WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Вплив хірургічної менопаузи на стан організму та систему опори та руху жінки (автореферат) - Реферат

Вплив хірургічної менопаузи на стан організму та систему опори та руху жінки (автореферат) - Реферат

Загальноклінічне обстеження хворих включало оцінку загального стану, анкетування, загальний огляд і бімануальне дослідження. Лабораторні дослідження включали: клінічний аналіз крові, сечі, біохімічні дослідження крові на цукор, печінкові проби, коагулограму. Проводилося УЗД органів малого тазу і молочних залоз, ЕКГ, при необхідності – УЗД органів черевної порожнини, судин нижніх кінцівок, мамографія, консультації терапевта, невропатолога і суміжних фахівців. З метою встановлення особливостей гормонального балансу проводили визначення змісту лютеїнізуючого (ЛГ) та фолікулостимулюючого (ФСГ) гормонів гіпофізу та статевих стероїдних гормонів: естрадіолу, прогестерону та тестостерону імуноферментним методом. Визначення показників мінерального обміну проводилося шляхом оцінки рівня загального кальцію, фосфору неорганічного і магнію сироватки крові.

В процесі роботи було проведене детальне вивчення вегетативного статусу по трьох основних напрямах: визначення вегетативного тонусу, вегетативної реактивності і вегетативного забезпечення діяльності, що було поєднано з оцінкою нейро-психологічного статусу пацієнток за встановленою схемою дослідження ВНС (О.М.Вейн, 1998 р.). З метою діагностики вегетативної дисфункції використовували "Опитувальник для виявлення ознак вегетативних змін", який заповнювався пацієнтками, і "Схему дослідження для виявлення ознак вегетативних порушень", що заповнювалася нами при обстеженні пацієнток. Вивчення варіабельності серцевого ритму проводили з використанням діагностичного комплексу CardioLab 2000.

Всі хворі, що мали скарги з боку опорно-рухової системи, були консультовані ортопедом-травматологом. Стан кістково-суглобової системи вивчали рентгенологічним і денситометричним методами. Визначення стану мінеральної щільності кісткової тканини проводили методом монофотонної денситометрії кістковим денситометром NK – 364 і шляхом еталонної денситометрії за допомогою рентгенденситометра – "АРМ-остеолог".

Результати дослідження і їх обговорення. В результаті проведених досліджень було виявлено, щоосновними гінекологічними захворюваннями на момент оперативного втручання були міома матки (72%), ендометріоз (55,3%), доброякісні пухлини і пухлиноподібні утворення яєчників (49,2%), гіперпластичні процеси ендометрія (31,8%). В більшості випадків мав місце поєднаний розвиток вказаних патологічних процесів (53,0%).

Супутня екстрагенітальна патологія була представлена, головним чином, захворюваннями серцево-судинної системи, печінки і жовчовивідних шляхів, шлунково-кишкового тракту, порушеннями вуглеводного і жирового обміну. У післяопераційному періоді було визначено збільшення частоти розвитку захворювань суглобів – в 1,9 рази (на 15,9%), цукрового діабету в 1,6 рази (на 7,6%), захворювань шлунково-кишкового тракту і жовчовивідних шляхів – в 1,6 рази (на 17,4%), гіпертонічної хвороби і ішемічної хвороби серця – в 1,4 рази (на 6,5%).

Менопаузальний синдром серед жінок в хірургічній менопаузі був виявлений у 70,2%. Нейро-вегетативні і психо-емоційні розлади діагностовані у всіх групах дослідження. Згідно одержаним даним, ступінь тяжкості МПС був достовірно залежний від об'єму оперативного лікування з тенденцією до зниження ступеня тяжкості при збереженні тканини обох яєчників. Отримані результати досліджень відображено в таблиці 1.

Таблиця 1.

