WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Особливості патогенезу, клініки, діагностики та лікування ішемічної хвороби серця у жінок залежно від факторів ризику (автореферат) - Реферат

Особливості патогенезу, клініки, діагностики та лікування ішемічної хвороби серця у жінок залежно від факторів ризику (автореферат) - Реферат

Результати коронарографічного обстеження пацієнтів залежно від статі (%)

Результат

Чоловіки (n=248)

Жінки (n=55)

Негативний (відсутність змін)

23

35 *

Наявність вазоспазму

6

16 *

Позитивний результат (всього)

71

49 *

1-судинне ураження

7

15 *

2-судинне ураження

22

30 *

3-судинне ураження

43

37

Стовбур лівої коронарної артерії

28

19 *

* - відмінність результатів між групами чоловіків і жінок достовірна

Примітка. Частоту 1-, 2-, 3-судинних уражень і стовбура лівої коронарної артерії наведено у відсотках до позитивних результатів.

Прослідковано також роль деяких ФР у формуванні ІХС в жіночій популяції. Встановлено, що у жінок з АГ ступінь ГЛШ є вищою, ніж у чоловіків, за однакових рівнів АТ. На це вказують дещо вищі значення індексу міси міокарда лівого шлуночка (ІММЛШ) у жіночій популяції (116,2 + 6,3 i 111,3 + 7,4 г/м2 відповідно, Р>0,05). Для популяції жінок з АГ більш характерним є розвиток гіпертрофії міокарда за концентричним типом без розширення камер серця, тоді як у чоловіків ексцентричний тип ГЛШ зі збільшеними розмірами ЛШ визначається частіше. Результатом вказаних вище статевих особливостей розвитку ГЛШ є більший ступінь діастолічної дисфункції ЛШ у жінок, ніж у чоловіків, а також більша частота і вираженість прихованої ішемії міокарда за даними навантажувального тесту з ЧСЕКС (cумарна ST депресія 46623 і 41316 V відповідно, P<0,05). Виявлені особливості розвитку гіпертензивного серця у жінок можуть певною мірою пояснювати те, що серед хворих з ІМ жіночої статі АГ зустрічається в 1,5 рази частіше, ніж у чоловіків з ІМ. Ймовірно, отримані дані вказують на більшу значущість АГ як ФР ІХС у жінок порівняно з чоловіками.

Нами підтверджено, щоі ЦД зменшеє захисний вплив жіночої статі щодо атерогенезу. Жінки з ЦД, в яких розвинулась ІХС, мали значно вищі базові концентрації ХСЛПВГ та нижчі концентрації ТГ, ніж чоловіки. Особливо виражені зрушення у бік атерогенності спостерігались у жінок з ЦД в постменопаузі, коли всі вивчені показники (крім ЛПВГ – цей параметр залишався відносно високим у всіх обстежених, незалежно від наявності менопаузи, ЦД або їх комбінації), були достовірно вищими, ніж у здорових жінок без ЦД, а деякі – навіть вищими від жінок з ІХС без ЦД в період пременопаузи. При ЦД в постменопаузі рівень ХС збільшився до 6,76+0,17 від 6,54+0,19 ммоль/л в пременопаузі, а рівень ТГ збільшився у 1,35 разу (р0,05).

Встановлено, що ступінь клінічної вираженості КС був вищим у жінок з ЦД, ніж без нього. Перебіг КС за певної подібності до симптомів ЦД, з одного боку, може маскувати симптоми ІХС, з іншого – утруднює діагностику самого КС при ЦД. Особливо відчутним було переважання депресивних станів у жінок з ЦД – майже в 3 рази порівняно до жінок з ІХС (P0,05), які не мали цього захворювання. Встановлена незалежна асоціація між ЦД та гіпоестрогенемією. Так, рівень естрогенів у жінок з ІХС і ЦД в пременопаузі був у 1,9 рази нижчим (P<0,05), ніж у жінок з ЦД без ІХС (вище вже були описані зміни ліпідного обміну в асоціації з ІХС, ЦД і менопаузою, де була встановлена подібна залежність). Крім того, вміст прогестерону в крові був у 1,5 рази вищим (P<0,05) у жінок з ІХС і ЦД в пременопаузі. Більше того, у жінок з ЦД без ІХС рівень естрадіолу мав тенденцію до зниження у порівнянні з пацієнтками без ЦД та ІХС. Те, що жінки з діабетом в пременопаузі мають дефіцит естрогенів, може певною мірою пояснювати вищий коронарний ризик діабету в жінок порівняно до чоловіків. Виявлено також, що пацієнтки жіночої статі з ІХС і ЦД мають більше ускладнень та вищу госпітальну смертність від ІМ.

Комплексне вивчення естрогенної недостатності як специфічного ФР виникнення ІХС у жінок показало, що у жінок з ІХС порівняно із 50 жінками контрольної групи достовірно вищим був відсоток полікістозу яєчників, пізнього менархе (після 14 років), нефропатії вагітних, відсутності дітей або єдиного материнства. У жінок з ІХС у період пременопаузи рівні естрадіолу виявилися значно нижчими, ніж у жінок контрольної групи (пременопауза без ІХС, P<0,05). Статистично достовірна гіпоестрогенемія (естрадіол < 100 нмоль/л) значно частіше зустрічалася у хворих на ІХС, ніж у тих, котрі не мали ІХС в пременопаузі (69% проти 29%; P=0,01). Рівень прогестерону достовірно не відрізнявся між групами.

У постменопаузі більш значущою ставала роль прогестагенів. Так, при статистично достовірній різниці в концентрації естрадіолу між групами з ІХС та без ІХС (19 + 3 проти 32 + 2 нмоль/л, P<0,05), достовірно вищою (в 1,55 раза) була при ІХС і концентрація прогестерону. Тобто, якщо в пременопаузі рівень естрогенів, навіть при його зниженні, залишається достатнім для захисту серцево-судинної системи жінки від негативного впливу прогестагенів, то у постменопаузі, при значному зниженні естрогенів, більш вираженим стає відносне переважання вмісту прогестагенів, що реалізується в небажаний вплив щодо виникнення ІХС. У жінок з ЦД прогестерон проявляє негативний вплив раніше, ніж у жінок без ЦД, що може бути пов'язане із значним зниженням у них концентрації в крові естрогенів.

В результаті обстеження 64 жінок віком 38-66 років з клінічними проявами менопаузи (34 – з хірургічною, 30 – з природною менопаузою) встановлено, що найбільш характерним і частим симптомом КС є припливи (77% обстежених). Зі збільшенням часу від настання менопаузи частота та інтенсивність їх зменшується. Припливи супроводжуються зростанням ЧСС в середньому на 20-30%, яка утримується близько 5 хв після їх припинення. За даними холтерівського моніторування ЕКГ, інші порушення ритму і провідності не супроводжують припливи. Зростання ЧСС може бути додатковим фактором ризику ІХС у жінок з менопаузою. Встановлено також, що як при хірургічному, так і при фізіологічному клімаксі частіше виявляються інші вазомоторні симптоми пітливість і серцебиття. Частота клімактеричних симптомів є вищою у жінок з хірургічною менопаузою. Для останньої характерна рання (близько 2 тижнів після операції) поява симптомів, більше виражена в молодому віці. При низькому рівні естрогенів припливи спостерігаються у всіх пацієнток незалежно від рівня прогестерону (100%), при високій концентрації лише збалансовано високий рівень прогестерону зменшує ймовірність виникнення припливів (40% на противагу 90% при низькому рівні прогестерону).

Loading...

 
 

Цікаве