WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Патогенетичне значення порушень у системі гемостазу у розвитку плацентарної недостатності у вагітних з патологічним рівнем антифосфоліпідних антиті - Реферат

Патогенетичне значення порушень у системі гемостазу у розвитку плацентарної недостатності у вагітних з патологічним рівнем антифосфоліпідних антиті - Реферат

Водночас зі змінами клітинних та гуморальних факторів системи гемостазу у вагітних з проявами хронічної ПН прогресували морфо-функціональні зміни у плаценті. Так, проведені сонографічні дослідження показали високу частоту структурних порушень у плацентарному комплексі вагітних І та ІІІ клінічних груп, причому тяжкість цих проявів тісно корелювала з рівнем АФА, антитіл до кофакторних глікопротеїнів та змінами показників системи гемостазу (табл. 2).

Таблиця 2

Показники системи гемостазу у обстежених груп вагітних

Показник гемостазу

ІV гр.

(Контр.)

І група

(ЗВУР)

ІІ група

(гестоз)

ІІІ група

(ЗВУР + гестоз)

АФА(-) (n=30)

АФА(+)

(n=14)

АФА(-)

(n=21)

АФА(+)

(n=12)

АФА(-)

(n=23)

АФА(+)

(n=24)

АФА(-)

(n=11)

1

2

3

4

5

6

7

1

Tr у венозній

крові, 109/л

29914,6

19813,2*

Р1-2<0,05

24014,8

Р1-3<0,05

190,610,0

Р1-4<0,05

220,07,1

Р1-5<0,05

181,012,3

Р1-6<0,05

203,29,1

Р1-7<0,05

2

Агрегація Tr з АДФ, %

36,42,6

42,51,5

Р1-2<0,05

40,61,7

Р1-3<0,05

47,52,4

Р1-4<0,01

40,71,8

Р1-5<0,05

48,71,9

Р1-6<0,01

42,12,1

Р1-7<0,05

3

Час згортання крові, хв.

7,40,4

5,40,5

Р1-2<0,05

6,10,7

Р1-3>0,05

5,70,3

Р1-4<0,05

6,090,4

Р1-5<0,05

4,90,4

Р1-6<0,05

5,80,5

Р1-7<0,05

4

Протромбіновий індекс, %

89,95,8

104,12,9

Р1-2<0,05

92,31,3

Р1-3>0,05

105,33,6

Р1-4<0,05

95,92,4

Р1-5 >0,05

109,33,0

Р1-6<0,05

102,91,0

Р1-7<0,05

5

Активований час рекальцифікації, с

69,11,5

53,641,67

Р1-2<0,05

61,141,58

Р1-3<0,05

52,124,83

Р1-4<0,05

57,243,5

Р1-5<0,05

50,313,7

Р1-6<0,05

54,172,6

Р1-7<0,05

6

Фібриноген, г/л

3,430,32

4,750,22

Р1-2>0,05

3,610,1

Р1-3>0,05

4,950,66

Р1-4<0,05

3,920,2

P1-5>0,05

5,140,72

Р1-6<0,05

4,550,37

Р1-7<0,05

7

Антитромбін ІІІ

115,23,7

73,32,64

Р1-2<0,05

80,362,34

Р1-3<0,05

75,423,15

Р1-4<0,05

91,43,75

Р1-5<0,05

71,431,28

Р1-6<0,05

78,22,11

Р1-7<0,05

8

Фибринолітична активність, хв.

174,34,8

205,48,9

Р1-2<0,05

185,46,7

Р1-3>0,05

199,75,8

Р1-4<0,05

187,65,4

Р1-5>0,05

210,37,4

Р1-6<0,05

189,75,1

Р1-7<0,05

Показники ультразвукової плацентографії в цілому відповідали даним, одержаним при патоморфологічному дослідженні послідів (специфічність сонографічного методу 95,5%, чутливість 97,3%). Зокрема, у гістологічних препаратах плацент, у яких сонографічно відзначалися ознаки структурних змін, визначалися термінальні ворсини з крововиливами в їх строму. При цьому судини хоріональних ворсин, особливо термінальних, були розширені і повнокровні. Міжворсинчастий простір місцями був звужений, місцями розширений, часто вміщував кров та фібриноїд. Характерною ознакою було розташування термінальних ворсин серед фібриноїда, при цьому їх строма носила ознаки дистрофії, а іноді і некрозу. Найчастіше подібні явища спостерігалися у І і ІІІ клінічних групах. Описані патоморфологічні характеристики в цілому є характерними для гіперкоагуляційних змін у системі гемостазу. Високі значення коефіцієнтів кореляції за більшістю кореляційних пар підтверджують наявність патогенетичного зв'язку між структурними змінами плацент та функціональним станом системи гемостазу у АФА-позитивних вагітних.

При дослідженні впливу гіперкоагуляційних змін на показники функціонального стану плода та його перинатальні морфофункціональні характеристики встановлено наявність сильного негативного зв'язку між вагою плода і титром АФА (r=-0,79 p<0,05) та гіперкоагуляційними змінами у системі гемостазу (r=-0,77 p<0,05). Таким чином, при прогнозуванні перинатальних наслідків у вагітних груп ризику по невиношуванню та розвитку ПН слід враховувати не лише показники коагулограми, але й титри автоантитіл до мембранних ФЛ та кофакторних глікопротеїнів.

Загалом, при дослідженні перинатальних наслідків у різних клінічних групах встановлено, що найбільш важкі наслідки для здоров'я матері та дитини притаманні АФА-позитивним хворим, причому тяжкість порушень корелює з рівнями АФА. Частота пологорозрішення кесаревим розтином була достовірно вищою у АФА-позитивних вагітних ІІІ клінічної групи. У цій ж групі була найнижчою вага немовлят при народженні та реєструвалася найбільша кількість дітей з гіпоксичними явищами.

У зв'язку з вищевикладеним очевидно, що для запобігання виникненню незворотних структурних змін у плацентарному комплексі на тканинному та клітинному рівнях необхідно враховувати весь комплекс патогенетичних реакцій, які виникають у жінок з високим ризиком ПН при активації механізмів імунологічної автоагресії до власних ФЛ структур ендотелію та формених елементів крові. Являє великий інтерес можливість використання показників вмісту АФА та автоантитіл до кофакторних глікопротеїнів (аннексину V, протромбіну, в2-ГП-1) поряд з показниками коагулограми для прогнозування виникнення важких форм хронічної ПН, профілактики перинатальних втрат та ускладнень вагітності в цілому.

При виборі оптимального діагностичного тесту або алгоритму диференціації ведення хворого клініцист має керуватися такими об'єктивними критеріями, як чутливість та специфічність тесту, прогностичність негативного та позитивного результату. Методи, придатні для верифікації остаточного діагнозу, мають високу специфічність та помірну чутливість. Діагностичні методи, що мають високу чутливість та помірну специфічність, можуть бути рекомендовані насамперед для скринінгу. Найбільш чутливим показником гіпоксії плода в нашому дослідженні виявилась тривалість епізодів низької варіабельності серцевого ритму більше 30 хв/год; найбільш специфічним – відсутність дихальних рухів і тривалість епізодів високої варіабельності ритму менше 8 хв/год; найбільш точним – відсутність дихальних рухів плода при дослідженні його біофізичного профілю.

Loading...

 
 

Цікаве