WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Вплив хірургічної менопаузи на стан організму та систему опори та руху жінки (автореферат) - Реферат

Вплив хірургічної менопаузи на стан організму та систему опори та руху жінки (автореферат) - Реферат

Таблиця 5.

Ступінь тяжкості МПС і його проявів в групах

спостереження жінок в хірургічній менопаузі до і після лікування

Групи спостереження

Основна група

Контрольна група

До лікування

Після лікування

До лікування

Після лікування

Кількість жінок n

68

68

64

64

ММІ (бали)

42,5 5,9

26,85,2**

41,46,0

31,74,8*

Нейро-вегетативні прояви(бали)

23,34,2

14,13,2**

24,13,8

18,84,1*

Метаболічні прояви(бали)

7,22,1

6,51,9

6,92,3

6,22,1

Психоемоційні прояви (бали)

11,22,3

5,11,9**

10,22,5

7,92,8

Примітка:

* р<0,05 при порівнянні результатів до і після лікування в основній і контрольній групах

** р<0,05 при порівнянні результатів після лікування у основній і контрольній групах

Ефективність лікування остеопенічного синдрому в основній групі на 13% була вища, ніж в контрольній, що підтверджує ефективність корекції порушень ВНС в структурі заходів профілактики і лікування менопаузального і остеопенічного синдрому у жінок в хірургічній менопаузі.

ВИСНОВКИ

Дисертаційна робота містить новий напрямок вирішення актуального наукового завдання удосконалення засобів профілактики та лікування менопаузального синдрому та порушень системи опори та руху у жінок в хірургічній менопаузі, що припускає застосування комплексного патогенетично обгрунтованого лікувально-діагностичного підходу з урахуванням корекції порушень вегетативної нервової системи.

1. У жінок в хірургічній менопаузі на несприятливому преморбідному фоні поєднаного характеру, обумовленому поєднанням соматичної, гінекологічної патології і післяопераційного гормонального дисбалансу відбувається збільшення частоти і ступеня тяжкості розвитку менопаузального синдрому і захворювань опорно-рухової системи в порівнянні з жінками у віковій менопаузі, що найбільш виражено в групі жінок, що перенесли гістеректомію з двосторонньою оваріоектомією.

2. Виявлене при дослідженні гормонального профілю характерного для менопаузи підвищення ЛГ, ФСГ та зменшення естрадіолу виявлене у всіх жінок після двосторонньої оваріоектомії (1006%), в 449% жінок після гістеректомії зі збереженням одного з яєчників та в 85% жінок після гістеректомії свідчить на користь того факту, що максимальне збереження інтактної яєчникової тканини у жінок, оперованих в репродуктивному і пременопаузальному періоді, є важливим чинником збереження гормонального гомеостазу і профілактики розвитку менопаузального синдрому і його ускладнень в хірургічній менопаузі.

3. При вивченні мінеральної щільності кісткової тканини остеопенічний синдром був виявлений в 726% випадків серед жінок після гістеректомії з двосторонньою оваріоектомією, в 488% у жінок після односторонньої оваріоектомії та в 479% серед жінок після гістеректомії, що вказує на прискорення розвитку остеопенічного синдрому у жінок в хірургічній менопаузі в порівнянні з жінками у віковій менопаузі (278%). При цьому в 85-91% випадків встановлено поєднаний розвиток гіпервентиляційного і остеопенічного синдрому в структурі синдрому хірургічної менопаузи, що дозволяє припустити, що гіпервентиляційний синдром є донозологічним чинником дезинтеграції мінерального обміну, що призводить до розвитку остеопенічного синдрому

4. Із збільшенням ступеня тяжкості менопаузального синдрому досліджено розвиток характерних змін нейро-вегетативного балансу, що найбільш показово відбивається при дослідженні варіабельності серцевого ритму достовірним зменшенням показників SDNN та SDANN, які ображають зниження варіабельності серцевого ритму та підвищенням VLF-компоненти з 13,42,8% до 78,221,1%, що характеризує наростання превалювання симпатикотонії, обумовленої активацією надсегментарних ерготропних ланок вегетативної нервової системи та супроводжується зниженням адаптаційних реакцій організму.

5. На підставі даних проведеного дослідження розроблена концепція розвитку менопаузального і остеопенічного синдрому, ключовою патогенетичною ланкою якої є гіпервентиляційний синдром, що приводить до дезинтеграції мінерального балансу і порушення патерну дихання.

