WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Функціональна характеристика бронхіальної прохідності у дітей, що зазнають негативного впливу тютюнопаління (автореферат) - Реферат

Функціональна характеристика бронхіальної прохідності у дітей, що зазнають негативного впливу тютюнопаління (автореферат) - Реферат

Відповідно до поставлених завдань дослідження дітям, що зазнавали впливу тютюнового диму, призначили інгаляції ізотонічного розчину по 5 хвилин, двічі на день протягом 10 днів. Другій групі (20 дітей-курців) був призначений „токоферола ацетат" по 0,1 г один раз на день протягом місяця. Третій групі (20 дітей-курців) призначали „АЕвіт" 0,2 г (1 капсула, яка містить 100000 МЕ ретинолу пальмінату та 0,1 г токоферола ацетату) двічі на день, протягом 25 днів. Групу контролю склали 20 дітей-курців, що не отримували жодних методів протекції негативного впливу тютюнового диму. Через місяць діти пройшли контрольне клініко-функціональне обстеження.

Створення бази даних та статистична обробка отриманих результатів проводилась на персональному комп'ютері у ліцензійній програмі Exel (021-04691) в операційній системі Windows XP professional. Дані оброблялись математично з використанням параметричних та непараметричних методів статистичного аналізу (середніх значень (М) з стандартними помилками та стандартними відхиленнями, гомо- чи гетерокседастичними тестами Студента з визначенням показника „t", критерію знаків (КЗ), критерію Фішера (Z), коефіцієнта лінійної кореляції Пірсона (r), метода ч2. Результати статистичної обробки даних приводились до показника „р". Його значення менші, ніж 0,05 (р<0,05), вважались статистичним підтвердженням вірогідної розбіжності (І.В. Поляков, Н.С. Соколова., 1975; С.Н. Лапач та співавт., 2000).

Результати дослідження та їх обговорення. Аналіз отриманих результатів анкетного опитування показав, що негативного впливу тютюнового диму тією чи іншою мірою зазнають 2039 (92,6%) дітей шкільного віку. Активними курцями виявилися 652 (29,6%) школяра, пасивними курцями - 1387 (63,0%), некурцями – 163 (7,4%).

Більша чисельність школярів зазнає навантаження тютюновим димом високого (40,5%) та середнього ступенів (37,2%) (частота дії щоденно чи 2 – 3 дні на тиждень з експозицією від 3 до 12 годин на добу). Спроба визначити джерело, що призводить до значного навантаження тютюновим димом дитячого організму, не виявила вірогідних розбіжностей між частотою зіткнення з тютюновим димом вдома та поза ним (кореляційний коефіцієнт r=0,20 та r=0,24 відповідно; р>0,05).

Серед дітей активних курців, що взяли участь у анкетуванні, хлопців було 399 (61,2 %), дівчат 253 (38,8%). Середній „стаж " активного паління у 874 дітей (40%) складав більше п'яти років, що вказує на ранній початок паління у значної кількості дитячого населення.

Визначення віку, в якому діти активно розпочинають палити, показало, що розповсюдженість активного тютюнопаління поступово починає підвищуватись серед школярів з 8 класу (13-14 років), складає 17,7%. Серед хлопців найбільше зростання числа активних курців розпочинається з сьомого класу (12-13 років), складаючи у нашому опитуванні 15,6%. Досягає свого максимуму у восьмому – дев'ятому класах (13-15 років), складаючи 22,7%. У дівчат число активних курців починає зростати у дев'ятому класі (14-15 років), становить 19,8%. Максимальна кількість дівчат-курців у десятому - одинадцятому класах (15-17 років) – 28,4% і 30,8% відповідно.

Аналіз причин, які, на думку дітей, призвели до початку активного тютюнопаління, показав, що вони різні. Так, серед причин початку паління хлопці більш часто зазначають прагнення наслідувати дорослим - 7,8%, бажання виглядати дорослішими - 7,0%, „паління за компанію"- 33,6%. Дівчата причинами початку активного паління відзначали „паління за компанію" (41,9%), бажання наслідувати улюбленому герою фільму (7,4%).

Враховуючи вікові особливості активного тютюнопаління та причини його початку, на думку школярів, можна припустити критичні періоди початку активного тютюнопаління серед дітей та фактори, що йому сприяють (рис. 1).

