WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Особливості патогенезу, клініки, діагностики та лікування ішемічної хвороби серця у жінок залежно від факторів ризику (автореферат) - Реферат

Особливості патогенезу, клініки, діагностики та лікування ішемічної хвороби серця у жінок залежно від факторів ризику (автореферат) - Реферат

Мета дослідження. На основі вивчення особливостей факторів ризику, патогенетичних чинників, клінічних проявів ІХС у жінок удосконалити діагностику, лікування, первинну та вторинну профілактику хвороби і розробити диференційовані програми прогнозування її перебігу.

Завдання дослідження

  1. Дослідити патофізіологічні механізми формування та дестабілізації ІХС у жінок на основі вивчення системи гемостазу, маркерів запалення, змін ліпідного обміну та гормонального профілю.

  2. Визначити статеві відмінності факторів ризику ІХС і клінічних проявів стабільної стенокардії та гострого коронарного синдрому.

  3. Встановити частоту різних форм порушень ритму і провідності серця у жінок із ІХС за результатами холтерівського моніторування ЕКГ.

  4. Опрацювати специфічні критерії прогнозування загрозливих шлуночкових аритмій за даними сигнал-усередненої ЕКГ (СУ ЕКГ) у пацієнток з ІХС.

  5. Виявити особливості навантажувальних та фармакологічних тестів для діагностики ІХС у жінок.

  6. Визначити особливості результатів коронарографічних обстежень у жінок із ІХС.

  7. Виявити вплив факторів ризику (артеріальна гіпертензія, цукровий діабет, дисліпідемія, природна та хірургічна менопауза) у пацієнток з ІХС.

  8. Вивчити ефективність медикаментозних та хірургічних методів лікування ІХС у жінок.

  9. З'ясувати вплив метаболічних порушень, пов'язаних із хірургічною і природною менопаузою, на особливості ІХС у жінок і розробити методи корекції цих порушень.

  10. Розробити диференційовані прогностичні моделі для пацієнток зі стабільною стенокардією та ГКС.

Об'єкт дослідження. Гострі та хронічні форми ІХС за наявності супутніх факторів ризику у жінок.

Предмет дослідження. Особливості патогенетичних, клініко-діагностичних, лікувально-профілактичних і прогностичних підходів при гострих та хронічних формах ІХС у жінок, роль естрогенної недостатності, пов'язаних з нею механізмів та інших ФР у виникненні та прогресуванні ІХС у жінок.

Методи дослідження. У роботі використані дані таких методів дослідження: загальноклінічних, інструментальних (добове холтерівське моніторування ЕКГ (ХМ ЕКГ), СУ ЕКГ з реєстрацією пізніх потенціалів шлуночків (ППШ); навантажувальні тести - велоергометрія (ВЕМ), черезстравохідна електрокардіостимуляція (ЧСЕКС), тредміл-тест, дипіридамолова проба; двофотонна рентгенівська абсорбціометрична денситометрія); лабораторних (параметри ліпідного обміну, гемокоагуляції, маркери запального процесу), імуноферментних (визначення естрадіолу та прогестерону крові). Крім того, проаналізовано результати коронарографічних обстежень. Отримані дані оброблено за допомогою статистичних пакетів „EXCELL" та „STATISTICA 6.0." з використанням широкого спектру статистичних показників для визначення статевих відмінностей ІХС і для створення багатофакторних моделей несприятливого прогнозу.

Наукова новизна одержаних результатів. За результатами комплексного вивчення основних маркерів атерогенезу і дестабілізації ІХС у чоловіків і жінок встановлено відмінності гемостазу у жінок з ІХС в постменопаузальному періоді. Вперше виявлено, що дестабілізація перебігу ІХС відбувається у жінок на фоні більш виражених коагуляційних порушень, ніж у чоловіків, а також те, що однією з умов для дестабілізації атеросклеротичного процесу у них є вищі, ніж у чоловіків, рівні маркерів запальної реакції. Вперше констатовано той факт, що виражені зміни ліпідного спектра крові виявляються у жінок при настанні менопаузи і за відсутності доведеної ІХС, що може бути одним з початкових патофізіологічних механізмів розвитку ІХС у жінок.

При вивченні результатів навантажувальних тестів у жінок з ІХС вперше встановлено, що додаткові критерії негативних проб, запропоновані автором, можуть зменшити кількість хибнопозитивних результатів, а також те, що дипіридамолова проба повинна бути виключена з арсеналу методів діагностики ІХС у жінок через низьку інформативність та велику кількість побічних ефектів

Виявлено статеві відмінності прогностичного значення ППШ при стабільній стенокардії і вперше запропоновано диференційовані гендерні критерії показників сигнал-усередненої ЕКГ.

