WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Прогнозування, рання діагностика та профілактика тяжких форм прееклампсії (автореферат) - Реферат

Прогнозування, рання діагностика та профілактика тяжких форм прееклампсії (автореферат) - Реферат

Отримані дані дозволяють прогнозувати розвиток прееклампсії, здійснити ранню діагностику ступеня її тяжкості шляхом визначення змін гемодинамічного та імунологічного статусів вагітної.

Включення у комплекс профілактичних заходів у жінок, які входять до групи високого ризику розвитку прееклампсії, антигомотоксичних препаратів у другому триместрі вагітності дозволило знизити частоту ускладнень вагітності, пологів та перинатальні втрати.

Результати дослідження впроваджені в роботу Донецького регіонального центру охорони материнства та дитинства (ДРЦОМД), НДІ медичних проблем сім'ї, обласної клінічної лікарні м. Донецька, міських пологових будинків № 2, 3 м. Маріуполя Донецької області. Теоретичні положення дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі на кафедрі акушерства, гінекології та перинатології факультету післядипломної освіти Донецького державного медичного університету ім. М. Горького МОЗ України.

Особистий внесок здобувача. Автором обґрунтовані мета та задачі дослідження. На основі ретроспективного аналізу проведено набір пацієнток, які входять до групи високого ризику по розвитку прееклампсії, а також вагітних жінок у контрольну групу.

Відповідно до мети і задач обрані методи дослідження і обстеження пацієнток. Проведено детальний клінічний аналіз особливостей перебігу вагітності та пологів у жінок, які входять до групи високого ризику розвитку прееклампсії. Вивчені деякі імунологічні та гемодинамічні показники вагітних групи високого ризику й визначена залежність змін цих показників від ступеня важкості прееклампсії. На підставі найбільш виражених змін показників імунного та гемодинамічного статусів розрахована математична модель прогнозування прееклампсії. Розроблений та впроваджений комплекс профілактичних заходів прееклампсії у вагітних, що входять у групу високого ризику розвитку даної патології. Особисто дисертантом розроблені та впроваджені схеми реабілітаційних заходів на етапі планування вагітності та лікувально-профілактичні — під час вагітності. Самостійно описані результати дослідження, сформульовані висновки.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації та результати наукових досліджень повідомлені й обговорені на І Євро-Азіатському міжнародному конгресі "The events of the year in gynecology and obstetrics." (м. Санкт-Петербург, 2004); IV Національному конгресі анестезіологів України (м. Донецьк, 2004); І Міжнародній науково-практичної конференції "Екстракорпоральні методи гемокорекції в акушерстві, гінекології та неонатології (м. Донецьк, 2004); спільному засіданні Вченої ради НДІ медичних проблем сім'ї та кафедри акушерства, гінекології й перинатології з курсом дитячої гінекології ДонДМУ ім. М. Горького МОЗ України (Донецьк, 2005); засіданнях товариства акушерів-гінекологів Донецької області (Донецьк, 2005, 2006); обласних науково-практичних конференціях акушерів-гінекологів.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 9 робіт, з яких 7 статей у часописах та збірниках, затверджених ВАК України, 1 тези та 1 патент на винахід "Спосіб вибору лікування вагітних з прееклампсією" №68202 А від 15.07.2004.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація викладена на 143 сторінках машинописного тексту. Обсяг основного тексту складає 121 сторінку і включає вступ, огляд літератури, опис методів дослідження, клінічну характеристику груп, дві глави власних досліджень, аналіз й узагальнення отриманих результатів, висновки та практичні рекомендації. Бібліографічний покажчик включає 230 джерел, з яких 76 — на російській та українській мовах, 154 — на англійській та німецькій мовах. Робота ілюстрована 15 таблицями та 14 малюнками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Відповідно до поставлених задач нами було проведено комплексне обстеження 312 пацієнток. Обстеження проводились в терміни 20-24 тижня, 28-32 тижня, 35-40 тижнів вагітності. Дослідження в ці терміни ми вважали за доцільне, оскільки до початку другого триместру вагітності закінчується формування матково-плідно-плацентарного кровообігу та друга хвиля інвазії трофобласту, крім того, можливе поєднання вивчення гемодинаміки при доплерометрії зі скринінговим ультразвуковим обстеженням (Медведєв M.В., 1998; Campbell S., 1983; Papageorghіou A. T., 2004; Vankayalapatі P., 2004; Oeі S.G, 2005). Обстеження в 28-32 тижня вагітності збігалось з другим етапом ультразвукового скринінгу та кардіотокографічним дослідженням. Обстеження в 35-40 тижнів вагітності проводилося для оцінки змін імунного, гемодинамічного статусів матері та перинатального прогнозу при прееклампсії.