Рис. 1. Основні фактори та критичні періоди початку активного тютюнопаління серед хлопців і дівчат

Перші спроби активного тютюнопаління діти роблять у віці 12-13 років. Для хлопців критичним періодом є вік 13-14 років, основною причиною виступає бажання виглядати дорослими, спробувати щось нове. У дівчат критичними є 15-16 та 16-17 років, головною причиною можна визнати „паління за компанію", бажання виглядати „круто". Існує критичний період, який є характерним як для дівчат, так і для хлопців – це вік 14-15 років. В цей період діти зазначають однакові причини, що спонукають до початку активного тютюнопаління, а саме „паління за компанію" та бажання виглядати „круто". Тож відомість, яка у підлітків розвинута через недостатність почуття самодостатності, побоюваннями втратити свою компанію чи бути невизнаним у своїй групі – є основним фактором початку активного паління серед дітей.

Нашим дослідженням підтверджено, що ризик залучення до тютюнопаління та формування статусу курця відбувається під впливом комплексу факторів.

Одними з впливових є паління батьків (r=0,2; р<0,01) та паління братів (r=0,3; р<0,01). Серед опитаних школярів 65% мешкають в родинах, де палять батьки і 36,4% мали братів, що активно палили. Не менший вплив на процес залучення дитини до активних курців чинить паління авторитетної людини. Опитування показало, що „кумирів", які палять, мали 42% дітей (r=0,3; р<0,01). Найбільш впливовим фактором виявилося паління друзів школяра. Повідомили, що мають серед друзів, яких поважають, курців 84,2% дітей (r=0,4; р<0,01).

Проведене анкетування дозволило визначитися з структурою тютюнопаління (ступенем навантаження дітей тютюновим димом та статусом курця). Беручи до уваги, що діти зазнають навантаження тютюновим димом найчастіше пасивно, середнього і високого ступеня важкості, необхідним виглядає пошук методів профілактики його негативного впливу при неможливості вилучити дитину із забрудненого навколишнього середовища. З метою пошуку таких методів ми визначали початкові зміни у чутливих бронхіальних рецепторах під дією тютюнового диму.

При аналізі загальних спірограм вентиляційних порушень бронхіальної прохідності не було виявлено в жодної дитини.

Виміри базальних рівнів неспецифічної бронхіальної чутливості у 58 дітей за допомогою інгаляційних бронхопровокаційних тестів з ацетилхоліном показали, що стан бронхіальної гіперчутливості діагностувався у 6,8% обстежених дітей. Всі випадки підвищеного бронхіальної чутливості до ацетилхоліну діагностувались: у курців порівну серед активних та пасивних курців. Статистично вірогідної різниці у частоті підвищеного бронхіального реагування між групами з різним статусом курця не виявлено (Рч2 >0,05).

Таким чином, виявилось, що стан неспецифічної бронхіальної гіперчутливості до аерозолю ацетилхоліну виявлявся лише у курців і не залежав від статусу курця. Це вказує на те, що під дією тютового диму найбільш вірогідно можуть виникати порушення з боку функціонального стану холінорецепторів бронхів.

Результати проведення функціональних інгаляційних бронхопровокаційних тестів з неізотонічним розчином (дистильованою водою) показали, що під впливом тютюнового диму у дітей може формуватись стан підвищеної бронхіальної чутливості до неізотонічного подразника, в основі якого лежить порушення функціонального стану осморецепторів. Це підтверджується тим, що у наших дослідженнях виявлена схильність до більш виражених бронхоспастичних реакцій у відповідь на інгаляції неізотонічного подразника у дітей з вираженим тютюновим навантаженням. Так, підвищена бронхіальна чутливість до неізотонічного подразника реєструвалась у 28 з 115 пацієнтів, що склало 24,3%. Виявлена тенденція до визначення стану гіперчутливості у дітей, які є курцями, активними чи пасивними порівняно з некурцями (Рч2<0,05). Разом з тим, було показано, що ступінь тяжкості бронхіальної гіперчутливості до неізотонічного подразника збільшується пропорційно до збільшення ступеня навантаження тютюновим димом. Так, ступінь гіперчутливості у 6 з 7 дітей, що не зазнавали впливу тютюнового диму, виявився низьким та лише в однієї дівчини середнього ступеня. Серед 74 дітей - пасивних курців у 8 випадках ПБЧ виявилась низького ступеня, у 8 – середньої тяжкості. А серед 19 активних курців ступінь ПБЧ був найбільш вираженим у 1 –тяжким, у 2 – середньої тяжкості та у 2 – легким (р<0,05).

Зазначене дає підстави вважати, що одним з початкових патогенетичних механізмів негативного впливу тютюнопаління на дихальну систему дітей є зміни з боку осморецепторів цитоплазматичних мембран слизової оболонки бронхів.

Loading...

 
 

Цікаве