WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Активність ферментів гліколізу та обміну нуклеотидів у пацієнтів різного віку з виразкою та раком шлунка (автореферат) - Реферат

Активність ферментів гліколізу та обміну нуклеотидів у пацієнтів різного віку з виразкою та раком шлунка (автореферат) - Реферат

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ГЕРОНТОЛОГІЇ

БАКУРОВА ОЛЕНА МИХАЙЛІВНА

УДК 577.15 : [616-002.44 + 616.33-006.6]- 053.008

Активність ферментів гліколізу та обміну нуклеотидів у пацієнтів різного віку з виразкою та раком шлунка

03.00.04 - біохімія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ - 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Донецькому державному медичному університеті ім. М. Горького

Міністерства охорони здоров'я України

Науковий керівник:

Доктор біологічних наук, професор

Борзенко Берта Георгіївна, Донецький державний медичний університет ім. М. Горького, завідувач кафедри біохімії.

Офіційні опоненти: - доктор медичних наук, професор, Гонський Ярослав Іванович,

Тернопільська державна медична академія ім. І.Я. Горбачевського,

завідувач кафедри медичної хімії

- доктор медичних наук, головний науковий співробітник лабораторії

регуляції метаболізму, Новікова Світлана Миколаївна,

Інститут геронтології АМН України

Провідна установа: Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна

Захист відбудеться 18.05.2006р. о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.551.01 у Інституті геронтології АМН України за адресою: 04114 м. Київ, вул. Вишгородська, 67

З дисертацією можна ознайомитись в науковій бібліотеці Інституту геронтології АМН України ( 04114м. Київ, вул. Вишгородська, 67 )

Автореферат розісланий 16.04.2006р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

кандидат медичних наук Потапенко Р.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Рівні захворюваності виразковою хворобою (ВХ) та раком шлунка (РШ), не тільки на Україні, а й в багатьох країнах світу, залишаються досить високими Колесник О.П., 2002; Аверкин Ю.И, 2003. Зберігається тенденція до зростання захворюваності на ВХ із розвитком ускладнень та інвалідізацією хворих Колесник О.П., 2002; Маев И., Подгорбунских Е., 2003. Відмічено збільшення росту захворюваності ВХ в старших вікових групах Коваленко Л.І., 2001. Для РШ залишається дуже низькою питома вага РШ I-II стадії – 5%, тоді як для РШ III стадії – 40%, IV стадії – 55%  Щепотин И.Б., Галахин К.А., Курик Е.Г., 2002. Отже, існує необхідність в формуванні груп онкологічного ризику та проведення в них регулярних онкопрофоглядів. За модельними розрахунками такий підхід може дозволити знизити смертність населення України від РШ на 50-60%  Щепотин И.Б., Галахин К.А., Курик Е.Г., 2002.

Актуальність теми. Наявність виразки шлунка підвищує ризик виникнення пухлини Далидович К.К., 1996; Богданов Б.А., 2002; Черноусов А.Ф., Богопольский П.М., 2000. Доведено, що попередня органічна патологія дванадцятипалої кишки має вплив, як на подальший розвиток виразки шлунку (ВШ), так і її малігнізації Койко М.А., 2002. Хронічний атрофічний гастрит, кишкова метаплазія, які нерідко супроводжують перебіг ВХ, підвищують ризик розвитку РШ  Yoshimura T., Shimoyama T., Tanaka M. et al., 2000. Товстокишкова метаплазія та дисплазія епітелію вважаються пренеопластичними процесами  Далидович К.К., 1996; Василенко И.В., Сургай Н.Н., Сидорова Ю.Д., 2001. Вірогідність пухлинної трансформації виникає не тільки в періульцерозній зоні, а й у віддалених від виразки ділянках слизової оболонки шлунку (СОШ), що значно ускладнює ранню діагностику. До того ж традиційні методи доопераційної діагностики, нажаль, мають певний відсоток як хибнонегативних, так і хибнопозитивних результатів Койко М.А., Богданов Б.А., 2000. Отже, „залишається актуальним вибір лабораторних показників для формування групи підвищеного онкологічного ризику серед хворих з хронічними захворюваннями шлунка" Бочкарева Н.В., 2000, пошуку додаткових маркерів, які можуть допомоги в ранній діагностиці рака.

Зміни проліферативного режиму, енергообміну, активація процесів апоптозу, порушення мікроциркуляції та гіпоксія СОШ – загальні ланки патогенезу, як виразкової хвороби, так і рака шлунка. З цими процесами тісно пов'язаний метаболізм нуклеїнових кислот та їх попередників, вуглеводний обмін. Тому для дослідження вікових особливостей обміну вуглеводів та попередників ДНК обрані ключові ферменти гліколізу (лактатдегідрогеназа, ЛДГ), пентозофосфатного циклу (глюкозо-6-фосфатдегідрогеназа, Г6ФДГ), метаболізму піримідинових та пуринових нуклеотидів (тимідинфосфорилаза, ТФ та аденозиндезаміназа, АДА). Ензими пов'язані з процесами тканинної проліферації та апоптозу, є чутливими до змін процесів оксигенації. ЛДГ, Г6ФДГ, АДА необхідні для життєдіяльності клітин крові Каминская Г.О., Абдуллаев Р.Ю., 2002, в тому числі для еритроцитів. Морфофункціональні особливості останніх впливають на реологічні властивості крові, а також є важливими чинниками для змін в СОШ при ВХ Фартушняк Л.В., 2000 .

