WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Ураження печінки у хворих на сальмонельоз на тлі іншої патології шлунково-кишкового тракту: особливості перебігу та лікування (автореферат) - Реферат

Ураження печінки у хворих на сальмонельоз на тлі іншої патології шлунково-кишкового тракту: особливості перебігу та лікування (автореферат) - Реферат

У хворих на сальмонельоз, які отримували альтан, скоротилась тривалість періоду інтоксикації на (0,85+0,14) діб (підгрупа ІІа) та (1,6+0,11) діб (ІІб) в порівнянні з підгрупою Іа і Іб (Р<0,05), диспептичні явища минали на (2,28+0,14) та (1,12+0,17) діб швидше (Р<0,001), бактеріологічне видужання прискорювалося на (1,64+0,08) та (1,03+0,06) діб відповідно (Р<0,05). Середня тривалість перебування в стаціонарі пацієнтів, які в лікуванні отримували альтан, скорочувалася на 2-3 доби порівняно з хворими, котрі перебували на базовій терапії і складала (13,711,23) та (10,310,96) діб у хворих підгрупи ІІа і ІІб проти (16,541,08) та (12,860,74) діб відповідно – у пацієнтів підгрупи Іа і Іб (Р<0,05).

Нормалізація розмірів печінки у пацієнтів підгрупи ІІа, які отримували альтан, відбувалася на (8,420,38) добу захворювання (Р<0,01), і тільки у 2 хворих (8,33 %) відмічали збільшення розмірів печінки до 0,5-1,0 см (хронічний холецистит – 1, панкреатит – 1). В той же час у всіх пацієнтів підгрупи ІІб, які отримували лікування із включенням альтану, відмітили повну нормалізацію розмірів печінки на (7,270,45) добу хвороби (Р<0,05).

Після курсу лікування з включенням альтану в усіх хворих на сальмонельоз із супутньою патологією органів травлення та без неї відмітили нормалізацію показників протеїнограми, вміст амінотрансфераз сироватки крові знизився на 72,2 % (Р<0,05), протромбіновий індекс підвищився на 25,1 % (Р<0,05). Рівні загального білірубіну в пацієнтів, яким призначали альтан, та у хворих, які отримували тільки базову терапію, відрізнялися незначно – (16,540,47) мкмоль/л проти (17,741,05) мкмоль/л відповідно (Р>0,05).

У хворих, які приймали альтан, вміст МСМ280 знизився на 17,5 % та 15,4 % відповідно (Р<0,05), і він відрізнявся від даних у групі І, котра перебувала на базис-терапії (Р<0,05-0,01). Також знизився рівень МСМ254 у сироватці крові пацієнтів із супутніми хворобами травної системи (ІІа) на 31,8 %, однак достовірно відрізнявся від показників у здорових осіб. Після проведеного лікування з включенням альтану вміст МДА та ДК у хворих на сальмонельоз без супутньої патології знизився в 1,56 разу (Р<0,01) та 1,51 разу відповідно (Р<0,05), у пацієнтів із супровідною патологією органів травлення в 1,98 (Р<0,001) та 1,43 разу (Р<0,05). Це вказує на позитивний вплив препарату альтан на систему ПОЛ, що виявився у зниженні вмісту її продуктів у сироватці крові пацієнтів із супутніми недугами органів травлення порівняно з хворими Іа групи, які отримували базову терапію.

У всіх хворих, які приймали альтан, відбулася нормалізація вмісту ТФ і ЦП і вони відрізнялися від даних у пацієнтів підгрупи Іа, які отримували базову терапію (Р<0,05-0,01). Так, активність ЦП у хворих із супутньою патологією зменшилася на 18,1 % (Р<0,05), тоді як в пацієнтів без супровідних захворювань – на 10,1 % (Р<0,05). У хворих на сальмонельоз із хронічними недугами органів травлення насичення ТФ залізом під впливом проведеного лікування зросло на 20,5 % (Р<0,05), без супутніх захворювань – на 9,8 % (Р>0,05). Це свідчить про підвищення активності системи АОЗ у хворих, які в комплексному лікуванні приймали альтан.