6. Висока частота поєднання остеопенічного синдрому з остеоартрозом, остеохондрозом і кульшово-поперековим синдромом (817% випадків) із загальною для всіх захворювань маніфестацією в перименопаузальному періоді разом з характерними порушеннями вегетативного статусу послужило підставою до розробки концепції поєднаного розвитку захворювань опорно-рухової системи у жінок в хірургічній менопаузі.

7. Розроблена програма корекції психо-вегетативних і обмінно-ендокринних порушень в структурі комплексної профілактики і лікування менопаузального синдрому і патології опорно-рухової системи у жінок в хірургічній менопаузі достовірно підвищила ефективність заходів, що проводяться, що дозволило знизити ступінь тяжкості менопаузального синдрому на 13,5% і підвищити ефективність лікування остеопенічного синдрому на 13% порівняно з проведенням традиційних лікувально-профілактичних заходів, все це дає підстави рекомендувати її до впровадження в широку клінічну практику.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Результати проведеного дослідження дають підставу рекомендувати в широку клінічну практику наступне:

  1. У жінок в хірургічній менопаузі разом із загальноклінічним обстеженням здійснювати комплексне вивчення стану вегетативної нервової системи для планування подальшої цілеспрямованої корекції виявлених порушень з метою прогнозування і профілактики розвитку менопаузального синдрому і його ускладнень.

  2. Застосування дослідження психо-вегетативного статусу, варіабельності серцевого ритму і діагностики гіпервентиляційного синдрому у жінок в хірургічній менопаузі з метою донозологічної діагностики, а так само оцінки ступеня тяжкості менопаузального синдрому і ефективності профілактичних і лікувальних заходів.

  3. Використання індивідуалізованого підходу до профілактики розвитку і лікування остеопенічного синдрому, остеоартрозу, що часто поєднується з розвитком, остеохондрозу і кульшово-поперекового синдрому, з урахуванням корекції гіпервентиляційного синдрому.

  4. Проведення комплексної профілактики і лікування менопаузального синдрому і патології опорно-рухової системи у жінок в хірургічній менопаузі шляхом диференційованого застосування ЗГТ з додатковою корекцією психо-вегетативного статусу застосуванням лікувальної і дихальної гімнастики, курсової психотропної і вегетотропної терапії за розробленим алгоритмом.

  5. Лікування кульшово-поперекового синдрому у жінок в хірургічній менопаузі із застосуванням тканинної терапії шляхом підшкірної імплантації кріоконсервованої плацентарної тканини в поєднанні з медикаментозною терапією остеохіном, препаратами кальцію і Магне-В6.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

  1. Е.Д. Битчук. Влияние гистерэктомии и овариэктомии на развитие менопаузального синдрома у женщин в хирургической менопаузе //Харьковская хирургическая школа. – 2004. – № 3. – С. 76-81.

  2. Е.Д. Битчук. Особенности клинического течения хирургической менопаузы // Медицина сегодня и завтра. – 2004. – №2. – С. 167-172.

  3. Е.Д. Битчук. Остеопенический и гипервентиляционный синдром у женщин в хирургической менопаузе // Врачебная практика. – 2004. – № 3. – С. 64-69.

  4. В.І. Грищенко, О.Д. Бітчук. Спосіб профілактики та лікування тазостегново-поперекового синдрому і остеопорозу // Деклараційний патент № 70621 UA. МПК. 7 А61В17/00. – заявка № 20031211747. – заявл. 17.12.2003. – опубл. 15.10.2004. – бюл. "Промислова власність" №10, 2004. (Автором проведен патентний пошук, розроблен спосіб).

  5. Е.Д. Битчук. Применение препарата Магне-В6 для профилактики осложнений в климактерическом периоде // Новое в клинической фармакологии и фармакотерапии заболеваний внутренних органов: материалы III Республиканской научно-практической конференции. – 2001. – Харьков. – С. 92-94.

  6. Е.Д. Битчук. Влияние хирургической менопаузы на отдельные показатели гомеостаза и развитие менопаузального синдрома // Матеріали ІІ науково-практичної конференції молодих вчених Інституту загальної та невідкладної хірургії АМН України. – 2004. – Харків. – С. 41-44.

  7. Е.Д. Битчук. Влияние синдрома хирургической менопаузы на состояние организма // Матеріали ІІI науково-практичної конференції молодих вчених Інституту загальної та невідкладної хірургії АМН України. –2005. – Харків. – С. 9-12.

Loading...

 
 

Цікаве