WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Динаміка соціального статусу етнічної спільноти (на прикладі поляків Житомирської області) (автореферат) - Реферат

Динаміка соціального статусу етнічної спільноти (на прикладі поляків Житомирської області) (автореферат) - Реферат

У підрозділі 2.2. "Дослідження динаміки як проблемне поле в соціології" зосереджується увага на проблемі виявлення динаміки соціального статусу етнічної спільноти. Зазначено, що розгляд основних підходів до аналізу динаміки в соціологічному дискурсі сприятиме поглибленню його розуміння, що розширить можливості обрання методів для дослідження динаміки соціального статусу етнічної спільноти та створить альтернативу розгляду її в межах кількісної стратегії, що стало вже традиційним.

Здійснений огляд основних праць, що розглядають проблеми соціальної динаміки, дає можливість констатувати, що соціальні зміни за своїм характером можуть бути еволюційними (соціальний дарвінізм Г.Спенсера, реформізм Е.Дюркгейма, поступальний розвиток суспільства Ф.Тьонніса, теорія "стадій росту" У.Ростоу, теорія "постіндустріального суспільства" Д.Белла, А.Тоффлера, А.Турена та Ж.Фурастьє) та революційними (теорія революційного перетворення суспільства К.Маркса та Ф.Енгельса), тобто носити прогресивний характер. Однак, є й ті, що заперечують можливість лінійного розвитку (концепція культурно-історичних типів М.Данилевського, О.Шпенглера, А.Тойнбі). Детальний огляд вищезазначених концепцій, а також основних положень щодо соціальних змін П.Сорокіна, Т.Парсонса, П.Штомпки, які також розглядаються в роботі, дає можливість констатувати, що в переважній більшості концепцій динаміка аналізується по відношенню до суспільства вцілому.

Для нашого дослідження найбільший інтерес представляла теорія Ф.Тьонніса, в якій динаміка розглядається як зміна в системі соціальних зв'язків і типі регуляції суспільних відносин, що забезпечує еволюційний перехід від однієї форми суспільної організації – спільноти, до іншої – суспільства. Дана теорія засвідчила бачення вченим суспільства не як суцільного конгломерату, а як такого, що складається з окремих спільнот, що розвиваються та змінюються. Тобто, Ф.Тьонніс розглядає спільноту ядром соціальної динаміки суспільства. Саме ці теоретичні положення стали пріоритетними для нашого дослідження, оскільки дозволили розглянути динаміку соціального статусу окремо взятої спільноти.

У нашому дослідженні соціальний статус індивіда розглядався в межах декількох поколінь однієї родини, де покоління розглядається як соціально-історичне явище і виступає як динамічний зв'язок, забезпечуючи безперервність етнічної спільноти як соціального феномену.

У підрозділі 2.3. "Опис та обґрунтування комплексу методів дослідження польської спільноти Житомирської області" здійснено опис комплексу методів, що використовуються в дослідженні а також описуються особливості їх застосування.

В якісному дослідженні дослідник має сам вибирати спосіб дії та власну стратегію, яка підходить для його дослідницької ситуації. Разом з цим, так як і в жорстко структурованому системному підході, він повинен слідувати певним канонам наукового пошуку, концептуалізувати свої спостереження та здійснювати інтерпретацію в поняттях конкретної теорії, обґрунтовувати аргументи, спираючись на достовірні дані (тексти, спостереження, існуючі документи, дані інших дослідників).

Серед якісних досить часто фігурує автобіографічний метод як спосіб аналізу, котрий концентрується на індивідах, їх досвіді "проживання" життя та відображення в ньому соціально-культурних процесів. У нашому дослідженні даний метод був представлений тактиками "історія сім'ї" та "історія життя", котрі переплітались та взаємодоповнювали одна одну. В рамках тактики "історія сім'ї" сім'я розглядається як локальна спільнота, що функціонує протягом декількох поколінь. Тобто, розгляд сім'ї, як малої соціальної групи, відбувається в історичній ретроспективі: в кожному поколінні вона перебудовується, ділиться на частини, але це не виключає її "безперервності" як соціального феномену. Зміна статусних позицій дітей відносно батьків дозволяє прослідкувати процеси соціальної мобільності сім'ї через довготривалу динаміку поколінь, що для нашого дослідження є досить важливим. Застосування тактики "історія життя" сприяє вивченню індивідуального шляху та життєвого досвіду індивіда на різних етапах: від дитинства – до дорослішання та старіння. В нашому дослідженні використовуються лише фрагменти автобіографій респондентів, що обумовлені певними тематичними блоками опитувальника а також їх спогади про окремі моменти життя батьків, бабусь-дідусів, що є ключовими для нашої теми. Таким чином, біографічні розповіді стають предметом аналізу і в своїй сукупності їх можна розглядати як колективний досвід "прожиття" певної соціальної ситуації. Порівняльний аналіз певної кількості аналогічних випадків стає основою для опису соціальної проблеми, котра вимальовується за схожими обставинами та діями – спільною соціальною практикою людей. Саме ця обставина дозволяє узагальнення стосовно соціального просування певної кількості родин переносити на рівень узагальнень для етнічної спільноти вцілому.

