WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Вплив хірургічної менопаузи на стан організму та систему опори та руху жінки (автореферат) - Реферат

Вплив хірургічної менопаузи на стан організму та систему опори та руху жінки (автореферат) - Реферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

БІТЧУК ОЛЕНА ДЕНИСІВНА

УДК 616.71-007.235-06: 618.14-089.85

Вплив хірургічної менопаузи на стан організму та систему опори та руху жінки

14.01.01 – акушерство і гінекологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Харків – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському державному медичному університеті МОЗ України.

Науковий керівник академік НАН України, доктор медичних наук,

професор Грищенко Валентин Іванович,

Харківський державний медичний університет

МОЗ України, завідувач кафедри акушерства та

гінекології №1.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Коломійцева

Антоніна Георгіївна, Інститут педіатрії,

акушерства і гінекології АМН України, м. Київ,

завідувач відділення патології вагітності та пологів;

доктор медичних наук, професор Громова

Антоніна Макарівна, Українська медична

стоматологічна академія МОЗ України, м. Полтава,

завідувач кафедри акушерства та гінекології.

Провідна установа: Київська медична академія післядипломної освіти

ім. П.Л.Шупика МОЗ України, кафедра

акушерства і гінекології №1 м. Київ.

Захист дисертації відбудеться "9" лютого 2006 р. о 13.30 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.600.01. при Харківському державному медичному університеті за адресою: 61022, м. Харків, проспект Леніна, 4.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського державного медичного університету (61022,м. Харків, пр. Леніна, 4).

Автореферат розісланий " 6 "січня 2006 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради,

доктор медичних наук, професор В.В. Лазуренко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Значне зростання захворюваності серед жінок у віці, що збігається з настанням менопаузи, є серйозним аргументом, щоб вважати менопаузу і пов'язані з нею зміни в організмі одним з основних факторів, що визначають якість і тривалість життя жінки (О.М. Віхляєва, 1997; Б.М. Венцківський, 1998; Т.Ф. Татарчук, 1999; О.В. Грищенко, 2002).

Збільшення в останні роки частоти випадків доброякісних новоутворень матки та яєчників серед жінок репродуктивного та пременопаузального віку у 68-72% випадків є показанням до оперативного втручання, що змушує приділяти все більшу увагу проблемі хірургічної менопаузи. Термін "хірургічна менопауза" використовується стосовно жінок, менструальна функція яких була штучно припинена в результаті видалення яєчників, яєчників і матки або тільки матки. Якщо два перших варіанти хірургічної менопаузи можна віднести до естрогендефіцитних, то в хірургічній менопаузі при збереженні одного або обох яєчників такої ясності немає. Дані літератури стосовно функції яєчників після гістеректомії вкрай суперечливі, що відбивається на певних ускладненнях при виборі обсягу оперативного втручання та відсутності єдиного підходу до профілактики менопаузальних порушень (В.І. Грищенко, 1998; В.І. Кулаков, 1999; Б.М. Венцківський, Є.В. Коханевич, 2000; В.К. Чайка, 2001; Т.І. Рубченко, 2002; Т.Ф. Татарчук, 2002).

Ранні прояви менопаузального синдрому (МПС) істотно знижують якість життя жінок працездатного віку, часом на піку їхньої соціальної активності, тому проблеми лікування цієї патології здобувають важливе соціальне й економічне значення. На даний час визнається, що в основі розвитку МПС у жінок в віковий і хірургічній менопаузі ведучу роль відіграють зміни гіпоталамо-лімбічної регуляції, що призводить до порушень у функціонуванні вегетативної нервової системи (ВНС) у відповідь на зміни в гормональній регуляції організму. Багатьма авторами підкреслюється, що розвиток ранніх психоневрологічних проявів відіграє ведучу роль у прогресуванні МПС і є надалі базою для формування важких ускладнень постменопаузи. Особливу важливість мають обмінно-ендокринні прояви МПС, що обумовлюють розвиток серцево-судинної патології й остеопорозу, які визначають захворюваність у жінок в літньому і старечому віці і призодять до інвалідізації та передчасної смерті (В.І.Грищенко, 1994; О.М. Вейн, 1998; В.В. Поворознюк, 1998; Г.В. Дзяк, 2000; Т.Ф.Татарчук, 2002; М.Є. Яроцький, 2005).

