WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Патогенетичне значення порушень у системі гемостазу у розвитку плацентарної недостатності у вагітних з патологічним рівнем антифосфоліпідних антиті - Реферат

Патогенетичне значення порушень у системі гемостазу у розвитку плацентарної недостатності у вагітних з патологічним рівнем антифосфоліпідних антиті - Реферат

Результати роботи впроваджені в родопомічні заклади м.Одеси і Одеської області, а також у науковий і навчальний процес кафедр акушерства та гінекології, патологічної анатомії, перинатальної медицини, дитячої та підліткової гінекології Одеського державного медичного університету.

Особистий внесок здобувача. Планування і проведення всіх досліджень виконано за період з 2003 по 2005 р.р. Особисто здобувачем обрано тему, визначено мету, завдання та напрямки проведення досліджень. Дисертантом проаналізована наукова література та патентна інформація з проблеми плацентарної недостатності, прееклампсії, АФС.

Самостійно виконано клінічний аналіз перебігу вагітності, впливу змін у системі гемостазу на розвиток ПН у вагітних з патологічним рівнем АФА. Самостійно проведено набір та підготовку біологічного матеріалу. Лабораторні та функціональні методи дослідження виконано безпосередньо автором чи за його участю. Особисто автором проведено аналіз та узагальнення результатів, їх статистичну обробку, сформульовано всі положення та висновки.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень, що включені до дисертації, оприлюднені і дістали позитивну оцінку на Х конгресі Світової федерації українських лікарських товариств (Київ, 2004); Всеукраїнських науково-практичних конференціях: "Актуальні питання сучасного акушерства" (Тернопіль, 2005), "Актуальные вопросы акушерства, гинекологии и перинатологии" (Судак, 2005), "Актуальні питання медичної реабілітації дітей та підлітків" (Одеса, 2005); Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених "Вчені майбутнього" (Одеса, 2005); Пироговській науково-практичній конференції студентів та молодих вчених (Москва, Росія, 2005), засіданнях Одеської філії Асоціації акушерів-гінекологів України (Одеса, 2004-2006).

Публікації. За темою кандидатської дисертації опубліковано 10 наукових робіт (5 статей та 5 тез), серед них 5 у наукових фахових журналах та збірниках, затверджених ВАК України, решта робіт – у матеріалах конференцій та симпозіумів. Отримано позитивне рішення №3524/1 про видачу деклараційного патенту на корисну модель "Спосіб діагностики гіпоксії плода у вагітних з прееклампсією".

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 130 сторінках. Складається зі вступу, огляду літератури, викладення основних методик та методів дослідження і двох розділів власних досліджень, висновків, списку використаних джерел. Робота ілюстрована 10 таблицями, 23 рисунками. В бібліографічному покажчику наведено 212 літературних джерел (170 українсько- та російськомовних, 42 - іноземномовних).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Результати дисертаційної роботи ба-зуються на даних клінічного спостереження та лабораторно-інструментального обстеження вагітних, які перебували на стаціонарному лікуванні в пологовому будинку Одеської обласної клінічної лікарні за період 2003-2005 рр.

Було проведено проспективне клініко-лабораторне обстеження 135 жінок. Критеріями для виділення когорти вагітних з ПН з метою визначення у них частоти автоімунних розладів були: 1) наявність в анамнезі 2 та більш мимовільних викидней та/або передчасних пологів, антенатальної загибелі плода, вказівок на ранній розвиток прееклампсії, ПН, ЗВУР плода, судинні порушення; 2) ускладнений перебіг теперішньої вагітності: затримка розвитку плода за даними ультразвукової фетометрії, симптоми антенатального дистресу плода при його біофізичному моніторингу (нестресовий тест, біофізичний профіль); 3) гіперкоагуляція в тромбоцитарній або плазмовій ланці гемостазу, не відповідна терміну вагітності. Ступінь тяжкості прееклампсії оцінювали за шкалою Goeck у модифікації Г.М.Савєльєвої.

З метою досягнення поставлених задач основну групу (105 жінок) було розділено на такі підгрупи: І – 35 вагітних зі ЗВУР, ІІ – 35 вагітних з прееклам-псією, ІІІ – 35 жінок, у яких вагітність була обтяжена прееклампсією та ЗВУР, ІV (контрольна група) – 30 практично здорових жінок з фізіологічним перебігом вагітності. Дані клінічного обстеження вносили в спеціально розроблену карту спостереження за вагітними.

Спеціальному аналізу підлягали дані ультразвукової фетометрії та плацентографії, фетального моніторингу серцевого ритму, біофізичного профілю плода. Оцінювали перебіг пологів, здійснювали інтранатальний моніторинг серцевої діяльності плода. Після народження дитини сумісно з неонатологом визначали стан дитини за шкалою Апгар, масу тіла і зріст, окружність голівки, грудної клітини, доношеність і зрілість.

