WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Застосування електрофоретичних зубних щіток та зубної пасти, що містить пелоїди, в індивідуальній гігієні порожнини рота хворих із запальними захворюв - Реферат

Застосування електрофоретичних зубних щіток та зубної пасти, що містить пелоїди, в індивідуальній гігієні порожнини рота хворих із запальними захворюв - Реферат

Доведено лікувально-профілактичну дію розробленого комплексу гігієнічних заходів у хворих із запальними захворюваннями пародонту, про що свідчить позитивна динаміка клінічних, лабораторних і функціональних показників стану тканин пародонта у найближчі і віддалені терміни спостережень.

Показана здатність запропонованого комплексу нормалізувати мікроциркуляцію тканин пародонту, що підтверджується збільшенням стійкості капілярів слизової оболонки ясен (проба Кулаженко) та підвищенням амплітудних характеристик реограм| і зниженням індексу периферичного опору.

Практичне значення одержаних результатів. Запропонований комплекс індивідуальної гігієни порожнини рота хворим із запальними захворюваннями пародонту дозволяє проводити спрямований електрофорез лікувальних компонентів зубної пасти „Пєлодент" в домашніх умовах, при цьому лікарські речовини, створюючи своєрідне депо в слизовій оболонці, пародонті, повільно розсмоктуються і надають тривалу лікувальну дію, а побічна дія зводиться до мінімуму, оскільки в тканини вводяться лише необхідні їх складові. Комплексна дія гальванізації і пєлодексу покращує стан тканин пародонту і сприяє збільшенню періоду ремісії.

Розроблений комплекс гігієнічних заходів впроваджено у клінічну практику терапевтичних відділень Одеської обласної клінічної стоматологічної поліклініки, міських стоматологічних поліклінік № 1, № 5 та № 8 м. Одеси. Матеріали дисертації використовуються в навчальному процесі кафедри терапевтичної стоматології ОДМУ МОЗ України.

За результатами роботи опубліковано Інформаційний лист про нововведення в системі охорони здоров'я № 160-2004 "Спосіб лікування та профілактики захворювань пародонта" (Київ: Укрмедпатентінформ МОЗ України, 2004).

Особистий внесок здобувача. Автором особисто проведено інформаційно-патентний пошук, проаналізована наукова література по темі дисертації, самостійно здійснені всі клінічні та експериментальні дослідження, узагальнені і проаналізовані отримані результати, проведена їх статистична обробка, написана та оформлена дисертація. Спільно з науковим керівником визначені мета і завдання дослідження, сформульовані основні висновки роботи.

Дисертант брала безпосередню участь у розробці рецептури і проведенні доклінічних випробувань зубної пасти "Пєлодент", створеної колективом авторів лабораторії гігієни порожнини рота Інституту стоматології АМН України під керівництвом д.мед.н. Т.П. Терешиної, оформила науково-технічну документацію на нову зубну пасту. Біохімічні дослідження ротової рідини та експерименти на тваринах здійснені автором разом із співробітниками відповідних лабораторій і віварію Інституту стоматології АМН України.

Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи повідомлені й обговорені на V Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених "Екологія. Людина. Суспільство" (Київ, 2002); II Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених "Крок у майбутнє" (Київ, 2002); ХХ науковій конференції країн СНД "Дисперсные системы" (Одеса, 2002); Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених "Вчені майбутнього" (Одеса, 2002).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 11 наукових праць, з яких 6 статей у наукових фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 1 Деклараційний патент України на винахід, 4 тези доповідей у збірниках матеріалів конференцій.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 181 сторінці принтерного тексту і складається зі вступу, огляду літератури, 3-х розділів власних досліджень, аналізу й узагальнення результатів досліджень, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел, додатка. Список літератури містить 227 першоджерел, з яких 49 – іноземних авторів. Роботу ілюстровано 27 таблицями та 24 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. Для досягнення поставленої мети та вирішення завдань дисертаційної роботи проведено експериментальні, клінічні і лабораторні дослідження. В експерименті використано 208 білих щурів, у клінічних дослідженнях взяли участь 20 здорових осіб і 100 хворих із запальними захворюваннями пародонту.

Експериментальні дослідження включали вивчення токсико-гігієнічних показників і специфічної ефективності нової зубної пасти „Пєлодент" (138 тварин) та дослідження пародонтопротекторних ефектів електрофоретичних зубних щіток "Habitus" і зубної пасти "Пєлодент" (70 тварин).

Токсикологічні дослідження зубної пасти "Пєлодент" проводили згідно вимог Фармкомітету МОЗ України („Методические указания по экспериментальному (фармакологическому) и клиническому испытанию гигиенических лечебно-профилактических средств для ухода за полостью рта", 1994). Вивчали гостру і хронічну токсичність, шкірно-подразнюючу дію, подразнюючу дію при нанесенні на шкіру і слизову оболонку порожнини рота, сенсибілізуючу дію і мікробну забрудненість зубної пасти.

