WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Вплив хірургічної менопаузи на стан організму та систему опори та руху жінки (автореферат) - Реферат

Вплив хірургічної менопаузи на стан організму та систему опори та руху жінки (автореферат) - Реферат

Об'єкт дослідження – хірургічна менопауза.

Предмет дослідження – стан жінок в хірургічній менопаузі в залежності від об'єму оперативного втручання, ступінь тяжкості менопаузального синдрому, показники гормонального гомеостазу, функціональний стан вегетативної нервової системи з визначенням вегетативного статусу, вегетативної реактивності, вегетативного забезпечення, дослідження гіпервентиляційного синдрому та психо-емоційного стану, стан кістково-суглобової системи з дослідженням мінеральної щільності кісткової тканини і виявленням остеопенічного синдрому, остеоартрозу, остеохондрозу та кульшово-поперекового синдрому, профілактика та корекція системних порушень.

Методи дослідження – клінічні, біохімічні, гормональні, інструментальні та статистичні методи.

Наукова новизна отриманих результатів. На підставі результатів сучасних методів досліджень встановлено, що збільшення частоти та ступеню тяжкості менопаузального синдрому та його ускладнень у жінок репродуктивного та перименопаузального віку в хірургічній менопаузі залежить від об'єму оперативного втручання і обумовлено несприятливим преморбідним фоном сполученого характеру, що поєднує соматичну і гінекологічну патологію та післяопераційний гормональний дисбаланс.

У роботі вперше вивчений взаємозв'язок особливостей порушень вегетативного статусу, зокрема гіпервентиляційного синдрому та симпатикотонії, із розвитком менопаузального та остеопенічного синдрому у жінок в хірургічній менопаузі.

На прикладі жінок в хірургічній менопаузі вперше вивчені особливості розвитку остеопенічного синдрому у взаємозв'язку з іншими порушеннями опорно-рухової системи, такими як остеоартроз, остеохондроз і кульшово-поперековий синдром. Науково обгрунтована та розроблена принципово нова концепція розвитку менопаузального синдрому і порушень системи опори та руху, основними патогенетичними ланками якої є порушення вегетативної нервової системи у жінок в хірургічній менопаузі.

Вперше розроблена програма комплексної профілактики і лікування МПС і порушень кістково-суглобної системи у жінок в хірургічній менопаузі з урахуванням корекції гіпервентиляційного синдрому та інших порушень вегетативного статусу. Вперше доведено доцільність застосування тканинної терапії у вигляді імплантації кріоконсервованої плацентарної тканини в комплексній терапії захворювань системи опори та руху, як ускладнення менопаузального синдрому у жінок в хірургічній менопаузі..

Практичне значення отриманих результатів. В результаті проведених досліджень виявлено нові патогенетичні ланки розвитку менопаузального синдрому та його ускладнень. Обгрунтована та розроблена принципово нова комплексна диференційована тактика для профілактики і лікування менопаузального синдрому та порушень системи опори та руху у жінок в хірургічній менопаузі. Вивчені особливості вегетативного статусу дозволили використовувати методи медикаментозної та немедикаментозної корекції порушень вегетативної нервової системи для поліпшення результатів профілактики і лікування менопаузального синдрому та захворювань кістково-суглобової системи у жінок в хірургічній менопаузі. Застосування розробленої програми профілактики і лікування менопаузального синдрому і патології системи опори та руху з урахуванням корекції вегетативного статусу дозволило оптимізувати результати лікувально-профілактичних заходів і поліпшити якість життя жінок в хірургічній менопаузі.

Матеріали дисертаційної роботи впроваджені в учбову програму Харківського державного медичного університету. Результати досліджень та розроблені методики впроваджені в практичну діяльність 5 пологового будинку м. Харкова, Інституту загальної та невідкладної хірургії АМН України, Інституту патології хребта та суглобів ім. проф. М.І.Ситенка АМН України, гінекологічних відділень Харківської обласної клінічної лікарні та лікарні швидкої допомоги ім. проф. Мєщанінова. За результатами досліджень отримано патент на винахід "Спосіб профілактики та лікування тазостегново-поперекового синдрому і остеопорозу" (№ 70621А).