Оцінка ступеня тяжкості МПС та його проявів у жінок в хірургічній і віковій менопаузі в залежності від об'єму оперативного лікування

Групи спостереження

N

Індекс Куппермана

(ММІ)

(бали)

Нейро-вегетативні порушення

(бали)

Метаболічні порушення

(бали)

Психо-емоційні порушення

(бали)

І група

60

56,15,2***

35,53,1***

8,22,1**

12,62,2***

ІІ група

42

35,24,1**

22,33,5**

7,11,6*

8,32,1*

ІІІ група

30

30,45,8*

16,84,2*

6,72,3*

6,33.2

Група порівняння

30

33,55,1

22,24,1

4,81,8

6,12,1

Примітка:

* - р<0,05 порівняно з результатами в групі порівняння

** - р<0,05 порівняно з результатами в III групі

*** - р<0,05 порівняно з результатами в II групі

При дослідженні рівня статевих гормонів у жінок в хірургічній менопаузі був виявлений чіткий взаємозв'язок між об'ємом операції і гормональним профілем. Данні відбито в таблиці 2. Показники середнього рівня концентрації всіх досліджених гормонів достовірно відрізнялися у жінок I і II груп, що указує на той факт, що збереження яєчникової тканини сприяє підтримці гормонального гомеостазу. Рівень показників гормонів у жінок III групи відповідав гормональному фону жінок пізнього репродуктивного періоду. Характерне для менопаузи підвищення ЛГ, ФСГ та зменшення естрадіолу виявлене у всіх жінок після двосторонньої оваріоектомії (1006%), в 449% жінок після гістеректомії зі збереженням одного з яєчників та в 85% жінок після гістеректомії. Рівень концентрації ФСГ, ЛГ естрадіолу та у жінок у віковій менопаузі був найбільш наближений до рівня гормонів групи жінок, що перенесли гістеректомію з двосторонньою оваріоектомією, тоді як показник концентрації прогестерону відповідав змісту останнього після гістеректомії із збереженням одного з яєчників.

Таблиця 2.

Рівень статевих гормонів у жінок в хірургічній і віковій менопаузі

Групи

n

ФСГ

мМЕ/мл

ЛГ

мМЕ/мл

Естрадіол

пмоль/л

Проге-стерон

нмоль/л

Тесто-стерон

нмоль/л

I група

28

65,55,8*

41,14,3

60,918,8*

0,780,2*

1,10,2*

II група

30

37,25,5**

22,34,3**

135,324,2**

1,150,3**

1,50,3**

III група

26

23,24,5***

19,95,1***

19721,8***

1,290,2

1,60,4

Група порівняння

20

43,26,3

38,56,8

68,911,6

1,170,4

1,80,4

Примітка:

* - р<0,05 порівняно з результатами в групі порівняння

** - р<0,05 порівняно з результатами в I групі

*** - р<0,05 порівняно з результатами в II групі

При аналізі даних анкетування пацієнток встановлено, що найчастішими скаргами пацієнток були оніміння, похолодання кистей і стоп, відчуття серцебиття, "завмирання серця", підвищена пітливість, стискаючий, пульсуючий головний біль, особливу увагу звертали на наявність скарг на відчуття труднощів при диханні і відчуття "нестачі повітря", лабільність артеріального тиску, підвищену нервово-м'язову збудливість. Виявлена нами значна кількість проявів, характерних для гіпервентиляційного синдрому у жінок в хірургічній менопаузі, привела нас до необхідності прицільно проводити обстеження всіх пацієнток на наявність гіпервентиляційного синдрому. Дані обстеження пацієнток на предмет наявності гіпервентиляційного синдрому приведені в таблиці 3. Для дослідження гіпервентиляційного синдрому проводили 5-хвилинні гіпервентиляційні проби. Характерне виникнення судорожних м'язово-тонічних феноменів і суб'єктивних пароксизмальних проявів гіпервентиляційного синдрому (психоемоційна напруга, тахікардія, відчуття дискомфорту у області серця, "грудка в горлі", "недолік повітря") свідчило на користь наявності останнього. При розвитку гіпервентиляційного пароксизму у відповідь на пробу гіпервентиляції важливим діагностичним критерієм було купірування нападу інгаляцією 5% розчину СО2 або "диханням в мішок" з вдиханням повітряної суміші, насиченої власним СО2. Для виявлення гіпервентиляційного синдрому у спокої і після проби з гіпервентиляцією проводили перкусію зони проекції лицьового нерва в середній точки лінії, що сполучає вухо і комісуру губ (симптом Хвостека) і накладення джгута або манжети на плече хворого (симптом Труссо-Бонсфорда). При аналізі отриманих даних було встановлено, що у жінок після оваріоектомії гіпервентиляційний синдром розвивається достовірно частіше.

Loading...

 
 

Цікаве