WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Динаміка соціального статусу етнічної спільноти (на прикладі поляків Житомирської області) (автореферат) - Реферат

Динаміка соціального статусу етнічної спільноти (на прикладі поляків Житомирської області) (автореферат) - Реферат

3

ЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Бутковська Наталія Юріївна

УДК 316.662:323.15(477)

Динаміка соціального статусу етнічної спільноти (на прикладі поляків Житомирської області)

22.00.04 – спеціальні та галузеві соціології

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата соціологічних наук

Київ – 2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі загальної соціології

Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Науковий керівник:

кандидат соціологічних наук, доцент

Чепак Валентина Василівна,

Київський національний університет імені Тараса Шевченка,

факультет соціології та психології, м. Київ

Офіційні опоненти:

доктор соціологічних наук, професор

Пірен Марія Іванівна,

Національна академія державного управління

при Президентові України, професор кафедри

державної політики та управління політичними процесами, м. Київ

кандидат соціологічних наук, асистент

Чудовська-Кандиба Ірина Анатоліївна,

Київський національний університет імені Тараса Шевченка,

асистент кафедри галузевої соціології, м. Київ

Провідна установа: Інститут соціології НАН України

Захист відбудеться 25 вересня 2006 р. о 16 годині

на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.001.30

у Київському національному університеті імені

Тараса Шевченка за адресою: 01017, м. Київ, вул. Володимирська, 60, ауд. 314.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці

Київського національного університету імені Тараса

Шевченка за адресою: 01017, м. Київ, вул. Володимирська, 58.

Автореферат розісланий 23 08. 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Ю.О.Тарабукін

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Нині в соціогуманітарних науках спостерігається ренесанс проблематики ідентичності, що зумовлено, з одного боку, сучасними глобалізаційними процесами, з іншого, зростанням значення культурних відмінностей.

Невід'ємною складовою загальної соціальної ідентичності людини є етнічність. Cучасна соціальна думка в поясненні феномену етнічної ідентичності використовує як примордиалістські моделі, згідно з якими етнічна приналежність перетворюється на дещо не менш тісно пов'язане з людиною, ніж її шкіра, так і конструктивістські, які розглядають етнічні характеристики, як і більшість соціальних ознак, подібними до одягу, котрий можна обирати та міняти. Етнічна ідентичність, котру ми звикли визначати на основі культурних традицій, історичної пам'яті, мови знаходиться під впливом сучасних соціальних змін, конфліктів та пошуку визначень. Етнічна група, як і етнічна ідентичність, виступає предметом соціального конструювання, а не чимось незмінним та несуперечливим.

Посилена увага до феномену етнічного пов'язана з утвердженням принципу мультикультуралізму в сучасних суспільствах. Етнічний ренесанс, що характерний для розвитку не лише посттоталітарних суспільств, а й розвинених країн Заходу, засвідчив зростання ролі етнічного чинника, як такого, що здатен чинити вплив на функціонування соціальних механізмів та розподіл суспільних ресурсів. Україна як і більшість країн Європи є поліетнічним суспільством. Соціальна трансформація українського суспільства супроводжується етнополітичним ренесансом як титульного етносу – українців, так і етнічних меншин, що свідчить про структурування соціального простору не лише за економічною, політичною, а й за етнічною ознакою. Успіх міжетнічної взаємодії в суспільстві в чималій мірі залежить від соціального самовизначення як на індивідуальному рівні, так і на груповому, що в свою чергу впливає на визначення статусних позицій суб'єкта. Вплив етнічного чинника на зміну статусних позицій як індивіда так і групи є тому досить актуальним.

Проблеми етносоціальної нерівності є досить новими для вітчизняної соціології і стають об'єктом теоретичного та емпіричного дослідження лише в період перебудови, оскільки вивчення соціальної структури радянських народів ґрунтувалось на виявленні тенденцій до зближення головних характеристик їх розвитку, що трактувалось як подолання соціальної нерівності. Останнім часом інтерес до способу життя, положення і ролі в українському суспільстві етнічних груп значно зріс. Аналіз ряду праць, в яких розглядається проблема позиціонування етнічних спільнот на шкалі соціального домінування, засвідчив переважання макропідходу в дослідженнях соціального статусу етнічних спільнот та застосування кількісних методів у дослідженні динаміки.

