WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Прогнозування, рання діагностика та профілактика тяжких форм прееклампсії (автореферат) - Реферат

Прогнозування, рання діагностика та профілактика тяжких форм прееклампсії (автореферат) - Реферат

Стан кровотоку оцінювали за допомогою кольорового допплерівського зображення та енергетичного доплеру за якісними та кількісними характеристиками з використанням індексів, які не залежать від кута між променем і судиною: систоло-діастолічне співвідношення, пульсаторний індекс та індекс резистентності.

Дослідження кровотоку проводилося в маткової артерії, артерії пуповини, грудному відділі аорти плода, середній мозковій та внутрішній сонній артеріях плода. Для оцінки змін ниркової геодинаміки матері була використана модель Гозлінга (Goslіng R.G., 1991), на підставі якої був розрахований зворотний тиск у нирках й залишковий тиск, який достатній для гломерулярної фільтрації.

Для визначення біофізичного профілю плода (БФП) використовували шкалу А.М.Vіntzіleos (1996), (0-1-2 бала). Антенатальна кардіотокографія проводилася з 28 тижнів вагітності на апараті "Kranzbuhler MS GmBH" (Німеччина).

Статистична обробка матеріалів проводилася за допомогою пакетів "Біостат" і "SPSS" for Wіndows. (1998, 2000) Для порівняння кількісних ознак використовували t - test й однобічний дисперсійний аналіз; для аналізу якісних ознак — ч2, критерій z, двобічний критерій Фішера; для порівняння множинних груп — однобічний дисперсійний аналіз і критерій Стьюдента з поправками Даннета і Ньюмена-Кейлза. Для оцінки зв'язку між залежною і незалежними перемінними була використана бінарна логістична регресія. Величина р<0,05 у нашому дослідженні вважалася статистично значимою.

Результати дослідження та їх обговорення. Вік жінок коливався від 16 до 40 років і склав 26,8 5,6 років в основній групі; 26,8 5,6 — у групі порівняння і 24,94,6 — у контрольній групі. Звертає на себе увагу високий інфекційний індекс в анамнезі вагітних основної групи і групи порівняння, що склав 47,1 % і 49,5 % відповідно. Серед ендокринної патології слід зазначити порушення жирового обміну у 44,4 % жінок основної групи й у 44,0 % жінок групи порівняння. Значна кількість вагітних, які входять до групи високого ризику розвитку прееклампсії, страждали захворюваннями серцево-судинної системи: гіпертонічна хвороба у вагітних в основній групі й у групі порівняння відзначалася в 24,6 % і в 23,1 % випадків відповідно; вегето-судинна дистонія за гіпертензивним типом зустрічалася в 9,6 % і в 10,9 % випадків відповідно; варикозна хвороба — в 11,8 % і в 9,9 % випадків відповідно. Слід зазначити, що сполучення екстрагенітальної патології в анамнезі відзначалося у 55,1 % жінок основної групи й у 51,6 % жінок групи порівняння.

З гінекологічних захворювань найбільш частими були хронічні запальні захворювання геніталій, що спостерігалися у 41,7 % і 46,2 % жінок основної групи і групи порівняння відповідно. Звертає увагу досить велика кількість медичних абортів в анамнезі, що спостерігалися у 13,4 % жінок основної групи і у 15,6 % жінок групи порівняння. Отримані нами результати узгоджуються з даними інших авторів відносно впливу запальних захворювань сечостатевого тракту, періодонту тощо на розвиток прееклампсії (Іванюта Л. І., 2002; Boggess K.A., 2003; Von Dadelszen P, 2002). З особливостей акушерського анамнезу слід зазначити, що затримка внутрішньоутробного розвитку плода при попередніх вагітностях спостерігалася в кожної третьої обстеженої жінки, передчасне відшарування нормально розташованої плаценти – у кожної 10-ої обстеженої жінки. Прееклампсія тяжкого ступеня в анамнезі мала місце у 32,6 % і 33,3 % жінок основної групи і групи порівняння відповідно.

У 20-24 тижні вагітності всі досліджені нами імунологічні показники статистично не відрізнялися від таких у контрольній групі. При цьому у 4,8 % жінок у 20-24 тижні вагітності розвилася прееклампсія легкого ступеня. Отримані нами результати узгоджуються з думкою ряду авторів, що на ранніх стадіях розвитку прееклампсії суттєві відхилення клітинного і гуморального імунітету відсутні (Dekker G.A., 1999, Sіbaі B.M., 2005, Van der Meer A., 2004).

У 28-32 тижні вагітності у хворих основної групи відзначалася достовірна зміна стосовно контрольної групи ряду імунних показників: збільшення показника комплексної сенсибілізації до фетальних антигенів (0,230,05 у.о.), циркулюючих імунних комплексів (85,948,73 О.Д.) і Іg M (3,070,15 г/л). Також спостерігалося достовірне зниження кількості Т-хелперів (36,431,42 %), імунорегуляторного співвідношення хелпери/супресори (2,310,24 %) і Іg G (10,790,57 г/л). Прееклампсія різного ступеня тяжкості в 28-32 тижні вагітності розвилася в 38,5 % випадків.

