WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Динаміка соціального статусу етнічної спільноти (на прикладі поляків Житомирської області) (автореферат) - Реферат

Динаміка соціального статусу етнічної спільноти (на прикладі поляків Житомирської області) (автореферат) - Реферат

- Отримані результати відкривають горизонт для подальших досліджень у даному напрямку, оскільки виявлення динаміки соціального статусу етнічної спільноти через окремих індивідів – це лише один із напрямків. Взагалі, динаміку соціального статусу етнічної спільноти можна розглядати на рівні групи, що потребує фіксації зміни позицій даної етнічної спільноти протягом певного часового відрізку, та на рівні суспільства, коли здійснюється порівняння соціальної позиції даної групи з позиціями інших етнічних груп, що функціонують у даному суспільстві.

СПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У фахових виданнях:

1. Бутковська Н.Ю. До проблеми формування в Україні поліетнічного суспільства // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія "Соціологія. Психологія. Педагогіка". – Вип.19 – Київ, 2003. – С.20-23.

2. Бутковська Н.Ю. Взаємозв'язок етнічної ідентичності та соціального статусу етнічної спільноти // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія "Соціологія. Психологія. Педагогіка". – Вип.20-21 – Київ, 2004. – С.14-17.

3. Бутковська Н.Ю. Етнічний аспект тероризму // Вісник Харківського Національного університету імені В.Н.Каразіна. "Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи". - 2005. - №652. - С. 73-77.

АНОТАЦІЯ

Бутковська Н.Ю. Динаміка соціального статусу етнічної спільноти (на прикладі поляків Житомирської області). – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата соціологічних наук за спеціальністю 22.00.04 – спеціальні та галузеві соціології. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – Київ, 2006.

У дисертації на основі об'єднувальної парадигми (теорія структурації Е.Гіденса, конструктивістський структуралізм П.Бурдьє) та розробок вітчизняних соціологів розглянуто теоретичні аспекти дослідження соціального статусу етнічної спільноти та здійснено емпіричне дослідження динаміки соціального статусу польської спільноти Житомирської області. Новий підхід до розуміння соціальної структури, що відкриває об'єднувальна парадигма, дозволив розглядати соціальний статус комплексно: статус індивіда та групи, до якої він належить. Таким чином, продовжена досить плідна традиція використання мікроаналізу. Саме вона дає можливість розглядати динаміку соціального статусу етнічної спільноти через переміщення індивіда у площині однієї родини, що фіксується через міжпоколінну зміну позиції, яку він займає у порівнянні зі своїми попередниками за такими соціальними показниками як: професія, рівень освіти та етномовної компетенції. Узагальнення прикладів окремих переміщень двох-трьох (у деяких випадках, чотирьох-п'яти) представників однієї родини фактично дає підстави робити висновки стосовно соціального просування поколінь, а отже динаміки етнічної спільноти вцілому.

Результативності дослідження сприяло застосування якісної методології, зокрема напівструктурованого глибинного інтерв'ю з використанням фрагментів автобіографій з ретроспективними моментами, метод роботи з документами, а також метод контент-аналізу, які застосовувалися в рамках таких дослідницьких тактик як "історія сім'ї" та "історія життя".

Результати дослідження динаміки соціального статусу поляків Житомирської області дозволяють констатувати, що прослідковується тенденція щодо позитивної динаміки спільноти в освітній та професійній сферах. Застосування якісних методів дослідження дозволило констатувати неможливість однозначного визначення тенденції щодо динаміки спільноти у сфері етномовної компетенції без зазначення конкретних критеріїв. Тобто, зниження рівня володіння рідною мовою може розглядатись як позитивна тенденція, якщо взяти за критерій рівень мобільності в суспільстві, та негативна тенденція, якщо критерієм розглядати збереження певних культурних форм, аутентичність спільноти.

Ключові слова: динаміка, соціальний статус, етнічна спільнота, етнічна ідентичність, якісні методи.