Під впливом альтану рівень цитокінів зазнав позитивної динаміки. Так, після проведеного базового лікування з включенням альтану вміст цитокінів ТНФ- та ІЛ-4 у хворих ІІ групи вірогідно відрізнявся (Р<0,05-0,01) від такого до початку лікування і нормалізувався в хворих без супутньої патології (підгрупа ІІб). В пацієнтів із супутньою патологією (підгрупа ІІа) рівень ІЛ-4 під впливом лікування із застосуванням альтану підвищився на 34,3 % (Р<0,05) і досяг контрольних показників, а вміст ТНФ- знизився в 5,85 разу (Р<0,001), але достовірно відрізнявся від показників у здорових осіб (Р<0,05). Таким чином, за впливом на цитокіновий профіль крові у хворих на сальмонельоз із супутньою патологією травної системи терапія із включенням альтану виявилася вірогідно ефективнішою, ніж базове лікування.

Після проведеного лікування із застосуванням альтану спостерігали нормалізацію структури і розмірів печінки за даними УЗД в пацієнтів підгруп ІІа і ІІб порівняно з хворими Іа групи, які отримували базову терапію.

Таким чином, застосування препарату альтан в комплексному лікуванні хворих на сальмонельоз сприяє регресії основних клінічних проявів захворювання, має гепатопротекторну дію, знижує інтенсивність процесів ПОЛ та ендогенної інтоксикації, нормалізує церулоплазмін-трансферинову ланку АОЗ та співвідношення між рівнем прозапально-протизапальних цитокінів сироватки крові. Використання препарату "Альтан" у хворих на сальмонельоз, який перебігає на тлі хронічних недуг ШКТ, попереджує розвиток загострень таких захворювань, як хронічний гастродуоденіт, коліт, виразкова хвороба у порівнянні з групою, яка перебувала на базис-терапії (13,3 % проти 56,5 %, Р<0,05), скорочує терміни бактеріологічного одужання на 1,03-1,64 доби, зменшує тривалість перебування в стаціонарі на 2-3 доби (Р<0,05-0,01).

Динаміка клініко-лабораторних показників у хворих на сальмонельоз під впливом базової терапії з включенням кверцетину. Після лікування із включенням препаратів кверцетину в пацієнтів без супутніх захворювань (підгрупа ІІІб) відмітили зникнення практично всіх клінічних симптомів сальмонельозу, окрім болю в епігастрії та печії, які турбували 1 (6,25 %) хворого. В пацієнтів із супутніми хворобами органів травлення (ІІІа) відмітили повне зникнення таких клінічних проявів, як підвищення температури тіла, біль голови, блювання, біль в мезогастрії, правому підребір'ї, здуття живота та розлади стільця (100 %). В 95,9 % хворих зникла нудота, в 87,5 % – біль в епігастрії, в 71,4 % – біль у нижніх відділах живота, (Р<0,05).

У хворих, які в лікуванні отримували препарати кверцетину, відмічено скорочення періоду інтоксикації на (1,9+0,23) діб (підгрупа ІІІа) та на (2,11+0,28) діб (ІІІб) порівняно з підгрупою Іа і Іб (Р<0,01), диспептичні явища минали на (1,2+0,15) та на (0,84+0,17) діб швидше (Р<0,05), бактеріологічне видужання прискорювалося на (0,88+0,03) та на (0,66+0,05) діб відповідно (Р<0,05). Тривалість перебування в стаціонарі хворих, які отримували кверцетин, скоротилася на 1,8-2,5 доби і склала (14,021,18) та (11,02+0,79) діб у хворих підгрупи ІІІа і ІІІб (Р<0,05). Повна нормалізація розмірів печінки у пацієнтів підгрупи ІІІа, відбувалася на (7,310,35) добу захворювання (Р<0,01).

