WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Функціональна характеристика бронхіальної прохідності у дітей, що зазнають негативного впливу тютюнопаління (автореферат) - Реферат

Функціональна характеристика бронхіальної прохідності у дітей, що зазнають негативного впливу тютюнопаління (автореферат) - Реферат

Результати функціональних тестів з дозованими фізичними навантаженнями показали, що бронхоспазм фізичного навантаження (БФН), який характеризував підвищену бронхіальну чутливість, було зафіксовано у 28 з 115 пацієнтів, що склало 24,3% (рис.2.).

Рис.2. Частота БФН після функціонального бронхопровокаційного тесту з дозованим фізичним навантаженням у дітей курців та некурців

Серед дітей з різним статусом курця показав, що БФН реєструвався у 2 з 22 дітей-некурців. В групі пасивних курців – у 22 з 74 та в групі активних курців у 4 з 19. При співставленні груп курців (пасивні та активні) і некурців була виявлена вірогідна різниця між частотою діагностування БФН (ч2=4,5<ч205=3,84 або р<0,05).

Крім того, виявлена тенденція до більш виражених за амплітудою бронхомоторних реакцій у дітей з тривалою дією тютюнового диму на бронхи. Так, ступінь БФН у 2 дітей-некурців виявився низьким, серед 22 дітей - пасивних курців в 14 випадках він виявився низьким, в 6 випадках - середньої тяжкості, в 2 - тяжким, у активних курців БФН був найбільш вираженим: у 1 – легкий, у 3 – тяжкий (р<0,05).

Таким чином, за результатами функціональних бронхопровокаційних тестів з дозованими фізичними навантаженнями встановлено, що одним з патогенетичних механізмів негативного впливу активного чи пасивного тютюнопаління на дихальну систему дітей є не пошкодження самих структур бронхів, а зміни забезпечення функції бронхів з боку парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи, тобто центральні механізми регуляції функціонування дихальної системи.

Вплив інгаляцій сальбутамолу на параметри функції зовнішнього дихання у курців та некурців не істотний, на що вказує відсутність бронхообструкції, зокрема „прихованого бронхоспазму".

Так, „прихований бронхоспазм" діагностувався у 6 з 74 дітей з групи пасивних курців та по одній дитині у групах активних курців та некурців. У групі пасивних курців у 68 випадках проба була „негативною", у 18 – активних курців та у 21 з групи некурців (ч2=0,58<ч205=5,99 або р>0,05).

Отримані дані, що синдром вегетативної дисфункції сприяє порушенню функціонального стану в2-адренорецепторів бронхів у дітей, що зазнають впливу тютюнового диму. Так, стан „прихованого бронхоспазму" серед пасивних курців частіше виявлявся у тих, що мають синдром вегетативної дисфункції (у 5 з 37 проти 1 з 37; ч2=3,9<ч205=3,84 або р<0,05).

Той факт, що „прихований бронхоспазм" з однаковою частотою зустрічається серед пасивних, активних курців та некурців і не залежить від ступеня навантаження органів дихання дитини тютюновим димом, дає змогу вважати, що порушення в2-адренорецепторів бронхів не виникають як початкові зміни і не є першим патогенетичним механізмом порушення бронхіальної прохідності під впливом тютюнового диму.

Співставлення результатів бронхопровокаційних тестів з деякими анамнестичними, клінічними та функціональними параметрами показало, що стан бронхіальної чутливості у курців не залежить від наявності супутнього хронічного тонзіліту, повторних запалень бронхів, физичного розвитку, статі дитини.

Статистично вірогідної різниці в частоті реєстрації бронхіальної гіперчутливості між дітьми респіраторно асимптомними і дітьми, що знаходились на диспансерному обліку з приводу рецидивуючого бронхіту в стадії ремісії, не знайдено (Рч2>0,05).

Виявлені ендогенні фактори, які сприяють реалізації негативного впливу тютюнового диму на дихальну систему дітей: перенатальні ушкодження ЦНС в анамнезі, обтяжена спадковість з хронічної легеневої патології, наявність синдрому вегетативної дисфункції (Рч2<0,05).

Одним із завдань, які ми ставили, було вирішення питання, чи впливає ендокринний фон організму (різні рівні кортизолу та основних тиреоїдних гормонів) на появу патологічних змін у функціональному стані чутливих бронхіальних рецепторів під дією тютюнового диму. Для вирішення цього завдання нами обстежена група з 74 дітей з різним статусом курця, яким разом з клініко-функціональним обстеженням визначали вміст в сироватці крові кортизолу, тиреотропного гормону, тироксіну, трийодтироніну, антитіл до тиреоглобулінів. Статистичний аналіз результатів показав, що для більшості дітей типовим є показники основних тиреоїдних гормонів, які не відрізняються від норми для здорових дітей (р>0,05). Разом з тим, у частини дітей реєструвались показники Т4 нижче норми при нормальних показниках Т3, ТТГ. Антитіла до ТГ знаходились в межах норми у всіх дітей.

