WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Вплив хірургічної менопаузи на стан організму та систему опори та руху жінки (автореферат) - Реферат

Вплив хірургічної менопаузи на стан організму та систему опори та руху жінки (автореферат) - Реферат

Таблиця 3.

Діагностика гіпервентиляційного синдрому у жінок в хірургічній менопаузі і діагностична цінність його симптомів

Групи

n

Гіпервен-

тиляційний синдром

n (%)

Гіпервентиляційні пароксизми в анамнезі

n (%)

"+" провока-ційна проба з гіпервен-тиляцієюn (%)

"+" с-м Труссо-Бонсфорда

n (%)

"+" с-м Хвостека

Iст. IIст. IIIcт.IVст.

n (%)

I група

60

47

786%**

37

796%

39

836%

27

587%

16 15 9 2

42

894%

II група

42

24

588%*

19

789%

21

886%

14

5810

9 7 5 -

21

886%

III група

30

17

569%*

14

8210%

15

888%

12

7111%

6 8 2 -

16

946%

Група порівняння

30

9

309%

8

891%

9

100-11%

8

8911%

4 2 1 1

8

8911%

Примітка:

* - р<0,05 порівняно з результатами в групі порівняння

** - р<0,05 порівняно з результатами в III групі

При аналізі часових показників варіабельності серцевого ритму було виявлене достовірне зменшення параметрів SDNN, SDANN, RMSSD і збільшення HRV Ti, що відбиває зниження варіабельності ритму і адаптаційних можливостей організму у міру збільшення ступеня тяжкості менопаузального синдрому. Динаміка частотних показників ВСР у жінок в хірургічній менопаузі представлена в таблиці 4. Згідно отриманим даним, було виявлено зниження загальної потужності спектру ТР і збільшення VLF-компоненти, що відображають активацію церебральних ерготропних систем, що кваліфікується як підвищення напруги вегетативної рівноваги, що обумовлено превалюванням надсегментарних структур і свідчить про домінантний вплив гуморальних чинників (адреналіну, норадреналіну, гістаміну і ін.) в регуляції вегетативних функцій організму.

У жінок в хірургічній менопаузі розвиток остеопенічного синдрому мав місце в 58,3 % випадків спостереження, достовірно частіше ніж у віковій менопаузі - 278 % (р‹0,001), найчастіше розвиваючись у жінок, що перенесли двосторонню оваріоектомію (726%). Було виявлене достовірне збільшення частоти розвитку остеопенічного синдрому у жінок в хірургічній менопаузі в порівнянні з жінками у віковій менопаузі незалежно від об'єму перенесеної операції (р‹0,05).

Таблиця 4.

Частотні показники ВСР у жінок в хірургічній і віковій менопаузі, ускладненій розвитком менопаузального синдрому

Ступінь тяжкості менопаузаль-ного синдрому

n

Показники (М m )

ТР,

мс2

VLF,мс2

VLF%

LF, мс2

LF%

HF, мс2

HF%

LF/HF

Жінки

без МПС

37

3165713

423159

(13,42,8%)

1411132

(44,64,2%)

1285238

(40,66,5%)

1,10,2

Слабкий

50

2469597

*

726218

(29,55,1%)

*

933223

(37,85,6%)

*

785215

(31,89,3%)

*

1,20,2

Помірний

44

1781502

**

1162321

(65,311%)

**

470126

(26,44,6%)**

14251

(8,02,5%)

**

3,31,0

**

Важкий

31

1439412**

1125316

(78,221%)

***

11575

(7,92,1%)***

18267

(12,64,1%)

**

0,60,3

***

Примітка:

* - р<0,05 порівняно з результатами в групі жінок без МПС

** - р<0,05 порівняно з результатами в групі із слабким ступенем МПС

*** - р<0,05 порівняно з результатами в групі з помірним ступенем МПС

При комплексному обстеженні кістково-суглобової системи у 71 жінки в хірургічній менопаузі був діагностований остеохондроз (53,8%), у 41 (31,0%) - виявлені рентгенологічні зміни, що характерні для остеоартрозу і ревматоїдного артриту. Серед них кульшово-поперековий синдром діагностований у 25 (18,9%) жінок в хірургічній і у однієї жінки у віковій менопаузі .

В процесі роботи нами було встановлено, що розвиток остеопенічного синдрому у жінок в хірургічній і віковій менопаузі, незалежно від її характеру, в 85-91 % випадків поєднувався з наявністю гіпервентиляційного синдрому, тоді як серед пацієнток з нормальною мінеральною щільністю кісткової тканини гіпервентиляційний синдром був виявлений в 31-45 % випадків.

Враховуючи високу частоту поєднання остеопенічного синдрому з гіпервентиляційним, а так само наявність схожих для розвитку обох синдромів скарг і змін мінерального балансу, а також багато в чому однакові підходи до корекції цих станів, нами була розроблена концепція розвитку остеопенічного синдрому в структурі менопаузального синдрому у жінок в хірургічній і віковій менопаузі (Рисунок 1.). Підставою даної концепції послужив розгляд гіпервентиляційного синдрому, як основної ланки эндокрино-обмінних процесів, що призводять до втрати мінеральної щільності кісткової тканини і розвитку остеопенічного синдрому і остеопорозу. При аналізі отриманих даних нами була встановлена висока частота поєднання остеопенічного синдрому з остеоартрозом і остеохондрозом, що проявляє себе як кульшово-поперековий синдром, який в наших спостереженнях в 817% випадках поєднувався з остеопенічним синдромом, і наявність загальної для всіх захворювань маніфестації в перименопаузальному періоді, все це дозволило нам припустити присутність єдиних механізмів в основі вказаних патологічних процесів. На цій підставі нами запропонована концепція поєднаного розвитку патології опорно-рухової системи у жінок в менопаузі, що відображена на рисунку 2.

Виходячи із запропонованих концепцій розвитку МПС і захворювань опорно-рухової системи нами була розроблена комплексна лікувально-профілактична тактика, що припускає вплив на всі ланки розвитку МПС і його ускладнень. Особливістю запропонованої тактики було проведення комплексної корекції порушень ВНС разом з традиційними лікувально-профілактичними заходами (диференційоване призначення ЗГТ, препаратів кальцію та вітаміну D3). З цією метою нами був розроблений алгоритм диференційованої корекції вегетативних порушень (Рисунок 3.).

Для лікування кульшово-поперекового синдрому і остеопорозу, сполучення яких було виявлено у 12 жінок в хірургічній менопаузі, нами був розроблений спосіб лікування, що поєднує дію на нейро-вегетативні, эдокрино-обмінні і імунологічні ланки розвитку патологічного процесу в кістковій тканині і суглобах і включає застосування підшкірної імплантації кріоконсервованої плацентарної тканини в поєднанні з проведенням курсу медикаментозної терапії, що включає призначення препаратів Остеохін, Магне-В6 в комплексі з препаратами кальцію та вітаміну D3.

При контрольному скринінговому обстеженні через рік після початку лікування було встановлено достовірне зниження ступеня тяжкості менопаузального синдрому і його проявів у жінок основної групи, яким разом з традиційною терапією менопаузального синдрому проводилася корекція психо-вегетативного синдрому, порівняно з контрольною групою жінок, що одержували стандартну терапію, що відображено в таблиці 5. У жінок основної групи порівняно з контрольною було встановлено зниження частоти виявлення вегетативної дистонії на 17,1%, і достовірне зниження окремих проявів психо-вегетативного синдрому.

Loading...

 
 

Цікаве