АННОТАЦИЯ

Бутковская Н. Ю. Динамика социального статуса этнической общности (на примере поляков Житомирской области) – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата социологических наук по специальности 22.00.04 – специальные и отраслевые социологии. – Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. – Киев, 2006

В диссертации рассматриваются теоретические аспекты исследования социального статуса этнической группы и обобщены результаты проведённого эмпирического исследования динамики социального статуса поляков Житомирской области. Использование теоретических ресурсов объединительной парадигмы (теория структурации Э.Гидденса, структуралистский конструктивизм П.Бурдье) и разработок отечественных социологов позволило рассматривать социальный статус этнической группы комплексно: статус индивида и группы, к которой он принадлежит. Социальный статус этнической общности определяется на основании не только социальных показателей, важное значение имеют и этнические характеристики, которые характеризуют человека как члена этнической группы, тоесть этническая идентичность. В работе этничность рассматривается как определенный социальный ресурс, который влияет на изменение статусной позиции члена этнической группы: повышает его, когда группа занимает привилегированное положение в обществе, и негативно влияет, если группа поддаётся стигмации.

Беря за основу трактовку социального статуса в рамках понимающей социологии в работе был использован микроподход к исследованию социального статуса этнической группы, который в отличии от макроподхода, что традиционно используется в такого рода исследованиях, позволил рассматривать социальный статус на уровне индивида. Этот подход даёт возможность прослеживать динамику социального статуса этнической группы через перемещение индивида в плоскости одной семьи, что фиксируется через межпоколенное изменение позиции, какую он занимал по сравнению со своими предшественниками за такими социальными показателями, как: профессия, уровень образования и уровень этноязыковой компетентности. Обобщение примеров отдельных перемещений двух – трёх (в отдельных случаях четырёх-пяти) представителей одной семьи фактически давало возможность делать выводы о социальном перемещении поколений а следовательно и всей общности вцелом.

Результативность исследования обеспечивалась применением комплекса качественных методов исследования, в частности, полуструктурированного глубинного интервью с использованием автобиографий с ретроспективными моментами, а также анализа документов и контент-анализа, которые применялись в рамках таких исследовательских тактик как "история семьи" и "история жизни".

Ключевые слова: динамика, социальный статус, этническая общность, этническая идентичность, микроподход, качественные методы.

ANNOTATION

Butkovska N.Y. Dynamics of the social status of ethnic community (after the example of Poles of Zhytomyr region) The Manuscript. The dissertation for a scientific degree of the Candidate of Sociological Science – 22.00.04 – special and branch sociology – Kyiv Taras Shevchenko National Univercity – Kyiv, 2006.

The dissertation which is based on all-embracing paradigm (the theory of structuration by А.Giddens, the genetic structuralism by P.Bourdieu) deals with theoretical aspects of research of social status of ethnic community and empirical investigation of dynamics of the social status of Zhytomyr region Polish community is made.

Due to the new approach to understanding of social structure given by comprehensive paradigm the social status is complex considered: the status of an individual and the group he belongs to. Thus in the meanwhile undominating tradition of using the microanalysis is kept. It gives the possibility to trace the dynamics of the social status of ethnic community through the transference of an individual in the context of a single family, which is fixed through the intergeneration change of the position, he takes as compared with his forerunners by the following social indexes as: profession, level of education, ethnolinguistic competence, level of life.

The generalization of the examples of the individual movements of two (in some cases three or four) representatives of a certain family gives occasion to draw conclusions concerning social movement of ethnic community.

The introducing of qualitative methodology such as: semistructured profound interview with using the fragments of biographies including retrospective moments, analysis of documents as well as the method of content-analysis of research during comprehension and interpretation of the results were conductive to the successful investigation.

It is established, that the tendency with regard to the positive dynamics of Polish community in education and professional sphere and the negative dynamics in the sphere of ethnolinguistic competence are observed in Zhytomyr region.

Key words: social status, ethnic community, dynamics, qualitative methodology.

Loading...

 
 

Цікаве