Організація дослідження показана на малюнку. Основну групу склали 187 вагітних жінок, що мали високий ризик розвитку прееклампсії. В основній групі на підставі вивчення змін імунного та гемодинамічного статусів була розроблена математична модель прогнозування прееклампсії з розрахунком імуно-гемодинамічного індексу. З урахуванням граничної величини даного коефіцієнту прогнозувалася ймовірність розвитку прееклампсії. У контрольну групу ввійшли 34 здорових жінки з неускладненою вагітністю.

До груп порівняння віднесли 91 вагітну з високим ризиком розвитку прееклампсії, які в залежності від величини імуно-гемодинамічного індексу були розділені на дві групи. У групу І увійшли 59 вагітних c високим ризиком розвитку прееклампсії (імуно-гемодинамічний індекс був нижче граничної величини 0,75). У групу ІІ увійшли 32 вагітних з низьким ризиком розвитку прееклампсії (імуно-гемодинамічний індекс був вище за 0,75).

Мал. Організація дослідження

У залежності від виду профілактики жінки групи І були розділені на дві підгрупи: підгрупу ІA склала 31 вагітні, яким проводилася профілактика прееклампсії відповідно до загальноприйнятої методики (накази № 620 і № 676 МОЗ України), у підгрупі ІB 28 вагітних окрім загальноприйнятої методики профілактики прееклампсії, отримували антигомотоксичні препарати (плацента композитум та енгістол). Вагітні групи ІІ медикаментозної профілактики прееклампсії не отримували і перебували під динамічним спостереженням.

У нашому дослідженні ми керувалися комплексною оцінкою клініко-лабораторних показників, з ретельним збором анамнестичних даних, у тому числі про наявність серцево-судинної патології, ендокринних захворювань, патології сечовидільної системи, алергологічного статусу, перенесених інфекційних захворювань у дитячому і підлітковому віці. Проводили аналіз гінекологічної патології, менструальної та репродуктивної функції. Нами також проводилася оцінка наслідків та ускладнень попередніх вагітностей і пологів, наявності передчасних пологів, звичного невиношуванням вагітності, затримки внутрішньоутробного розвитку плода, перинатальних втрат, передчасного відшарування плаценти, прееклампсії тяжкого ступеня.

При перебігу даної вагітності аналізували ускладнення, наслідки пологів і стан новонароджених.

Усім жінкам проводили розгорнутий аналіз крові з підрахунком тромбоцитів, біохімічний аналіз крові, оцінку системи гемостазу, загальний аналіз сечі, добову втрату білка сечі, бактеріологічний посів з цервікального каналу та мазок з піхви на ступінь чистоти. Усі вагітні були оглянуті суміжними спеціалістами: терапевтом, окулістом й невропатологом.

Імунний статус оцінювали за показниками клітинного та гуморального імунітету. Визначалася кількість Т- лімфоцитів з фенотипами CD3+ (тотальна популяція Т-клітин), CD4+ (Т-хелпери/індуктори), CD8+ (Т-супресори/цитотоксичні клітини), CD22+ (В-лімфоцити). Число Т- і В-лімфоцитів та їх основні субпопуляції досліджувались за допомогою прямої імунофлюоресценції з використанням наборів моноклональних антитіл фірми ORTHO Diagnostics systems (США). Розраховувався імунорегуляторний індекс CD4+/CD8+. Також визначалася комплексна сенсибілізація до фетальным антигенів плода (нирки, печінка, плацента). Функціональна активність В-лімфоцитів характеризувалася рівнем неспецифічних імуноглобулінів у сироватці крові (Іg G, A, M). Також визначалися кількість ЦІК і гемолітичну активність комплементу. Дослідження проводили за стандартними методиками (Mancini G., 1956; Караулова А.В., 1999).

Периферичну гемодинаміку оцінювали за допомогою ехокардиографів ALOKA SSD 3500, Phіlіps EnVіsor C. Було використано двохмірне (В) зображення, кольорове та енергетичне допплерівске зображення. Для дослідження застосовувався конвексний трансабдомінальний датчик (перемінна частота 2,5-8 MHz), що дозволяє працювати з ефектом доплера. Швидкість хвилі кровотоку записувалася (JPG і BMP формат) для подальшого аналізу.

Сканування в двохмірному режимі використовували для визначення анатомічної ділянки досліджуваної судини, положення плода, фетометричних показників, плацентографії та оцінки кількості навколоплідних вод.

Loading...

 
 

Цікаве