У 35-40 тижнів вагітності всі досліджувані показники клітинного і гуморального імунітету в основній групі відрізнялися від контрольної групи. При цьому спостерігалося достовірне підвищення показника комплексної сенсибілізації до фетальних антигенів (0,320,07 у.о.), вмісту Т-супресорів (19,962,89 %), циркулюючих імунних комплексів (84,6910,24 О.Д.), Іg A (1,680,13 г/л) і Іg M (3,180,13 г/л). Також відзначалося статистично значиме зниження кількості Т-хелперів (33,871,26 %) і імунорегуляторного співвідношення хелпери/супресори (1,670,26 у.о.), комплементу (70,261,39 О.Д.) і Іg G (8,210,88 г/л). Прееклампсія різного ступеня тяжкості в терміні 35-40 тижнів вагітності спостерігалася в 64,2 % випадків.

Нами були розраховані середні показники клітинного і гуморального імунітету протягом вагітності, що використовувалися для оцінки змін досліджених нами показників у залежності від ступеня тяжкості прееклампсії . При цьому встановлено, що в основній групі достовірні відмінності від контрольної групи спостерігалися в наступних імунологічних показниках: Т-хелперів (36,231,31 %), імунорегуляторного співвідношення хелпери/супресори (0,230,07 у.о.), показника комплексної сенсибілізації до фетальних антигенів (0,230,07 у.о.), циркулюючих імунних комплексів (80,827,33 О.Д.), Іg G (10,330,68 г/л) і Іg M (2,980,14 г/л).

При клінічній маніфестації прееклампсії відбуваються зміни як клітинної, так і гуморальної ланок імунітету. Наші результати підтверджують, що в міру наростання ступеня тяжкості прееклампсії відзначається більш виражена сенсибілізація (Dekker G.A., 1998; Кулаков В.И., 1999; Мельников В.А, 2000; Чайка В.К., 2004). При порушенні природної толерантності імунні фактори приводять до зниження специфічної імунологічної реактивності. При цьому початкова фаза імунних порушень клінічно може не виявлятися (Воронін В.В., 2000; Грищенко В.И., 2000; Дашкевич В.Є., 2003; Dekker G.A., 1999). Депресія реакції клітинного імунітету при прееклампсії проявилася в зниженні відносної кількості Т-лімфоцитів, перерозподілі субпопуляцій лімфоцитів за рахунок зниження вмісту Т-хелперів і переваги над ними Т-супресорів, що привело до зниження імунорегуляторного індексу хелпери/супресори. Зменшення хелперної активності, перевага Т-супресорів над Т-хелперами має велике значення в пригнічуванні імунної відповіді матері на антигени плода, тому що Т-хелпери сприяють включенню В-лімфоцитів в антитілоутворювання. При цьому вміст В-лімфоцитів зменшувався під час зростання тяжкості прееклампсії. Це підтверджує дані, що при прееклампсії відбувається депресія гуморальної ланки імунітету (Грищенко В.И., 2000, Колесніков А.Н., 2000, Черних Е.Р., 1996). При цьому відбувається зменшення концентрації Іg G і підвищення концентрацій Іg M і Іg A під час зростання тяжкості прееклампсії . Причому, зміна рівня Іg A відбувається менше, ніж Іg G і Іg M. На початку другого триместру вагітності досліджені ланки клітинного і гуморального імунітету були малоінформативні для ранньої діагностики та прогнозування прееклампсії. Чутливість показника комплексної сенсибілізації до фетальних антигенів склала 58,3 %, специфічність - 83,6 %, прогностична цінність позитивного результату - 55,6 %. Цей показник був використаний для виведення математичної моделі прогнозування прееклампсії .

Нами також була досліджена зміна гемодинамічних показників у залежності від перебігу вагітності. У терміні 20-24 тижні у вагітних, які входять до групи високого ризику розвитку пре еклампсії, відзначається достовірне підвищення індексу резистентності маткової артерії (0,620,08 у.о.) і залишкового тиску, достатнього для гломерулярної фільтрації (43,474,72 у.о.) у порівнянні з контрольною групою. Пульсаційний індекс ниркової артерії, середній артеріальний тиск, зворотний тиск у нирках статистично не відрізнялися від контрольної групи.

У 28-32 тижні вагітності в основній групі індекс резистентності маткової артерії (0,580,08 у.о.), середній артеріальний тиск (94,338,40 мм рт. ст.), зворотний тиск нирок (51,35,14 у.о.) і залишковий тиск, достатній для гломерулярної фільтрації (43,034,60 у.о.), були достовірно вище, ніж у контрольній групі, а пульсаційний індекс ниркової артерії (1,0250,10 у.о.), був вірогідно нижче. Аналогічна тенденція зберігалася і в терміні 35-40 тижнів вагітності.

Loading...

 
 

Цікаве