Зазначається, що глибинне напівструктуроване інтерв'ю застосовувалося як основний метод дослідження по відношенню до двох членів родини з метою їх подальшого порівняння та аналізу. Однак, частково в автобіографіях, а більшою мірою у відповідях на запитання спеціальних блоків дослідження респонденти розкривали питання, що стосувались окремих фрагментів життя батьків, дідусів-бабусь, прадідусів-прабабусь. Це давало можливість фактично отримати інформацію про трьохпоколінний (в окремих випадках чотирьох- та п'ятипоколінний) зв'язок і зміну соціального статусу індивіда в межах однієї родини, а якщо системно, то про зміни, які були характерні для статусних змін польських родин. Інтерв'ю, яке стенографувалося, перетворювалось в текст, тому можна вважати, що і елементи, які характерні для аналізу документів, також використовувалися (зокрема, розгляд історичного контексту в інтерв'ю, оскільки йшлося про кілька поколінь; окремо здійснювалася категоризація та інші елементи). Метод роботи з документами та контент-аналіз застосовувались на етапі осмислення та інтерпретації результатів дослідження. Інтерпретація значень соціальних дій, зокрема, тієї чи іншої позиції, здійснена через інтерпретацію тексту і через ті смисли, які безпосередньо презентують учасники інтеракції (респонденти).

У третьому розділі "Основні тенденції динаміки соціального статусу польської спільноти Житомирської області" представлені результати емпіричного дослідження, проведеного автором дисертації

У даному розділі представлено огляд історичної ретроспективи функціонування польської спільноти на території України, що є важливим з огляду на повноту соціального контексту дослідження. Відзначено, що особливістю функціонування польської спільноти на території України є глибока вкоріненість її представників на території нашої держави, діаспорність функціонування, компактність розселення.

Розділ містить інтерпретацію результатів проведеного дослідження у вигляді аналітичного тексту, основні положення якого ілюструються цитатами з інтерв'ю, що не піддавались редагуванню. В роботі аналізуються такі етнічні характеристики як етнічна самосвідомість, етнічне самопочуття, рівень релігійності. Стратифікаційні характеристики членів польської спільноти розглядаються через такі показники як професія, рівень освіти, етномовна компетенція та рівень життя. Отримані результати дозволяють констатувати наявність наступних тенденцій: позитивної тенденції щодо динаміки соціального статусу польської спільноти прослідковується в освітній та професійній сферах. Нисхідну динаміку етномовної компетенції слід розглядати і як позитивну і як негативну тенденції щодо розвитку польської спільноти. Негативну роль вона відіграє для її членів у плані передачі культурних цінностей, збереження своєї аутентичності і позитивну - у плані створення кращих умов для соціального просування в межах суспільства. Процеси асиміляції, що характерні для польської спільноти, сприяли тому, що її члени майже не вирізнялись з-поміж етнічної більшості, що ставило їх в рівні умови з переважаючою частиною населення – українцями у здобутті освіти, а, відповідно, і у оволодінні бажаною професією.

Позитивна динаміка стосовно рівня життя засвідчила, що етнічне походження не впливає на можливості соціального просування у сучасному українському суспільстві. Серед чинників успішності на цьому шляху респонденти відмітили особисті ділові якості, цілеспрямованість, рівень освіти, наполегливість у досягненні цілей, а також наявність грошей та зв'язків. Відповіді респондентів стосовно свого етнічного самопочуття дають зрозуміти, що поляки почувають себе в рівних умовах з українцями, а їх так звана "меншинність" ніяким чином не впливає на соціальну мобільність у сучасному українському суспільстві.

Loading...

 
 

Цікаве