Розглядаючи динаміку соціального статусу суб'єкта (індивіда або групи) важко визначити і "схопити" ключеві характеристики, завдяки яким динаміка стає "видимою", оскільки за своєю сутністю динаміка передбачає зміни або рух і саме це породжує складність. Зафіксувати наявність певного руху, а у нашому випадку, динаміку соціального статусу етнічної спільноти, ще не означає розкрити або з'ясувати її спрямованість. Динаміка передбачає зміни, що в свою чергу спонукає до інтерпретації та до здійснення оцінки в межах позитивного чи негативного континуума, що базується на системі, визначених культурою цінностей. Окрім цього, ми можемо розглядати динаміку і як певний рух, що має відповідний напрямок: висхідний або нисхідний. Зазначене дає змогу констатувати, що існує проблема в розумінні самої сутності поняття динаміки соціального статусу етнічної спільноти, оскільки в структуру його входять різні компоненти і ті, які представляють аксіологічний аспект, і ті, які характеризують напрямок самих змін. Ціннісний аспект і створює те проблемне поле, яке потребує глибокого аналізу через призму конкретного соціокультурного середовища певної етнічної спільноти. Тому динаміка соціального статусу етнічної спільноти має комплексний характер і потребує поглибленого аналізу.

Розгляд динаміки соціального статусу як комплексного утворення, передбачає здійснення рефлексії від динаміки індивідуального статусу до динаміки соціального статусу етнічної групи. Тобто можна констатувати існування наукової проблеми, а саме: наявність протиріччя між необхідністю науково-теоретичної рефлексії щодо динаміки соціального статусу етнічної спільноти та недостатністю наявних соціологічних знань стосовно компонентів, що складають ядро "соціального статусу" як соціологічного показника і використовуються для фіксації динаміки соціального статусу конкретної групи, яка функціонує в межах певної культури, в конкретному соціальному контексті. Тому саме проблема визначення наявності чи відсутності динаміки соціального статусу етнічної групи (в нашому випадку – польської спільноти Житомирської області), а також направленості цієї динаміки через призму конкретного культурного середовища і складатиме проблему нашого дослідження.

Метою дослідження є виявлення основних тенденцій динаміки соціального статусу етнічної спільноти (на прикладі поляків Житомирської області)

Для досягнення поставленої мети необхідно виконати наступні завдання:

проаналізувати основні підходи до розуміння соціального статусу в соціологічних теоріях;

на основі аналізу існуючих концепцій етнічності виокремити основні підходи до розуміння феномену етнічного в соціології;

проаналізувати перспективу застосування базових підходів до розуміння етнічності в межах сучасного соціологічного дискурсу з подальшим використанням отриманих знань для проведення емпіричного дослідження;

визначити можливості застосування поняття "соціальний статус" при розгляді етнічної спільноти;

підготувати та провести дослідження динаміки соціального статусу польської спільноти Житомирської області;

проаналізувати отримані результати та виявити основні тенденції динаміки соціального статусу польської спільноти Житомирської області

Об`єктом дослідження є соціальний статус польської спільноти Житомирської області, а предметом – динаміка соціального статусу цієї спільноти.

У дисертаційному дослідженні використовуються такі методи: загальнонаукові: генетичний – при розгляді ретроспективи функціонування польської спільноти на території України; міждисциплінарне теоретизування у процесі виявлення основних підходів до розуміння етнічності в соціології та під час визначення змісту поняття "етнічна ідентичність"; метод аналізу й синтезу під час формулювання власних висновків; соціологічні методи збору даних: напівструктуроване глибинне інтерв'ю з використанням автобіографій з ретроспективними моментами, метод аналізу документів та контент-аналіз у процесі обробки стенограм.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у концептуалізації динаміки соціального статусу етнічної спільноти (на прикладі поляків Житомирської області). Сутність та ступінь новизни відображено у таких положеннях:

- поглиблено розуміння соціального статусу в соціології. На відміну від переважаючого підходу дослідження соціального статусу в межах структурно-функціонального аналізу, нами обґрунтована доцільність розглядати це поняття в рамках мікропідходу на основі об'єднувальних парадигм (теорія структурації Е.Гіденса та "конструктивістський структуралізм" П.Бурдьє) та розробках вітчизняних соціологів, що дало можливість більш розширено розглядати поняття "соціальний статус", представивши його індивідуальний та колективний аспекти;

- дістало подальшу розробку розуміння феномену етнічного в соціології. На основі аналізу концепцій етнічності: примордиалізму, інструменталізму, конструктивізму виділено ідентифікаційний підхід до тлумачення даного поняття як найбільш конструктивний для соціологічного опису, аналізу та розуміння сучасних етнічних процесів;

Loading...

 
 

Цікаве