Особливості психосоматичного розвитку дітей, які народились з синдромом затримки внутрішньоутробного розвитку // Тези Всеукраїнської науково-практичної конференції "Актуальні питання медичної реабілітації дітей та підлітків". – Одеса, 2005. – С.21-22.

  9. Борщева Е.П. Патологическая роль аутоиммунных нарушений при преэклампсии // Вестник РГМУ. Материалы Пироговской студенческой научной конференции. – Москва, 17 марта, 2005 г. – №3(42). – С.91.

  10. Борщова О. П. Спектр антифосфоліпідних антитіл у вагітних з плацентарною недостатністю та гестозом // Тези доповідей міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених "Вчені майбутнього". –Одеса, 2005. – С.137-138.

Loading...

 
 

Цікаве