Вперше в Україні проведений порівняльний аналіз направлення жінок на коронарографію та особливості даних ангіографічного обстеження, в результаті чого встановлено, що середній діаметр уражених атеросклеротичним процесом коронарних судин у жінок достовірно менший, ніж у чоловіків; у жінок частіше зустрічаються вазоспазм, ураження однієї чи двох артерій і рідше - стовбура лівої коронарної артерії.

Дисертантом вперше виявлено той факт, що у жінок з АГ гіпертрофія міокарда розвивається швидше і частіше має концентричний характер: в результаті у жінок з АГ виявляється більший ступінь діастолічної дисфункції лівого шлуночка і більша вираженість ішемії міокарда за даними навантажувальних тестів.

Встановлено швидше виникнення ФР ІХС при хірургічній менопаузі порівняно з природною і їх швидшу позитивну динаміку під впливом лікування. Вперше виявлено, що прозапальна активність замісної гормональної терапії (ЗГТ) залежить від дозування гормонів, а при використанні фітомодуляторів естрогенових рецепторів вона відсутня. На основі порівняльного вивчення різних методик лікування менопаузальних розладів обґрунтована ефективність і безпечність корекції порушень ліпідного обміну і остеопорозу (остеопенії) модуляторами естрогенових рецепторів і їх переваги за наявності ФР ІХС у порівнянні з іншими методами корекції менопаузальних розладів.

Вперше встановлено, що при наявності остеопорозу і остеопенії значно зростає частота виявлення ФР ІХС та значно погіршується прогноз ІХС.

На основі проведеного статистичного аналізу перебігу різних форм ІХС у жінок і чоловіків, ФР ІХС і несприятливого прогнозу хвороби вперше створено диференційовані моделі багатофакторного прогнозування несприятливих однорічних наслідків гострих і хронічних форм ІХС в осіб різної статі, що дає можливість виділити групи пацієнтів для більш агресивного впливу на фактори ризику.

Практичне значення одержаних результатів. На основі проведених досліджень рекомендовано для повсякденної практики охорони здоров'я при діагностиці ІХС у жінок враховувати, що клінічна картина гострого коронарного синдрому (ГКС) і стабільна стенокардія (ССт) відрізняється у чоловіків і жінок (у жінок частіше еквівалентом стенокардії виступають задишка та порушення ритму, нетипові локалізація та іррадіація болю).

Шляхом встановлення того факту, що навантажувальні тести у жінок мають меншу прогностичну цінність і частіше дають хибнопозитивні результати, рекомендовано при оцінці даних навантажувальних тестів у жінок вважати діагностично значущою депресію ST на 2 мм; аналізувати значення середньої та сумарної ST депресії і частото-коригований показник ST депресії (ST/ЧСС індекс), проводити паралельно холтерівське моніторування ЕКГ разом з навантажувальними тестами. Запропоновані додаткові критерії негативних проб: час виконання навантаження більше 6 хв, максимальна частота серцевих скорочень (ЧСС) більше 150 на хв, час реституції сегмента ST менше 1 хв). У зв'язку зі значною кількістю неінформативних проб і високим відсотком хибнопозитивних результатів рекомендується виключити тест з дипіридамолом з числа діагностичних критеріїв ІХС у жінок.

Розроблено диференційовані критерії оцінки даних СУ ЕКГ у жінок і чоловіків. При оцінці даних СУ ЕКГ у жінок рекомендовано використовувати такі статево кориговані показники: HF QRS- Dauer > 104 ms (замість 114 у чоловіків), RMS (40 ms) < 20 uV, LAH Fd (40 uV) > 38 ms (два з трьох критеріїв). З даного питання отримано деклараційний патент України № 13432 за 2006 р. "Спосіб прогнозування злоякісних порушень ритму у жінок зі стабільними формами ішемічної хвороби серця".

На основі порівняльної характеристики коронарографічних даних та результатів хірургічного лікування обґрунтовано доцільність більш широкого направлення жінок із підозрою на ІХС на коронарографію, а після її підтвердження - на хірургічне лікування. На основі аналізу клінічних діагнозів жінкам із підозрою на ІХС після проведення коронарографії обґрунтовано необхідність проведення ретельної диференціальної діагностики перед направленням жінок на коронарографію, у першу чергу - з остеохондрозом шийно-грудного відділу хребта, постменопаузальною міокардіодистрофією і синдромом Х, особливо – в молодому віці.

У результаті вивчення ефективності та безпечності різних методик корекції менопаузальних розладів та супутніх метаболічних порушень у жінок з ІХС рекомендовано терапію фітомодуляторами естрогенових рецепторів. Ця рекомендація зумовлена несприятливим серцево-судинним впливом ЗГТ (достовірна прозапальна реакція і активація згортальної системи) і їх відсутністю у фітомодуляторів естрогенових рецепторів. Отримано деклараційний патент України "Застосування екстракту циміцифуга рацемоза як засобу для корекції метаболічних порушень клімактеричного періоду у жінок" (№ 13431, 2006 р.).

Loading...

 
 

Цікаве