В останні роки порушення стану кістково-суглобової системи у жінок перименопаузального віку придбало особливу актуальність, що пов'язано із маніфестацією в цьому віці цілого ряду захворювань опорно-рухової системи, найбільш розповсюдженими з яких є остеопенічний синдром (ОПС), остеоартроз (ОА) і остеохондроз (ОХ). Остеопенічний синдром – доклінічний стан порушення кісткової тканини, що характеризує ступінь ризику розвитку остеопорозу і проявляється збільшенням резорбції кісткової тканини, втратою органічних і неорганічних компонентів кістки, порушенням мікроархітектури кісткової тканини, зниженням її щільності, що призводить до розвитку атравматичних переломів хребців, ребер, променевої кісти та шийки стегна. Наряду з цим, значною та розповсюдженою проблемою системи опори та руху жінки в менопаузі є розвиток первинного остеоартрозу та остеохондрозу, які розглядаються як захворювання з переважним ураженням суглобового хряща та інших компонентів суглобів. Ще в 20-х роках R.Cecil та B.Archer виявили, що впродовж перших 2-х років після менопаузи в 25% випадків у жінок розвиваються симптоми "дегенеративного артриту". Дослідження суглобового хряща виявили присутність в хондроцитах рецепторів до естрогенів (J.Rosner, 1983). Багатьма авторами відзначається той факт, що найбільший відсоток хворих із клінічними проявами ОХ виявлений у віковій групі 45-59 років, при цьому відзначена істотна перевага жінок з даною патологією. Остеопорозом страждає кожна 5-а жінка віком 60 років, а ОА виявляється більше ніж в 85% жінок віком старше 65 років. Наведені дані дають підставу вважати дефіцит естрогенів одним з провідних факторів розвитку остеопорозу, остеоартрозу та остеохондрозу, які вважаються найбільш розповсюдженими захворюваннями системи опори та руху людини в похилому віці та відіграють вагому роль в порушенні здоров'я населення, призводячи до ранньої інвалідності та зниження якості і навіть тривалості життя (Ю. Франке, 1995; В.В.Поворознюк, 1998; Т.Ф. Татарчук, 1999; В.А. Насонова, 2000; В.П. Сметник, 2001 ).

Проте розвиток остеопенічного синдрому, остеоартрозу та остеохондрозу в менопаузі є не тільки наслідком дефіциту естрогенів, але й результатом хронологічного віку жінки – старіння. З цих позицій представляє особливий інтерес вивчення розвитку даної патології у жінок в хірургічній менопаузі та виробка адекватних методів профілактики та лікування захворювань системи опори та руху у даного контингенту хворих. Висока частота і вага менопаузальних ускладнень у жінок у хірургічній менопаузі при відсутності чітких рекомендацій з їхньої профілактики і лікування свідчать про актуальність теми і необхідність комплексних досліджень з метою розробки диференційованої тактики профілактики і лікування даної патології.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є частиною планової науково-дослідної роботи кафедри акушерства і гінекології № 1 Харківського державного медичного університету: "Розробка методів діагностики, лікування і профілактики в перинатальній охороні плоду і при порушеннях у репродуктивній системі" (№ Державної реєстрації 0198002629). Автором виконано фрагмент роботи з профілактики та лікування менопаузального синдрому та порушень системи опори та руху у жінок в хірургічній менопаузі.

Мета і завдання дослідження. Метою даної роботи стало поліпшення результатів профілактики і лікування менопаузального синдрому і патології системи опори та руху у жінок в хірургічній менопаузі на підставі встановлення і наукового обгрунтування взаємозв'язку між порушеннями стану вегетативної нервової системи і розвитком менопаузального синдрому та його ускладнень та розробка програми комплексної корекції психо-вегетативних і обмінно-ендокринних порушень.

Для досягнення мети були встановленні наступні завдання:

  1. Вивчити вплив хірургічної менопаузи на розвиток менопаузального синдрому та окремі показники гомеостазу у жінок репродуктивного та перименопаузального віку в хірургічній менопаузі в залежності від обсягу перенесеного оперативного втручання.

  2. Дослідити особливості мінерального балансу і порушень системи опори та руху у жінок в хірургічній менопаузі.

  3. Вивчити стан нейро-вегетативного статусу у жінок в хірургічній менопаузі.

  4. Дослідити вплив особливостей психо-вегетативного статусу і рівня полових гормонів на розвиток менопаузального та остеопенічного синдромів у жінок в хірургічній менопаузі.

  5. На підставі отриманих результатів розробити концепцію розвитку менопаузального синдрому і порушень кістково-суглобової системи у жінок в хірургічній менопаузі.

  6. Розробити програму комплексної корекції психо-вегетативних і обмінно-ендокринних порушень з метою профілактики і лікування менопаузального синдрому і патології системи опори та руху та вивчити її ефективність.

Loading...

 
 

Цікаве