Після курсу лікування з включенням кверцетину в усіх хворих на сальмонельоз без супутньої патології (підгрупа ІІІб) відмітили нормалізацію показників протеїнограми, протромбіновий індекс підвищився на 26,1 % (Р<0,05). В той же час у пацієнтів із хронічними недугами органів травлення, які отримували кверцетин (підгрупа ІІІа), вміст загального білка сироватки крові підвищився на 22,3 % (Р<0,05), протромбіновий індекс – на 18,3 % (Р<0,05), однак залишався ще нижчим порівняно з контролем (Р<0,05). Вміст білірубіну і амінотрансфераз сироватки крові у хворих на сальмонельоз із супутньою патологією органів травлення (підгрупа ІІІа) після курсу лікування з включенням кверцетину знизився на 85,2 % (Р<0,05) і досяг контрольних показників.

У пацієнтів, які отримували кверцетин, відбулося зниження вмісту МСМ, який достовірно відрізнявся від аналогічних даних у хворих групи І, які знаходилися на базовому лікуванні (Р<0,05-0,01). Так, пептидні МСМ в пацієнтів із супутньою патологією органів травлення знизилися на 38,4 % (Р<0,001), без супутньої патології – на 30,1 % (Р<0,01). Вміст нуклеотидних МСМ зменшився відповідно на 22,9 % (Р<0,05) та 18,1 % (Р<0,05). Отримані дані свідчать про ефективне зниження рівня ендотоксикозу у хворих, які в комплексному лікуванні приймали препарати кверцетину.

Після лікування з включенням кверцетину показники ПОЛ у хворих ІІІ групи відрізнялися (Р<0,05-0,01) від даних до початку терапії, знизились до норми у хворих без супутньої патології та із супутньою патологією в ІІІа групі. Зокрема, вміст МДА та ДК у хворих на сальмонельоз без супутньої патології знизився в 1,62 разу (Р<0,01) та в 1,35 разу (Р<0,05), в той час як у пацієнтів із супровідною патологією травного тракту відповідно в 2,24 разу (Р<0,001) та в 1,56 разу (Р<0,05). Це вказує на позитивний вплив кверцетину, що виявився у зниженні вмісту продуктів ліпопероксидації в сироватці крові пацієнтів із супутніми недугами органів травлення.

У хворих, які приймали кверцетин, відбулася нормалізація вмісту ТФ і ЦП (підгрупи ІІІа і ІІІб) і вони відрізнялися від показників до початку лікування та даних у пацієнтів підгрупи Іа, які отримували базову терапію (Р<0,05-0,01). Так, активність ЦП у хворих із супутньою патологією зменшилася на 23,3 % (Р<0,01), тоді як у пацієнтів без супровідних захворювань – на 13,4 % (Р<0,05). У хворих на сальмонельоз із хронічними недугами органів травлення насичення ТФ залізом зросло на 31,7 % (Р<0,05), без супутніх захворювань – на 18,5 % (Р>0,05). Ці дані свідчать про позитивний вплив препаратів кверцетину на нормалізацію вмісту ферментів АОЗ у хворих на сальмонельоз.

Вміст цитокінів у хворих ІІІ групи після проведеного базового лікування з включенням кверцетину відрізнявся (Р<0,05-0,01) від такого до початку лікування, нормалізувався в пацієнтів без супутньої патології та з супутньою патологією в ІІІа групі. Зокрема, у хворих на сальмонельоз із хронічними захворюваннями органів травлення рівень прозапального цитокіну ТНФ- зменшився в 7,5 разу (Р<0,001), без супутніх захворювань – в 6,1 разу (Р<0,01). Вміст антифлогістичного цитокіну ІЛ-4 зріс відповідно на 42,7 % (Р<0,01) та на 29,3 % (Р<0,05) відповідно. Таким чином, за впливом на цитокіновий профіль крові терапія із включенням препаратів кверцетину виявилася вірогідно ефективнішою, ніж базове лікування.

Після проведеного лікування із застосуванням кверцетину спостерігали нормалізацію структури і розмірів печінки при УЗД в пацієнтів підгруп ІІІа і ІІІб порівняно з хворими Іа групи, які отримували базову терапію.

Loading...

 
 

Цікаве