Аналіз результатів показав, що у дітей, які зазнають впливу тютюнового диму, активно чи пасивно, зміни у функціональному стані чутливих рецепторів бронхів (осморецепторів слизової оболонки, холінорецепторів) не залежать від рівнів основних тиреоїдних гормонів в сироватці крові (Рч2>0,05).

Рівні коритизолу у дітей з різним статусом курця характеризуються широким розкидом (92-576,7 нмоль/л) і у більшості пацієнтів (у 70 з 74) знаходяться в межах норми.

Аналіз показників у групах дітей з різними рівнями кортизолу в сироватці крові показав, що зміни у функціональному стані чутливих рецепторів бронхів статистично не відрізняються у курців та некурців (Рч2>0,05).

Таким чином, представлені результати показали, що у дітей, які зазнають впливу тютюнового диму активно чи пасивно, зміни у функціональному стані чутливих рецепторів бронхів (осморецепторів слизової оболонки, холінорецепторів) не залежать від рівнів кортизолу в сироватці крові.

З метою зменшення негативного впливу тютюнового диму на бронхіальні рецептори та відновлення їх чутливості 20 дітям, що зазнавали дії тютюну (5 активно та 15 пасивно) проводили інгаляції фізіологічного розчину NaCl 0,9% в режимі ультразвукового розпилу по 5 хвилин двічі на день, протягом 10 днів. Контрольну групу склали 20 дітей, що не отримували інгаляцій.

Позитивний ефект оцінювали за результатами функціональних інгаляційних тестів з неізотонічним розчином дистильованою водою, а саме за зміною рівнів бронхіальної чутливості до та після курсу інгаляцій.

Після курсу інгаляцій ізотонічного розчину в режимі ультразвукового розпилу стан ПБЧ реєструвався лише у 2 дітей. У 18 пацієнтів максимальний відсоток зниження ОФВ1 від початкового його значення, яким виражалася бронхіальна чутливість, зменшився, що вказувало на зменшення чутливості бронхів, та у 2 залишився на базальному рівні (Ркз<0,01).

В контрольній групі, де діти не отримували інгаляцій фізіологічного розчину при визначенні рівнів бронхіальної чутливості на неізотонічний подразник, у 19 дітей залишилась без змін, у 1 – підвищилась (Ркз<0,01).

Порівняння змін у функціональному стані осморецепторів дітей, що отримували інгаляції фізіологічного розчину, з результатами тестів контрольної групи виявило вірогідні розбіжності (ч2=32,8>ч201=9,21 або р<0,01).

В якості ще одного засобу профілактики негативного впливу тютюнового диму нами були використані вітаміни А і Е. Всі діти, які взяли участь в цій частині роботи, були активними чи пасивними курцями. Їх розподілили на групи: першу склали 20 дітей, які в якості протекторного засобу негативного впливу тютюнового диму отримували препарат „АЕвіт" в дозі 0,2 г двічі на день протягом 25 днів. Другу групу склали 20 дітей, які отримували з метою профілактики „вітамін Е" по 0,1 г 1 раз на день протягом місяця. Контрольну - 20 дітей, що не отримували жодних препаратів.

Застосування вітамінотерапії призвело до зменшення рівнів реагування на неізотонічний подразник (Ркз<0,01), що вказує на відновлення функціонального стану осморецепторів бронхів, які найбільш вразливі до негативної дії тютюнового диму. Порівняння результатів тестів дітей-курців, що отримували вітамінотерапію, та контрольної групи виявило вірогідні розбіжності (ч2=5,99>ч205=5,99; Рч2<0,01). Зареєстровано зменшення рівнів бронхіальної чутливості до дозованих фізичних навантажень після курсу вітамінотерапії (Ркз<0,01), що характеризувало відновлення регуляції тонусу бронхів з боку вегетативного відділу ЦНС. Порівняння частоти реєстрації зменшення рівнів чутливості до дозованих фізичних навантажень у дітей, що отримували вітамінотерапію, та у контрольній групі виявило вірогідні відмінності (ч2=12,9>ч201=9,21; Рч2<0,01).

Помітної різниці між ефективністю застосування препарату „АЕвіт" порівняно з „вітаміном Е" не виявлено (ч2=0,78<ч205=5,94 або р>0,05).

Таким чином, зміни чутливості у бронхіальних рецепторах під впливом тютюнового диму нестійкі, вони носять функціональний характер. Відновлити функціональний стан чутливих бронхіальних рецепторів можна застосовуючи повторні курси інгаляцій фізіологічного розчину та вітамінотерапії вітамінами Е і А.

Loading...

 
 

Цікаве