Аналіз стану системи гемостазу проводили, використовуючи уніфіковані та стандартні клініко-лабораторні тести. Оцінку судинно-тромбоцитарної ланки проводили базуючись на кількості тромбоцитів (Тr) у периферічній крові. Функціональну активність Тr оцінювали за їх здатністю до агрегації. У якості індуктора агрегації застосовували реактив дінатрієвої солі АДФ ("Boehringer Mannheim" Німеччина).

Дані коагулограм застосовували для оцінки коагуляційного потенціалу крові: згортання крові по Лі-Уайту ( I фаза згортання крові); протромбіновий індекс по Квіку – зовнішній механізм прокоагулянтної ланки (II фаза); активований час рекальцифікації – внутрішній механізм прокоагулянтної ланки (II фаза); концентрація фібриногену за Рутбергом (III фаза); етаноловий тест у модифікації Личової – виявлення розчинних комплексів мономерів фібрину. Фібринолітичну ланку системи гемостазу досліджували за рівнем фібринолітичної активності за методикою Ковальського, Копека, Ніверовського. Дослідження інгібіторів згортання крові – за рівнем антитромбіну III у плазмі крові за методикою Кацадзе та Котовщикової.

Визначення Ig M i Ig G- автоантитіл до мембранних ФЛ проводили методами ІФА з використанням препаратів 4 ФЛ, видалених із тваринної сировини методами розподільної хроматографії: фосфатидилсерин (ФС) з мозку бика; фосфатидилетаноламін (ФE) і фосфатидилхолін (ФХ) із курячого жовтка, кардіоліпін (КЛ) з серця бика (Науковий центр перинатології, акушерства і гінекології РАМН, Москва). Вимірювали оптичну щільність (ОЩ) при 492 нм на фотометрі "Multiscan MCC/340" (Labsystems, Фінляндія). Результати аналізу вважали позитивними, якщо середня ОЩ досліджуваного зразку перевищувала суму середньої ОЩ для негативних контролів та трьох середньоквадратичних відхилень. Точне значення обчислювали за допомогою стандартної кривої, построєної для відомої кількості вимірюваного субстрата (лунки з контрольними зразками у відомих концентраціях). Підвищеним вважали рівень IgG та IgM >30 Од/мл.

Визначення автоантитіл класів IgG та IgM до в2-ГП-1, протромбіну та аннексину V проводили методом непрямого твердофазного ІФА – ELISA (ORGen Tec Diagnostika GmbH - Німеччина) для кількісного виявлення автоантитіл. Підвищеним вважали рівень IgG та IgM >8 Од/мл.

Проводили морфогістологічне дослідження плацент обстежених жінок за методикою О. П. Мілованова та А. І. Брусиловського в модифікації К.П. Ка-лашникової. Обчислювали плацентарно-плодовий коефіцієнт як відношення маси плаценти до маси плода. Для мікроскопічного дослідження застосо-вували спеціальні методи фарбування.

Статистична обробка проводилася методами варіаційного, дисперсійного та кореляційного аналізів. Перевірці гіпотез про положення та розсіяння передувало проведення перевірки нормальності розподілу кількісних ознак з використанням критерію Колмогорова-Смірнова та перевірки рівності генеральних дисперсій за допомогою критерію Фішера. Статистична обробка отриманих результатів проводилась також на персональному ком'ютері AMD Duron (tm) 1.20 з використанням програми "Microsoft Exel" версія 5.0.

Результати власних досліджень та їх обговорення. При розподілі ва-гітних з ПН (основна група) на додаткові клінічні групи у якості основного крите-рію були прийняті різні клінічні прояви ПН (ЗВУР, прееклампсія та їх сполучення). При проведенні аналізу клініко-анамнестичних особливостей вагітних, включених до груп порівняння, встановлена відсутність статистично значущих відмінностей. Водночас вагітним із різних референтних груп були притаманні певні відмінності у перебігу вагітності та її наслідків.

Вік вагітних контрольної групи коливався від 19 до 38 років, складаючи в середньому 25,70,8 років. Кількість першо- і повторнородящих у контрольній групі була рівною. Усі пацієнтки контрольної групи народили вчасно, гестаційний вік в терміні пологів становив 38,20,4 тижні. Всі діти контрольної групи при народженні були оцінені за шкалою Апгар 8-9 балів, маса тіла при народженні дорівнювала 2900 - 4200 г, зріст – 49 - 56 см.

Loading...

 
 

Цікаве