Особистий внесок дисертанта. Автором на сучасному рівні методично сплановані клінічні дослідження та самостійно проведене клінічне обстеження хворих. Особисто розроблені критерії діагностики, схеми профілактики та корекції системних порушень у жінок в хірургічній менопаузі, вивчено та проаналізовано результати запропонованих лікувально-профілактичних заходів.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і висновки дисертації повідомлені й обговорені на засіданнях Харківського наукового медичного товариства (2002, 2004.), Першій науково-практичній конференції молодих вчених Інституту загальної та невідкладної хірургії АМН України (Харків, 2003.), на науково-практичній міжвузівській конференції молодих вчених Харківського державного медичного університету "Медицина третього тисячоліття" (Харків, 2003.).

Публікації за темою дисертації. За темою дисертації опубліковано 7 наукових праць, 3 з яких у журналах і збірниках зареєстрованих ВАК України, отримано один деклараційний патент України на винахід.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 133 сторінках друкованого тексту. Складається зі вступу, огляду літератури (3 підрозділи), розділу матеріалів і методів дослідження, трьох розділів власних досліджень, обговорення отриманих результатів, висновків, практичних рекомендацій та списку використаної літератури. Робота ілюстрована 7 рисунками, має 25 таблиць. Список використаної літератури містить 227 джерел (136 вітчизняних і 91 зарубіжних авторів) викладений на 24 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. Для досягнення мети і задач, поставлених у дисертації, проведено аналіз матеріалів комплексного обстеження і лікування 162 жінок в хірургічній і віковій менопаузі, що проводилось на базі клініки кафедри акушерства та гінекології №1 Харківського державного медичного університету, кафедри ортопедії, травматології та військово-польової хірургії ХДМУ, клінічних відділень та поліклініки Інституту загальної та невідкладної хірургії АМН України, лабораторії морфології сполученої тканини Інституту патології хребта та суглобів ім. проф. М.І.Ситенко АМН України з 2000 по 2005 рр. Серед обстежених 132 жінки в хірургічній менопаузі були розділені на три групи: у 60 пацієнток, що складали I групу, в результаті оперативного лікування були видалені обидва яєчники і матка, 42 жінкам II групи була виконана гістеректомія з односторонньою оваріоектомією і 30 жінкам ІІІ групи була виконана гістеректомія із збереженням обох яєчників. Всі жінки були прооперовані у віці від 35 до 50 років на фоні збереженої менструальної функції. Групу порівняння складали 30 умовно соматично здорових жінки у віковій менопаузі. Тривалість менопаузи в групах порівняння від 6 місяців до 3 років. Жінкам, що увійшли до даного дослідження раніше не проводилася замісна гормональна терапія.

З метою вивчення ефективності розроблених лікувально-профілактичних концепцій жінки в хірургічній менопаузі були розділені на основу і контрольну групи. До контрольної групи увійшли 64 жінки в хірургічній менопаузі, яким профілактичні і лікувальні заходи здійснювалися за традиційними принципами (диференційоване призначення препаратів замісної гормональної терапії (ЗГТ), препаратів кальцію). Жінкам основної групи (68 жінок) разом з традиційними засобами згідно розробленій комплексній програмі профілактики та лікування менопаузального синдрому та порушень системи опори та руху у жінок в хірургічній менопаузі, здійснювалась диференційована корекція нейро-вегетативних та эндокрино-обмінних порушень, із застосуванням вегетотропних, психотропних засобів, дихальної гімнастики, препаратів відновлення мінерального балансу та тканинної терапії із застосуванням підшкірної імплантації кріоконсервованої плацентарної тканини.

У всіх обстежених вивчався анамнез життя, гінекологічний анамнез та соматичні захворювання в залежності від часу їх виникнення, стосовно оперативного втручання. Для визначення клінічних особливостей перебігу та встановлення ступеня тяжкості менопаузального синдрому, а так само оцінки його нейро-вегетативних, психо-емоційних і эндокрино-обмінних проявів ми використовували шкалу модифікованого менопаузального індексу (ММІ) Куппермана в модифікації Е.В.Уварової та В.П.Сметник. Згідно даним вивчення анамнезу, загальноклінічного обстеження та ступеня тяжкості МПС достовірно встановлено репрезентативність основної та контрольної груп.

Loading...

 
 

Цікаве