Зв'язокроботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась відповідно до основного плану НДР Донецького державного медичного університету ім. М.Горького і є фрагментом комплексної теми "Молекулярні механізми репаративних процесів при деяких патологічних станах організму людини" (№ держреєстрації 0100U000010, шифр УН 00.01.19). Науковий внесок дисертанта у виконанні НДР полягає в дослідженні вікових особливостей обміну вуглеводів та попередників ДНК в процесах контрольованої репаративної проліферації у хворих на виразкову хворобу в порівнянні з неконтрольованим пухлинним ростом у хворих на рак шлунка. Тему дисертації затверджено на засіданні Вченої ради Донецького державного медичного університету ім. М.Горького від 21.12.00 р., протокол № 10.

Мета і завдання дослідження. Метою роботибуло виявити зміни активності ферментів метаболізму попередників ДНК і вуглеводного обміну при виразковій хворобі та у хворих на рак шлунка різного віку. Визначити метаболічні зрушення, що можуть бути одними з чинників неопластичної трансформації при виразковій хворобі шлунка. Розробити рекомендації для вибору індивідуальної тактики лікування при виразковій хворобі. Відповідно до цього були поставлені наступні задачі:

1. Вивчити активність ферментівобміну нуклеотидів в тканинах і сироватці крові хворих на рак шлунка, виразкову хворобу різного віку.

2. Дослідити вікову динаміку активності лактатдегідрогенази та глюкозо-6-фосфатдегідрогенази в сироватці крові і гомогенатах тканин при виразковій хворобі, раку шлунка.

3. Виявити особливості метаболізму попередників ДНК та обміну вуглеводів в організмі при зазначених патологічних станах.

4. На підставі виявлених особливостей активності ферментів визначити метаболічні зрушення, які можуть бути одними із чинників неопластичної трансформації при виразковій хворобі шлунка.

5. Розробити рекомендації для вибору індивідуальної тактики лікування при виразковій хворобі.

Об'єкт дослідження: проліферативні процеси при ВХ та РШ, залежно від перебігу захворювань та віку хворих.

Предмет дослідження: вікові особливості обміну вуглеводів та попередників ДНК в організмі при ВХ та РШ.

Методи дослідження: особливості метаболізму нуклеотидів вивчали за активністю анаболічної та катаболічної ТФ(метаболізм піримідинових нуклеотидів), за активністю АДА (обмін пуринових нуклеотидів). В якості показників вуглеводного обміну використовували ключові ферменти основних метаболічних шляхів глюкозиЛДГ (гліколіз), Г6ФДГ (пентозофосфатний цикл). Визначення активності проводилось спектрофотометричним методом. Для оцінки достовірності виявлених змін ферментативної активності застосовували параметричні та непараметричні статистичні методи. Для індивідуального зіставлення одержаних результатів з морфологічними особливостями СОШ, проведено аналіз історій хвороб, результатів ендоскопічних, рентгенологічних і морфологічних досліджень.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше виявлено, що у хворих на ВХ з ускладненнями та наявністю хронічного атрофічного гастриту, передракових змін (дисплазії, метаплазії), порушення обміну вуглеводів та попередників ДНК найбільш наближені до змін метаболізму при РШ. Вперше запропоновано ферментативний показник проліферації, доведено його кореляцію з проліферативною активністю слизової шлунка. Доведено взаємовплив між змінами активності ферментів еритроцитів та характером перебігу ВХ. Встановлено, що зниження активності АДА еритроцитів та підвищення активності ЛДГ пов'язані зрозвитком ускладнень при ВХ.

Набуло подальшого розвитку вивчення вікових особливостей активності ферментів в тканинах слизової шлунка та в крові, залежно від характеру патологічних процесів, та від віку. Одержані результати підтверджують встановлений раніш взаємозв'язок між активністю тканинних та сироваткових ферментів і свідчать про суттєвість впливу вікового фактору на зміни метаболізму вуглеводів, попередників ДНК при ВХ, при РШ.

Практичне значення одержаних результатів. На підставі виявлених особливостей активності ферментів в еритроцитах розроблено спосіб прогнозування розвитку ускладнень ВХ. Він може бути використаний при визначенні ефективності лікувальних заходів, під час проведення профілактики ускладнень виразкової хвороби.

Запропоновано малоінвазивний спосіб ранньої діагностики раку, оскільки для досліджуваних ензимів підтверджено, що активність сироваткових ферментів відображає особливості їх активності в тканинах. Його доступність та інформативність роблять можливим впровадження в практику поряд з іншими діагностичними заходами для скринінгу пухлинних процесів.

Розроблено спектрофотометричну методику визначення активності відомого маркера проліферації та ангіогенезу. Запропоновано ферментативний показник проліферації, який можна використовувати для динамічного спостереження за хворими з підвищеним ризиком розвитку рака та при індивідуальному визначенні чутливості пухлини до 5-фторурацила (5-FU) і його попередників.

Loading...

 
 

Цікаве