Експеримент з вивчення ефективності гігієнічних заходів виконано на 70 білих щурах|пацюках| місячного віку. Було сформовано 7 груп тварин (по 10 у кожній групі): 1 – контрольна група – інтактні щури|пацюки|; 2 – щурам чистили зуби звичайною|звичною| зубною щіткою із |із|пастою-|утримує|плацебо, яка не містить біоактивних добавок; 3 – обробка зубів звичайною|звичною| зубною щіткою з|із| зубною пастою із 2,5% вмістом п|утрєлодексу; 4 – чищення зубів електрофоретичними| зубними щітками з|із| зубною пастою із 2,5% вмістом пєлодексу|ппп; 5 – обробка зубів електрофоретичними| зубними щітками з|із| зубною пастою із 5,0% вмістом пєлодексу|ппп;|утримує| 6 – тваринам відтворювали пародонтит із застосуванням „перекисної моделі" (Козлянина Н.П., 1989) додаванням в їжу по 5г переокисненої соняшникової олії|; 7 – „перекисна модель" пародонтиту та чищення зубів електрофоретичними| зубними щітками із|із| зубною пастою, що містить|утримує| пєлодекс (5%). Обробку зубів проводили щоденно протягом 20 днів, після тижневої перерви - ще 20 днів; у групах № 4, 5 і 7 перші 20 днів – електропозитивною зубною щіткою "Habitus", другі – електронегативною.

Після закінчення експерименту у щурів збирали ротову рідину для біохімічних досліджень. Стимуляцію слиновиділення проводили шляхом підшкірного введення 0,4% розчину пілокарпіну. Проводили евтаназію під рауш-наркозом методом тотального кровопускання, виділяли зубо-щелепні блоки для подальших морфометричних досліджень.

Ступінь атрофії кістки альвеолярного відростка щелеп визначали методом біометрії лінійних розмірів оголення коренів молярів (Николаева А.В., 1965) за допомогою бінокулярної лупи МБС-1.

Клініко-лабораторні дослідження проведено у 20 здорових осіб і 100 хворих із запальними захворюваннями пародонта віком 22-35 років обох статей: 27 хворих на хронічний катаральний гінгівіт (ХКГ), 21 хворий з|із| гіпертрофічним гінгівітом (ГГ) (набрякла форма), 29 осіб із хронічним перебігом |ізгенералізованого| пародонтиту початкового-I |ступеня і |мірі| |23 – з ГП I-II ступеня.

Постановку діагнозу здійснювали на підставі скарг хворих, даних анамнезу, клінічного огляду, визначення параклінічних| індексів (індексу гігієни Гріна-Вермільона, проби Шиллера-Писарева, пародонтального індексу (ПІ) Рассела) і стійкості капілярів по Кулаженко, рентгенологічних обстежень відповідно до систематики хвороб пародонту М.Ф. Данилевського (1994).

В ранковий час натще у пацієнтів робили забір ротової рідини для біохімічних досліджень і забір ясеневого нальоту (у хворих на гінгівіт) і вмісту пародонтальних кишень (у хворих ГП) для бактеріологічних досліджень.

У 30 обстежених проводили реопародонтографію, як функціонально-діагностичний тест визначення стану кровообігу в тканинах пародонту, за допомогою тетраполярного двухканального реографа РПГ2-02 (Росія) і чотирьох- канального електроенцефалографа ЕЕГП4-02 (Україна). Розшифровку та аналіз отриманих реограм здійснювали за методикою (Прохончуков А.А. с соавт., 1980).

Схеми гігієнічних заходів у комплексному лікуванні хворих. Усім хворим із запальними захворюваннями пародонта в залежності від клінічної картини, ступеня тяжкості і характеру перебігу захворювання було проведено основне лікування: професійна гігієна і санація порожнини рота, місцева антимікробна і протизапальна терапія, за показаннями хірургічні та ортопедичні втручання. Курс лікування складав від 3 (у хворих на ХКГ) до 8 відвідувань (у хворих ГП).

У залежності від призначених гігієнічних заходів хворі були рівномірно розділені на 2 групи: групу порівняння і основну групу спостереження.

У групі порівняння хворим одночасно з основним лікуванням і далі протягом 12 місяців пропонувалося чищення зубів 2 рази на день (вранці і ввечері) звичайними зубними щітками з|із| щетиною середньої або малої жорсткості і лікувально-профілактичні зубні пасти з |роблять,виявляють,чинять|протизапальною і протинабряковою дією ("Поморін", "Бальзам", "Лісова").

Loading...

 
 

Цікаве